З року на рік ринок органічної продукції продовжує активно розвиватися, при цьому і Україна, і країни СНД вже міцно зайняли свої ніші в даному секторі. Але, незважаючи на стабільний розвиток ринку, певні проблеми все одно залишаються. Про реалії і перспективи ринку органіки в інтерв'ю АПК-Інформ розповів Дмитро Сіденко, директор із закупівель в Східній Європі і Азії GRANOSA AG (Швейцарія) – імпортера органічної сільгосппродукції з країн СНД.
Довідка
Компанія GRANOSA AG заснована в 1930 році. Постачає сільгосппродукцію з усього світу для швейцарської харчової промисловості та національних виробників кормів для тварин. За рахунок ретельного вибору постачальників, постійного контролю якості продукції і клієнтоорієнтованості компанія завоювала лідируючі позиції на ринку Швейцарії як постачальник звичайних та органічних продуктів.
- Дмитре, яку органічну сільгосппродукцію компанія GRANOSA AG закуповує в країнах СНД?
- В основному це нішеві культури, такі як гірчиця, коріандр, кмин і фенхель. Раніше ми активно працювали з зерновою групою і бобовими, зараз обсяги закупівель цієї групи продукції істотно скоротилися через коригування стратегії розвитку компанії.
- Як ви можете оцінити розвиток органічного сектора в країнах СНД в цілому?
- Загалом три країни – головних сільгоспвиробника зерна і олійних культур в СНД – Україна, РФ і Казахстан – вже міцно освоїли органічний сектор. Україна як піонер органічного руху має набагато більш розвинене масове розуміння саме органічних принципів виробництва і переробки сільгосппродукції, органічні елеватори і термінали. Характерним позитивним маркером є стабільна присутність органічної продукції в супермаркетах, тобто внутрішній ринок країни має запит на подібну продукцію. Ну і, звичайно, головна перевага України – це сформована за кілька років команда професіоналів, які активно просувають саму ідею органіки і українського аграрного експорту.
В РФ і Казахстані саме внутрішнього ринку поки не спостерігається. Вони зараз проходять шлях становлення власних органічних стандартів, масового використання переробниками псевдоорганічних брендів типу «еко», «натур» і т. п. Але, з точки зору експорту, обидві країни впевнено підтягуються до України як за обсягами, так і за виконанням процедур. Особливо добре це можна буде побачити на «Біофах 2020».
- Враховуючи активність Казахстану в сегменті органічного виробництва останнім часом, наскільки змінилися позиції країни на органічному ринку ЄС і наскільки Казахстан зараз складає конкуренцію Україні?
- Казахстан, як і очікувалося пару років тому, сильно вплинув на ринок органічного льону. Як і в конвенціональному льоні, так і трохи пізніше в органічному Казахстан фактично встановлює ціну на цю позицію. Це важко назвати конкуренцією, тому що льон ніколи не ставився до валоутворюючої позиції в органічному експорті України. У дійсно важливих для українського органічного експортера позиціях Казахстан поки не присутній як конкурент. Але це може досить швидко змінитися в майбутньому, в першу чергу щодо олійних і бобових культур.
- Які шляхи розвитку органічного землеробства в країнах СНД Ви бачите найближчим часом?
- Для України це, в першу чергу, розвиток внутрішнього ринку та переробної інфраструктури. Я впевнений, що внутрішній ринок може дати вітчизняним виробникам органіки досить вагомий і більш стабільний приріст обсягів реалізації, ніж експорт. Якщо говорити про швидке нарощування обсягів експорту – то це перш за все відкриття Експортно-Кредитного Агентства. У стратегії великих експортерів та переробників обов'язково має бути розширення активності за межі вкрай насиченого і розбещеного ринку ЄС. Ринки Азії, США і Китаю хоча і є більш складним з точки зору логістики, але більш перспективні в довгостроковому періоді.
Для РФ і Казахстану це розвиток, в першу чергу, експортної інфраструктури.
- Як в цілому змінилося ставлення до органічної продукції у європейських споживачів за останні кілька років?
- Вже зрозуміло, що органічні продукти вийшли з категорії «преміум». В цілому в розвинених країнах це вже обов'язковий тип продукції в будь-якому супермаркеті. У споживача частка органіки в сімейному бюджеті стабільно збільшується. Проте, про масову популярність говорити ще рано. Зараз ми знаходимося в кінцевій стадії визнання самої філософії органіки, але популярність прийде тоді, коли зміниться масова свідомість споживачів. Цей процес вже йде, і він добре інтегрований в «кліматичний» рух, який набирає обертів.
- З якими ключовими проблемами стикалася ваша компанія при закупівлі органічної сільгосппродукції? Які особливості при роботі з українськими, казахстанськими та російськими постачальниками даної продукції ви могли б виділити?
- Я б не говорив про проблеми, скоріше про труднощі, пов'язані з імпортом в ЄС з третіх країн:
- для органічної продукції з третіх країн, а до цієї категорії належать і Україна, РФ і Казахстан, потрібно отримувати додаткові рішення сертифікаційних та/або державних органів у країнах ЄС. Іноді ми отримуємо таке рішення через тиждень після відправки пакету документів, іноді через місяць;
- з попереднього випливає необхідність робити контрольні аналізи кожної партії, яка ввозиться нами як імпортерами в ЄС. Отже, завжди існує ризик, що аналізи покажуть результат, відмінний від аналізів, зроблених постачальником. Повернути продукцію практично неможливо, але і підтвердити її органічний статус ми теж не можемо – це поза нашою компетенцією. Цей ризик робить імпорт з третіх країн менш привабливим, ніж, наприклад, з Болгарії або Польщі при рівній цінової ситуації;
- і, звичайно, питання оплати для постачальників з ЄС і з третіх країн. Всі постачальники органіки з України, РФ або Казахстану вимагають від 50 до 100% оплати до виходу продукції зі складу постачальника. Тобто фактично передоплату за товар, який ще не має підтвердженого статусу органіки на ринку покупця. Якщо ж ми закуповуємо органіку в країнах ЄС (Польща, Латвія, Болгарія тощо), то оплата за фактом аналізів після поставки постачальником сприймається практично завжди як само собою зрозуміле, плюс товар уже перебуває в органічному статус, і ми можемо вільно ним розпоряджатися з моменту надходження його до нас на склад.
- Яким Ви бачите майбутнє органічної галузі?
- Однозначно споживчий ринок органіки буде зростатиме в усьому світі. Це зрозуміла і чітка тенденція. Площі органічного землеробства в світі постійно розширюються, зростає попит і змінюється філософія людства. Зрозуміло, що органіка ще пару десятиліть не зможе стати основним стандартом для продуктів харчування і перевершити конвенцію, але те, що цей сегмент продуктового ринку буде динамічно зростати, – очевидно.
Спілкувалася Поліна Калайда
