Сприятлива ситуація в галузі фітосанітарії – запорука успішного розвитку українського сільського господарства – ФАУ (АПК-Информ: ИТОГИ №1 (91) январь 2022)

Джерело

АПК-Інформ

5283

Важливість належного розвитку фітосанітарної галузі для України як одного з найбільших постачальників сільськогосподарської продукції на світовий ринок переоцінити складно. Адже саме висока якість зерна відіграє чи не найбільшу роль у формуванні сталих та надійних торговельних відносин. Про те, яким був 2021 рік для представників фітосанітарної сфери України, про проблеми, виклики, перемоги та їхній вплив на агропромисловий комплекс країни АПК-Інформ розповів Олександр Божко , президент Фітосанітарної асоціації України (ФАУ).


 

- Олександре, поділіться враженнями від минулого 2021 року. Наскільки турбулентним він був для українського агропромислового комплексу?

- Дякую за запитання. Гадаю, що у 2021 році галузь витримала виклики, залишивши песимістичні прогнози нездійсненими. Зібраний врожай зернових, зернобобових та олійних культур досяг історичного рекордного показника у понад 106 млн тонн, що було навіть вище очікувань, не в останню чергу завдяки сприятливим погодним умовам протягом року. Слід зазначити, що й продуктивність на одиницю площі для низки культур також зросла, зокрема питома врожайність пшениці збільшилася до 46,5 ц/га, ячменю – до 41 ц/га.

Україна завершила 2021 рік із рекордним доларовим ВВП після різкого падіння у 2020 році, з позитивними темпами його зростання, хоч і дещо нижчими, аніж прогнозували аналітики. Агросектор і надалі продовжує лишатися однією з ключових галузей у зовнішньоекономічній діяльності України, в якій агропродукція має частку близько 41% загальноукраїнського експорту.

Стосовно турбулентності, спричиненої коронавірусом, то вона не була порівняно такою згубною для аграрного сектора і загалом ця галузь не постраждала від локдаунів так сильно, як інші види бізнесу. Це визначається, перш за все, відносною стійкістю українського експорту, адже продовольча продукція добре продається навіть під час пандемії. До того ж світові ціни на продовольчі товари залишалися доволі високими, тож для аграрного сектора пройшов цей непростий рік порівняно впевнено. Проте не слід забувати, що основну складову системи продовольчої безпеки країни формують підприємства аграрної галузі, підтримка з боку держави та сприяння розвитку.

 

- Які події 2021 року – як глобальні, так і локальні – відіграли ключову роль у розвитку аграрної галузі та фітосанітарного сегменту зокрема?

- Першочергове значення має соціально-політична ситуація в країні та відсутність передумов для різких змін міжнародного становища держави чи внутрішнього устрою. Тому найбільша зараз проблема для галузі – продовження бойових дій на сході України, і це, безумовно, проєцюється на всі процеси, складає ключовий фактор ризиків для агросектора.

Триваюча енергетична криза в Китаї через екологічні цілі, а також через рекордні ціни на вугілля та газ вже зараз знаходить відголосок по всій Європі. Підвищуються ризики зростання глобальної енергетичної кризи, викликаної дефіцитом палива для виробництва електроенергії в Китаї та гонкою цін на енергоносії в Європі. Все це відбувається на фоні спаду світової економіки, котра намагається оговтатися від кризи, викликаної пандемією коронавірусу.

Через енергетичну кризу численна кількість китайських підприємств вимушена призупинити роботу або скоротити своє виробництво. Безумовно, така ситуація неодмінно вплине на перебої з постачанням ЗЗР з Китаю і підвищення цін на них, у тому числі і для українських аграріїв. Хімічна галузь вважається однією з найбільш енергоємних, тому є високий ризик, що саме вона постраждає від дефіциту газу в першу чергу, закладаючи тенденції до подальшого подорожчання діючих речовин для пестицидів та їхньої нестачі в наступному аграрному сезоні. Ця ситуація, котра новою хвилею розпочалася восени минулого року, має значно більші масштаби у порівнянні з попередніми зростаннями цін, що розпочалися наприкінці 2021-го і були викликані частково валютними коливаннями та підвищенням тарифів на транспортні перевезення.

Китайське керівництво наразі віддає перевагу забезпеченню енергоносіями виробництва найбільш прибуткової продукції та галузі для задоволення першочергових потреб країни. Саме тому окремі заводи, які виробляють діючі речовини, тимчасово скоротили своє виробництво або навіть повністю зупинили, створюючи тим самим загрозу для виконання контрактних зобов'язань на постачання продукції. Щоб мінімізувати збитки, виробники й надалі будуть підвищувати ціни, хоча й стрімка динаміка їхнього зростання не застрахує від ситуації, коли придбати ЗЗР неможна буде навіть за високої вартості.

