В останні роки в Україні дуже швидкими темпами почало розвиватися виробництво органічної продукції. Проте його все ще стримують «міфи» про ризики перехідного періоду та низька обізнаність виробників і інвесторів про стан світового ринку органічної продукції. Але завдяки новому закону про органічне виробництво галузь зможе запрацювати на повну потужність. Адже впровадження в Україні законодавства у сфері органічного виробництва не тільки надасть більш широкі можливості для експортерів органічної продукції, а й створить чіткі правила гри на внутрішньому ринку. Про найголовніші проблеми та досягнення у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, а також про всі важливі нюанси нового Закону про органічне виробництво в інтерв’ю для АПК-Інформ розповіла заступник начальника відділу політики якості Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Валентина Заєць.
- Валентино Миколаївно, охарактеризуйте, будь ласка, нинішню ситуацію з виробництвом органічної продукції в Україні? Яким ви бачите подальший розвиток органічного сектору АПК?
- В Україні на сьогоднішній день сформувалась тенденція зростання кількості виробників органічної продукції та постійного розширення лінійки товарів. Якщо говорити про виробництво готових харчових продуктів у 2019 році, то це молочні, м’ясні продукти, борошно, крупи, олія, соки, пасти, чаї, шоколад, напівфабрикати, снеки. Тому органічне виробництво й надалі буде активно розвиватися як в експортному напрямку, так і на внутрішньому ринку.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» вже введений в дію. Зараз ми лише доопрацьовуємо нормативну базу, яка забезпечить його впровадження. Це дасть змогу українським виробникам виготовляти органічну продукцію згідно з нашим законодавством і постачати її на внутрішній ринок. Адже коли ми говоримо про органічну продукцію, то треба розуміти, що її виробництво повинне відповідати детальним правилам органічного виробництва та обігу органічної продукції, встановлених законом. Сама ж продукція повинна містити не менше ніж 95% органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою без урахування частки води та кухонної солі) та не більше 5 відсотків (за вагою) неорганічних інгредієнтів, внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях. Органічне виробництво такого продукту підтверджується сертифікатом. До цього часу українські виробники сертифікувались в більшості згідно з європейськими стандартами, а введення в Україні в дію закону дає їм ширші можливості. Можна сказати, що прийнятий Закон забезпечує органічний сектор чіткими правилами гри і прозорими умовами ведення господарської діяльності у цій сфері.
Так, хочу зазначити, що на сьогодні ціна на органічну продукцію дещо зависока, але очікуємо, що тепер після введення закону кількість виробників почне збільшуватися. Наслідком цього стане зростання здорової конкуренції на внутрішньому ринку. Хоча, якщо враховувати затрати на органічне виробництво через встановлені вимоги до виробництва, то не можна говорити, що ця продукція стане дешевшою, ніж традиційна, ціна все рівно залишиться трохи вищою. Але однозначно розшириться обсяг та асортимент продукції.
- Яка динаміка експорту органічної продукції із України за останні кілька років. Чи змінилася за цей рік географічна структура експорту такої продукції?
- Експорт органічної продукції зростає щороку. Це стосується і обсягів поставок і загальної вартості експортованої органічної продукції. Тому протягом останніх кількох років Україна стала важливим постачальником органічної продукції на західні ринки. Основна органічна продукція, що експортується з України, – це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави.
За інформацією Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, протягом 2017 року з України було експортовано 333 тис. тонн органічної продукції на суму 99 млн євро (95 млн євро до країн ЄС, 4 млн євро – інші країни).
За даними органу сертифікації ТОВ «Органік Стандарт», найбільшими країнами-споживачами української органічної продукції є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія, Угорщина. Українські виробники також експортують до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії, зокрема – Китаю.
Якщо порівнювати, то у 2016 році обсяг органічної продукції, експортованої з України, склав близько 300 тис. тонн на суму понад 65 млн. дол. США (оціночні дані відповідно до опитування усіх українських експортерів органічної продукції, проведеного органом сертифікації ТОВ «Органік Стандарт»).
