Електронні майданчики і платформи, або Як спростити життя трейдеру?

Джерело

АПК-Інформ

2876

 

 

 

 

 

 Анна Танська


Сучасний світ розвивається семимильними кроками, стаючи все більш технологічним і діжиталізованим. Інноваційні технології вриваються в усі сфери діяльності людини і вимагають відповідних змін в принципах функціонування тієї чи іншої ніші, та й, власне, світогляду самого людства.

В останні роки на українському аграрному ринку простежується тенденція його осучаснення. З'явилася необхідність виходу фізичного ринку на більш високий рівень торгівлі, а також усвідомлення того, що чим чесніше і прозоріше побудована робота, тим легше її спланувати і передбачити результат подій. А це, погодьтеся, в трейдингу одна з ключових вимог.

З кожним роком в Україні з'являються все нові електронні платформи та площадки для торгівлі, активно просувається оцифрування тих або інших операцій. При цьому в даний час будь-яких глобальних позитивних змін і тотального упорядкування і раціоналізації процесів різного рівня ми не спостерігаємо... Крім того, в сучасному світі перенасиченість інформаційного простору досягла такого рівня, що часом інструменти, створені для спрощення тих чи інших процесів, не виконують своєї функції і лише створюють зайвий інформаційний шум…

Так все ж бути чи не бути електронним майданчикам і платформам? Чого їм не вистачає для більш широкого застосування? І чого чекає український аграрний ринок від діджиталізації?

 

Щоб відповісти на ці питання, важливо мати уявлення про те, якої думки дотримуються представники українських компаній, що працюють у тій чи іншій сфері агропромислового комплексу, яким, як кажуть, жити і працювати в умовах, що склалися.

 

Digital і торгові майданчики

 

Незважаючи на ряд прогресивних змін в інформаційному полі, конференції та особисті зустрічі залишаються найпотужнішим знаряддям у розвитку компанії. Саме цей спосіб спілкування дозволяє отримати максимум інформації з різних джерел.

Ми торкнемося процесу просування компанії за рахунок веб-ресурсів. Сьогодні кожна людина без знань програмування може створити сайт, інтернет-магазин, тендерний майданчик, торговий майданчик.

Про переваги і недоліки кожного з них і майбутнє електронних майданчиків і тендерів ми поспілкувалися з Сергієм Пащенком, консультантом з питань ЗЕД, експертом з дослідження кон'юнктури ринку, людиною, яка більше 10 років займається електронними торговими майданчиками, застосовуваними в агросфері.

 

 

Головне,

що ви знаходите на веб-ресурсі, –

це нові партнери

 

Сайт-візитка і його просування через Google. Цей спосіб зручний, так як спрощує процедуру подання компанії. Однак це малоефективно для невеликих компаній.

Інтернет-магазин дозволяє вам продати велику кількість товару, при цьому безпосередньо не взаємодіючи з покупцем, так як дана технологія включає в себе можливість отримання і повернення грошових коштів. Успішним прикладом такої платформи може послужити AliExpress.com. Протестувавши роботу інтернет-магазину Google-рекламу, експерт дійшов висновку, що ці дві гілки працюють в парі. При цьому, згідно з його дослідженням, така потужна пошукова система, як Google, більшою мірою орієнтована на дрібнооптові продажі і малоефективна при продажу контейнерної або суднової партії. Подібними продажами можна займатися, але потрібно враховувати той факт, що Google, по суті, навіть не містить таких розділів. Тому, заплативши за Google-рекламу і чекаючи на отримання певних результатів, ви ризикуєте залишитися розчарованими.

Тендерний майданчик. Близько 10 років С. Пащенко спостерігає за розвитком тендерних майданчиків. «Зробити подібний майданчик нескладно, і принцип його роботи, в цілому, зрозумілий всім: виставляєш лот, збираєш біди і вибираєш найбільш підходящий варіант (за ціною, умовами оплати та надійністю покупця)». При цьому експерт зазначив, що це перспективна частина розвитку, а є приклади створення тендерних майданчиків, в які на проектній стадії було вкладено багато коштів, однак далі проекту нічого не просунулося і так і не було запущено в роботу. На його думку, важливу роль в успіху подібних проектів відіграє рівень довіри, тобто зв'язку, а не сам майданчик. Приміром, той же All.biz має більше перспектив для розвитку, тому що він спрямований більше на розкручування імені, вивчення потреб покупців, але не надійності з точки зору бізнесу. З метою вирішення даного питання експерт займався таким поняттям, як ESCROW-Account – це система, яка присутня на ринку США і Європи, суть якої полягає в тому, щоб знизити ризик шахрайства при здійсненні передоплати шляхом переказу коштів на спеціальний рахунок у банку до моменту надання коносамента продавцем, у іншому випадку гроші повертаються покупцеві. При цьому експерт підкреслив, що дана послуга відсутня на тендерних майданчиках, так як надається низкою банків, які не зацікавлені надавати їх самостійно. «І це при тому, що ми говоримо про легальний бізнес! Грубо кажучи, про поширення принципів роботи AliExpress.com на контейнерні або суднові партії», - уточнив він.