Встановлені владою КНР обмеження щодо використання енергоносіїв відрізняються територіально. Найжорсткіших обмежень зазнали північні райони Китаю, де, до речі, розташовано найбільші потужності з виробництва пестицидів, тому імпорт із тих регіонів, можливо, матиме вищий дефіцит і, відповідно, вищі ціни. Зараз навіть важко прогнозувати темпи цінового зростання. До цього можна додати незначні залишки ЗЗР на складах, проавансовані влітку, що дозволяє забезпечити себе, можливо, до початку наступного маркетингового сезону.

 

- Які ризики та загрози може нести підвищення цін на засоби захисту рослин та їхній дефіцит для фітосанітарної галузі й українського АПК у цілому?

- По-перше, це вплине на фумігацію – обробку зерна чи інших об'єктів регулювання з використанням фумігантів на основі фосфідів алюмінію чи магнію. Фумігація є однією з найпотужніших процедур ефективної боротьби зі шкідниками рослин і рослинних продуктів та запобігання їхньому поширенню. Вся зернова продукція, що йде на експорт, має проходити фумігацію у відповідності до висунутих вимог країнами-імпортерами, котрі з кожним роком все більшу увагу приділяють якості та безпечності імпортованої сільгосппродукції. Тому якісно та ефективно виконана фумігація є одним із вагомих чинників утримання позицій України як одного з найбільших експортерів зерна на світовий ринок . Недотримання цих вимог через порушення технології знезараження створює загрози до зростання кількості нотифікацій, які, між іншим, отримає не компанія, а Україна. Всі ми розуміємо, що згодом це може призвести до репутаційних втрат по українському зерну, від чого виграють лише конкуренти на зовнішніх ринках.

Зростання цін на фуміганти та їхній дефіцит можуть суттєво загострити проблему, коли окремі представники цього бізнесу, замовники та виконавці фумігації можуть не дотримуватися українських та міжнародних організаційних і технологічних вимог до цього виду знезараження. Не говорячи вже про повне ігнорування, коли фумігація виконується лише на папері. Навмисне зменшення дозування препарату чи невикористання, наприклад, систем рециркуляції задля зменшення витрат на обробку неодмінно призведе до того, що доза препарату виявиться нижчою за летальну і наступні покоління шкодочинних організмів уже будуть із легкістю протистояти застосовному препарату. Адже, насамперед, виникнення толерантності до пестицидів у популяціях шкодочинних організмів – це наслідок мікроеволюційних процесів, що проходять під впливом ззовні. Чим більший вплив зовнішніх факторів, тобто чим менша доза препарату, тим швидше йдуть такі процеси, щось на кшталт вакцини, яка посилює імунітет організму до дії того чи іншого збудника хвороби. Слід зазначити, що у простих шкідливих організмів, які за визначений проміжок часу дають багато нових поколінь, резистентність розвивається значно швидше. Тобто якщо декілька особин виживають після обробки, ця резистентність дуже швидко поширюється по всій популяції, як, наприклад, окремі види шкідливих організмів, котрі мають близько 10-15 популяцій на рік. Причому нові популяції вже буде сформовано з більш стійких біотипів, здатних більшою мірою детоксикувати фумігант.

Ще одним ризиком може стати збільшення кількості квазікомпаній, котрі почнуть зменшувати собівартість обробки , ухиляючись від оформлення дозвільних документів на діяльність, заощаджувати на необхідності оренди складських приміщень для зберігання речовин першого класу небезпеки, на оформленні транспортування небезпечних вантажів та підготовці персоналу. Тож я хотів би ще раз акцентувати увагу замовників фумігаційних послуг на тому, що перш аніж зробити свій вибір на користь тієї чи іншої фумігаційної компанії, варто впевнитися в її надійності, адже від цього залежить не лише якість обробки, лояльність клієнтів та подальший розвиток бізнесу, але й імідж України.

 

- Які важливі законодавчі ініціативи для АПК і для фітосанітарнї галузі зокрема було прийнято в 2021 році українським урядом?

