Юлія Шевченко
В Україні все більший інтерес як споживачів, так і виробників викликає органічна продукція. Проводяться різні конференції, де іноземні експерти діляться своїм досвідом у веденні цього бізнесу, виставки, на яких наші українські виробники знаходять собі нових партнерів, круглі столи, де вони шукають шляхи вирішення виникаючих проблем... Кажучи про органічний ринок в Україні, вже дійсно є про що поговорити!
На полицях українських супермаркетів на сьогоднішній день можна знайти різну продукцію із «зеленим листком», який свідчить про те, що продукт вироблено та сертифіковано за органічними стандартами. Більше того, деяку нашу продукцію з доданою вартістю літаками відправляють до інших країн.
З кожним роком в Україні зростає кількість операторів органічного ринку, а вже існуючі розширюють лінійку продукції та географію її збуту. Однак про те, як зароджувався органічний рух у нашій країні, розповісти може не кожен. Саме тому АПК-Інформ намагався поговорити з усіма «титанами» цього руху, які сьогодні мають повний замкнутий цикл органічного виробництва. Їм було поставлено такі запитання:
1. Коли було прийнято рішення займатися органічним виробництвом, і як створювалася ваша компанія?
2. Який асортиментний ряд продукції випускає компанія і під якою ТМ реалізується? Як Ви оцінюєте конкуренцію на українському ринку органічної продукції?
3. Які основні труднощі виникали при отриманні органічних сертифікатів? Чи складно їх дотримуватися зараз?
4. Як Ви можете оцінити розвиток органічного сектору в Україні? Що, на Вашу думку, його стримує?
5. Яким Ви бачите майбутнє компанії та галузі в цілому?
Павло Захарченко,
комерційний директор ПП «Агроекологія»
1. Офіційно ПП «Агроекологія» було засновано 2000 року, проте історія компанії розпочалася в далекому 1975 році, коли на посаду голови колгоспу ім. Орджонікідзе було призначено нашого засновника – Антонця Семена Спиридоновича. Саме він, оцінивши наслідки використання отрутохімікатів та вплив їх на людину, 1978 року прийняв рішення повністю піти від внесення в ґрунт хімічних засобів захисту рослин, а 1988 року – і мінеральних добрив. Тому досвід органічного землеробства в нашому господарстві вже 40 років.
2. На сьогоднішній день банк сертифікованих органічних земель в «Агроекології» становить 6,7 тис. га, майже на половині з них вирощуються сільгоспкультури для забезпечення кормами поголів'я ВРХ, яке налічує 6,7 тис. голів. Частина земель також відводиться під сидерати. Нашою базовою культурою є пшениця, врожай якої в середньому складає 3-4 тис. тонн на рік, ячменю збираємо близько 2 тис. тонн, кукурудзи – 2-2,5 тис. тонн і соняшник. Соняшник вирощуємо звичайний та високоолеїновий для наших партнерів – компанії «Укролія».
Після збирання зернові зберігаються на наших складах. Частина йде на експорт, а частина – на переробку (борошно, крупи). З продуктів із доданою вартістю, на жаль, мало що реалізується на внутрішньому ринку, оскільки у більшості українців немає можливості платити більше за органічну продукцію, так само як немає культури споживання даної продукції.
Що стосується сировини, то експортуємо її в основному до Швейцарії, Німеччини, Голландії, Австрії, Словаччини. Возимо все автотранспортом, у бігбегах. Цього року плануємо експортувати і морським шляхом у контейнерах. Також укладаємо форвардні контракти на ексклюзивні культури, на кшталт льону золотистого або льону коричневого, нуту та сочевиці. Загалом, ми працюємо з 11 європейськими компаніями. Експортні контракти – це наша валютна виручка. Хочу зазначити, що постачанням сертифікованої органічної продукції на експорт ми займаємося четвертий рік. І минулого року наша компанія показала рекордний прибуток за всю історію. Раніше все, що ми виробляли, – це теж була органічна продукція, однак продавалася вона як звичайна, тобто наша органічна пшениця потрапляла на елеватор разом із звичайною. Можу сказати, що з експортом стало набагато краще. Але все ж для України залишаємо трохи проса, льону, пшениці та соняшнику. До речі, ми самі виробляємо лляну та соняшникову олію холодного віджимання. 
