(Ми вчимося не для школи, але для життя)
З одного боку, експорт агропродукції з України з кожним роком динамічно розвивається і демонструє найбільш перспективні результати порівняно з іншими секторами. Але, з іншого боку, український аграрний ринок стає все щільнішим і жорсткішим, факторів впливу та ризиків стає все більше, а прогнозованості – все менше.
У світі перманентно відбуваються вагомі зміни, що впливають на міжнародну торгівлю. Це зміни у валютному регулюванні, в домовленостях між країнами, в роботі Світової організації торгівлі. Це обумовлено тим, що зернова торгівля тісно пов'язана з біржовою. А отже, макроекономіка та політика почали мати на неї більш сильний вплив, і з'явилася необхідність усвідомлювати всі пов'язані з цим ризики.
Який вплив матиме на світове виробництво зернових погодний фактор? Скільки триватиме торгова війна між США та Китаєм? Вибори, валюта – на що очікувати?
Своєю думкою щодо особливостей торгівлі в 2018/19 МР у розрізі ключових ризиків з ІА «АПК-Інформ» поділилася Олена Нероба, керівник аналітичного відділу Marcopolo Commodities SA.
Експерт виступить спікером на XVIII Міжнародній конференції Grain & Maritime Days in Odessa (30 травня – 1 червня 2019 р.), де в ході панельної дискусії «Українські реалії: за 20 мільйонів до 100» спільно з провідними гравцями українського зернового бізнесу відповість на запитання: «Як полегшити життя трейдеру?».
- Олена, з якими ризиками трейдер стикається у своїй роботі щодня? Які основні особливості почали проявлятися вже на початку 2018/19 МР, тим самим давши зрозуміти, що сезон обіцяє бути цікавим?
- Хочеться перефразувати класика: «Всі вдалі угоди схожі одна на одну, кожна невдала угода є невдалою по-своєму».
Трейдер у своїй щоденній роботі може виступати і експортером, який виводить товар за першу позамитну точку, і торговцем на зовнішніх ринках, при цьому його щоденна операційна діяльність обтяжена цілою групою ризиків, як ринкових, так і суміжних. Крім необхідності визначити для себе вартість товару, за якою він готовий укласти угоду, потрібно визначити момент, коли в неї заходити і виконувати. Спотові угоди back to back здійснюються нарівні з позиційною торгівлею, коли або укладаються договори про продаж ще не відкупленого товару, або він купується через очікування зростання ціни в майбутньому. Тобто виникає ціновий ризик. Все шампанське не вип'єш, оскільки трейдинг – це не казино. Ринок є дуже волатильним. І цінові коливання залежать не лише від балансу попиту та пропозиції, але і від політичної та економічної ситуації в світі і ключових країнах – виробниках, постачальниках і споживачах. Ще на початку маркетингового року дуже знаковими стали спроби ручного регулювання ціни на пшеницю за допомогою некоректного трактування неоднозначних заяв спочатку українського, а потім і російського аграрних міністерств. На можливість обмежити експорт пшениці з Причорноморського регіону Чиказька товарна біржа реагувала миттєво. Росія та Україна сумарно, за оцінками USDA, – це 13% світового виробництва і 30% світового експорту. Протягом 15 хв. після новин з України котирування злетіли практично до рівня закриття торгів, а потім із таким самим тріском пішли донизу. Через декілька днів подібний демарш, приправлений діями Россільгоспнагляду, повторила Росія. Ефект був більш тривалим, але результат – таким самим: ринок перетравив новину і відіграв її.
- З економічної та політичної точок зору 2018/19 МР ознаменувався безліччю подій світового масштабу, що мало колосальний вплив на валютний ринок. Які ризики це привнесло в торгівлю?
- Ціновий ризик суміжний із валютним, оскільки, незважаючи на те, що вся світова торгівля корелює з курсом долара, є безліч факторів, які безпосередньо або побічно впливають на вартість зерна, а отже, обмежують або стимулюють його попит. Курси локальних валют країн-експортерів та імпортерів безпосередньо впливають на вартість товару, а також на активність торгівлі. Ці курси залежать від подій, що відбуваються в країні, 
і розташування сил на світовій політичній арені. Зараз це особливо відчутно на прикладі просідання песо та реала на тлі жнив у Латинській Америці. Аргентинська кукурудза традиційно є преміальною порівняно з українською, а фактор гарного врожаю (47 ММТ за версією USDA і 48 ММТ – за прогнозами локальних експертів) виявився сильнішим за фактор високих темпів експорту з України (станом на 9 квітня п.р. експортовано майже 20 ММТ без урахування лайн-апів із 27-29 ММТ оціночного експортного потенціалу). Навіть вузьке логістичне аргентинське горлечко виявилося слабшим за провал вартості аргентинської валюти, котирування якої знаходяться на 10-річному мінімумі.
- Фундаментальними факторами ціноутворення є співвідношення попиту та пропозиції. При цьому оцінки виробництва в тій чи іншій країні останніми роками стали вкрай залежними від погодного фактора і все менш прогнозованими. Як Ви можете це прокоментувати?
