Думка

23 лютого, 13:09 Source: АПК-Інформ Views: 114

AgroBrokBot: торгівля у форматі digital

 

 

 

 

 

 

 

Хеджування цінових і кредитних ризиків уже є стандартною практикою в торгівлі агропродукцією за кордоном. Як страхують свої ризики гравці агроринку в Україні і як діджиталізація може сприяти хеджуванню, ми поговорили з генеральним директором UCC Андрієм Бобишевим.

 

- Андрію, останнім часом знялася нова хвиля обурення у зв'язку з невиконанням зобов'язань одним великим гравцем українського агросектору. Які чинники, на Вашу думку, могли сприяти даній ситуації, і чи можна уникнути подібних випадків?

- Дійсно, останнім часом ми все більше чуємо про випадки несвоєчасного виконання або навіть відмови від зобов'язань за торговими контрактами. Причинами цього могли стати значна волатильність цін на агропродукцію 2018 року, а також недосконалість регуляторної бази. На жаль, зараз застосовуються методи боротьби лише у вигляді розголосу та занесення до чорного списку недобросовісних контрагентів. Судові тяжби – процес дуже довгостроковий, і, на жаль, вони однаково не гарантують позитивного результату. У зв'язку з цим трейдерам в Україні час використовувати інструменти хеджування цінових і кредитних позовів у своїй операційній діяльності.

 

- Які саме інструменти хеджування Ви маєте на увазі?

- Я кажу про SWAP контракти, регульовані Генеральною угодою ISDA[1], а також про ф'ючерсні контракти на аграрну продукцію.

SWAP контракти (далі за текстом – свопи) для українського ринку новий інструмент, перші угоди було укладено провідними зернотрейдерами лише 2018 року. Особливістю цього інструменту є те, що він безпоставковий і йде з прив'язкою до цінових індикативів незалежних аналітичних агентств Platts і Thomson Reuters на аграрну продукцію в Чорноморському регіоні. Якщо простими словами, сторони укладають своп на базовий актив (цінові індикативи) за узгодженою ціною, з конкретним місяцем експірації (виконання контракту). З настанням дати експірації залежно від показника цінового індикативу покупець (продавець) виплачує продавцю (покупцю) різницю між ціною контракту та значенням індексу, помножену на обсяг за контрактом (кількість тонн).

Крім того, ф'ючерсні контракти на чорноморську пшеницю та кукурудзу, що торгуються на Чиказькій товарній біржі, також є популярним інструментом хеджу. Дані контракти є безпоставковими (на умовах грошових розрахунків) і виконуються з прив'язкою до цінового індикатива Platts, який більш ніж на 90% корелює зі спотовим ринком.

 

- А якщо простими словами, можете навести приклад хеджу?

- Розглянемо приклад для агровиробника. Цього року врожай кукурудзи перевищив усі очікування, і ціна різко впала. Наприклад, фермер розуміє, що його майбутній урожай складе близько 5000 тонн кукурудзи. Він вивчає прогнози USDA, читає аналітичні звіти та розуміє, що загальна пропозиція зростатиме, отже, ціна знижуватиметься.

У стандартного хеджу є дві «ноги». У нашому прикладі це своп (ф'ючерс) і фактичне постачання. Фермер укладає своп на продаж своєї кукурудзи в обсязі 5000 тонн за ціною 170 USD/т з експірацією в листопаді. Оскільки наш герой продавець, у разі падіння ціни різницю між законтрактованою та фактичною ціною сплачує покупець (у разі підвищення ціни – навпаки).

У листопаді ціна на кукурудзу падає до 150 USD/т. На дату експірації контракту покупець винен нашому герою (продавцю) 20 USD * 5000 тонн = 100 000 USD.

У той самий момент фермер продає свою фактичну кукурудзу в обсязі 5000 тонн за ринковою ціною 150 USD/т і отримує за угоду 750 000 USD. Якщо додати дохід за свопом, отримуємо 850 000 USD, і в перерахунку на наші 5000 тонн урожаю ціна виходить 170 USD/т. Рівно така, яку хотів отримати фермер. 

Повторюся, що наші користувачі торгують свопами відповідно до Генеральної угоди ISDA, що надає їм ряд додаткових гарантій.

 

- А як операційно фермеру укласти даний своп або ф'ючерс? Із чого почати і чим закінчити?