Переробляємо на власних потужностях близько 200 кг насіння на годину, цього більш ніж достатньо для нашої мережі. Також маємо свій млин і крупорушку. Крім цього, наша компанія виробляє молоко екстра-класу, близько 40 тонн на день. Частина відвантажується на харківський молочний комбінат, частина – на київський, для виробництва дитячого харчування. Прибуток від ритейлу на тлі загального прибутку – це крапля в морі. Це не комерційний напрямок, а скоріше філософський. Компанія «Агроекологія» має статус племінного господарства, розводимо биків стейкової м'ясної породи. М'ясо реалізуємо до мережі магазинів «Гудвайн» (Київ). До речі, борошно ми теж продаємо до «Гудвайн». Із нашого борошна випікають широкий асортимент смачних і корисних хлібопродуктів. Крім цього, м'ясо живою вагою продаємо на кіровоградський м'ясокомбінат «Ятрань». Ми досить довго співпрацюємо з ними і знаємо, що це один із комбінатів, який має високі санітарні стандарти та культуру виробництва.
Що стосується наших магазинів, то на їхні прилавки потрапляє сире м'ясо: свинина, яловичина та баранина. Також почали займатися виробництвом курятини, щоправда, воно ще не сертифіковане, але повністю органічне.
Готову м'ясну продукцію для наших магазинів виробляють наші полтавські партнери – невелике сімейне підприємство, яке має досить високі стандарти в санітарії та гігієні виробництва. Не хочеться зв'язуватися з якимось великим переробним комплексом, там буде важко простежити та проконтролювати весь процес. Своєї переробки м'яса та молока у нас поки що немає. Хоча в найближчих планах придбання ізраїльської лінії, на якій ми перероблятимемо молоко під наш ритейл, до мереж українських маркетів нашу молочку ми постачати не плануємо. Реалізуємо всю свою продукцію під ТМ «Агроекологія» в наших фірмових магазинах Fresh & Local.
3. Отримання сертифіката, який підтверджує, що компанія випускає дійсно органічну продукцію, – дуже ємний процес, який вимагає великих обсягів компетентної роботи. Адже сертифікуючому органу потрібно надавати абсолютно все: карти своїх полів і полів сусідніх підприємств, інформацію про склади, переробку, бухгалтерську інформацію та багато іншого. Ось уявіть: на полях, які знаходяться навколо наших, вирощуються неорганічні культури, і ми повинні поле кожного сусіда позначити на карті, вказати буферні зони, вказати, що це за компанія, які культури вона вирощує, а також які вносить хімікати у ґрунт, які планує вносити надалі. Всю цю інформацію ми зобов'язані зібрати! Це дуже непросто зробити!
А щоб сертифікувати органічне тваринництво, крім основних вимог, компанія має вести наукову діяльність – писати наукові роботи, приміром, щодо волів. Не скажу, що це нехороша вимога – це має бути. Добре, що на базі «Агроекології» є кафедра органічного землеробства Полтавської державної аграрної академії, з якою ми активно співпрацюємо та ведемо спільну наукову діяльність.
Як таких складнощів з отриманням органічних сертифікатів у нас немає, адже ми використовуємо в нашій роботі лише органічні технології. Десь, може, і є компанії, які можуть боятися якихось позапланових перевірок, але, вважаю, це несумлінні компанії. Нам, наприклад, інспектори «Органік Стандарт» телефонують, коли вже знаходяться на одному з наших полів, і кажуть: «Позапланова перевірка. Ми в такому-то полі». Вони складають акт, відбирають проби ґрунту, зеленої маси або беруть зразки зерна на аналіз, і підготуватися до цього або схитрувати абсолютно неможливо. Ми не боїмося таких моментів, адже знаємо, що у нас все в порядку.
4. Говорити про нормальний розвиток органічного ринку в нашій країні можна буде тоді, коли, зайшовши до кожної великої мережі в будь-якому місті України, ми побачимо повноцінний відділ з органічною продукцією. І це стосується не лише великих міст, а всіх. Ось, приміром, у нас в «Метро» (Полтава) є маленька поличка близько 1 м у довжину, де є органічні йогурти, сметана, молоко та кефір, які виробляють наші українські колеги. Можна ще крупу знайти органічну. І все. Хіба це розвиток? А те, що ми стали більше експортувати органічної продукції, так цим ми розвиваємо тільки доходи в бюджет і надходження валюти в країну. Розвитку має сприяти, в першу чергу, держава. Дайте нам, органічним виробникам, дотації, полегшіть експортні процедури, скасуйте або зменшіть експортне мито на органічну олійну продукцію та культури... Ось тоді і можна буде говорити про органічний ринок в Україні.