- Так і є. Крім купівельної спроможності імпортера, на вартість також впливає погодний фактор, який провокує потенційну зміну в кількості та якості зерна, що вийде на ринок. Цей фактор часто є способом маніпуляцій, оскільки віддалено складно оцінити потенційний збиток або зростання виробництва, і трейдери оперують даними, наданими місцевими гравцями, які можуть бути заангажованими. Квітнева посівна в Північній півкулі сьогодні супроводжується різкою реакцією торговців на новини про погоду. Недавню повінь у США все ще не враховано в аналітичних звітах USDA, а різке похолодання на тлі браку ґрунтової вологи в Європі дозволяє спекулянтам наповнювати ринок чутками й істеричністю. Як то кажуть, якщо щось неможливо пояснити високою волатильністю, пояснюй це низькою ліквідністю. Якщо очікування спекулянтів і трейдерів розходяться з даними, ми спостерігаємо миттєву реакцію біржі, при цьому всі забувають про існування базису.
- Ви маєте досвід роботи в банківській сфері. Виходячи з Ваших спостережень, охарактеризуйте торгове фінансування АПК в Україні?
- Через непрогнозованість частини фундаментальних факторів ціноутворення останніми роками маржа трейдера скорочується, що спричинило скорочення темпів зростання торгового фінансування. Фонди та банки намагаються мінімізувати свої ризики, а ринок наповнений недосвідченими гравцями, що створює додатковий ризик контрагента. Компанії-одноденки, які не дорожать своєю репутацією, навчилися користуватися потребою ринку в додатковій ліквідності та готові укладати найбільш ризикові угоди. У результаті слово «дефолт» щільно ввійшло в лексикон трейдерів, які функціонують на ринку Причорномор'я. Крім необізнаних трейдерів, які прийшли за, на їхній погляд, швидкими та легкими грошима, збільшилася і кількість спекулятивних угод, ризик за якими не покритий.
- В умовах складної прогнозованості трейдери все частіше вдаються до різного роду інструментів хеджування ризиків. Наскільки дієвими вони є в українських реаліях?
- Існуючі на сьогодні інструменти хеджування поки що не знайшли глибокої пенетрації на українському ринку. Незважаючи на всі зусилля з наповнення «паперового» ринку ліквідністю, кількість гравців на ньому зростає дуже повільно. Позначаються і недостатня обізнаність, і небажання займатися чимось незвично новим. Додатковим сигналом для наростання побоювань виявилася низка дефолтів за оtс-swap контрактами (over-the-counter, тобто без участі біржі. – Прим. ред.). Друга половина маркетингового року затьмарилася офіційним підтвердженням чуток про невдалий досвід торгівлі позабіржовими свопами ряду великих гравців, і ситуація вже почала розвиватися за принципом доміно, але репутація для цих гравців виявилася важливішою за страх публічного визнання збитків, і вплив цього чинника вдалося мінімізувати. Інші українські трейдери, які, на відміну від іноземних, не мають культури хеджування, отримали добрий урок одразу з двох предметів – «страхування ризиків» і «репутація». Позабіржові контракти торгуються сьогодні вкрай рідко. На ринку негласно вирішили, що не варто провокувати появу нових проблем, і торгівля деривативами перейшла на біржу, яка здійснює кліринг за угодами і тим самим зводить ризик контрагента до нуля. Навіть незважаючи на те, що такий вид хеджування вимагає відволікання частини обігового капіталу для формування гарантійного депозиту, а також оплати брокерських послуг, це абсолютно покриває ризик невиконання контракту контрагентом. Крім того, колосальний шлях популяризації та впровадження на український ринок здійснили аграрні розписки. Поки що у зв'язку з особливостями українського законодавства та низкою інших причин товарні аграрні розписки не усувають ризики, властиві форвардним контрактам. А ось фінансові аграрні розписки вже показали свою ефективність. У будь-якому випадку в рамках використання будь-яких інструментів хеджування необхідною є інформаційна підтримка, оскільки багато хто з трейдерів і власників українських компаній не володіють знаннями та досвідом, а тому вбачають у цих інструментах джерело додаткового ризику, а не спосіб мінімізувати втрати від цінових і нецінових ризиків.
- Як Ви оцінюєте готовність учасників українського аграрного ринку хеджувати свої ризики?
- Добрим сигналом є збільшення кількості контрактів за причорноморськими ф'ючерсами на Чиказькій біржі, але це однозначно мало для того, щоб говорити про готовність ринку хеджувати ризики. Як і раніше, більшість операторів сприймають цей інструмент як можливість альтернативного заробітку. Обсяги зростають, а зимове просідання корелює зі скороченням відвантажень на фізичному ринку регіону. Схожа картинка спостерігається і для кукурудзи. Окреме «спасибі» з частини зростання трейду в опціонах – провалу білатеральних угод.