Торгові майданчики. Четвертим способом просування компанії (продажі її товарів і послуг) є пошук торгових майданчиків і проста подача оголошень. Великі публічні компанії, що працюють в сфері інтернет-комерції (наприклад, Alibaba, All.biz), на думку С. Пащенка, дозволяють більш детально вибирати покупця, ніж тендерні майданчики. До того ж на тендерному майданчику при невідповідності товару немає можливості повернення товару та грошових коштів (повної суми або передоплати), як, наприклад, на AliExpress.com, де гроші «зависають» на певному рахунку і не передаються продавцю до моменту підтвердження покупцем відповідності товару опису.

Вся суть роботи компаній, які надають подібні послуги, зводиться, в першу чергу, до пошуку товару і вибору продавця, а умови оплати і якість товару вже на другому плані. «Головне, що ви знаходите на торговому майданчику – це нові партнери. Але через якийсь час я усвідомив, що при роботі з цим майданчиком спаму більше, ніж результативності», - зазначив він.

Вивчивши сотні торгових майданчиків, С. Пащенко створив свій сайт www.pastrade.com – PAS (з англ. professionalism, accuracy, services – професіоналізм, педантичність, послуги) і trade (торгівля). Це свого роду торговий майданчик з зовнішньоекономічної діяльності, де представлений досвід торгівлі (статичний сайт компанії – 500 описів товарів, стандартів, контрактів і т. д. і динамічний тендерний торговий портал для презентації лотів на купівлю і продаж (близько 400 позицій зворотного зв'язку по кожному лоту) на підставі щоденного маркетингу ринку (телефон, viber, whatsapp і т. д.), а також розсилка даних лотів згідно з передплатою. «Нічого подібного в той час не було. З мого боку була проведена колосальна робота, але продажі були нижче очікуваного рівня. І це, незважаючи на те, що кількість позицій і статей на сайті (більше 1000) в рази перевищувала їх число на стандартному сайті компанії, що дозволяє користуватися більшою популярністю (не такою, як у тендерних майданчиків, але все ж). Даний підхід був вже ближче до тендеру в динамічних торгових розділах і технічною підтримкою в розділах статики», - уточнив він.

Щодо перспектив широкого застосування електронних майданчиків для торгівлі агропродукцией в Україні С. Пащенко зазначив, що в цьому напрямку можливий прорив у розвитку, але, перш за все, це залежить від адмінресурсу, вміння працювати з базою клієнтів і викликати у них почуття довіри. Це дуже енерговитратна частина, яка повинна приносити прибуток.

При цьому ключовим у цьому питанні, на його думку, є довірчість відносин і відповідальність за свої слова, опис лота і т. ін. В іншому випадку ваш торговий майданчик буде походити на сайт за інтересами, де кожен може писати все, що заманеться.

«Коли ж клієнт платить гроші, він має право вимагати якість, точність і достовірність наданих послуг або інформації. Створивши такий сервіс, ви отримаєте рекламу, яка надається вашими клієнтами», - підсумував він.

  

Поряд з цим, незважаючи на ряд недоробок, електронні майданчики для торгівлі агропродукцією в Україні користуються попитом. Нерідко від трейдерів можна почути, що це досить зручно для розміщення інформації про закупівельні ціни та ознайомлення з індикативними цінами конкурентів. При цьому ще є над чим працювати, до того ж є необхідність оцифрування документообігу, логістики, елеваторних стоків і т. ін.

 

Так що ж потрібно світу, і чого потребує український трейдинг?