5. Щодо планів: одним із пріоритетних завдань на даний час є збільшення земельного фонду компанії. Останнім часом ми шукаємо шляхи вирішення даного завдання, але це дуже непросто. Розширення асортименту готової продукції, що переробляється, додавання нових сільгоспкультур і ще дуже багато завдань стоїть перед нами! Будемо розвивати ритейл в інших регіонах, хоча і розуміємо всі ризики та труднощі. Адже ритейл – це робота з кінцевим споживачем. Відповідальність є дуже високою! Головне – щоб поруч була надійна команда!
Олена Стретович,
директор ТОВ «Органічний м'ясний продукт» і ТОВ «Органік Мілк» (ПП «Галекс-Агро»)
1, 2. Приватне підприємство «Галекс-Агро» було засновано 10 років тому, після того як наш засновник Олександр Ющенко відвідав виставку органічних продуктів у Німеччині. Розуміючи, що наша, українська, сировина є унікальною за якісними показниками та своєю чистотою, він перейнявся ідеєю організувати подібне виробництво в Україні. Так 2008 року і було створено компанію, яка на сьогоднішній день займається виключно органічним землеробством і тваринництвом, має повний завершений цикл виробництва – від кормів, утримання поголів'я худоби м'ясо-молочного стада до переробки молочної сировини та виробництва кінцевого продукту споживання.
Зазначу, що нам одразу ж стало зрозуміло, що вирощування сільськогосподарських культур неможливе без ведення тваринництва, що, в свою чергу, і підштовхнуло на прийняття рішення самостійно займатися переробкою органічної с/г продукції, тому що сировина була не дуже затребуваною, ціну на неї не було сформовано. 
Буквально за 1 рік (в 2014 р.) було побудовано та запущено завод «Органік мілк» – перший в Україні, який виробляє сертифіковану органічну молочну продукцію з власної сировини. Діяльність заводу здійснюється вже 4 роки, ми весь цей час динамічно розвивалися і на сьогоднішній день переробляємо всю органічну сировину, отриману на наших фермах, а це близько 30 тонн на день. Ми працюємо виключно на своїй сировині, тому що це простежуваність, це розуміння того, звідки молоко, відстеження всіх етапів, адже сертифіковане у нас все, починаючи від поля, закінчуючи кінцевим молочним або м'ясним продуктом. До речі, завод із переробки м'яса – «Органічний м'ясний продукт» – було введено в експлуатацію в квітні 2017 р. На його потужностях, що становлять 3 т/добу, виробляється близько 30 видів готової органічної продукції.
Загальний земельний банк наших органічних земель складає близько 14 тис. га, на яких ми вирощуємо зернові, олійні і, звичайно ж, кормові культури. Частина сировини (близько 50%) йде на корми, а частина – на експорт. Зерно постачаємо до Швейцарії, Німеччини, Ізраїлю, Італії. Що стосується готової продукції, то наша молочна продукція відправляється до ОАЕ та Йорданії. Але це лише 5%, решту 95% продукції реалізуємо на українському ринку. Вона представлена в усіх національних торгових мережах, окрім АТБ, і в регіональних мережах, в основному в Київській та Одеській областях. Щодо конкуренції на зовнішньому ринку скажу, що її як такої поки немає. На ринку органічного молока в Україні ще представлено продукцію компаній «Старий Порицьк» та «ЕтноПродукт», але не можна сказати, що ми конкуруємо. Ринку на сьогоднішній день вистачає всім. Якщо говорити про м'ясо, то на даний час органічні ковбасні вироби виготовляються лише на нашому заводі. М'ясні вироби наші можна також знайти в національних мережах, не в усіх поки що, але є в Ашані, Метро, Novus, GoodWine, WineTime, а також в органічних магазинах. Що стосується зерна, воно на українському ринку не затребуване, тому все відправляється на експорт.
