Якість зернових та олійних культур урожаю-2019 – СЖС Україна

Джерело

АПК-Інформ

3358

Якісні характеристики агропродукції – це те, до чого прикута пильна увага всіх учасників ринку протягом усього сезону, оскільки саме невідповідність реалій очікуванням у даному питанні може дуже швидко і кардинально змінити ситуацію. Причому як у ціновому аспекті, так і щодо географії експортного постачання. Що, власне, ми і спостерігали попередні кілька сезонів і що стає все більш відчутним і значущим в умовах зростаючої конкуренції на глобальній арені та періодичного введення торгових бар'єрів у вигляді посилення фітосанітарних вимог країн-імпортерів. Як же оцінюється якість агропродукції врожаю 2019 року, і наскільки вона відповідає вимогам ключових імпортерів?

Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» поговорив із провідним експертом у даній сфері, який 25 років займається контролем якості агропродукції, – Олегом Онищенком, менеджером з технічних і презентаційних питань компанії «СЖС Україна».

 

- Згідно зі статистичними даними комерційного проєкту «Карта якості» та інших проєктів ІП «СЖС Україна», як Ви оцінюєте якість ранніх зернових урожаю 2019 р. в Україні?

- Оцінюючи якість зернових, не можна не відзначити кліматичні умови, що склалися в Україні в 2018-2019 рр.

У 2018 році відсутність продуктивних опадів у серпні, спекотний вересень та затяжне збирання пізніх ярих культур затримали підготовку ґрунту та сівбу озимих культур.

Сухий початок жовтня і раннє зниження температури перешкоджали належному росту та розвитку посівів і не дозволяли недавно посіяним культурам добре підготуватися до зими.

Однак ідеальні зимові умови сприяли досить успішній перезимівлі майже всіх озимих культур.

Рання весна з поступовим підвищенням температури дозволила зерновим культурам компенсувати брак осінньої вегетації, а аграріям – своєчасно застосувати добрива (провести ранньовесняний комплекс робіт із догляду за озимими).

Посуха, яка розпочалася з кінця лютого й аж до травня, а в південних регіонах – аж до збирання, призвела до зниження продуктивності та деяких проблем з якістю в основному в південному/східному регіонах (натура, невиконані зерна).

Дощі в останній декаді травня і в червні поліпшили ситуацію на частині територій і дозволили отримати досить добрий урожай зерна в більшості областей України.

Якщо говорити про ячмінь, то основними змінами в його якості, згідно зі статистичними даними ІП «СЖС Україна», є зменшення натури в середньому з 64,2 кг/гл (урожай 2018 р.) до 63,6 кг/гл (урожай 2019 р.), збільшення вмісту невиповнених зерен із 3,80% до 11,29% і збільшення вмісту білка з 10,98% до 12,04%.

Основною причиною зменшення натури зерна ячменю та збільшення вмісту невиповнених зерен є погодні умови, які склалися в період вегетації культури: мала кількість опадів і підвищені температури повітря. У свою чергу, підвищення вмісту білка, на нашу думку, відбулося через перерозподіл запасних речовин у зерні в бік біологічно важливішої складової – білка, що також є характерним за несприятливих погодних умов вирощування.

У насінні ріпаку основною зміною стало падіння вмісту олії (у перерахунку на суху речовину) з 47,45% до 45,22% та вмісту олії (при фактичній вологості) з 43,77% до 41,68% відповідно.

 

- Чим обумовлено дані зміни?

