Підсумки 2021 року для світового ринку зерна (АПК-Информ: ИТОГИ №1 (91) январь 2022)

Джерело

АПК-Інформ

15557

У 2021 р світовий ринок продовжував існувати в умовах пандемії, вже досить пристосувавшись до даної реальності. Однією з ключових рис минулого року стало впевнене зростання цін на ключові товарні позиції, які досягли багаторічних максимумів. При цьому з початком нового зернового сезону імпортери демонстрували високий попит на продукцію, тоді як з боку експортерів неприємні сюрпризи підносила в основному Росія. Давайте подивимося на всі ці події докладніше.


 

Цінові тренди

Минулий рік охарактеризувався черговим витком зростання цін на світовому ринку. Незважаючи на хороші показники валових зборів ключових сільгоспкультур, ринок знайшов фактори підтримки, серед яких можна виділити підвищення собівартості виробництва сільгосппродукції на тлі зростання цін на добрива, ЗЗР і енергоносії, подорожчання фрахту, досить високий попит з боку імпортерів, обмеження на експорт зерна в Росії. Крім того, фактор пандемії хоч і послабив свій вплив, нікуди не подівся і періодично нагадував про себе з появою нових штамів вірусу.

У 2021 р. індекс продовольчих цін FАО підвищувався практично щомісяця. Травневий приріст став найбільшим місячним приростом з жовтня 2010 р. За підсумками року індекс продовольчих цін досяг максимального за останні 10 років рівня в 133,7 пункту. Зокрема, спостерігалося істотне підвищення індексу цін на зернові та рослинні олії. Для останніх даний показник в жовтні оновив максимальний рівень, склавши 184,84 пункту.

 

 

На ключовому світовому торговому майданчику – Чиказькій товарній біржі – в динаміці розвитку котирувань пшениці протягом 2021 р. домінував підвищувальний тренд. У листопаді грудневий контракт зернової подорожчав до найвищого рівня з грудня 2012 р. на тлі високого імпортного попиту і обмежувальних заходів на експорт російської пшениці. У грудні відзначалося зниження цін на пшеницю, проте, станом на кінець 2021 р. вони перебували на найвищому рівні з початку 2013 р.

У сегменті кукурудзи в першій половині 2021 р. відзначалося помірне подорожчання зернової. У травні котирування досягли максимального показника з вересня 2012 р. У другій половині року очікування рекордного врожаю в новому сезоні «придавили» ціни. В останньому кварталі 2021 р. ф'ючерси кукурудзи поступово дорожчали і завершили рік на максимальному рівні з середини 2013 р.

 

 

Експортні обмеження

Найбільш активно обговорювалися і мали значний вплив на ціни на світовому ринку обмеження на експорт зерна в Росії, де з 2 червня 2021 р. було введено плаваюче і щотижня поновлюване мито на вивезення пшениці, ячменю і кукурудзи. Крім того, в кінці року Уряд країни в рамках існуючого механізму квотування експорту зерна встановив окрему квоту на відвантаження пшениці (8 млн тонн) всередині загального ліміту на вивезення зерна (11 млн тонн). Квота діятиме в період з 15 лютого по 30 червня 2022 р. USDA очікує скорочення експорту пшениці з Росії в 2021/22 МР до 35 млн тонн (39,1 млн тонн в 2020/21 МГ).

Крім Росії, обмеження на експорт зерна були введені ще в одній країні, схильній до регулювання ринку, - Аргентині. В кінці грудня уряд країни повідомив про встановлення квоти на експорт в 2021/22 МР кукурудзи і пшениці в розмірі 41,6 млн тонн і 12,5 млн тонн відповідно. Це було зроблено з метою запобігання можливого дефіциту зернових на внутрішньому ринку і обмеження зростання цін на продовольство. Нагадаємо, що в самому кінці 2020 р. Аргентина намагалася призупинити експортні продажі кукурудзи до кінця лютого 2021 р., переслідуючи аналогічні цілі. Правда, дане рішення було скасовано менш ніж через 2 тижні через черговий страйк місцевих фермерів. Поточні ж нововведення на даний момент залишаються в силі. У січневому прогнозі аналітики USDA озвучили експорт кукурудзи з Аргентини в 2021/22 МР на рівні 39 млн тонн, пшениці – 13,5 млн тонн (39,5 млн тонн і 11,5 млн тонн в 2020/21 МР відповідно).

 

Новини імпортерів

У 2021 р. ряд великих покупців зерна переглянули імпортне мито або вимоги в рамках тендерів. Ще в травні минулого року уряд Марокко прийняв рішення про відновлення дії мита на ввезення пшениці. В результаті з 15 травня ввізний тариф для м'якої зернової склав 135%, а з 1 червня мито на імпорт твердої пшениці було підвищено до 170%. Дане рішення було обумовлено прагненням підтримати місцевих виробників. У вересні 2021 р. влада Марокко повідомила про плани скасувати з 1 листопада дію мита при імпорті в країну м'якої пшениці з метою забезпечення стабільних поставок зернової і стійких цін на неї на внутрішньому ринку. Згідно з січневим прогнозом USDA, в сезоні-2021/22 Марокко імпортує 4,5 млн тонн пшениці, що на 0,9 млн тонн поступиться торішньому результату.