3. Всі процеси на нашому підприємстві – від вирощування кормів до виробництва готової продукції – контролює міжнародна сертифікаційна компанія «Органік Стандарт». Також ми маємо належні сертифікати від «Органік Стандарт» згідно з вимогами, викладеними в постанові Ради ЄС №834/2007 та №889/2008. Ну і, звичайно ж, виробництво має інтегровану систему якості та безпеки за стандартами ДСТУ ISO 9001, 14000, 22000. Крім усього цього, внутрішній контроль якості здійснюють власні лабораторії ТОВ «Органік Мілк» та ТОВ «Органічний м'ясний продукт». При отриманні всіх сертифікатів особливих труднощів у нас не виникало, тому що з самого заснування діяльність компанії було спрямовано на виробництво органічної продукції, все робилося одразу під даний напрямок відповідно до всіх вимог. Землеробство, утримання ВРХ, свиней – все спочатку будувалося за вимогами органічних стандартів. Ми були готові до того, що буде складно, але інших варіантів не було. Заводи наші будувалися також відповідно до всіх вимог органічних стандартів, НАССР. Звичайно, є деякі труднощі, якщо порівнювати з традиційним виробництвом. Наприклад, у приготуванні ковбасних виробів використовуються більш складні технологічні процеси. А те, що все набагато дорожче – про це навіть не говоримо. Але ми до цього всього пристосувалися і інших моделей ведення бізнесу навіть не розглядаємо.
4. Органічний ринок розвивається дуже стрімко. З кожним роком зростає кількість органічних виробників. Але, зважаючи на те, що в нашій країні ще мало хто розуміє, що таке органічна продукція, компаніям, які тільки виходять на цей ринок, необхідно вчитися презентувати свій продукт. Потрібно дуже серйозно вкладатися в маркетинг, щоб розкручувати в принципі органічний напрямок, не кажучи вже конкретно про продукт. Адже органічний продукт, те саме молоко, не можна ставити в один ряд зі звичайним молоком, тому що це принципово інший продукт. У нього зовсім інше походження. І, на жаль, не всі зараз розуміють, чому цей продукт коштує дорожче, і в чому його цінність.
До стримуючих чинників розвитку органічного ринку в Україні, в першу чергу, варто віднести економічну дестабілізацію в країні. У людей просто немає грошей переплачувати за деякі продукти. Навіть якщо людина розуміє, що краще харчуватися органічною їжею, у неї просто не вистачає коштів. На мою думку, якби сьогодні ситуація в Україні була дещо кращою, то наш продукт мав би більший попит. І органічних виробників було б набагато більше. Сюди ж треба віднести відсутність необхідної інформації. І основна проблема в тому, що культури споживання органічної продукції немає навіть на державному рівні. А все має виходити звідти. Так, створено різні громадські організації, такі як «Органічна Україна», ми самі намагаємося щось робити для розвитку та просування органічного руху, але це, в першу чергу, має бути питанням державного рівня. Про це повинні говорити в школах, в університетах. Адже основний сенс органіки полягає в тому, що даний спосіб ведення сільського господарства дасть можливість нам, нашим дітям і наступним поколінням зміцнити своє здоров'я та зберегти в глобальних масштабах планету. Але, повторюся, це в першу чергу має виходити від держави у вигляді пільгових програм, дотацій виробникам органічної продукції. Фермери повинні розуміти, що, маючи врожай у 5 разів менше, ніж при традиційному землеробстві, і маючи набагато вищі ризики втрати, держава підтримає їх у частині оподаткування або частині будь-якої компенсації. Сьогодні ж у нас немає жодної програми! Тому мало хто йде в цю галузь. Перший крок хоч і було зроблено, коли було прийнято законопроект, проте зараз неясно розумію, як це все працюватиме. Адже що найважливіше – це те, що орган сертифікації має бути бездоганним, і поки не зрозуміло, як це відбуватиметься на рівні нашої Держпродспоживслужби. Враховуючи існуючу в нашій країні корупцію, головне, щоб сертифікати надалі отримували тільки дійсно органічні виробники. Оскільки якщо раптом сертифікати зможуть отримувати всі підряд, то нам стане працювати набагато складніше. Хочу декілька слів додати про той сертифікаційний орган, який видав сертифікат нам і який сьогодні контролює наше виробництво. За цей органічний листочок «Органік Стандарт» здійснює тотальну перевірку кожного сантиметра на наших полях, заводах, складах. Вони безкомпромісно, чітко виконують своє завдання, і ми на 100% підтримуємо їх у такому підході. Дуже хотілося б, щоб так відбувалося і на рівні Держпродспоживслужби, адже в іншому випадку люди розчаруються в даній продукції.
