Конкуренція, боротьба за ринки збуту були, є і будуть. Головне – не стояти на місці – «Укроліяпром»

Джерело

АПК-Інформ

4346

 

 

Більше 20 років продуктивної роботи профільної олійно-жирової асоціації «Укроліяпром», і результат, як то кажуть, очевидний: Україна отримала статус найбільшого в світі виробника та безумовного лідера серед експортерів соняшникової олії, якість якої визнана в більш ніж 124 країнах світу. Дещо про пройдений шлях, внесок «Укроліяпром» і очікування подальшого розвитку галузі АПК-Інформ розповів гендиректор асоціації Степан Капшук.

 

- Степан Павлович, асоціація «Укроліяпром» існує понад 20 років, із них 10 років Ви є її генеральним директором. Навряд чи серед учасників ринку знайдеться людина, яка не чула про досягнення асоціації, але все ж розкажіть про ключові моменти роботи, які стали поворотними для олійно-жирової галузі або мали істотне значення для неї.

- Минулого року галузева асоціація «Укроліяпром» відзначила 20-річний ювілей. Це справжня глобальна подія для її згуртованого колективу і величезна сторінка історії олійно-жирової промисловості України. З моменту створення асоціації минуло чимало років, низка економічних криз, змінилося декілька президентів. Але асоціації, яка об'єднує найбільших виробників, вдалося пройти цей складний шлях і вивести олійно-жирову галузь України на лідируючі позиції не лише в АПК країни, але і на світовому ринку. Ця дата є гарним приводом для того, щоб оцінити пройдений шлях.

Необхідно згадати період, коли створювалася асоціація. 1998 рік – це час кардинальних змін у політичному, економічному та культурному житті країни. Розвал Радянського Союзу, а разом із ним планової економіки повільно, але впевнено привів до того, що в професійному середовищі все більш чітким ставало розуміння необхідності широкої демократизації різних галузей народного господарства та створення нового професійного руху натомість радянських, фактично номінальних, об'єднань. Для того часу галузеві громадські об'єднання були зовсім новим для ринку явищем.

Створеній у той час асоціації «Укроліяпром» довелося адаптуватися до нових реалій економіки, шукати актуальні формати співпраці, ставити та вирішувати нові завдання. Головне з них – відновлення роботи української олійно-жирової промисловості, яку практично було знищено до 1998 року внаслідок того, що країна стала сировинним придатком на світовому ринку насіння соняшнику.

Сьогодні можна сміливо сказати, що за минулі 20 років завдяки діяльності асоціації олійно-жировий сектор України не лише «встав із колін», але й отримав статус найбільшого в світі виробника та беззаперечного лідера серед експортерів соняшникової олії, якість якої визнано в більш ніж 124 країнах світу.

Таким чином, асоціація не словом, а ділом довела свою ефективність і по праву вважається найдієвішою серед подібних об'єднань.

 

- Величезним успіхом асоціації було введення експортного мита на насіння соняшнику, що дозволило олійно-жировій галузі України розвиватися і досягти теперішніх вершин. Поділіться Вашим баченням розвитку ситуації в подальшому (при збереженні мита, зниженні/збільшенні, скасуванні).

- Зараз олійно-жирова галузь порівняно з іншими є однією з найуспішніших, яка активно заробляє валютні надходження для економіки. Україна сьогодні – держава номер один у світі з експорту соняшникової олії. Але прибутковою для країни олійно-жирова галузь була не завжди. Ще два десятиліття тому ситуацію на багатьох підприємствах галузі характеризували як кризову.

Дійшло до того, що в 1998 році президент Л.Кучма підписав указ про пільгове ввезення рослинних олій. Ішлося про безмитний імпорт до України 140 тис. тонн олії, у тому числі 100 тис. тонн соняшникової та 20 тис. тонн соєвої, з Туреччини й Аргентини.

