Ukrainian Organic Agri: через терни до зірок (АПК-Информ: ИТОГИ №12 (66))

Джерело

АПК-Інформ

2620

На сьогоднішній день Україна знаходиться на 4 місці у рейтингу світових виробників та експортерівімпортерів органічної сільгосппродукції до ЄС, але чи дійсно цей показник такий гарний? За даними експерта, Україна за обсягом продаж органічної продукції не знаходиться навіть в ТОП-10. Чому так відбувається і чому Україна досі не достатньо ідентификувала себе на світовому ринку як виробник та експортер органічної продукції? Чому імпортери хочуть споживати більше нашу сировину, а не продукт з доданою вартістю, які перепоні перепони існують, та як підняти українським виробникам свою «планку» на світовому та внутрішньому ринках в інтерв’ю з Сергієм Галашевським, директором ТОВ «Органік Стандарт».

 

ТОВ «Органік Сстандарт» - перший український сертифікаційній орган сертифікації, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва, був створений в рамках українсько-швейцарського проекту «Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні» в 2007 році.

Наразі компанія здійснює сертифікацію органічного виробництва у всіх регіонах України, а також в Казахстані, Молдові та в Республіці Білорусь, крім того проводить інспекційні роботи в Казахстані в партнерстві з міжнародними органами сертифікації.

Серед партнерів компанії є ряд відомих іноземних органічних організацій та всі знані гравці органічного сектору України.



- Сергію, які тенденції відзначаються на світовому органічному ринку останніми роками та яке місце займає Україна?

- На сьогоднішній день можна відзначити, що глобальний органічний ринок стабільно зростає, але не дуже стрімко – останні 20 років від 7 до 15% на рік. Але така світова тенденція мені дуже подобається. В цьому зростанні частка України дуже маленька, але можна відзначити інші показники. Наприклад, Україна є постачальником №4 органічної продукції до ЄС, вище нас тільки Китай, Домініканська Республіка, Еквадор, але в останніх двох частка майже така сама, як і в України. По суті, ми тримаємось між цими країнами. Обсяги вимірюються в тисячах тонн, і якщо у Домінікани, Еквадору ці тонни – це банани, ананаси тощо, то ми пропонуємо переважно кукурудзу, пшеницю, сою та інші зернові та олійні. Отож ми дійсно знаходимось на 4 місці у рейтингу світових виробників та експортерів органічної сільгосппродукції, а якщо розглянути по-іншому – Україна №1 на Європейському континенті. Серед країн пострадянського простору ми значно випереджаємо Росію та Казахстан, але, враховуючі тенденції на ринках цих країн в останні роки, то вони поступово стають дуже небезпечними конкурентами для нас.

 

- Як в цілому виглядає географія експорту органік з України та який попит у імпортерів – більше на сировину чи продукцію з доданою вартістю?

- В структурі українського експорту до країн ЄС – це близько 270 тис. тонн на рік - більша частина припадає на зернові. Але експортувати багато та дешево не є таким вже й престижним. Враховуючи специфіку ринку, насправді ми не знаходимось навіть в ТОП-10 за обсягом продаж, тобто за тоннажем ми на 4 місці, а за виручкою – навіть не в десятці. З одного боку, є гарні показники торгівлі, і це є, начебто, привід для привітання, а з іншого боку - це не дуже добре, тому що виходить, що ми торгуємо дешевою сировиною…

 

Крім ЄС достатньо великі поставки органічних сільгоспкультур відбуваються у Північну Америку, але вони більше купують не зернові, а соняшникову олію, сою та ін. Якщо говорити окремо про органічну сою, то її експорт з України зростає, але очікується, що в цьому та наступному році попит уповільниться і ціни можуть трохи знизитись, тому що в ЄC кілька років тому, були ініційовані проекти, направлені на збільшення власного виробництва, зокрема вирощування сої. Але, за думкою експертів, з часом ринок повернеться в звичайне русло.