5. Вважаю, що темпи розвитку органічного виробництва в нашій країні лише набиратимуть обертів у найближчі ще років 10. Органічний продукт займе свою нішу на ринку України. Гадаю, 15-20% населення купуватиме органічну продукцію. Звичайно ж, все це залежатиме від економічної та політичної ситуації в нашій країні. Що стосується нашої компанії, вважаю, все також буде добре. Адже ми вже сьогодні маємо дефіцит сировини для повного завантаження наших потужностей. Ми нарощуємо поголів'я, щоб мати більше сировини. Особливістю «Галекс-Агро» є те, що це компанія сімейна, яка націлена на зміцнення бренду. Ми розвиваємося планомірно, в залежності від того, наскільки у нас вистачає рук, тому що в це виробництво не можна запросити 150 чужих людей і бути впевненим, що все буде добре. Адже все це – правильне утримування ферм і правильне виробництво продукту – вимагає ретельного контролю та великої праці. У цьому бізнесі мають бути лише ті люди, які пропустили це через себе, які цим живуть. Для нас органік – це не просто виробництво без хімії та ГМО, а особлива філософія.
Андрій Ніколаюк,
комерційний директор ПРАТ «ЕтноПродукт»
1, 2. Місія компанії «ЕтноПродукт» полягає у виробництві максимально корисних продуктів харчування, тому одразу після придбання у користування землі (2008 р.) було запущено перехідний період (так звана конверсія, протягом якої землі стають органічними), який тривав 3 роки. У підсумку 2010 року було отримано сертифікат, який свідчить, що землі наших господарств є органічними. І вже 2011 року під ТМ «ЕтноПродукт» було випущено першу сертифіковану органічну молочну продукцію. Земельний банк наш на сьогоднішній день сконцентрований в Городнянському районі Чернігівської області та становить близько 4 тис. га. Зараз ми – вертикально інтегрована компанія, у нас все своє: органічні сертифіковані поля, потужності з переробки сільгоспкультур для виробництва кормів, поголів'я ВРХ, транспорт для перевезення молока на наш молокозавод, де ми виробляємо 13 найменувань молочної продукції (в т.ч. молоко пастеризоване, кефір різної відсоткової жирності, йогурт, сметану, ін.).
Потужність молокопереробного заводу відносно невелика і становить 4 тонни молока на добу. Буває таке, що нам для завантаження потужностей бракує свого молока і ми змушені купувати органічне молоко в інших сертифікованих виробників. Що стосується м'ясної продукції, то тимчасово ми призупинили виробництво та продаж, тому що бички набирають вагу повільно, а ми свого часу не розрахували попит на наші м'ясні вироби й одержувані обсяги м'яса, швидко пустили все на переробку і зараз чекаємо приросту маси ВРХ. Якщо говорити про наш м'ясний напрямок, то сире м'ясо відправляємо на партнерський м'ясопереробний завод, де є співзасновниками, й отримуємо лінійку м'ясної продукції (телятина органічна, сосиски, сардельки, ковбаси). Цей новий сучасний завод був побудований із нуля і знаходиться в Київській області. До числа сільгоспкультур, які ми вирощуємо, входять: овес, спельта, гречка, люпин, вика, пелюшка, суданська трава, конюшина, гірчиця.
На сьогоднішній день близько 50% доходів ми отримуємо від реалізації органічних зернових і зернобобових культур на експорт та 50% - від продажу продукції з доданою вартістю (молочна, м'ясна) на українському ринку. Щодо земельного розподілу виходить, що близько двох третин земель використовуються для вирощування сировини на експорт, а одна третина – для випасання худоби на пасовищах і створення кормової бази. Експорт нашого зерна здійснюється до Німеччини, яка є основним ринком збуту, Швейцарії, Австрії та Норвегії. Хочу відзначити, що якщо раніше ми були сконцентровані на експорті зернових, то зараз плануємо більш інтенсивно займатися тваринництвом, розширювати поголів'я, можливо, будувати нові корівники, запускати нові продукти в молокопереробці. На даний момент для нас стають більш цікавими продукти з доданою вартістю, ми хочемо, щоб розвивався внутрішній ринок і, можливо, експорт продуктів із доданою вартістю. Зараз наша продукція реалізується в мережевому роздробі. Її можна знайти в усіх великих містах країни – Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі. У нас також багато запитів від невеликих магазинів. Однак через низький потік споживачів у таких точках наша продукція, яка є швидкопсувною, постачається туди не завжди. Відкривати свої магазини поки не плануємо, тому що я вважаю, що кожен має займатися своєю справою.
