В Україні точно немає монополії на ринку посівного матеріалу – гендиректор MAS Seeds

Джерело

АПК-Інформ

1623

Україна рекордними темпами нарощує валовий збір сільгоспкультур: за 10 років показник урожайності кукурудзи в країні було збільшено практично в 2 рази. Дані досягнення фермерів безпосередньо пов'язані з використанням більш сучасних технологій і якісного насіння, пропозиція якого також істотно зросла в Україні в останні десятиліття. Про становлення насіннєвого ринку, подальші перспективи його розвитку, виклики та перемоги АПК-Інформ розповів Ромен Дестйо, генеральний директор MAS Seeds (ТОВ «Маїсадур Семанс Україна»), голова правління ГО «Насіннєва асоціація України» на період липень 2019 – червень 2020 рр.

 

- Ромен, в Україні Ви працюєте близько 10 років. Які важливі моменти можете виділити в розвитку українського ринку насіння за даний період?

- У сфері насінництва я працюю 6,5 роки. А починав свою діяльність в Україні в компанії АgroGeneration, в якій пропрацював понад 2 роки. Я також був зайнятий у проєкті, одному з перших в Україні, з управління компанією за допомогою Big Data, а саме – зі створення та впровадження датчиків для збирання інформації щодо сільгосптехніки. Ми створили спеціальний датчик для того, щоб збирати інформацію щодо сільгосптехніки, такої як трактори, посівна техніка, щоб конвертувати всі отримані сигнали в одну систему. Однак, на жаль, той інвестор, який інвестував у розвиток даного проєкту, був змушений покинути Україну, і на цьому наші проєкти подібного роду закінчилися. Саме з того моменту я почав працювати в компанії MAS Seeds (ТОВ «Маїсадур Семанс Україна»).

Якщо в компанії АgroGeneration із насінням я працював як клієнт, то в даній компанії – вже як виробник. У MAS Seeds я вже 6,5 роки. При цьому перший рік я працював кризовим менеджером. У той період якраз було закрито один із наших основних ринків збуту – Росія, що не дуже позитивно позначилося на діяльності як нашої компанії, так і інших представників насіннєвої галузі. Адже поки ринок РФ було відкрито, то в Україні в 2010-2012 рр. відчувався дефіцит посівного матеріалу, а після – вже профіцит. До того ж, років 10 тому фіксувалася суттєва активність у розширенні потужностей: міжнародні насіннєві компанії, які працюють в Україні, інвестували у виробництво продукції саме всередині країни. Попит тоді залишався стабільним, проте пропозиція суттєво зросла. Звичайно, для українських фермерів це було позитивним моментом, адже вони могли купити якісне насіння за ціною, яка була істотно нижчою, ніж на імпортну продукцію. Також це позитивно відбилося на всій галузі в цілому, адже в країну разом з іноземними інвестиціями прийшло сучасне, високотехнологічне обладнання. Взагалі, якщо проаналізувати останні 10 років, то потрібно відзначити істотний розвиток аграрного напрямку України в цілому. Адже, коли я лише приїхав до України, середня врожайність кукурудзи була 4 т/га, зараз же даний показник вищий майже в 2 рази. Якщо оцінити аналогічний результат у країнах ЄС або в Америці, то там зростання на рік становить лише 1%, відповідно за 10 років вони мають збільшення лише на 10%.

 

- На Вашу думку, такі темпи розвитку пов'язані зі зростанням конкуренції на ринку?

- Звичайно. Хороша інтенсивна конкуренція, незважаючи на складність для постачальників, є позитивним моментом для клієнтів. В Україні точно немає монополії на ринку посівного матеріалу, і це величезний плюс для фермерів.

 

- Які, на Вашу думку, на сьогоднішній день ще є виклики перед учасниками даного ринку для успішної роботи?