Країни Азії – це третій основний покупець української органічної продукції. Якщо окремо говорити про Китай, то поодинокі відправки в країну є, але коли мова йде переважно не про сировину, а про перероблену продукцію, в тому числі готову до реалізації кінцевому споживачу. В той же час, багато експертів прогнозують ріст органічного ринку в Китаю та відповідно збільшення експорту в цю країну.

Загалом в структурі органічного експорту частка продукції з доданою вартістю зростає. Наприклад, експортується органічне морозиво з України до ЕС та країн Азії, молочна продукція в Об’єднані Арабські Емірати, але ж це ще невеликі обсяги. Зростає експорт перероблених овочів та фруктів. Серед продуктів переробки зерна Україна нарощує експорт перероблених проса та вівса, зокрема пшона та вівсяних пластівців. Це ті продукти, обсяги експорту яких перевищують тисячу тонн. Це не така велика цифра у порівнянні з показниками експорту неорганічної продукції, але вона поступово зростає, і українські постачальники налаштовані збільшувати ії.

Зараз діють так звані додаткові заходи контролю, які впроваджені Комісією ЄС по відношенню до України з 2015 р. після великого скандалу, пов’язаного з поставками органічної макухи українського походження із значними залишками пестицидів. Були введені санкції на перевірку майже всієї лінійки органічних продуктів з України, куди були внесені в тому числі гречка, овес, просо та продукти їх переробки. Це впливало як на собівартість продукції (додаткова сертифікація і т.п.) в Україні, так і на ії імпорт. Адже додаткові заходи контролю діють дзеркально і при імпорті, тобто потрібно забезпечити відбір зразків, проведення випробувань, і деякі імпортери не хотіли цим займатися не лише з міркувань додаткової вартості, а і витрат часу та зусиль на організацію та забезпечення даних процесів.

Але в цьому році вдалося досягнути деяких домовленостей відносно додаткового контролю українських органічних продуктів і скоротити перелік продукції, яка буде проходити додаткову перевірку на залишки пестицидів, зокрема були виключені лікарські трави та дикоросла продукція.

 

- Ми більше говорили про експорт органічної зернової групи та сої. Адже Україна має виробництво органічної соняшникової олії. Як складається ситуацію з просуванням на світовий ринок даного продукту?

- Соняшникова олія є переробленим органічним продуктом №1 за обсягом експорту з України, оціночний обсяг експорту склав понад 11 тис. тонн в 2018 році. Але на відміну від багатьох інших продуктів основні обсяги відвантажуються переважно в США, але є також експорт в ЄС та країни Азії. На мою думку, даний продукт має перспективи, крім того існує стабільний попит на соняшникову макуху. Однозначно потрібно займатися просування органічної соняшникової олії з України.

 

- Якщо залишки пестицидів є такою нагальною проблемою для органічних виробників, як саме мінімізувати їх потрапляння, та як команда Органік Стандарт контролює цей процес?

- У рамках процесу сертифікації і організації контролю ми відповідно до стандартів ЄС здійснюємо перевірку продукції на залишки пестицидів. У наших близько 600 підконтрольних органічних операторів можуть відбиратися зразки зеленої маси з поля, сільськогосподарської сировини, готової продукції, воску, меду, інколи – ґрунту та складського пилу. Щороку ми проводимо понад 1000 випробувань, і звичайно при такій масі досліджень ми будемо стикатися з залишками пестицидів, і оціночно – це близько 10% випадків.

Якщо продукт містить залишки пестицидів, то потрібно провести розслідування і вияснити, звідкіля вони взялись. Зокрема, досить часто пестициди попадають з продуктами не в результаті зумисної дії, а взагалі з іншими факторами, наприклад історичним забрудненням (ДДТ), природній вміст (натуральні броміди, що потрапляють з ґрунту), продукти, що використовуються для очищення (хлорати), косметичні засоби, тощо, наявність яких зазвичай не є порушенням (в межах, допустимих харчовим законодавством).