Також у вересні 2021 р. про рішення обнулити до кінця року ввізне мито на ряд зернових повідомила влада Туреччини. Зокрема, дія нульового мита поширювалася на імпорт пшениці, кукурудзи, ячменю, сорго, сочевиці, вівса і жита. Варто відзначити, що 1 січня 2022 р. уряд країни повідомив про продовження нульового тарифу до кінця п.р. За прогнозами USDA, в 2021/22 МР Туреччина імпортує рекордні 11 млн тонн пшениці і 2,7 млн тонн ячменю (8 млн тонн і 0,7 млн тонн в 2020/21 МР), а також близькі до рекордних 3,3 млн тонн кукурудзи (1,8 млн тонн в 2020/21 МР).

У листопаді минулого року міністерство сільського господарства Єгипту схвалило постачання до країни пшениці походженням з Латвії. Дане рішення було обумовлено бажанням Єгипту диверсифікувати джерела поставок зернової в умовах зростання світових цін. Відзначимо, що аналітики USDA очікують зростання імпорту пшениці в Єгипет до рекордних 13 млн тонн в 2021/22 МР (12,1 млн тонн сезоном раніше). Згідно з даними статистики єгипетської торгово-транспортної компанії LATT, в липні-грудні 2021 р. до портів Єгипту було поставлено практично 7,3 млн тонн зернової, з яких 2,5 млн тонн склала українська продукція, 3 млн тонн – російська, 1,7 млн тонн – румунська.

У грудні п.р. державне агентство Алжиру із закупівель продовольства OAIC повідомило про продовження дії тендерної специфікації якості, яка дозволяє участь у проведених тендерах пшениці, ступінь пошкодження комахами якої не повинна перевищувати 1%. Дане рішення найбільш сприяло зерновій російського походження. Раніше поставки російської пшениці до Алжиру були несуттєвими – 28,5 тис. тонн в 2020/21 МР, 88,2 тис. тонн в липні-жовтні 2021/22 МР згідно з офіційною статистикою. За даними SovEcon, вже в грудні Алжир, який закупив понад 200 тис. тонн російської зернової, став одним з ключових напрямків для відвантажень, що створює конкуренцію для продукції з країн ЄС, поставки з яких традиційно забезпечують левову частку алжирського імпорту. Згідно з останнім прогнозом USDA, в 2021/22 МР Алжир закупить на зовнішніх ринках 7,7 млн тонн пшениці, що відповідає торішньому показнику.

Говорячи про імпортерів зерна, варто згадати і Пакистан, який продовжує активно закуповувати на зовнішніх ринках пшеницю. Традиційно країна покриває свої потреби за рахунок внутрішнього виробництва, проте в 2020/21 МР почала імпортувати зернову на тлі недостатнього валового збору і бажання збільшити стоки. Незважаючи на зростання врожаю пшениці в 2021 р., країна продовжує зовнішні закупівлі зернової в 2021/22 МР. У липні 2021 р. торгова корпорація Пакистану (TCP) уклала меморандум про взаєморозуміння з пакистанською сільськогосподарською корпорацією (PASSCO), відповідно до якого ТСР імпортує 1,5 млн тонн пшениці для поповнення резервних запасів PASSCO.

Згідно з прогнозом USDA, в 2021/22 МР в Пакистан буде поставлено 2,2 млн тонн пшениці проти 3,6 млн тонн сезоном раніше. До цього найбільш істотні обсяги імпорту спостерігалися в 2014/15 МР – 0,7 млн тонн.

І звичайно ж без згадки не може залишитися Китай , який є одним з основних драйверів ринку. У 2020/21 МР китайський «кукурудзяний бум» збентежив ринок і став одним з ключових факторів зростання цін. Крім кукурудзи, КНР також активізував попит і на фуражну пшеницю. Незважаючи на періодичні заяви уряду країни про скорочення залежності від імпортного зерна і нарощування використання альтернативної сировини в кормовій промисловості, Китай продовжує активно купувати фуражне зерно і в 2021/22 МР, а китайський попит на дану продукцію залишається тим фактором, за яким пильно спостерігають оператори ринку і який має значний вплив на ціноутворення. Однак деяке скорочення імпорту зерна в КНР все ж очікується. USDA прогнозує імпорт кукурудзи в КНР в 2021/22 МР на рівні 26 млн тонн, що хоч і нижче 29,5 млн тонн сезоном раніше, але значно перевищує показники попередніх років. Зовнішні закупівлі пшениці також знизяться, але залишаться на високому рівні – 9,5 млн тонн (10,6 млн тонн в 2020/21 МР). Активний попит на кукурудзу з боку КНР на руку українським експортерам, які в минулому сезоні поставили в даному напрямку 8,5 млн тонн зернової проти 5,4 млн тонн роком раніше. У жовтні-грудні 2021/22 МР відвантаження в напрямку Китаю склали практично 3 млн тонн (3,6 млн тонн за аналогічний період попереднього сезону), і збереження хорошого попиту з боку КНР очікується і надалі.

 

Такими були основні події 2021 р. на світовому зерновому ринку. Надалі оператори ринку продовжать стежити за китайським попитом, чекати на новини про нові рішення щодо політики експорту/імпорту в ключових країнах, а також відстежувати фундаментальні фактори. Подивимося, що принесе нам 2022 р., і будемо сподіватися на хороші новини!

Інна Степаненко

Реклама

Вхід