- Розглядаючи внутрішні фактори, яких поточного сезону було хоч відбавляй (від скандалів навколо великих компаній до введення воєнного стану), що б Ви виділили як найбільш значуще? І якщо говорити про наболіле, то наскільки дієвими Ви вважаєте заходи, що вживаються керівництвом Укрзалізниці щодо поліпшення ситуації із залізничною логістикою в Україні?
- Безумовно, крім зовнішніх ризиків, є і внутрішні фактори, які прямо впливають на маржу трейдера. Актуальним для компаній, що торгують усередині митної території України, залишається вартість логістики. Основний транспорт у ланцюжку від поля до порту – це залізниця. Обидві складові залізничного тарифу – вартість вагону й інфраструктурна – де-факто не контролюються ринком. Перехід до маршрутизації, індексація тарифу в прив'язці до зовнішніх для зернотрейдингу показників, оптимізація кількості залізничних станцій – все це цікаво для державного монополіста Укрзалізниці, але не дозволяє виробникам, логістичним операторам і трейдерам планувати витрати на доставку заздалегідь. Зі зростанням кількості приватних вагонів і запуском маршрутів не лише від УЗ частково проблему вузького логістичного горлечка в Україні вдалося вирішити. Але питання з допуском приватної тяги та функціонуванням малодіяльних за визначенням УЗ станцій залишається таким саме гострим.
Після спроби тиску на ринок у рамках грудневого конфлікту в Азовському морі на перший план вийшов скандал з «Агроінвестгрупп». Обидві ситуації показали, наскільки необхідним є страхування угод. Якщо перша знаходиться поза прямим впливом трейдерів, але її можна було передбачити як політичний ризик, то друга – абсолютна погрішність комплаєнса. Обидві новини не мали безпосередньої реакції на світові ціни, але сприяли зростанню собівартості угод усередині України.
- Важливий вплив на ринкову ситуацію продовжують мати торговельні війни та пов'язані з ними методи регулювання обсягів імпорту ключовими гравцями. Як би Ви охарактеризували 2018/19 МР із даної точки зору? Які події мали основний вплив на роботу ринку?
- Крім того, для трейдерів усіх рівнів відкритим залишається питання про спосіб мінімізації ризику, який несуть у собі торгові війни. Тарифні та нетарифні методи великих імпортерів щодо недопуску на свої ринки товарів із певних країн вже істотно змінили географію торгівлі. Встановлення мита тепер стоїть в одному ряду з окремими вимогами щодо якості для певних країн або груп товарів. Якщо раніше ціну на пшеницю, наприклад, за допомогою «несподіваних» змін щодо якості регулював для себе Єгипет, то відтепер нетарифні бар'єри спробував застосувати один із найбільших покупців української пшениці – Індонезія.
Традиційно Індонезія закуповувала в Україні близько 2 ММТ на рік, але з 1 січня 2019 року набрала чинності «вимога про прожарювання», і постачання різко скоротилися. Фактично сьогодні вони виконуються лише одним оператором. Причина може бути в бажанні Росії продати свою зернову, яка на сьогодні є неконкурентоспроможною на більшості традиційних ринків.
Минулого тижня Єгипет спробував відмовитися від французького судна пшениці та провів ще один тендер. А потім змінив думку і прийняв дане судно. До такої поведінки GASC ринок теж звик. У цілому, фітосанітарні вимоги різних країн завжди відрізнялися, і трейдери з ними знайомі, але вони були єдиними для всіх. Відтепер ми можемо спостерігати явну дискримінацію одних ориджинейшинів перед іншими. В'єтнам, який імпортує близько 4,5 ММТ пшениці переважно з Австралії та Канади, «помирився» з Україною в частині фітосанітарних норм, але не зняв 5% мито. Мабуть, це єдиний вид ризику, який складно хеджувати. За наявності тривалої історії торгівлі з країною, яка використовує нотифікації як інструмент тиску на ринок продавця, змінити напрямок експорту одномоментно складно. Для мінімізації такого ризику, крім уважності до юридичних деталей контракту, я б рекомендувала диверсифікувати географію та товарну номенклатуру експорту, але без фанатизму. Але найбільш явним протистоянням залишається війна між США та Китаєм, від якої поки що виграла лише Бразилія, але вже встигла постраждати Канада. Важко сказати, хто кого переграв у цій історії: сьогодні США «сидять» на найбільших в осяжному минулому запасах сої, а Китай на тлі спроб позбутися залежності від американського протеїну отримав спалах АЧС. І тепер «новий чорний – свинина».
- На завершення дякую за цікаву бесіду і прошу сказати декілька слів про подальший розвиток подій.
- Резюмуючи, можна сказати, що всі ризики рано чи пізно зводяться до одного – цінового, оскільки і курси, і погода, і фрод знаходить своє відображення у вартості контракту. Чи готові інвестори платити за цей ризик – покаже час. Але я не виключаю, що рік закінчиться із втратами в якості та кількості гравців. Non scholae sed vitae discimus (що в перекладі означає «ми вчимося не для школи, а для життя». – Прим. ред.).
Розмовляла Анна Танська