- Наш торговий майданчик AgroBrokBot надає можливість торгівлі даними інструментами, в тому числі безпоставковими своп-контрактами та поставними (форвардними) контрактами на кукурудзу, пшеницю, ячмінь і сиру соняшникову олію. А також ф'ючерсні контракти на чорноморську пшеницю (BWF) і чорноморську кукурудзу (BCF) з клірингом на Чиказькій товарній біржі.

Якщо говорити про торгівлю свопами та форвардами, достатньо лише верифікувати в системі AgroBrokBot шляхом надання стандартного пакета документів про компанії. Наші юристи проводять процедуру комплаєнс, і учасник допускається до торгів. Далі, використовуючи максимально простий інтерфейс, на будь-якому мобільному пристрої у формі паблік-чату Viber клієнт обирає інструмент, розміщує заявку, і система автоматично з'єднує його заявку з найбільш підходящою. Клієнт може вносити зміни до параметрів заявок, переходити в прямій чат із потенційним контрагентом, торгуватися, виставляти фільтри й оповіщення – і все це в будь-якій точці планети через свій смартфон.

При бажанні торгувати ф'ючерсами клієнту необхідно відкрити рахунок в акредитованій на Чиказькій товарній біржі клірингової організації та верифікувати в AgroBrokBot. Процедура дещо складніша, але бонусом є відсутність кредитних ризиків, тому що всі ризики бере на себе центральний контрагент.

 

- Хто ваші користувачі, і чи багато компаній торгують через вашу платформу?

- Наші користувачі – це провідні зернотрейдингові компанії й агровиробники. Поки що розподіл аудиторії десь 70% на 30% відповідно. На наш погляд, такі показники обумовлені наявністю відповідної експертизи з торгівлі деривативами та хеджування ризиків переважно у трейдингових компаній. Але ми проводимо семінари та тренінги для демонстрації роботи з інструментами хеджу. Загалом зараз 45 компаній виставляють заявки в AgroBrokBot. Також у нас є тестова версія – симулятор, який випробували вже понад 150 компаній.

 

- На даний момент які можете виділити труднощі при роботі з платформою?

- Ми зробили все можливе з технічної та юридичної точки зору, щоб позбавити клієнта труднощів. Для нас же найскладнішим є необхідність розвіяти стереотипи операторів ринку щодо незручностей, витратності та ризикованості ОТС і біржової торгівлі. Ми всіляко доводимо користувачам, що трейдинг може бути одночасно і зручним, і надійним.

 

- Які фінансові умови використання можливостей вашої платформи?

- У нас діє єдина ставка комісії за всіма інструментами – 0,2 USD із тонни укладеного контракту. Виставлення заявок, тестування, моніторинг індексів цін і глибини ринку – абсолютно безкоштовні.

 

- Якщо резюмувати, в чому ж ваша основна конкурентна перевага, яка відрізняє вас від подібних проектів?

- Багато трейдингових платформ є лише маркет плейсом – дошкою оголошень для торгівлі агропродукцією. Ми ж надаємо автоматичний метчінг (поєднання) заявок, що дає можливість клієнту не витрачати час на пошук і вибір відповідної пропозиції та дозволяє повністю відмовитися від голосових брокерів. Крім того, поряд з інноваційним і зручним у використанні інтерфейсом, мобільним доступом, генерацією пакету документів щодо угоди ми надаємо користувачам МТМ (mark to market) звіти з переоцінкою всіх позицій, опцією взаємозаліку та можливістю знижувати кредитний ризик за свопами шляхом запитів маржин-колів (застав), а за ф'ючерсами – шляхом клірингу.

Це лише на перший погляд виглядає складним для розуміння. Наша місія – максимально спростити процедури трейдингу з максимальною надійністю. Більш того, у нас є цілий штат служби підтримки клієнтів, яка здійснює детальне консультування з усіх питань абсолютно безкоштовно. Щотижня ми проводимо тренінги в нашому офісі та виїжджаємо в офіси клієнтів.

 

- І на завершення бесіди поділіться, будь ласка, які нововведення плануєте застосувати в перспективі?

- Зараз ми працюємо над впровадженням системи повноцінного клірингу для всіх інструментів, що торгуються, Телеграм-версією платформи, розширенням лінійки продуктів опціонними контрактами та ін.

 

Розмовляла Анна Платонова

 

[1] Детальний опис ISDA Master Agreement представлено за посиланням: https://bit.ly/2Dci2ZG
Comments

You should be authorized to post comment

Topic articles