- На нашу думку, дані зміни можуть бути викликані такими факторами:

  • Сівба насіння F2 і сортів невідомої репродукції та селекції, з низьким потенціалом вмісту олії, для зниження витрат на посівний матеріал.
  • Збирання, проведене раніше за закінчення оптимальної фази вегетації ріпаку для набору олійності (застосування десикантів для більш раннього та швидкого збирання). При збиранні ріпаку в фазу наявності від 40% до 80% побілілих стручків на рослині відсоток вмісту олії буде меншим, ніж при збиранні в фазу повного дозрівання, але це дозволяє отримати більший валовий збір завдяки зменшенню природних втрат. Певну роль відіграють пізні посіви, на яких рослини ріпаку не встигають в осінній період наростити достатню вегетативну масу і мають слаборозвинену кореневу шийку, яка в ході весняної вегетації обмежує надходження поживних речовин і вологи.

 

- Якою є ситуація в сегменті пшениці?

- У зерні пшениці відбулися схожі зміни з показниками натури та вмісту невиповнених зерен, як і з зерном ячменю, що викликано схожими погодними умовами.

Натура зменшилася в середньому з 79,5 кг/гл (урожай 2018 року) до 78,0 кг/гл (урожай 2019 року), а вміст невиповнених зерен збільшився з 1,34% до 2,14%.

Вміст пророслих зерен зменшився в середньому з 0,50% до 0,08%, а число падіння збільшилося з 313 до 372 секунд, що також пов'язано зі сформованими погодними умовами під час збирання врожаю.

 

- У попередні 3 роки певну напругу в роботі українських борошномелів створювало недостатньо високе значення середнього вмісту білка в пшениці (11,5-11,9%). Якими є Ваші оцінки пшениці врожаю-2019 у контексті співвідношення показників білка та клейковини?

- Згідно зі статистичними даними ІП «СЖС Україна», вміст білка в середньому збільшився з 11,9% (урожай 2018 року) до 12,58% (урожай 2019 року), а вміст клейковини (механічне відмивання Глютоматик) зросло з 22,1% до 26,1%, хоча останніми роками співвідношення вмісту білка та клейковини корелювало зовсім інакше. Так, минулого торгового сезону 2018-2019 рр. вміст білка не зовсім відповідало очікуваному значенню параметра масової частки сирої клейковини (механічне відмивання). Наприклад, відправляючи суднову партію пшениці із середнім вмістом білка 11,5% і очікуючи на показник клейковини (механічне відмивання) приблизно на рівні 23% (найчастіше реальний вміст клейковини був нижчим за 23%), доводилося більш ретельно контролювати відповідність даного параметра контрактним вимогам при підготовці експортної партії. Щодо зерна пшениці врожаю 2019 року ситуація кардинально змінилася.

 

Аналіз якості врожаю пшениці за останні 16 років показує, що середній вміст білка в пшениці врожаю-2019 входить до п'ятірки найвищих показників за цей період, а вміст клейковини (механічне відмивання) – до трійки.

На нашу думку, підвищення показників вмісту білка відбулося внаслідок застосування в технології вирощування зерна азотних добрив, а саме – карбаміду в фазу наливання зерна, а також застосування більш сучасних (цінних) сортів зерна при сівбі культури та завдяки перерозподілу запасних речовин у дрібному зерні в бік більш важливої складової – білка, що характерно за несприятливих погодних умов вирощування.

 

- У низки імпортерів склалося враження, що якість хлібопекарської пшениці врожаю-2019 в Україні є найгіршою за останні 3 роки, зокрема за такими показниками, як сила борошна та ураження зерен шкідливою черепашкою. Чи так це насправді?

- Вміст зерен, пошкоджених шкідливою черепашкою, зменшився в середньому з 1,54% (урожай 2018 року) до 1,00% (урожай 2019 року).

 

Вміст зерен, уражених шкідливою черепашкою, врожаї 2019/2018 років

Уражені шкідливою черепашкою ≤0,5%  72,1% загального врожаю

 

Відповідно до статистичних даних, наведених на діаграмі, ми бачимо, що обсяг пшениці з вмістом зерен, пошкоджених шкідливою черепашкою менше 1%, в урожаї 2019 року зріс у середньому до 81,8% у порівнянні з 73,7% (урожай 2018 року), а із вмістом менше 0,5% становить 72,1% загального врожаю 2019 року.