Відтак, експорт органічної продукції зростає і в грошовому і в натуральному вимірах.
- Яка на сьогодні ситуація з імпортом органічної продукції в Україну?
- Наразі в Україні відсутня офіційна статистична інформація щодо обсягів імпорту органічної продукції. Однак, Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» запроваджується ведення Держпродспоживслужбою Переліку органів іноземної сертифікації. Це дозволить «бачити» ті органи сертифікації, сертифікати яких супроводжують імпортовану продукцію, а також ті органи, які сертифікують українських виробників відповідно до вимог органічного законодавства іншого, ніж законодавство України.
При цьому Законом передбачається, що сертифікат, що засвідчує виробництво та обіг органічної продукції згідно із законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації.
Для внесення органу іноземної сертифікації до Переліку органів іноземної сертифікації імпортер або експортер повинен подати Держпродспоживслужбі заявку.
Міністерством розроблено проект наказу, яким передбачається встановити порядок ведення Переліку органів іноземної сертифікації, який наразі готується до надсилання на погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.
- Раніше Ви сказали, що кількість виробників органічної продукції в Україні зростає. Скільки компаній в Україні отримали статус Organic на сьогоднішній день?
- До цього часу офіційна статистика виробників органічної продукції не велася, а сертифікація органічного виробництва українськими виробниками здійснювалась за законодавством іншим, ніж українське – ЄС, США, Канада та ін.
Введений в дію у серпні 2019 року Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дає можливість запровадити ведення Державного реєстру операторів і отримувати інформацію про їх діяльність.
- Якщо розглядати виробництво органічних продуктів переробки, наприклад, зернових та олійних, то, незважаючи на успішний досвід Сквирського КХП та «Укролії», які показують іншим компаніям, що в Україні вигідно і перспективно розвивати органічне виробництво, інші українські виробники не дуже поспішають наслідувати іх приклад. На Вашу думку, що їм заважає?
- Органічне виробництво передбачає, що на всіх його етапах, починаючи від сировини, яку використовує переробник, і закінчуючи уже пакуванням готової продукції, необхідно дотримуватись вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Тобто, якщо ми говоримо про олію, то насіння соняшнику повинне бути органічне і вирощене на землях, які є чистими. Далі, коли сировина поступає на підприємство, є вимоги до виробництва безпосередньо олії. Сама ж продукція повинна містити не менше ніж 95% органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження і не більше 5% (за вагою) дозволених неорганічних інгредієнтів, внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів). Отож є дуже багато чинників, які впливають на виробничий процес. Виробничий ланцюг повинен унеможливлювати змішування з неорганічними інгредієнтами та забруднення, тобто необхідно дотримуватись також вимог законодавства у сфері безпечності виробництва харчових продуктів. Ті, хто беруться за виробництво органічної продукції, повинні бути свідомі, що необхідно виконувати правила виробництва органічного законодавства і не думати, де дешевше та як зекономити на виробництві.
Дотримуватися всіх технологій, які забезпечують органічність продукції, не просто – це витрати. Технологам простіше за звичайним стандартом виробляти олію, хоч вона буде і дешевшою. Не всі підприємства готові змінити підхід до виробництва продукції, яке часто потребує нових інвестицій. Важливою для виробників є також наявність відповідної сировинної бази та збуту.
Адже відсутність ефективної законодавчої бази в сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції до цього часу обмежувала виробника, який, може, і хоче, але не знає, як це робити, як розпочати свою діяльність. Оскільки у нас вже є закон, ми зараз активно працюємо з профільними громадськими організаціями, міжнародними проектами, експертами органів сертифікації над його впровадженням та популяризацією. Я думаю, це також стане поштовхом для виробників. Тим більше, що виробництво органічної продукції з доданою вартістю для малого і середнього бізнесу є дуже гарною і перспективною нішею.