- У першу чергу, я хотів би зупинитися на зареєстрованому 16.01.2021 у Верховній Раді проєкті Закону №4600 «Про захист рослин» у рамках імплементації Угоди між Україною та ЄС щодо гармонізації українського законодавства з правом Європейського союзу. Дана угода має на меті сприяти створенню належних умов для ведення бізнесу та удосконалення регуляторного середовища. Тому вона не повинна бути використана для ухвалення такого законодавства, що нестиме загрози розвитку українському бізнесу, свободі підприємницької діяльності, зростанню рівня корупційних ризиків та дисбалансу повноважень через впровадження в законодавстві політики регуляції, що практично робить необмеженими повноваження державних компетентних органів.

Фітосанітарна асоціація України разом із громадською організацією «Бізнес Варта» очікує, що інтеграція європейських норм у законодавство України забезпечить збалансованість між правами та обов'язками суб'єктів підприємницької діяльності й органами державної влади. Саме така збалансованість, що формує систему управління економікою на засадах саморегулювання та має на меті розмежування повноважень між органами державної влади і суб'єктами господарювання за принципом побудови системи співрегулювання, тобто уповноваження на здійснення офіційних заходів, є дієвою. Натомість у даному проєкті закону поки маємо, вочевидь, зміщений баланс обов’язків та відповідальності в бік суб’єктів господарювання і водночас з практично необмеженими та необґрунтованими повноваженнями державних службовців компетентного органу в здійсненні функцій державного нагляду та контролю.

ФАУ разом із ГО «Бізнес Варта» направила свою принципову позицію щодо зміни окремих положень проєкту Закону №4600. Особливо вони стосуються тих, що надмірно розширюють дискреційні повноваження посадових осіб компетентного органу, впроваджують додатковий тягар контролю на суб’єктів господарювання, сприяють виникненню додаткових корупційних ризиків та можливостей зловживання службовими повноваженнями, а це, у свою чергу, завдає репутаційної шкоди євроінтеграційному процесу України.

Позитивним кроком для галузі минулого року було ухвалення Верховною Радою України у другому читанні внесення змін до ст. 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України. Дані зміни знімають певні обмеження щодо ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань. Ці обмеження були введені у 2015 році і передбачали обов'язкову реєстрацію ЗЗР у країні, де вони виробляються, при ввезенні до України, що суттєво зменшувало можливості реєстрації оригінальних препаратів в Україні.

Також слід виділити таку новацію, як запуск ринку землі, який відкрив можливості для інвестицій в агробізнес України як для вітчизняних інвесторів, так і для зарубіжних. Україна ввійшла в нову реальність, повільно, але впевнено. Ще рано казати про ефективність діючого ринку землі, оскільки наразі триває початковий його етап, і безумовно ще є білі плями.

 

- Отже, з чим увійшов український аграрний сектор у 2022 рік?

- Ні для кого вже не є секретом, що Україна розпочала новий рік з енергетичної кризи, котра, за оцінками експертів, триватиме, принаймні, першу половину 2022-го. У поєднанні зі стрімким зростанням цін на газ та зменшенням обсягів виробництва ЗЗР на енергоємних хімічних підприємствах ця криза, очікувано, матиме довгостроковий вплив на сільськогосподарських виробників. Зокрема, можемо говорити і про можливе падіння рівня виробництва на тлі минулорічного рекордного врожаю та збільшення цін на сільгосппродукцію синхронно як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринків. Світові ціни на зернові майже рекордні. З одного боку, це вигідно для виробника, проте, з іншого, більшу частину прибутків буде нівельовано зростаючою собівартістю виробництва.

Прийдешній 2022 рік, очікувано, буде складнішим, тому порівняння з турбулентністю, гадаю, буде доречніше застосувати саме для нього. Вже є прогнози зростання собівартості виробництва зерна в Україні у 2022 році – близько 30% через подорожчання ЗЗР та добрив, ціна яких збільшилася майже втричі. Зазвичай підвищення цін при контрольованому рівні інфляції зумовлює збільшення обсягів виробництва. Проте зростання вартості ресурсів, триваюча пандемія і все більш непередбачувані погодні умови залишають мало надій на стабілізацію ситуації на ринку в поточному році.

Тому, очікуючи попереду непередбачувані обставини та зростаючі ризики, раціональніше буде працювати у напрямку підвищення якості продукції, а не її кількості . Причому не лише покладаючись на сприятливі погодні умови, а й використовуючи більш ефективні матеріали та технології, адже середня врожайність зернових в Європі майже вдвічі вища за найкращі українські показники. Те саме можна сказати і безпосередньо про якість самого зерна, його ураженість різними грибковими патогенами, бур'янами та шкідниками запасів.

 

- Враховуючи вищесказане, які важливі питання та проблеми галузі потребують остаточно вирішення в 2022 році?