 

Світу потрібен «зіпсований» брокерський телефон – Atria Brokers

 

«Можливо, це буде досить передбачуваний коментар від брокерської компанії, але ми все ж таки вважаємо, що укладення агроугоди – це щось більше, ніж інтернет-шопінг. Яким би не був «відшліфованим» електронний майданчик для торгівлі, у багатьох випадках дуже важливою є присутність третьої сторони, посередника, своєрідного «зіпсованого» телефону, який згладжує всі шорсткості і приводить учасників ринку до єдиної мети. Брокерську діяльність намагаються вбити вже років 10, і з кожним роком електронні майданчики покращують свій функціонал, так от пару років тому це здавалося загрозою для нас як брокерів, однак зараз ми бачимо, що old school все-таки цінується вище, ніж «цифра». Одним з першорядних факторів в нашу підтримку можна назвати безпеку для клієнтів, тому що ми знаємо / перевіряємо / спілкуємося з контрагентом, а не зі спам-програмою.

Ми – «старовіри», віримо в телефонний дзвінок, живе спілкування, добре слово і успіх – це квінтесенція, яка призводить наших клієнтів до успішного бізнесу».

  

Agro стає Digital: приклади

 

Поряд з цим, ми бачимо активну роботу багатьох великих експортно-орієнтованих компаній з просування тих чи інших електронних майданчиків і платформ.

Яскравим прикладом цього може бути той факт, що в листопаді 2018 р. компанії ADM, Bunge, Cargill і Louis Dreyfus заявили про намір повністю оцифрувати і стандартизувати проведення глобальних транзакцій з перевезень сільгосппродукції з метою підвищення прозорості та ефективності, а також скорочення ресурсномістких та часовитратних процесів. Основною метою компаній є автоматизація процесів купівлі-продажу зернових та олійних культур, оскільки щороку витрачаються значні суми на переміщення документів по всьому світу. За словами генерального директора LDC Яна Макінтоша, в січні ц.р. компанія завершила першу операцію з сільськогосподарськими товарами через блок-ланцюг, яка продемонструвала здатність технологій підвищити ефективність і скоротити час, який зазвичай витрачається на ручну обробку документів і даних. «Ми раді приєднатися до модернізації та стандартизації даних і документів у глобальному ланцюжку створення вартості агробізнесу. Спільна робота над впровадженням цифрової трансформації допоможе спростити основні процеси і скоротити кількість помилок на благо всієї галузі», - зазначив голова і головний виконавчий директор ADM Хуан Лучано.

 

В кінці січня 2019 р. компанія «Кернел» з метою формування спільних маршрутів запустила першу в Україні онлайн-платформу для спільних залізничних перевезень сільгосппродукції – Transithub.

«Завдяки Transithub ми плануємо забезпечити збільшення обороту наших вагонів і значно спростити логістичну складову роботи як нашої компанії, так і інших учасників ринку. Звичайно, за допомогою такого способу ми не покриємо 100% наших перевезень. Проте, якщо ця цифра досягне навіть 10%, будемо вважати це хорошим результатом. Впевнений, що функціонал Transithub високо оцінять як трейдерські компанії та приватні експедитори, так і власники елеваторів, з яких буде відвантажуватися продукція», - пояснив директор з логістики компанії Микола Мірошниченко.

 

Digital-трейдинг

 

З метою більш детального розуміння потреб ринку і основних перспектив використання різних електронних майданчиків і платформ ми поговорили з керівниками провідних компаній на українському ринку агропродукції.

 

1. Чи використовуєте ви електронні торгові майданчики в своїй діяльності і чому? В цілому, наскільки це цікаво трейдерам і допомагає в роботі?

2. Які операції найбільш праце- і часовитратні? Які сегменти вважаєте необхідними для оцифрування, і наскільки це допомогло б підвищити ефективність і спростити процедуру експорту?

3. В цілому, як би Ви охарактеризували реалії функціонування зернового ринку України (основні проблеми та можливі способи їх вирішення)? Наскільки ефективним для українського ринку буде впровадження електронних платформ (наприклад, Transithub)?

4. Що могло б підвищити прозорість і планованість українського зернового ринку (наприклад, ліцензування експорту, як в США і ЄС)? З яким досвідом стикалися в інших країнах? Що з цього можна було б застосувати в Україні?