Однак наявність у валовому зборі 2019 року 10,5% пшениці з понад 2,0% вмістом зерен, пошкоджених шкідливою черепашкою, і часто слабкий контроль якості заготовлюваного зерна при формуванні експортних партій не дозволяють розслабитися. Багато в чому саме цей фактор є критичним при невідповідності показника W вимогам зовнішньоекономічних контрактів.

Хоча показник сили борошна (W) і зріс у середньому зі 199х10-4 Дж (урожай 2018 року) до 218х10-4 Дж (урожай 2019 року), виходячи зі збільшення вмісту білка, даний приріст дещо нижчий за очікування.

З діаграми випливає, що частка пшениці з вмістом білка не менше 12,5% в урожаї-2019 зросла до 52,9% у порівнянні з 33,6% в урожаї-2018.

Також видно, що кількість пшениці з відповідними вмісту білка від 10,5% до не більше 12,5% значеннями показника W понад 160 і понад 180 (х10-4 Дж) істотно зменшилася, а ось кількість зерна пшениці з відповідними вмісту білка більше 12,5% значеннями показника W більше 160, більше 180 і більше 200 (х10-4 Дж) збільшилася.

При цьому необхідно відзначити, що зерна пшениці зі значеннями показника W більше 250 і, особливо, більше 300 (х10-4 Дж) не так вже й багато, про що ми раніше попереджали і на що необхідно звертати увагу при укладанні зовнішньоекономічних контрактів.

При цьому в середньому P/L (відношення пружності тіста до розтяжності) різко скоротилося – приблизно з 1,3 (урожай 2018 року) до 0,6 (урожай 2019 року), а G (набухання тіста) збільшилася – з 18,4 до 23,1, на що знову ж таки необхідно звертати увагу при укладанні зовнішньоекономічних контрактів.

 

- Ключовою особливістю минулого сезону стала низка проблем, пов'язаних із зараженням зерна пшениці та ячменю спорами грибів. Як Ви можете прокоментувати ситуацію щодо даного питання в 2019/20 МР?

- Як ви пам'ятаєте, в урожаї 2018 року результати мікологічної експертизи показували наявність спор грибів роду Alternaria та Cladosporium. При цьому часто виникала ситуація, коли візуально забруднені спорами зерна були присутні у великій кількості (надаючи торговому вигляду (кольору) зерна сірі відтінки), а спори сажки або були присутні в невеликих кількостях, або взагалі були відсутні.

Якщо коротко, то в урожаї 2019 року ми не спостерігаємо такої великої кількості спор грибів роду Alternaria та Cladosporium. У врожаї 2019 року ситуація не є такою критичною, як минулого торгового сезону, але і чудовою її назвати не можна, як в цілому і за останні мінімум 10 років.

 

- Чи є прогрес у розробці більш якісних методик із визначення заспорених зерен?

- Метод мікологічної експертизи з визначення спор сажки, зазначений у ДСТУ 3768:2019, є досить якісною та незатратною за часом (порівняно з іншими існуючими методами) методикою. І ми сподіваємося, що дана методика в сукупності із зазначеними в ДСТУ вимогами щодо вмісту спор на одне зерно допоможе нам впоратися з можливими схожими ситуаціями в майбутньому.

 

- За Вашими оцінками, як розподілилася пшениця врожаю-2019 за класами (без урахування заспореності зерен)?

- Згідно зі статистичними даними ІП «СЖС Україна», теоретичний розподіл за класами (без урахування заспореності та вологості зерна, з урахуванням рекомендованих вимог до некласотвірних W і зерна, пошкодженого шкідливою черепашкою) виглядає таким чином:

У 2018/19 торговому сезоні у нас відбувався розподіл зерна м'якої пшениці на 6 класів, у нинішньому – на 4 класи.

