Пандемія COVID-19 струснула економіку не лише України, а й багатьох країн із більш стійкими позиціями. При цьому банківська система виявилася досить стабільною перед викликами, що виникли, пов'язаними з пандемією, – локдаунами, спадом зростання ВВП країни та ін. Про те, як же розвивалася економіка країни до і під час пандемії COVID-19, про її перспективи після такого складного періоду АПК-Інформ розповів регіональний провідний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Димитар Богов.
- Димитаре, як би Ви охарактеризували економічну ситуацію в Україні до початку COVID-19 і як вона змінилася в період пандемії?
- До COVID-19 з початку 2020 р. Україна характеризувалася стабільною макроекономічною ситуацією, що стало результатом успішного макроекономічного менеджменту та чистки в банківській системі в попередні роки.
Зазначу, що в країні останніми роками фіксувався низький показник дефіциту бюджету – близько 2% ВВП – завдяки великим зусиллям з усунення значного квазіфіскального дефіциту Нафтогазу, який було зведено до нуля. Все це привело до досить стабільної ситуації в бюджеті країни.
Водночас можна було спостерігати різке скорочення державного боргу України. Наприклад, якщо ще в 2016 р. держборг по відношенню до ВВП становив 80%, то якраз перед початком пандемії коронавірусу його показник знизився до 50%. Даного результату вдалося досягти завдяки збільшенню протягом цього часу показника ВВП, а також значному підвищенню курсу гривні в 2019 р. Крім того, було стабілізовано зовнішнє фінансування, і дефіцит платіжного балансу становив близько 2% ВВП, що, будучи досить низьким показником, залучало щорічні фінпотоки до України. Рівень інфляції також був стабілізований і досяг показника нижче за заданий НБУ, що забезпечило стійкі умови для діяльності господарюючих суб'єктів. Банківська система України була очищена, капіталізована та ліквідна, а отже, стала прибутковою якраз перед пандемією.
Незважаючи на це, не можна не відзначити, що зниження річного приросту ВВП спостерігалося ще до початку пандемії. Зокрема, в IV кварталі 2019 р. приріст становив лише близько 1,4%, а в I кварталі 2020 р. став зовсім негативним. Звичайно, в березні 2020 р. пандемія COVID-19 увійшла в повну силу, але вже в січні-лютому економіка почала сповільнюватися. Тим не менш, в IV кварталі 2020 р. ми сподівалися на те, що економіка найближчим часом може повернутися до позитивного русла.
- Розкажіть, будь ласка, більш детально про те, як розвивалася економіка країни вже в п.р., через рік після початку пандемії, і які зміни відбувалися в окремих ключових сферах (промисловій, торгівлі тощо).
- Незважаючи на це, I квартал п.р. знову показав негативний результат у -2% ВВП внаслідок пандемії, хоча вже спостерігалася певна позитивна динаміка в ІІ кварталі. Якщо подивитися на короткострокові економічні показники, то ситуація як у бізнес-секторі, так і серед споживачів подавала оптимістичні сигнали. Зокрема, якщо в II кварталі 2020 р. фіксувався найнижчий показник, то в I і II кварталах п.р. ситуація значно покращилася, хоча показники, як і раніше, були нижчими, ніж до пандемії.
Аналогічний розвиток економічної ситуації можна спостерігати в промисловому та будівельному секторах, які поступово відновлюються, хоча економіка все ще не досягла передпандемічного рівня. Це стосується і сфери роздрібної торгівлі, при тому, що даний сектор минулого року виявився найбільш успішним, у ньому навіть спостерігалося зростання в порівнянні з іншими галузями.
У той самий час найбільш складно йдуть справи в сфері послуг, яка виявилася найбільш схильною до впливу COVID-19, а позитивний вектор розвитку галузі не такий швидкий, як в інших.
Проте, враховуючи все вищесказане, приріст ВВП у п.р. може скласти 3,5% після його спаду на 4% минулого року, при цьому позитивна динаміка збережеться і в 2022 р.
- Якщо порівнювати вплив пандемії на економіку України та економіки інших європейських країн, які схожості або відмінності Ви б виділили? Як Ви оцінюєте дію української фінансової системи під час пандемії?
- Варто відзначити, що становище України в 2020 р. було кращим, ніж у решти європейських країн, де показник ВВП знижувався до -10%.
Розглядаючи більш детально економіку України та стан ключових секторів, варто відзначити, що стабільність макроекономіки зберігалася протягом останнього року завдяки значно поліпшеному макроекономічному менеджменту в останні 5 років. У результаті навіть при тому, що початок пандемії вдарив по курсу валют, як і в усіх країнах із перехідною економікою, пізніше курс стабілізувався, а рівень інфляції минулого року зберігався на досить низькому рівні.
Однак на початку п.р. можна було спостерігати збільшення інфляції через зростання цін на продовольчі товари та нафту. Вже в квітні п.р. даний показник фіксувався на рівні 8,4%. Але, на щастя, НБУ діяв своєчасно та професійно і підвищив облікову ставку з 6% до 7,5%. Завдяки цьому вже до кінця року очікується, що рівень інфляції піде на спад, а курс валют стабілізується.
- Як би Ви охарактеризували зовнішньоекономічний сектор України? Які ключові зміни відбулися за останні декілька років?
- У свою чергу, в зовнішньоекономічному секторі ситуація виглядала по-іншому. Зокрема, дефіцит торгового балансу значно покращився внаслідок істотного скорочення імпорту, а також зниження, хоч і меншою мірою, експорту, що привело до поліпшення поточних рахунків платіжного балансу. В Україні торговий дефіцит становить близько 2% від ВВП, проте минулого року спостерігався профіцит зовнішньоторговельного сальдо в розмірі 4% на тлі поліпшення показників торгового дефіциту та балансу послуг. Українці менше подорожували за кордон і, відповідно, витрачали менше грошей за кордоном.