Тобто в країні, де на мільйонах гектарів вирощували соняшник, своєї олії не вистачало, ми змушені були купувати її за кордоном. Тому вважаю одним із головних досягнень України за роки незалежності відродження олійно-жирової галузі. Це приклад тієї самої розумної політики. Свого часу знайшлися люди, я і прізвища їх можу назвати: заступник голови Держхарчопрому, згодом перший генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Людмила Зінченко, а також Олександр Мороз, Катерина Ващук, Олег Юхновський – вони тоді були депутатами Верховної Ради. Розуміли, що не можна ставати «банановою республікою», не варто масово вивозити сировину, коли її можна переробляти в Україні. Тоді виникла ідея ввести 23% експортне мито на насіння соняшнику. Багато хто залякував: «Уявіть, що буде! Ви цією олією вмиєтеся, ви не будете знати, де її збути!». Але життя підтвердило, що саме мито та подальший стрімкий розвиток стали стрижнем відродження олійно-жирової галузі. Україна не лише зайняла за ці роки лідируючі позиції з експорту соняшникової олії, а й соняшник став однією з найбільш рентабельних культур. Ніхто не змушує аграріїв стільки його сіяти. Але є фінансові стимули. Тому площі під цією культурою збільшилися з 2,5 млн. га в 1998 році до понад 6 млн. га минулого року, а виробництво соняшнику за цей час зросло з 2,3 млн. тонн до понад 14 млн. тонн.

Тому вважаю неприпустимим порушувати питання скасування експортного мита на насіння соняшнику. Я назвав би антидержавною позицію віддавати сировину, в якій зацікавлена вся країна. Ніхто за кордоном не вимагає від нас знімати нинішнє 10% експортне мито на насіння соняшнику, крім окремих наших законодавців. Навіщо це робити?

 

- Степан Павлович, знаю, що Ви душею і серцем переживаєте за галузь. І, напевно, як кожен батько хочете успішного майбутнього для свого дітища. На Ваш погляд, у чому полягає успіх олійно-жирової галузі, яким є Ваш ідеал?

- Можна по-різному оцінювати роботу галузі. Але що б там не говорили, зараз галузь є експортно-орієнтованою, створено робочі місця всередині країни, існує стабільна динаміка розвитку. Постійно будуються потужності, вкладаються інвестиції, а інвестиції це і є розвиток. Існує баланс інтересів. Господарства сіють соняшник, бо це вигідно, а переробники будують заводи, розширюють потужності, бо сьогодні вигідно його переробляти. І головне – попит на українську олію зростає з кожним роком. Навіть у Китаї, Індії пишуть: «Українська олія є корисною для здоров'я». Це для мене стало відкриттям, коли я був у Китаї.

Ми вважаємо, що за час існування асоціації основні завдання, які стоять перед галуззю, такі як розширення сировинної бази, розширення асортименту олійно-жирової продукції, нарощування експортного потенціалу, технічне переозброєння галузі, виконано.

З 1998 року побудовано 64 нових, у тому числі 48 потужних олійно-екстракційних підприємств, 16 терміналів із перевалювання олій (до 90% обсягів транспортується морем), залучено понад 3 млрд. дол. США інвестицій, підприємства проводять модернізацію. Створено 100 тис. робочих місць.

Потужності з переробки олійної сировини в Україні збільшилися з 2,5 млн. тонн у 1998 році до 22 млн. тонн на початку 2018 року, або в 8,8 рази.

Створені в Україні потужності з переробки олійних культур дозволяють переробляти весь вирощений урожай (соя, ріпак, соняшник). Однак через масовий експорт сої та ріпаку потужності недозавантажено, це при тому, що вироблені в Україні олія (соєва та ріпакова), а також шрот мають попит на світовому ринку, особливо в країнах ЄС. Наші виробники й експортери олії та шроту можуть задовольнити всі замовлення на свою продукцію, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Конкуренція, боротьба за ринки збуту були, є і будуть. Головне – не стояти на місці, постійно розвиватися та пропонувати на ринок більш якісний продукт за конкурентними цінами.

Виробництво соняшникової олії за 20 років існування асоціації збільшилося в 15 разів, а її експорт – у 30 разів. Головний результат – це позитивна динаміка постійного розвитку галузі.