- Я вважаю, що необхідно більше інвестувати в дослідження в Україні та для України. Адже раніше до країни привозилися гібриди культур, які було розроблено європейськими фахівцями і адаптовано відповідно більше під європейських фермерів. Зараз же насіннєві компанії, в тому числі і ми в MAS Seeds, розробляємо продукт, який буде повністю пристосовано до вирощування в українських агрокліматичних умовах, зокрема, в нашому портфелі насіння кукурудзи вже багато посухостійких гібридів. До того ж усі гібриди – живі рослини, і дуже важливо тестувати їх саме в тих умовах, в яких їх вирощуватимуть аграрії. Ми проводимо всі випробування в Україні, тому і маємо більш якісну інформацію про свій кінцевий продукт. Дуже позитивним моментом є також те, що фермери на сьогоднішній день можуть проводити аналіз ґрунту і розуміти, що йому потрібно і які гібриди будуть більш придатними для вирощування.

 

- Як Ви оцінюєте ситуацію, що склалася з виходом України на насіннєвий ринок Європи? Чим, на Вашу думку, обумовлена затримка прийняття даного рішення європейськими колегами?

- Дуже гарне запитання, але навіть не знаю, чи маю я на нього відповісти як француз чи як українець (сміється). Справа в тому, що за останні 5 років над цим питанням я працював вже з чотирма профільними міністрами. Кожному з них розповідав про важливість даного рішення. І я як француз все-таки люблю, коли ситуація розвивається чесно. Тому я не розумію, як ми можемо до України з Європи імпортувати якісне насіння, а таке саме якісне насіння, вироблене тут, експортувати не можемо? Система сертифікації у нас однакова, у будь-якому разі, нам гарантують, що вона однакова, але експортувати при цьому свою продукцію ми не можемо? Це просто нечесно. Звичайно, якщо дивитися на дану ситуацію з боку виробників Франції або інших європейських країн, то вони бояться конкуренції, скорочення площ під насінням. Однак, якщо розглядати довгострокову перспективу, всі мають розуміти, що розвиток насіннєвого ринку України добре позначиться і на європейському ринку, адже це інвестиції в галузь, у виробництво якісного матеріалу.

Повертаючись до вашого запитання, вважаю, що блокує завершення даного процесу політична ситуація.

Якщо говорити мовою цифр, то це можливість Україні щорічно експортувати посівного матеріалу на 100 млн дол. Адже на сьогоднішній день щодо даної позиції фіксується негативний торговий баланс у мінус 3%. До того ж можна очікувати, що крім нарощування відвантажень на зовнішні ринки Україна може скоротити закупівлі імпортного посівного матеріалу. Тому прийняття даного рішення – відмінна можливість для країни в цілому і для учасників даного ринку як українських, так і міжнародних, як, наприклад, MAS Seeds. Адже ми французька компанія, яка 90% насіння кукурудзи виробляє на своєму насіннєвому заводі тут в Україні і лише близько 10% імпортує. Але нам необхідна страховка для виробництва, на випадок, скажімо, отримання поганого врожаю посівного матеріалу. Компанії необхідно виробляти продукцію в своїй країні, щоб оптимізувати постачання. Такого самого співвідношення дотримуватимуться і європейські компанії: 90% – для свого ринку, а 10% – на експорт.

 

- Над відкриттям яких ще ринків необхідно працювати українським насінникам? Які є найбільш перспективні напрямки?

- У нас є інтерес до ринку Америки, яка розвиває напрямок не ГМ продукції. Тому ми хочемо в перспективі виробляти насіння кукурудзи для американських фермерів. Але оскільки заводи одразу в кожній країні, яка цікавить, не побудуєш, то зараз продовжуємо працювати там, де вони вже є, – Україна, Франція та Іспанія, а також Італія. Але в ідеалі, звичайно, необхідно розширення своєї присутності.

 

- В Україні зараз найбільш обговорюваним, напевно, є питання відкриття ринку землі. Поділіться своєю думкою, як це позначиться на ринку насіння?