Взагалі існує декілька причин стримання розвитку органічного виробництва в Україні – це «міфи» про ризики перехідного періоду, низька поінформованість виробників та інвесторів про стан світового ринку органічної продукції, загальний консерватизм інвесторів в агросекторі, комерційна незацікавленість технологів в безхімічному виробництві. З іншого боку – відсутність кваліфікованих фахівців, навчальних академічних і практичних баз.
Крім того, до недавнього часу вітчизняний органічний ринок практично не регулювався законодавством, що мало негативний вплив на позиціонування України у світі як надійного виробника органічної сільськогосподарської та харчової продукції. Адже зарубіжні партнери готові закуповувати органічну сировину, однак не мають довіри до готового харчового продукту як такого, що вироблений в країні, де фактично не діяло законодавство про виробництво та обіг органічної продукції, а отже, відсутня належна система контролю органічного ринку. Такі умови створювали сприятливе середовище для можливостей порушення прав споживачів та розвитку недобросовісної конкуренції серед виробників.
Однак, впровадження в Україні законодавства у сфері органічного виробництва, імплементованого до відповідного права ЄС, надасть більш широкі можливості для експортерів органічної продукції, забезпечить зростання довіри наявних і потенційних інвесторів та партнерів України у сфері органічного виробництва, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції і розширенню зовнішніх ринків її збуту.
- Ви зазначили, що Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» вже введений в дію, але нормативна база для забезпечення його впровадження ще доопрацьовується. Які саме заходи зараз проводяться для остаточного формування законодавчої бази України у сфері органічного виробництва?
- Законом передбачена розробка та прийняття 12 нормативно-правових актів. Серед них три постанови Кабінету міністрів України та дев’ять наказів Мінекономіки. Наразі прийнято постанову Кабінету міністрів України від 23.10.2019 №970 «Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції», а також два накази (затверджено державний логотип для органічної продукції та Порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у сфері органічного виробництва). Більшість проектів нормативно-правових актів розроблено, і вони зараз проходять процедуру погодження в центральних органах виконавчої влади, як передбачено українським законодавством. Інші доопрацьовуються робочою групою, створеною при міністерстві.
Саме з прийняттям всіх нормативно-правових актів завершиться формування належної законодавчої бази України у сфері органічного виробництва.
- Чи відчують виробники та споживачі органічної продукції зміни відразу?
- Наразі виробники органічної продукції і її споживачі навряд чи відчувають якісь зміни. Однак після впровадження всіх підзаконних актів органічного законодавства виробники, які мають бажання здійснювати виробництво органічної продукції відповідно до законодавства України, повинні будуть дотримуватися вимог закону та відповідних нормативно-правових актів. Зокрема, першим кроком стане обрання органу сертифікації з Реєстру органів сертифікації, уповноважених Мінекономіки на проведення сертифікації органічного виробництва відповідно до законодавства України.
Окремо слід зазначити, що виробники, які на даний час здійснюють виробництво органічної продукції відповідно до стандартів, еквівалентних законодавству ЄС у сфері органічного виробництва, не відчують суттєвих змін у правилах органічного виробництва, адже прийнятий закон і нормативно-правові акти, що вже затверджені або будуть затверджені невдовзі, розроблені із врахуванням законодавства ЄС у цій сфері, зокрема, Регламентів 834, 889 та 1235.
- Які плюси і мінуси закон дасть споживачам, а які виробникам?
- Реалізація положень Закону сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції і розширенню зовнішніх ринків її збуту, визнанню України як надійного партнера на ринку органічної продукції. Крім цього, гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні, матиме позитивний вплив на захист операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції, а також забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.
Крім того, це також дозволить запровадити ефективну систему державно контролю (нагляду) у сфері органічного виробництва, що є плюсом як для сумлінних виробників, так і для споживачів.
- Крім дотримання всіх правил органічного виробництва та процесу переробки, виробник повинен дотримуватися і правил у зберігання та доставки. Які ключові правила повинен виконувати виробник та які вимоги встановлені законодавством?