- На це запитання я хотів би відповісти, безпосередньо торкнувшись лише основних нагальних проблем, які стосуються діяльності компаній-членів ФАУ. Адже вирішення кожної з них стане вагомим чинником у підвищенні ефективності роботи підприємств, дозволить вивести галузь на якісно новий, вищий щабель розвитку, сприятиме як зміцненню позицій України як одного з найбільших світових експортерів зернових, так і розвитку економіки країни в цілому.

Почну з реформування взаємовідносин між владою та бізнесом, перерозподілу відповідальності у фітосанітарній галузі між регуляторами та підприємцями, розвитку ефективних механізмів правового регулювання у сфері захисту рослин, удосконалення засад державного нагляду та контролю, впровадження передових міжнародних схем, досвіду і норм, котрі стануть запорукою встановлення в Україні сприятливого середовища для провадження господарської діяльності, збалансованого захисту інтересів суб’єктів господарювання та держави. Однією з таких норм є міжнародний стандарт щодо фітосанітарних заходів МСФМ 45 (ISPM 45) про вимоги до національних організацій з карантину та захисту рослин (NPPO) при делегуванні стороннім організаціям повноважень щодо здійснення фітосанітарних заходів та вимоги щодо розробки програм делегування повноважень.

Імплементація розроблених програм авторизації дозволить скоротити ту правову прірву в цьому аспекті, що існує між нормами ЄС, провідних країн світу та українським законодавством. Згідно з аналізом, зробленим IPPC у березні 2021 року, обробка, тестування та відбір зразків – саме ті види діяльності, якими займаються компанії-члени ФАУ, – сумарно охоплюють 76% усіх програм авторизації. Кожна з наведених в огляді країн впровадила від однієї до шести програм авторизації, 27 держав із проаналізованих 36 мають програми авторизації щодо фітосанітарної обробки. Ми дуже хотіли би, щоб у наступних оглядах IPPC вже фігурувала й Україна, котра розробила та впроваджує програми авторизації для забезпечення ефективного розвитку сфери захисту рослин і створення механізмів саморегулювання галузі .

Далі я хотів би акцентувати увагу на тому, що необхідно ввести нарешті в дію постанову Кабінету міністрів України від 15.11.2019 №1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» щодо внесення до Реєстру та уповноваження Держпродспоживслужбою приватних лабораторій на здійснення експорту, проведення огляду в частині відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів).

Врешті-решт ще однією проблемою, шляхи вирішення якої пропонує ФАУ, є прийняття вже розроблених нормативних документів, які закладають принципи діяльності та технології знезараження об'єктів регулювання, надають механізм всебічного контролю за процесами, закладають основи теоретичної та практичної підготовки операторів фумігаційних загонів зі знезараження об'єктів регулювання для цілей збалансованого поєднання санітарного, екологічного, економічного та фітосанітарного факторів у відповідності до національного та міжнародного законодавств.

 

- Поділіться Вашими очікуваннями та прогнозами розвитку фітосанітарного ринку в 2022 році. І яким, на Вашу думку, він буде для аграрія?

- Як я вже зазначив, небезпідставно очікується непростий рік, а останні ще більш стримані прогнози щодо зростання ВВП тому свідчення. Основні чинники впливу – високі ціни на газ, пальне, логістику. Ринок буде підлаштовуватися під ситуацію як внутрішню, так і зовнішню. Потрібні будуть правильні управлінські рішення, загостриться питання підвищення якості зернової продукції, у тому числі її аналізу та належної фітосанітарної обробки з дотриманням міжнародних і національних норм. Скажімо, можна очікувати, що цього року буде переглянуто технології внесення добрив та ЗЗР, що безумовно вплине на врожайність, у тому числі на підвищення рівня ризиків появи шкідників запасів, хвороб сільськогосподарських культур та бур'янів. Виробники почнуть знижувати собівартість банальною економією на технологіях, забуваючи, що складовою якісної продукції є, зокрема, належна система захисту рослин.

У порівняно вигідній ситуації будуть постачальники високих аграрних технологій – засобів захисту рослин, добрив, насіння. Взаємний вплив суміжних ринків буде більш відчутним, як, наприклад, ринку ресурсів на ціноутворення на ринку зерна та вартості кінцевого продукту.

Хочу також додати, що Україна досі розцінюється як країна із сировинною економікою, ми досі не можемо отримувати прибутки на доданій вартості, адже для цих цілей необхідні значні інвестиції. Тому важливим стає питання всебічного розвитку інвестиційної привабливості нашої країни.