- Про це також можу говорити і як директор французької компанії, і як потенційний інвестор в Україні, і як простий громадянин. Вважаю, що ринок землі в Україні колись все одно відкрити треба. І я за те, щоб його нарешті відкрили. Звичайно, всі мають розуміти, що такий крок спричинить певні зміни і треба бути готовим до перехідного періоду. Фермерам необхідно буде інвестувати в придбання землі, і, отже, вони скоротять вкладення коштів в інші напрямки, в т.ч. в придбання якісного насіння, добрив і ЗЗР, або того самого своєчасного оновлення техніки. Це, в свою чергу, вплине на врожайність культур. А якщо ми говоримо про масштаби всієї країни, то і позначиться даний перехідний період на всій аграрній галузі. Дуже важливо, щоб в той момент, коли в країні буде відкрито ринок землі, фермерам було запропоновано необхідні фінансові інструменти. Але якщо дивитися на довгострокову перспективу, відкриття ринку землі – дуже позитивний момент, адже це планування ведення діяльності всіх учасників АПК не на один рік, а на тривалий період.

 

- Представники агробізнесу поточного року були, м'яко кажучи, здивовані настільки стрімким зміцненням національної валюти. Як це позначилося на вашій роботі?

- Все, що добре для фермера, то добре і для нас, представників насіннєвих компаній. А ревальвація гривні позначилася на доходах аграріїв погано, що також відбилося і на насіннєвій галузі. При всьому цьому як директор компанії хочу відзначити, що реальна заробітна плата в євро і доларі через зміцнення гривні підвищилася мінімум на 10%, що добре для людей, і вона буде підвищуватися далі.

Продажі й інвестиції нашої компанії найбільше пов'язані з євро, і коли ми працюємо з українськими фермерами, вартість нашої продукції все одно пов'язана з міжнародною ціною, яка залежить від курсу валют. Девальвація та ревальвація в будь-якому разі позначаються на діяльності учасників ринку, хтось від цього виграє, а хтось програє.

 

- Як, на Вашу думку, позначаться сформовані умови погодні та економічні на посівній поточного року?

- По-перше, хочу зазначити, що вперше за 10 років життя в Україні спостерігаю таку теплу зиму. Якщо говорити про сівбу ярих, то, вважаю, що після скорочення посівних площ під соняшником на 6% минулого року, поточного можна очікувати їхнє збільшення. Крім того, зростання попиту на кукурудзу буде основним фактором нарощування виробництва. І я сподіваюся, що так само, як і останні 3 роки, українським фермерам вдасться оновити рекордний показник у зборі сільгоспкультур. До речі, це ж означає, що зростає професіоналізм аграріїв, збільшується використання нових технологій, у т.ч. і високопродуктивних насіння.

 

- Ви вже більше півроку є головою правління Насіннєвої асоціації України. Розкажіть, чи відкрилися для Вас якісь нові можливості для розвитку насіннєвої галузі України з даною, хоч і тимчасовою, посадою?

- Завдання, яке зараз стоїть переді мною як перед головою правління НАУ – захищати інтереси учасників даної організації. Тому, в першу чергу, працюю над тим, щоб допомогти отримати дозвіл на експорт. Це працюватиме на зміцнення і ринку насіння в цілому в Україні, адже це суттєвий приплив інвестицій у країну. Плюс до всього, працюємо над розширенням асоціації, ось у січні 2020 року до НАУ приєдналися ще два нові учасники ринку.

 

- Над якими завданнями плануєте працювати в решту півроку Вашого правління НАУ?

- І надалі продовжуватимемо зміцнювати позиції Насіннєвої асоціації, щоб ми могли більше робити в інтересах українських фермерів, зокрема надання їм якісного посівного матеріалу.

 

- Ромен, дякую Вам за бесіду! Що б Ви хотіли сказати або побажати на її завершення нашим читачам, представникам агробізнесу?

- Хочу побажати всім нам, щоб ми могли спокійно та злагоджено працювати на благо один одного. Ми продовжуватимемо інвестувати в нашу галузь, а фермерам добре б починати кооперуватися, щоб більш ефективно розвивати свій бізнес.

Анна Платонова

Юлія Шевченко

Реклама

Вхід