- Так, це дуже важливий ланцюг від виробника до споживача. Враховуючи аспекти сертифікації органічного виробництва, зберігання органічної продукції не потребує побудови окремих потужностей. Однак, слід зауважити, що склад може бути придатним до зберігання органічної продукції лише у разі дотримання вимог до зберігання органічної продукції. Так, Порядком (детальними правилами) органічного виробництва та обігу органічної продукції, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 23.10.2019 №970, передбачено, що органічна продукція може розміщуватися для зберігання лише у складських приміщеннях, які були перевірені органом сертифікації.
При цьому під час зберігання незапакованої органічної продукції необхідно забезпечувати її облік, ідентифікацію кожної партії і запобігати будь-якому змішуванню з неорганічною продукцією, зокрема продукцією перехідного періоду та забруднюючими речовинами.
Якщо ж оператори здійснюють поводження з неорганічною та органічною продукцією, що зберігається в одному складському приміщенні, такі оператори повинні:
-
під час зберігання відокремлювати органічну продукцію від неорганічної продукції;
-
вживати заходів для забезпечення ідентифікації партій органічної продукції;
-
запобігати підміні та змішуванню органічної продукції з неорганічною продукцією;
-
перед розміщенням органічної продукції на зберігання здійснювати належні заходи з очищення складських приміщень та споруд та перевіряти ефективність таких заходів.
Оператори повинні вести відповідні записи про такі операції.
Крім того, на потужностях, де здійснюється ведення органічного тваринництва та рослинництва, заборонене зберігання інших вхідних продуктів, крім речовин, внесених до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях.
Щодо перевезення органічної продукції законодавством також встановлені чіткі вимоги. Зокрема, Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» передбачено, що перевезення незапакованої органічної продукції повинно здійснюватися лише в опломбованій упаковці, контейнері або транспортних засобах, закритих таким чином, щоб унеможливити відкриття без пошкодження пломби. Опломбування упаковки, контейнера або транспортного засобу здійснюється оператором. Під час опломбування оператором робиться відповідна відмітка в товарно-транспортній накладній із зазначенням інформації щодо:
-
назви та/або реєстраційного коду органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва;
Одночасне перевезення незапакованої органічної та неорганічної продукції, у тому числі продукції перехідного періоду, дозволяється лише за умови вжиття відповідних заходів, що унеможливлюють змішування органічної продукції з неорганічною.
Транспортні засоби, контейнери, у яких раніше перевозилися неорганічні продукти, можуть використовуватися для перевезення незапакованих органічних продуктів, якщо до початку перевезення незапакованих органічних продуктів було вжито належних заходів для очищення. Такі операції повинні бути задокументовані оператором.
З більш детальними вимогами можна ознайомитися в Детальних правилах органічного виробництва та обігу органічної продукції.
- Доречі, яка ситуація склалася в Україні з реєстрацією імпортних органічних добрив і ЗЗР?
- Реєстрація імпортних органічних добрив та ЗЗР не відрізняється від звичайних. Ці процеси повинні відбуватися з дотриманням загального законодавства. Однак, слід звернути увагу, що Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» передбачено затвердження наказом Мінекономіки Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях.
Цей документ, серед іншого, міститиме перелік добрив і речовин для покращення ґрунту, а також засоби захисту рослин, дозволених до використання в органічному виробництві.
- Дякуємо за цікаву співбесіду. Враховуючи, що інтерв’ю виходить наприкінці року, і, як і вся країна, наші аграрії теж готуються зустрічати Новий рік. Це – нові сподівання, нові події, очікування, та, нажаль, і від ризиків у аграрній сфері нікуди не дітися. Що би Ви побажали їм напередодні Нового року?
- Шановні аграрії! Від щирого серця прийміть вітання з наступаючим Новим 2020 роком та Різдвом Христовим! Нехай цей рік буде успішним та щасливим для кожного з нас і для всієї країни. Нехай новорічні світлі свята сповнять наші серця радістю й новою надією, принесуть у кожну родину мир, злагоду і добробут. Бажаю вам та вашим родинам Божого благословення, щастя, здоров’я, успіхів, оптимізму, здійснення мрій і сподівань!
Підготувала Віта Молодан