Якщо не звертати особливої уваги на невеликі зміни у вимогах для показників м'якої пшениці перших трьох класів, то кількість пшениці, що задовольняє їхнім вимогам, сумарно збільшилася на 3,8%.

 

- Загалом, наскільки пшениця врожаю-2019 задовольняє вимогам ключових імпортерів? З якими показниками найчастіше виникають проблеми?

- Якщо говорити про борошномельну м'яку пшеницю, то найпростіше відповісти на це запитання вже традиційним порівнянням наших статистичних даних зі стандартними вимогами Індонезії.

 

Якість борошномельної пшениці згідно з вимогами Індонезії. Врожаї 2019/2018

Частка м'якої пшениці з вмістом білка не менше 11,5% в урожаї 2019 року оцінюється в 78,0%, що перевищує показник урожаю 2018 року (63,6%).

Однак, беручи до уваги обмеження за іншими показниками (натура, сторонні матеріали, число падіння, вміст клейковини (механічне відмивання Глютоматик), а також вміст зерен, пошкоджених шкідливою черепашкою), відповідає вимогам зовнішньоекономічного контракту 48,7% загального зерна м'якої пшениці врожаю 2019 року порівняно з 23,7% в урожаї 2018 року.

Все вищесказане однозначно свідчить про якісно збільшений потенціал м'якої пшениці врожаю 2019 року в порівнянні з урожаєм 2018 року.

У торговому сезоні-2019/20 найбільш часто в борошномельній пшениці виникають проблеми з показником сили борошна (W). Але, повторюся, основною причиною виникнення проблем із даним показником, так само як і з рештою показників зовнішньоекономічних контрактів, є слабкий контроль якості заготовлюваного зерна при формуванні експортних партій.

 

- Згідно з даними СЖС, як Ви оцінюєте якість пізніх зернових культур в Україні в п.р.?

- Якщо оцінювати якість кукурудзи як основної пізньої культури і порівнювати її з минулорічною, то ми не помітимо особливих змін.

Можна лише відзначити збільшення вмісту насіння амброзії, а також незначне зниження натури – із 76,2 кг/гл (урожай 2018 року) до 75,4 кг/гл (урожай 2019 року), що не є критичним для переважної більшості зовнішньоекономічних контрактів (мінімум 69 кг/гл, мінімум 70 кг/гл).

 

- Тривалий час українська кукурудза позиціонувалася на світовому ринку як не ГМ і тому була затребуваною та преміальною. Як Ви можете прокоментувати нещодавню історію з виявленням у портах України партій ГМ кукурудзи, а також зернової з високим вмістом пестицидів?

- У зерні кукурудзи українського походження традиційно багато років максимальний вміст ГМО становив менше 0,1% (кукурудза, яка не є ГМО відповідно до вимог ЄС).

При цьому кукурудза, вільна від ГМО (менше 0,01%), становила 10-17% врожаю.

У 2018/19 МР ми заявляли про появу одиничних партій кукурудзи з вмістом ГМО ліній 0,1-0,9% (кукурудза, яка не є ГМО відповідно до вимог ЄС) і навіть більше 0,9% (кукурудза, що є ГМО відповідно до вимог ЄС). Зі свого боку, ми інформували учасників ринку про необхідність організації експрес-контролю при формуванні партій кукурудзи, так само як це раніше було зроблено для ріпаку та сої.

 

- Ми розуміємо, що ці пункти є основними при експорті кукурудзи до Китаю та ЄС, які, по суті, виступають її ключовими ринками збуту. Як швидко на подібну інформацію реагують імпортери? Наскільки поширеними є аналогічні випадки? Як це відбивається на іміджі країни?

- Згідно зі статистичними даними ІП «СЖС Україна», кукурудзу, що є ГМО відповідно до вимог ЄС, було виявлено в 2,4% усіх зразків, протестованих методом ПЛР.