Щодо конкуренції на внутрішньому ринку України можу сказати, що вона є, але не заважає нікому розвиватися. Зазначу, що існує досить великий потенціал розвитку абсолютно всіх учасників даного ринку. З одного боку, конкуренція є, але, з іншого боку, вона особливо не відчувається, тому що ми виробляємо різну молочну продукцію. Наша продукція відрізняється від продукції інших виробників органіки тим, що у нас не така технологія переробки молока і ми навмисно не використовуємо гомогенізацію як технологічний процес, тому в нашому молоці є природні вершки.
3. На сьогоднішній день у нас є такі органічні сертифікати: сертифікат за загальноєвропейськими органічними стандартами (т.зв. євролисток), БіоСвісс (швейцарський стандарт органічного виробництва), Біоланд (один із найстаріших і найбільш суворих німецьких стандартів, який існує з 1971 року), і також протягом тижня очікуємо отримати сертифікат НОП (органічний стандарт США). На переробних підприємствах зараз впроваджуємо систему НАССР. Інспекція вже проводилася, усуваємо зауваження та сподіваємося незабаром отримати сертифікат. На мою думку, основна складність при дотриманні необхідних стандартів – постійне документальне оформлення всіх технологічних процесів, оскільки необхідно чітко відслідковувати, який конкретно продукт зроблено з якої конкретно партії, тобто ми маємо чітко розуміти, що, приміром, цей кефір зроблено з такої-то сировини, яку отримано тоді-то. Але, в цілому, це вирішувані технічні труднощі.
4. Органічне виробництво в Україні, безумовно, розвивається. Компанії, які вже присутні на ринку, нарощують обсяги та асортимент продукції. Видно позитивну динаміку, хоч на сьогоднішній день база для порівняння все ще низька. Доходи українців потроху зростають, і хоча з кризи країна ще не вийшла, але спостерігаються ознаки пожвавлення. Ніша є затребуваною, адже органічне виробництво – це не лише здорові продукти харчування, це ще й дружелюбне ставлення до навколишнього середовища. Проведені дослідження доводять, що при органічному землеробстві менше виділяється парникових газів, не забруднюються води. Для моделі сталого розвитку сільського господарства органічне землеробство є більш підходящим, ніж традиційне. Однак для його ведення дійсно необхідно докладати багато сил, чого, на жаль, більшість людей не розуміє. Люди порівнюють органічну продукцію з просто фермерською, хоча насправді фермери можуть використовувати ті самі штучні азотні добрива або хімію для боротьби зі шкідниками. Споживачі гадають, що якщо продукт фермерський, то він екологічно чистий. Ми вважаємо, що це не так, тому що в усьому світі традиційним хімічним сільським господарством займаються саме фермери, а не інопланетяни. 
Також очікуємо набрання законом про органічне виробництво реальної чинності. Точніше, того, як це все буде реалізовано, адже «диявол криється в дрібницях». Закон – це як надбудова, він є правильним, прогресивним, усе добре в ньому написано, але є ще умови видачі сертифікатів компаніям, які, в свою чергу, сертифікуватимуть органічних виробників, і дуже важливо, як це буде у нас реалізовано. Ухвалити закон не дуже складно, я вважаю, критично важливим є те, як будуть реалізовані на практиці його положення. Адже були у нас випадки, коли органічні сертифікаційні органи, за якими не було належного контролю, видавали сертифікати направо і наліво, внаслідок чого на ринку з'являлися фейкові органічні продукти і були великі скандали в Євросоюзі через те, що з України надходила така продукція. Це все, звичайно, псує репутацію країни, підриває довіру до нашої продукції. Сподіваюся, у нас до цього підійдуть уважно, адже ми цінуємо свою репутацію, і можу сказати, що компанія «Органік Стандарт» - це надійна компанія щодо контролю за органічними виробниками. Коли у нас з'являться інші сертифікаційні органи, то дуже сподіваюся, що вони будуть відповідально ставитися до своєї роботи.