 

 

 

 

 

 

Дмитро Мінов,

комерційний директор Risoil Україна

 

Починати діджиталізацію потрібно з логістики та екзек'юшена,

а потім вже переходити до трейдингу

 

1. На сьогоднішній день, на жаль, ми не бачили прикладу успішного майданчика, на якому можна торгувати фізичним товаром, так би мовити, «під ключ». Кожна угода має безліч нюансів, які вимагають усного або письмового узгодження. До того ж аграрний ринок, принаймні в регіоні EMEA, можна назвати консервативним: гравці люблять спілкуватися, торгуватися і домовлятися за телефоном, це особливий ритуал. Безсумнівно, за технологіями майбутнє, і колись ми прийдемо до певної уніфікації і оцифрування процесу торгівлі фізичним товаром. Але на сьогоднішній день ключовим є переговорний процес. Ми в Risoil використовуємо загальну електронну систему, яка в перспективі буде мати функцію укладення договорів купівлі з постачальниками прямо на електронній сторінці сайту, але поки, на жаль, вона не імплементована. Є приклад класної онлайн-платформи з торгівлі маслом на FOB Чорного моря – дуже ергономічна річ, яка «не злетіла» з тих же причин.

 

2. Давайте розглянемо процедуру експорту. На сьогоднішній день в Україні з пакету документів, що обробляються при експорті, слід виділити два – залізничну накладну та вантажну митну декларацію.

Сертифікати, що підтверджують походження товару, незважаючи на простоту перевірки, досі не оцифровані. Хорошим прикладом можна вважати ТПП Сінгапуру, де надання підтвердних документів та отримання сертифіката здійснюються в електронній формі. В області сертифікації експорту сільгосппродукції з боку державних органів, зокрема Державної служби з питань безпеки харчових продуктів, поки не чути про будь-які новації щодо оцифрування документообігу, і навряд чи поки їх варто очікувати, а хотілося б. Перспективно було б просувати ідею використання для сертифікації в країнах імпорту тільки електронні документи міжнародно визнаних і сертифікованих інспекційних компаній. Таким чином, єдиний ланцюжок підтверджуючих цифрових документів міг би формуватися, починаючи з поля/елеватора до навантаження на судно, що актуально для країн-експортерів з низьким рівнем свободи бізнесу і високим рівнем корупції.

 

3. Ефективність логістики – одна з головних проблем українського агробізнесу. При тому, що кількість вагонів-зерновозів за останні роки значно збільшилася, в цілому, ефективність використання падає. Згідно з дослідженням УЗА, середня оборотність погіршилася на 20-40%. Будь-які способи, що можуть поліпшити ситуацію, дуже вітаються на ринку. Згідно з нововведеннями поточного сезону УЗ віддає пріоритет маршрутним відправкам. Повагонні відправки здійснити вкрай складно і дорого. Доходить до того, що товар в порти з північних областей їде автотранспортом (за $40+ на мт). Це є малоефективним, але при цьому у деяких гравців немає іншого виходу. Ідея «Кернел» полягає в тому, щоб онлайн формувати спільні маршрути з іншими вантажовідправниками. Аналогів такої системи немає. Виглядає як чудова ідея. Час покаже, як вона приживеться. На мою думку, цей сегмент логістики і екзек'юшена – це перше, з чого потрібно починати діджиталізацію, а потім вже переходити до трейдингу...

 

4. Офіційна система реєстрації всіх експортних угод зробить ринок більш прозорим. У США, Аргентині та Бразилії це давно працює. У Штатах так звана export inspection і export sales системи створено в 1973 р., після Great grain robbery. Це випадок, коли в 1972 р. Радянський Союз купив у США 10 млн. тонн зерна за субсидованими цінами, що призвело до значного підвищення ціни на продукти харчування не тільки в США, але і в багатьох інших країнах на більш ніж 50% і практично спровокувало продовольчу кризу в США. Ціни на сою зросли більш ніж на 300%. Зацікавлені особи, які знали про дану покупку заздалегідь, добре нажилися на кризовій ситуації. Уряд США звинувачували в незаконній підтримці зернотрейдерів і обкраданні платників податків. Порятунок ситуації коштував уряду понад $300 млн. (1972 рік!). Після цього Конгрес США вирішив вжити заходів щодо запобігання кризовим ситуаціям в майбутньому і зрівняти шанси всіх гравців на отримання інформації, що впливає на ціни. З тих пір всі експортні операції і поставки в США реєструються у певній системі, і щотижня державне агентство FAS публікує дані про те, скільки було експортовано фактично і в яку країну, а також скільки було продано на майбутній період і в яку країну. Запровадження такої системи в Україні зробить ринок більш прозорим для учасників, тому що сьогоднішні статистичні джерела експорту часто не мають повної репрезентативності.