В обсягах експорту продукції АПК олійно-жирова продукція займає 30%, в обсягах експорту харчової продукції – 70%.

Завдання асоціації – захист інтересів промислових підприємств для забезпечення їхнього ефективного функціонування та розвитку. З кожним роком ця задача ускладнюється з різних причин, але найчастіше це пов'язано зі зміною політичного та економічного курсу держави, зміною влади і т.п. Звичайно, від політичного курсу держави залежить багато чого – як розвиток галузі, так і в цілому держави, але більшою мірою, я вважаю, економічний розвиток залежить від правильного управління.

У кожному співтоваристві, в кожній організації, галузі має бути центр, свого роду штаб, який не лише передбачав би стратегічний розвиток галузі, але і в змозі вирішувати проблемні питання, які періодично виникають.

Як показує практика, таким центром в асоціації «Укроліяпром» є виконавча дирекція, яку я очолюю багато років (виборна посада).

Аналізуючи показники розвитку олійно-жирової галузі, можна зробити висновок, що ми на правильному шляху. Об'єднуючи зусилля учасників асоціації та виконавчої дирекції, завдяки наполегливій та системній роботі на рівні «влада – бізнес» олійно-жирової галузі з метою вирішення проблемних питань ми досягнемо нових ефективних результатів у її розвитку.

 

- Поділіться Вашою думкою про конкуренцію української соняшникової олії на зовнішньому ринку. Нещодавно на ринку збільшилася пропозиція російської продукції, в якій зацікавлені індійські покупці. Чи варто непокоїтися українським виробникам про можливе скорочення продажів у даному напрямку?

- Індія залишається імпортером номер один української соняшникової олії. У 2018/19 МР Індія імпортувала 2,15 млн. тонн, що становить 36% від загального обсягу експорту даної продукції з України.

Зростаючий попит на соняшникову олію на індійському ринку у зв'язку зі збільшенням чисельності населення в країні дозволяє припустити, що скорочення продажів у цьому напрямку не відбудеться.

 

- У найближчій перспективі російський соєвий і соняшниковий шроти почнуть пропонуватися на ринок Китаю. Як позначиться дана тенденція на обсягах постачання українського продукту до КНР?

- У 2018/19 МР Китай став одним з основних імпортерів української соняшникової олії (друге місце після ЄС). Китай імпортував з України 1,1 млн. тонн соняшникового шроту, що становить 22% від загального експорту даної продукції з України.

Зростає зацікавленість Китаю в постачанні з України ріпакового шроту.

Як я вже говорив про індійський ринок, так і попит китайського ринку у зв'язку зі збільшенням чисельності населення дозволить вжити поставки як української, так і російської продукції.

 

- На завершення бесіди дозвольте уточнити про ринок ВО насіння та соняшникової олії, який нещодавно був нішевим, а зараз став повноправним гравцем. Поділіться Вашими оцінками перспектив розвитку даного сегменту.

- Виробництво високоолеїнового соняшнику та високоолеїнової олії активно розвивається, оскільки за корисними властивостями ВО соняшникова олія відповідає і є альтернативою застосуванню оливкової олії.

В Україні вже сформовано повноцінний ринок високоолеїнового соняшнику та олії з нього.

Прикладом стратегії розвитку може бути компанія «Укролія», яка розпочала постачання ВО олії власного виробництва на ринок США. Це пояснюється тим, що обсяги виробництва органічної продукції в США є недостатніми для задоволення зростаючого попиту і цей ринок є одним із найбільш перспективних для експортерів.

За прогнозами компанії Syngenta, Україна може стати найбільшим експортером високоолеїнової соняшникової олії на глобальний ринок.

 

Розмовляла Анна Платонова

 

 

Нагадаємо, що асоціація «Укроліяпром» традиційно надає підтримку міжнародній конференції «Олійно-жирова промисловість», організатором якої вже у вісімнадцятий раз виступить ІА «АПК-Інформ». Цього року захід відбудеться 30 жовтня у м. Київ (готель Hilton Kyiv).

Реклама

Вхід