5. У мене оптимістичний погляд у майбутнє. У світі зростає інтерес до органічної продукції, в Україні – теж. Ми будемо займатися подальшим розвитком лінійки нашої продукції, намагатися зменшувати експорт сировини та виробляти продукти з доданою вартістю як для українського ринку, так і для зовнішнього. Зараз ми розглядаємо проекти, пов'язані з напрямком виробництва продуктів із доданою вартістю. Якщо у читачів вашого видання виникнуть ідеї для спільної реалізації, то ми із задоволенням візьмемо участь. На мою думку, у міру відновлення і розвитку української економіки зростання споживання органічної продукції буде лише збільшуватися.
Валентин Обштир,
директор ТОВ «Старий Порицьк»
1, 2. Компанію було засновано 2010 року, і сьогодні «Старий Порицьк» – це єдине підприємство у Волинській області, яке займається виробництвом органічної молочної продукції. Якщо заглибитися в історію, то 8 років тому було придбано звичайний український колгосп, в якому налічувалося близько 600 голів ВРХ. Після купівлі я одразу вирішив, що це буде саме органічне виробництво. Адже до цього мені пощастило познайомитися з Євгеном Миловановим, головою правління Федерації органічного руху в Україні, з яким ми 2007 року відвідали низку ферм в європейських країнах, у тому числі й органічних. Саме з того моменту в мене з'явився неймовірний інтерес до органік.
І коли 2010 року мені надійшла пропозиція про придбання господарства із земельним банком близько 1 тис. га, я навіть не роздумував, і того самого року першу посівну кампанію ми провели за органічною технологією. Пройшовши всі етапи, 2012 року ми отримали сертифікат на органічне землеробство, ну а далі – на корми, на молоко, м'ясо. Хочу зазначити, що спочатку планувалося створення невеликого сімейного господарства, яке б повністю задовольняло потреби в екологічно чистих продуктах харчування. Однак згодом цей задум перетворився на досить масштабний проект органічної ферми із закритим виробничим циклом. І на сьогоднішній день «Старий Порицьк» – це земельний банк близько 1 тис. га, на яких вирощуємо зернові, зернобобові та кормові культури, молочна ферма з поголів'ям ВРХ близько 750, в т.ч. дійних – близько 300 голів, цех із переробки молока та свій транспортний парк.
Наше поголів'я дозволяє нам переробляти близько 5 тонн органічного молока на добу, з яких виготовляємо два види пастеризованого молока, два види кефіру, йогурт, сметану, масло та сир, а також низку твердих і розсільних м'яких сирів. Хочу сказати, що потужності з переробки сьогодні завантажено лише на 30%, наступного року плануємо вийти на 100%.
Весь асортимент цільномолочних продуктів, розсільних і твердих сирів представлено на внутрішньому ринку. Сири продаємо під ТМ «Сирна карта», що стосується решти молочної продукції – її представлено в торговельній мережі «Сільпо», з якою у нас є спільний проект – «Лавка традицій». Періодично для українського споживача виробляємо гречану крупу. Рослинницька продукція експортується до країн Європейського союзу (Швейцарія, Німеччина, Голландія). Таку стратегію обрано через відсутність сформованого внутрішнього ринку органічних зернових в Україні.
В Україні на сьогоднішній день на органічному ринку представлено декілька великих виробників органічної продовольчої продукції – ми, «Галекс-Агро», «Агроекологія» та «ЕтноПродукт». Кожен представлений на ринку зі своїм кінцевим продуктом, і назвати це конкуренцією важко. Ми швидше доповнюємо один одного, тому що випускаємо різну продукцію. І сьогодні треба більше говорити не про конкуренцію, а про наповнення ніші, яку навіть неможливо прорахувати. Приміром, у Європі споживання органічної продукції на людину на місяць оцінюється в межах від 50 до 300-400 євро в залежності від країни. В Україні це лише близько 1 долара! Мені здається, що у нас органічний ринок ще довго не буде конкурентним, адже для початку його треба побудувати. Нам необхідно розповісти споживачеві про цей продукт, про його унікальність. Завоювати лояльність споживача.