 

 

 

 

 

 Іван Черевко,

директор Cardiff Commodities SA

Торгові майданчики з фізичного товару приречені бути неліквідними

 

 

1. Реально діючі торгові майданчики, на яких відбувається торгівля фізичним товаром, дуже складно створити, так як торгівля – це не зовсім уніфікований і автоматизований процес. Завжди є багато відступів від стандартних норм, які дуже важливі для торгівлі фізичним товаром (наприклад, надійність контрагента, умови оплати, базис поставки, якість може бути не зовсім стандартною тощо). Якби всі учасники ринку прийшли до якихось одних стандартних, уніфікованим і конкретним умовам контракту, то тоді було б логічно створювати майданчик, на якому можна за допомогою кліка здійснювати торгівлю. А оскільки у нас у кожного покупця і продавця є якісь свої додаткові вимоги, то торгівля на майданчику неможлива. Майданчик можливий тільки за стандартизованими товарами, як, наприклад, біржові інструменти, які уніфіковані. Тобто конкретний базис, конкретні одиниці виміру, якість. Надійність всіх клієнтів і контрагентів гарантується кліринговою палатою, яка при входженні на контракт вилучає певну гарантовану суму. Відповідно, торгові майданчики з фізичного товару приречені бути неліквідними.

При цьому я вважаю, що ми можемо привести це до певних українських стандартів, але завжди будуть відхилення, і на сьогоднішній день вже ведеться певна робота в цьому напрямку.

 

2. Я вважаю, що всім було б корисно працювати в одній операційній системі. Зараз у кожної компанії і терміналу прийняті різні форми реєстру (наприклад, різна форма реєстру прийнятого товару). Це машинальна, але в той же час дуже трудомістка робота. Єдина форма реєстру прийнятого товару суттєво полегшила б роботу, спростила процес передачі даних (наприклад, інформація про наявність необхідних сертифікатів з відвантаження) з однієї бази в іншу. Якби ми працювали в одній базі з онлайн-доступом, то це істотно спростило б процес обміну файлами та інформацією між країнами. Це набагато б спростило виконання даних контрактів. Тобто, якби у нас у всіх була одна операційна система, це б значно заощадило трудові ресурси.

У нашу еру вже логічно переходити на блокчейн. При цьому, на мою думку, необхідно, щоб хтось організував цей процес, зробив автоматизованим з точки зору організації, тоді б це працювало. Всі говорять про переваги і користь блокчейна, при цьому кожен намагається просувати свою платформу для блокчейна, і в результаті це не працює. Потрібен один організатор, з можливою підтримкою державою, так як цю систему повинні підтримувати і банки. Підкреслю, що введення криптовалют необов'язкове, система блокчейна сама собою дуже гуманна і логічна. При цьому важливо, щоб всі учасники ринку (від виробника до кінцевого споживача) були залучені в нього. Це потрібно популяризувати, доносити до людей і, можливо, навіть змушувати, тому що завжди всі прагнуть до простоти і не люблять змін. Те, що вже накатано, то і просто. Те, що нове – це завжди складно. Потрібно працювати над цим.

 

3. Регулювати ті чи інші процеси (особливо в контексті логістики) – це робота держави. Важливо, щоб будь-які новації та ініціативи компаній не створювалися з метою лобіювання своїх інтересів. В принципі, задумки гуманні й правильні, але, з іншого боку, це більше, напевно, завдання держави або незалежної організації, а не комерційної компанії.

 

4. Ліцензування – це не для нашої бюрократичної та корумпованої держави. Поки ми не будемо впевнені, що ліцензування буде чесним, його не варто вводити. В Україні будь-які обмеження – це корупційний момент.

Є необхідність в чіткій і доступній ринковій інформації, яка повинна подаватися вчасно. Якщо порівнювати з іншими країнами, то прикладом можуть стати США і Європа, де відомо, коли, скільки і як експортується. В Україні дана інформація також повинна бути загальнодоступна. Причому відбуватися це повинно просто у вигляді подачі інформації, а не отримання від держави будь-якого дозволу. Хіба що за неподання інформації, може бути, необхідно буде ввести якісь адміністративні штрафи.

Крім того, я б зазначив, що в Україні немає чіткості роботи з державними службами. У нас і в Росії дуже часто намагаються регулювати експорт за рахунок невидачі будь-яких сертифікатів (санітарних, ветеринарних і т. ін.). Це все та ж бюрократія. Українському аграрному ринку лише потрібно відкритися з точки зору прозорості в цифрах, і ніяке стримування не потрібно. Ринок завжди все відрегулює.

Реклама

Вхід