Крім того, варто відзначити, що міжнародні резерви дуже сильно залежать від зовнішніх позик, внаслідок чого минулого року і на початку п.р. спостерігався високий ступінь волатильності.
- Димитаре, розкажіть більш детально про фінансову ситуацію в Україні на даному етапі. Як змінився ВВП країни в «епоху COVID-19» і до чого це призвело?
- Фінансова ситуація в Україні, на відміну від зовнішньоекономічної, погіршилася, що в цілому є логічним. Більшість країн, у тому числі й Україна, відреагували на кризу, збільшуючи витрати, що призвело до підвищення дефіциту до 5% ВВП проти 2% ВВП роком раніше і, відповідно, зростання державного боргу. Якщо в період із 2016 до 2019 рр. держборг було знижено з 80% до 50% ВВП, то минулого року даний показник почав підвищуватися і досяг 61%. Більшою мірою це було пов'язано зі зниженням ВВП, а також девальвацією нацвалюти та новими кредитами. Це означає, що виплати за борговими зобов'язаннями поточного року займатимуть істотну частку в українському бюджеті. При цьому виплати за більшістю позик припадають на вересень, тож цей місяць стане ключовим періодом для України.
- А як би оцінили стан банківської системи? Як вона справлялася з кризою?
- Цікаво відзначити, що банківська система України характеризувалася високою стійкістю, навіть більше того, в кризовий період вона демонструвала гарні показники. Рівень достатності основного капіталу минулого року вирівнявся, а кількість необслуговуваних кредитів, банківських кредитів зменшилася. Це сприяло тому, що прибуток фіксувався на доброму рівні, хоч і поступався показнику в 2019 р. І, що дуже важливо, банківська система зберігала високу ліквідність і стійку позицію, що означає здатність підтримувати відновлення української економіки.
- Враховуючи всі вищевказані зміни, які відбулися в країні до і під час пандемії, що Ви можете сказати про поточне становище України?
- Кон'юнктурні показники вказували на відновлення економіки, в той самий час фіксувалася затримка за часом в 1-2 місяці.
Минулого року став дуже популярним звіт статистики Google Mobility, який відображає найбільш актуалізовані дані економічної активності. Наприклад, активність поїздок людей на роботу, до торгових центрів, зон відпочинку, транспортні вузли – зупинки громадського транспорту, залізничних станцій і т.д. Можна побачити, що активність пересування українців, як і раніше, нижча за показники до пандемії на близько 10%, проте показники є досить оптимістичними, що вказує на поліпшення економічної активності. Внаслідок цього на відновлення економічних показників до передпандемічного рівня можна очікувати вже в другій половині п.р.
- Що б Ви могли сказати про зовнішньоторговельну діяльність України? Які фактори впливають на її розвиток і на що варто очікувати поточного року?
- Можу відзначити, що в Україні знизився не лише внутрішній попит, але і зовнішній, що мало негативний вплив на економіку країни, проте умови торгівлі в п.р. діють в інтересах України. Якщо поглянути на ціни на сировинні товари на світовому ринку, то ціни на залізну руду зросли майже в 2 рази, і ціни на кукурудзу, сою і навіть пшеницю також підвищилися. Це дає певну перевагу для України, оскільки вищевказані товари є вкрай важливою експортною продукцією країни.
Іншими словами, високі ціни приносять користь сільськогосподарському сектору України. Більш того, в країні прогнозується зростання валового збору ключових культур у п.р., що підвищить експортний потенціал країни та сприятиме відновленню економіки.
- На завершення, Димитаре, виділіть основні фактори, на які варто звернути особливу увагу і які матимуть значний вплив на розвиток економіки України.
- Очевидно, пандемія COVID-19 ще не закінчилася, що ускладнює прогнозування. Тому потрібно бути вкрай обережними.
Крім того, залишається відкритим питання резервної програми України та МВФ, яка в разі виконання всіх умов дозволить країні отримати транш в $2-3 млрд на дуже вигідних умовах. Якщо до цієї програми додати те, що МВФ розподіляє нові СДР (спеціальні права запозичення), це дозволить розподілити в Україну додаткові $2,7 млрд. Таким чином, якщо умови діючої резервної програми буде виконано, Україна зможе отримати значне фінансування, що разом із новим розподілом СДР, яке буде доступним наступного року і буде здатне забезпечити фінансування зовнішніх зобов'язань поточного та наступного року, створить досить комфортні умови для країни.
Крім цього, Україна найближчим часом має реформувати ринок землі, що стане чудовою можливістю для агросектору країни. У той самий час у даному випадку потрібно зберігати обережність, оскільки ситуація може розвиватися не завжди за наміченим планом, якщо не будуть дотримуватися всі правила.
Підсумовуючи все вищесказане, можна відзначити, що минулого року пандемія COVID-19 мала вкрай негативний вплив на економіку України, проте її спад був не таким різким, як у більшості європейських країн. Макроекономічна стабільність не постраждала, що становить гарну базу для відновлення економіки вже поточного року, хоча воно буде поступовим. Україна потенційно може отримати вигоду з високих цін на сировинні товари на світовому ринку, особливо на зернові та залізну руду, бо Україна є їхнім великим експортером. І, звичайно, потрібно звернути увагу на реформи в країні, які дозволять створити сприятливі умови для розвитку бізнесу.
* За матеріалами виступу Димитара Богова на ХХ Міжнародній конференції «Grain&Maritime Days in Odessa 2021»
Підготувала Катерина Мудріян