Інколи знайдені пестициди, але ті, які, наприклад, свідчать про те, що не оператор цим зловживав, а просто він знаходиться в такому середовищі, де не можна зокрема виключати перенесення з сусідніх і навіть віддалених полів повітряними масами, в той же часі сучасні лабораторні методи настільки чутливі, що можуть визначати дуже тонку присутність пестициідів. Зокрема, ми часто стикаємось з гліфосатом – це така речовина, яка розповсюджується і через воду, ґрунт, повітря, в тому числі з сусідніх полів. І досить часто ми знаходимо його в тих культурах, де його взагалі немає сенсу використовувати.

Також ми стикаємось дуже часто із засобами захисту, що застосовуються під час зберігання, це понад 10% випадків. Такий випадок може означати дві речі – або оператор порушував вимоги стандарту і використовував недозволені пестициди для того, щоб контролювати шкідників, або оператор не порушував вимоги стандарту, використовуючи пестициди в пустому складі, але достатньо його не очистив. Також можуть бути випадки, коли оператор використовував склад, в якому раніше багато років велась неорганічна діяльність, що сприяла накопиченню значної кількості залишків пестицидів, зокрема в складському пилу, на стінах, підлозі. Буди випадки, коли ми знаходили в складському пилу по 20-30 пестицидів одночасно. Звичайно такеий складське приміщення потребує ретельної очистки та підготовки до зберігання продукції.

Кажуть «вміла приготувати, та не вміла подавати». Якщо робити висновки відносно різних випадків, можна сказати, що виробники вміють виростити, але не вміють зберегти врожай від ризиків та у якісному стані. Тобто з тих випадків є речі, які взагалі не мають відношення до органічного виробництва, є, які зумовлені не помилкою оператора, а навколишнім середовищем. Але все ж таки в більшості це ті обставини, які з’явились в результаті недостатньої організації складської діяльності. В той же час випадки порушень правил оператором, нажаль, також існують.

Можливий спосіб для оператора зберегти органічну продукцію від попадання недозволених речовин – це безконтактне професійно організоване зберігання у спеціальній тарі, мішках, ємностях тощо…

 

- Отже питання зберігання, постачання та в цілому логістичної інфраструктури в розвитку органічного ринку є дуже важливим та впливає на загальні показники експорту.

- Під час ведення контролю за органічним виробництвом ми оцінюємо ризики на різних його етапах, зокрема ланцюг постачання продукції. Звичайно, найбезпечніший варіант постачання, що не ризикований з точки зору різних можливих змішувань та забруднень — це транспортування запакованого та запломбованого вантажу (наприклад у біг-бегах) від господарства (місця виробництва) прямо до покупця (зазвичай автомобільним транспортом). Також можливі варіанти контейнерних відправок, головне щоб продукція була запакована та відповідно відсутні ризики змішування чи контамінації недозволеними речовинами. Звичайно, найбільш ризикованим є варіант експорту насипом, зокрема в трюмах, але наші клієнти досить рідко використовують цей варіант. Вони переважно експортують в біг-бегах автомобільним транспортом, або в контейнерах. Продукти переробки також експортуються в паперових мішках.

Нажаль, Україна себе ще недостатньо ідентифікувала на світовому ринку як впізнаваний постачальник органічної продукції, і тому відвантаження тих же вівсяних пластівців в упаковці для кінцевого споживача, марковані торговою маркою виробника, поки ще не постачаються до країн-імпортерів. Наразі ще залишається стереотип, пов’язаний з Україною як з постачальником дешевої сировини у великій кількості. Це все відбувається тому, що саме ця репутація формувалась багато років. А от, наприклад, репутація, що Україна №1 постачальник органічного пшона в ЕС,— вже теж закріплена, але вона прийшла лише близько 5 років назад. Але знову ж таки поки що на рівні запакованого мішка, який потрапляє до кінцевого споживача вже під іншою торговою маркою, розфасованим в меншу тару.