Будь-яка інформація, особливо негативна, перевірена або неперевірена, розходиться швидко і, звичайно ж, негативно впливає на імідж країни, а також знижує конкурентоспроможність продукції та її вартість на міжнародному ринку.

За нашою інформацією, у відомих нам випадках можливість здійснення контролю суднових партій на наявність ГМО в країні дозволила своєчасно вирішити проблеми, що виникли, але, звичайно, як ми розуміємо, не без певних фінансових втрат.

Внутрішній ринок швидко відреагував на ризики, і на даний момент ми бачимо все більше число компаній і терміналів, які успішно налагоджують експрес-контроль вмісту ГМО при формуванні партій кукурудзи.

Ці заходи, на нашу думку, дозволять помітно знизити ризики, що виникли.

 

- Якщо говорити про олійний ринок, то багато учасників ринку відзначають гарну якість соняшнику нового врожаю (зокрема за таким показником, як олійність), при цьому інформуючи про погіршення якості сої в порівнянні з минулим роком (зокрема за вмістом білка). Поділіться оцінками вашої компанії.

 

 

- Олійність соняшнику цього сезону є найвищою за останні 5 сезонів.

На нашу думку, позитивну роль у даному питанні відіграли ринкові відносини. Частина покупців раніше ввела премію за збільшений вміст олії та зниження ціни за недобір цього показника. Це змусило фермерів більш ретельно поставитися до вибору посівного матеріалу. Тим більше що на ринку стало легше знайти і купити нові гібриди з більш високим потенційним рівнем вмісту олії. Компанії-виробники насіння, зі свого боку, оголосили війну контрафактній продукції та підробкам. Частина з них переходить до прямих продажів насіння. Додатково до всього цього розроблено та повсюдно впроваджуються нові технології підживлення рослин соняшнику, спрямовані саме на збільшення вмісту олії.

Відповідно до статистики ІП «СЖС Україна», ми не бачимо будь-яких істотних змін якісних параметрів соєвих бобів у порівнянні з минулим сезоном.

Якщо ж проаналізувати багаторічну статистику, то і тут ми не побачимо зниження вмісту білка, а лише невелику зміну по відношенню до середнього значення за останні 4 роки і в межах збіжності методу визначення.

 

- На завершення дякую Вам за цікаву бесіду і прошу сказати декілька слів про плани та стратегію розвитку вашої компанії.

- Слідуючи світовій тенденції, ми і наші клієнти приділяємо все більшу увагу тестуванню параметрів безпеки. Щоб гарантувати якість, точність і швидкість тестування та сертифікації, ми рекомендуємо нашим клієнтам використовувати лабораторію СЖС в м. Одеса. Ми постійно інвестуємо в розширення та модернізацію нашого випробувального центру. Наприклад, в 2019 році лабораторію СЖС в Україні було акредитовано згідно зі стандартом GMP+ B11.

Важливим досягненням 2019 року стало для нас отримання статусу «Approved Fumigator» від GAFTA. Фумігація є важливою для всіх секторів харчової та кормової промисловості, оскільки дозволяє ефективно запобігти ризикам, пов'язаним із зараженням комахами.

Ми завжди прагнемо перевершити очікування своїх клієнтів і суспільства в цілому і надати кращі послуги на ринку. Будучи лідером у сфері надання спеціалізованих бізнес-рішень, спрямованих на підвищення якості, безпеки, продуктивності та зниження ризиків, ми допомагаємо клієнтам орієнтуватися в сучасних умовах, коли регулюванню і контролю підлягає все більше факторів. Наші незалежні послуги роблять значний внесок у підвищення ефективності операцій наших клієнтів, а також гарантують сталий розвиток їхнього бізнесу.

Ми прагнемо бути найбільш конкурентоспроможною та ефективною сервісною організацією у світі. З цією метою ми постійно вдосконалюємо свої знання та навички в сфері інспекційних послуг, експертизи, випробувань і сертифікації.

 

Розмовляла Анна Танська

Реклама

Вхід