 

- Які основні цілі та завдання поставлено перед ФАУ на поточний рік?

- Основні вектори розвитку ФАУ залишаються незмінними. По-перше, це ефективна співпраця з органами державної влади, а також міжнародними об’єднаннями та громадськими організаціями для прийняття рішень, спрямованих на створення сприятливої економічної та правової ситуації для бізнесу в галузі фітосанітарії.

По-друге, ми будемо продовжувати брати участь у розробці та впровадженні навчальних програм із професійної підготовки різних кваліфікаційних рівнів для спеціалістів у галузі стаціонарної та транзитної фумігації. У цьому році ми плануємо проведення масштабного навчального тренінгу «Захист зерна і зернопродуктів від шкідливих організмів».

Важливим для нас лишається продовження співпраці з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FАО) щодо розробки та впровадження нормативної бази для інспекції й аналізу (лабораторії), котрі працюють у сфері захисту рослин.

Будемо працювати над якомога скорішим наданням уповноважень приватним лабораторіям на проведення фітосанітарних експертиз для експорту з внесенням до відповідного Реєстру Держпродспоживслужби. Це створить конкурентні умови проведення лабораторних досліджень, підвищить якість проведення фітосанітарної експертизи та знизить корупційні ризики.

На тлі недосконалості існуючої нормативної бази щодо фітосанітарної обробки зернових та технічних культур ми також очікуємо на конструктивний діалог із владою з приводу прийняття та застосування приватних фітосанітарних стандартів щодо фумігації, які відповідають міжнародним нормам, сприяють підготовці кваліфікованих фахівців, дозволяють досягати цілей безпечної та ефективної фітосанітарної обробки, збалансовано поєднувати санітарний, екологічний, економічний та фітосанітарний фактори.

 

- На завершення улюблене запитання про майбутнє людства та майбутнє агро. Яким Ви його бачите? Які процеси незворотньо наближають нас до нової реальності?

- Як правило, пропозиції щодо розвитку технологій у сільському господарстві починаються з розмов про зростаючу численність населення планети та необхідність усіх прогодувати. Агропромисловий комплекс у своєму розвитку поки що покладається на інтенсивні шляхи землеробства.

Від ручної праці ми йдемо шляхом механізації процесів, збільшення їхньої потужності та ефективності машинобудівної складової, застосування добрив та засобів захисту рослин і постійного їхнього вдосконалення, покращення якості посівного матеріалу, зрошення тощо. Все це сприяє збільшенню врожайності. Проте зараз ми стоїмо на порозі цифрової трансформації, пов'язаної з діджиталізацією та інноваційними процесами всіх сфер життєдіяльності людини. Все це дозволить розвивати принципово нові технології ведення сільського господарства, підвищувати ефективність використання ресурсів, створити стабільність та передбачуваність у вирощуванні сільськогосподарських культур.

Майбутнє – це геолокаційні технології, автоматичне керування обладнанням на основі результатів спектрального аналізу ґрунтів та показників численних датчиків контролю. Це ведення точного землеробства на основі обробки величезних об'ємів даних, котрі оброблятимуться штучним інтелектом із представленням їх у вигляді готових та доступних фермерам алгоритмів, а не частковій інтуїтивності у прийнятті рішень, з припущеннями та лотереєю у виборі оптимального варіанту. Безпілотні механізми дозволять виконувати ледь не всю механічну та ручну роботу, це допоможе запропонувати ринку більше альтернатив хімічним засобам обробки. Окрім допомоги безпосередньо посівам, автономна технологія за допомогою давачів зможе визначати потенційні проблеми у ґрунті до того, як вони негативно вплинуть на посіви, дадуть змогу ефективно контролювати шкідників, відстежувати в режимі реального часу якість культур під час вегетації та після збирання врожаю.

Це об'єктивна тенденція, диктована часом, її неможливо зупинити, як би цього не хотіли. Безумовно, ці трансформації матимуть вплив на маленькі фермерські господарства та людей ручної праці, навіть самі фермери позбавляться необхідності бути присутніми безпосередньо на полі, керуючи процесами дистанційно. Уявіть собі тотальний контроль, аналіз та відстежуваність сільськогосподарської продукції у ланцюжку постачання, коли споживач може отримати всю детальну інформацію про походження кінцевого продукту від посівного матеріалу, місця вирощування, якості ґрунту, даних щодо всіх видів польових робіт, контролю кліматичних умов до зберігання і доставки.

Саме таким, на мою думку, буде майбутнє агропромислового комплексу.

 

Спілкувалася Юлія Шевченко

Реклама

Вхід