Внаслідок дефіциту пропозиції сої, що спостерігається на даний момент в Україні, та скорочення посівних площ під даною культурою в 2020/21 МР усіх учасників ринку хвилює питання подальшого розвитку ситуації.
Як змінився рівень конкуренції, активність попиту ключових імпортерів і з якими складнощами довелося зіткнутися учасникам українського ринку сої, а головне – на що варто очікувати від нового сезону?
Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» поговорив із комерційним директором «Фалькон-Агро» Олегом Домановим.
Фалькон-Агро – молода компанія, яка динамічно розвивається та за короткий час стала посідати лідируючі місця в своїй галузі. Основним напрямком діяльності компанії на сьогоднішній день є переробка насіння сої, виробництво високоякісної соєвої олії та шроту і подальша їхня реалізація.
Фалькон-Агро якісно виконує контракти з постачання олії та шроту транснаціональним трейдерам і кінцевим покупцям у країнах Європи, Африки, Близького Сходу, Азії, а також веде активну реалізацію шроту в Україні.
- На даний час «Фалькон-Агро» спеціалізується на переробці соєвих бобів. Чи плануєте почати працювати з ріпаком, соняшником?
- Поки не розглядаємо ці напрямки і вважаємо за доцільне продовжувати зосереджувати наші основні ресурси на роботі в соєвому комплексі.
- Наскільки останнім часом зросла конкуренція серед переробників сої в Україні?
- Незважаючи на наявні проблеми з пошуком необхідних обсягів сировинної бази та дефіцит пропозиції сої всередині країни, який сформувався в кінці сезону, я не можу сказати, що щось кардинально змінилося. Конкуренція, як завжди, є високою й активною. Причому як при роботі на внутрішньому, так і на експортному ринках.
- Поділіться Вашою думкою про скасування «соєвих правок». Як це позначиться на функціонуванні ринку?
- Ми вважаємо, що ці правки створять підвищену конкуренцію за сировину всередині країни між переробниками України. Нічого доброго, коли український фермер продає свою сировину на експорт, а потім переробник змушений імпортувати сою з Бразилії.
- Які основні фактори впливали на формування цінової ситуації на ринку соєвої олії та шроту поточного сезону? Які тенденції прогнозуєте в новому сезоні?
– Основний фактор, який впливає на ціну готової продукції, – це дефіцит сировини всередині країни. І фермери цим користуються і завищують ціни пропозиції на сою. В результаті цього, навіть якщо в усьому світі ціна на сою падає, то в Україні, навпаки, зростає. Це обумовлено тим, що переробникам потрібно виконувати діючі контракти, а також необхідно не допустити зупинки своїх підприємств. У підсумку наші українські споживачі отримують дорогий шрот і олію, тому що експортна ціна не так підвладна нашому бажанню.
Ми вважаємо, що в 2020/21 МР пропозиція сої буде ще меншою, тому що скоротилися засіяні даною культурою площі. При цьому конкуренція за сировину між переробниками збережеться на колишньому рівні. У сукупності ці два фактори можуть призвести до того, що кількість імпортованої до України сої буде збільшуватися, тим більше що вже є подібна практика.
- Які тенденції відзначалися в динаміці споживання українського соєвого шроту протягом першої половини 2019/20 МР?
- Споживання, як завжди, є активним, але, на жаль, без збільшення обсягів внутрішнього споживання. Можливо, вплинув карантин. Тому змушені приблизно 50% соєвого шроту відправляти на експорт.
- Якими є обсяги виробництва готової продукції вашої компанії? З урахуванням сформованого дефіциту пропозиції сої в кінці поточного сезону та необхідності в імпорті даної олійної, що з'явилася, чи вважаєте Ви можливим збільшення переробних потужностей?
- Ми переробляємо приблизно 10-12 тис. тонн на місяць. Технічно збільшити обсяг місячної переробки сої ми можемо. Але в даному питанні все залежатиме від наявності сировинної бази.
- Загалом, як Ви можете прокоментувати ситуацію з імпортом деякими переробниками бразильської сої? І чи стане це для переробної індустрії нормою? Чи розглядається варіант використання імпортної сировини для переробки?
- Ми вважаємо, що це не дуже гарна ситуація для нашої країни, коли українська соя активно експортується, а українські заводи, в свою чергу, змушені купувати сою в Бразилії або Аргентині. Для початку потрібно розуміти, що не всі підприємства зможуть собі дозволити «замороження» значних фінансових коштів при купівлі суднових партій сої, тому внутрішня переробка може скоротитися, а це менше відрахувань до бюджету країни, регіонів і т.д.
- Як пандемія COVID-19 вплинула на попит імпортерів?
- Наша компанія продовжує працювати зі споживачами рослинних олій із країн Азії, Європи, Африки та Близького Сходу. При роботі на даних напрямках є свої особливості, деякі з них можна охарактеризувати як «ризиковані». З основного, що змінилося у зв'язку з пандемією, – імпортери стали більш вимогливими до якості продукції.
- Які перепони для розширення географії експорту соєвої олії та шроту можете виділити?
- Виходячи з наших спостережень, основною перепоною на шляху розширення географії експорту продуктів переробки сої з України є їхня висока собівартість. При цьому якщо в першій половині МР ще якось вдається знаходити компроміс, то ось у другій половині це зробити вже набагато складніше. Це обумовлено посиленням конкуренції на світовому ринку через активізацію надходження пропозицій латиноамериканського продукту, який традиційно дешевший за український.
- В яких регіонах України ви в основному закуповуєте сою? Чи є складнощі з логістикою?
- Основний регіон, в якому ми активно працюємо та ведемо закупівлі, – це Центральна Україна. Особисто у нас особливих проблем із логістикою не виникало.
- Як пандемія COVID-19 вплинула на роботу вашої компанії? Чи доводилося скорочувати обсяги виробництва?
- Наша компанія, як і багато інших, перейшла на віддалену роботу, було налагоджено розвезення співробітників заводу та вжито всіх відповідних заходів щодо забезпечення їхньої санітарної безпеки. Іншими словами, ми зіткнулися з тими самими труднощами, що й інші підприємства по всій країні.
Ми намагалися не скорочувати виробництво, і завдяки злагодженій роботі всього колективу нам вдалося зберегти і робочий склад, і обсяги вироблення готової продукції.
- І на завершення нашої бесіди прошу сказати декілька слів про плани розвитку компанії.
- Ми налаштовані на розвиток і з оптимізмом дивимося в майбутнє. У планах компанії збільшення виробництва та випуск нових продуктів переробки. Також ми плануємо провести модернізацію виробничих потужностей та вдосконалення технологічного процесу з метою економії енерговитрат.
Бесідував Андрій Волошко