 

- Протягом всієї бесіди ми повертаємося до органічних продуктів переробки. На Вашу думку, яку нову нішу на цьому ринку могла б зайняти Україна?

- Я вважаю, що Україна могла б тримати нішу кормів. Адже країна є важливим постачальником сировини для кормів, то чому ми не можемо робити багатокомпонентні корми вже тут, а не везти сировину, щоб їх робили там?!

 

- В України органічний ринок зростає. А як стрімко зростає кількість нових операторів, та чи розширюються земельні ділянки під органічне виробництво?

- Кількість органічних операторів постійно зростає, щонайменше на 10% щороку, а це майже 100 нових операторів на рік. Кількість земель не зростає, приблизно залишається на тому самому рівні, а інколи трішки падає. Чому так відбувається? Тому що дуже багато серед нових операторів дрібноземельних, тобто це малі виробники ягід чи бджолярі, що проходять сертифікацію, як правило, без своїх земельних ділянок.

Хоча є така орієнтовна ціль і, на мою думку, вона доволі адекватна и реальна, досягти значення 1% земель під органічним виробництвом від загальної кількості земель с/г призначення. Ринок землі міг би стати одним із факторів, який сприяютиме її досягненню. Я не є експертом ринку землі, але точно знаю, якщо оператор був би власником своєї землі, то бажання займатися саме цим виробництвом зростало б. Бо органічне виробництво означало б довготривалий стратегічний підхід і турботу про землю. Тому власність однозначно підсилює бажання займатися органічним виробництвом.

 

- Як ви можете прокоментувати законодавчу базу органічного ринку в України?

- Потрібна сильна законодавча база, адже закон визначає правила гри. Крім того, якщо брати ТОП-10 країн постачальників органічної продукції в ЄС, то серед цього топупереліку цих країн тільки в України не впроваджений закон. Якщо закон не працює, відповідно така країна автоматично оцінюється як більш ризикована, тому що немає державного нагляду і контролю. Тобто всі розуміють, що їй треба приділяти більше уваги, і це я постійно чую від міжнародних фахівців.

На сьогодні, поки Закон ще не впроваджений, в Україні немає жодного оператора, що відповідав би йому. В той же час, як закон запрацює, всі виробники, що прагнуть називати себе органічними, мають йому відповідати. Захищеним є і термін «органічний продукт», його можна буде використовувати, лише якщо продукція відповідає даному зЗакону. До речі, Ззакон передбачає врегулювання маркування імпортованої органічної продукції в Україну.

 

- Ми з Вами обговорили багато цікавих питань. На Вашу думку, які кроки потрібно зробити України для більш стрімкого розвитку органічного ринку?

- Дійсно зменшити фактори ризику. На мою думку, важливий меседж відносно цього — в Україні повинен розвиватися внутрішній ринок, тому що це сигнал для країн-покупців відносно ризикованості ринку. Коли країна сама споживає органічні продукти — вона менш ризикована як постачальник. Тобто як можна купувати в країни, яка не споживає свої продукти, тобто не достатньо розвинутий внутрішній ринок.

Внутрішній ринок в Україні поступово розвивається, і це дуже видно по полицям супермаркетів. Ми робили аналіз органічної продукції на внутрішньому ринку за різними категоріями. Можна зробити висновок, що принаймні в місті Київ в нас достатня присутність на ринку органічних виробників. Якщо робити оцінку внутрішнього ринку, обсяг реалізації в 2018 році склав понад 600 млн грн (без імпортованої продукції), іто найбільший відсоток припадає саме на молочну продукцію (близько 75%). На другому місці бакалійна продукція (близько 17%).

Також важливо мінімізувати ризики ланцюга постачання. Зараз вже є певні спроби з організації суто органічної перевалки в портах, без загрози змішування та контамінації продукції. Я думаю, це дуже правильний шлях, який зменшить ризики. І як тільки зменшаться ризики на різних рівнях – зокрема і законодавчому та, і логістичному, покращиться і репутація України.



Підготувала Олена Чередніченко

Реклама

Вхід