3. Наше підприємство щороку проходить інспекцію та підтверджує статус органічного оператора. Сертифікував увесь ланцюжок нашого виробництва 2012 року «Органік Стандарт». Також із 2015 року у нас є сертифікат BIOSuisse для реалізації зерна на швейцарський ринок. Свої нюанси є в тому, коли ми, наприклад, хочемо переробити нашу органічну гречку, а потужностей у нас немає. Для цього потрібно сертифікувати потужності того заводу, на яких буде здійснюватися переробка. І час має бути обрано такий, коли на цьому заводі не переробляється традиційне зерно.
Особливих якихось труднощів при отриманні всіх сертифікатів не було. Після того, як ми впровадили на виробництві систему НАССР, нам не страшно нічого. Якщо до справи ставитися серйозно і з любов'ю, то не буде жодних труднощів. Дуже радує те, як працює наш сертифікаційний орган. Незважаючи на те, що ми співпрацюємо з «Органік Стандарт» вже 8 років, вони часто здійснюють позапланові перевірки. І не просто приїхали, позаглядали, а моніторять рахунки та виписки, щоб зрозуміти, чи не купували ми якихось заборонених препаратів. Перевіряють усі склади. Це тотальний контроль. Звичайно, іноді це створює деякі труднощі, адже коли вони приїжджають, треба кидати всі свої справи і приділяти час їм. Але до цього звикли, і нічого незвичайного в такому контролі для нас немає. Я в цей бізнес прийшов як споживач і працюю під девізом «Для людей – як для себе».
4. На мою думку, розвиток, або, точніше сказати, зародження органічного ринку розпочалося з «Агроекології» ще в 1970-х роках. І це неймовірно, що через стільки років у цій компанії продовжують виявляти інтерес до цієї, вже сімейної, справи, хоч вона і приносить не стільки прибутку, скільки хотілося б. І керівники тих компаній, про які я згадував, адже вони теж у цей бізнес прийшли не за прибутком, а за ідеєю. Саме вони почали розвивати ринок, не маючи жодної підтримки від держави. Хоча держава має бути зацікавлена в цьому в першу чергу, оскільки органічне господарство – це не лише здорове харчування, а ще й відновлення родючості ґрунту. На мою думку, влада має агітувати займатися саме органічним землеробством! А зараз у нас все будується на ентузіазмі. Крім відсутності підтримки з боку держави, розвиток галузі також стримує брак кваліфікованих технологів і проблема доступу до технологій. Можу сказати, що найважливішу роль у становленні органічного сектору в Україні відіграв проект Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBLE, Швейцарія). Швейцарські експерти розповіли, показали нам, як краще працювати, вони фінансували проведення різного роду конференцій для органічних виробників, де ми переймали досвід експертів, знайомилися з імпортерами. Вони також допомогли нам представити свою продукцію на щорічній органічній виставці в Німеччині, де багатьом українським компаніям вдалося знайти собі нових партнерів. Насправді, складно переоцінити роль даного проекту, тому що вони зробили більше для нас, ніж усі державні діячі. Головними проблемами сьогодні для ринку є відсутність попиту, який залежить, повторюся, від довіри й інформованості населення, і відсутність фінансових можливостей.
5. Основним завданням для нас є нарощування переробки органічної сировини. Ми маємо переробляти все, що виробляємо. Адже в переробці весь прибуток. Ми націлені більше на внутрішній ринок, адже саме тут можна отримати колосальний досвід у роботі з торговими мережами. Інформуючи, вони спрямовують виробника і за якістю, і за чіткістю постачання. Робота з мережами тримає в тонусі. Тому спочатку відпрацюємо весь асортиментний ряд продуктів із доданою вартістю на українському ринку, та все ж будемо намагатися виходити на зовнішні.
Щодо прогнозів розвитку органічного ринку в Україні не скажу нічого. Прогнози – справа не завжди вдячна. Я не можу сказати, якою буде купівельна спроможність українців завтра, за рік або за 5 років. Перспективи для його розвитку однозначно є! Зараз наше головне завдання – максимально інформувати людей про те, що таке органічна продукція, щоб завоювати їхню лояльність.
