Конкуренція на ринку сої буде божевільною з боку всіх без винятку гравців - IMLITEX HOLDINGS

Джерело

АПК-Інформ

4819

 

Сезон-2019/20, який завершується, став справжнім випробуванням для всіх учасників. Перенасиченість інформаційного потоку, пандемія COVID-19 і «Великий локдаун», тривале вирішення питання з «соєвими правками», складності з формуванням сировинної бази і прогнозуванням цінової ситуації...

Про ключові особливості сезону, ризики, що з'явилися, й способи їх диверсифікації, а також про очікування щодо нового сезону ІА «АПК-Інформ» поговорив з директором ТОВ «ТД «УКРХІМ», що є представництвом литовського IMLITEX HOLDINGS в Україні, Андрієм Поліщуком .


 

Довідка

Торговий дім «Укрхім» – експортно/імпортно-орієнтована компанія, що спеціалізується на роботі з зерновими, олійними (соняшник, соя, ріпак) і продуктами їх переробки, зокрема олією нерафінованою і шротом тостованим гранульованим). Початок діяльності було пов'язано з переробкою насіння ріпаку та соняшнику на потужностях українських ОЕЗ. Торговий дім «Укрхім» є представництвом компанії Imlitex Holdings (Каунас, Литва) в Україні.

Imlitex Holdings – найбільш диверсифікована в Балтійському регіоні група компаній, яка постачає сировинні товари. Торгово-дистриб'юторська діяльність розділена на дев'ять бізнес-груп за специфікою ринків і товарів: Imlitex Agro (сільське господарство), Imlitex Textile (текстиль), Imlitex Food (продовольство) і т.ін. Сьогодні IMLITEX HOLDINGS об'єднує 42 компанії та розвиває торгові відносини в 70 країнах світу. Основний ринок – європейські країни.

 

- Як представник найбільш диверсифікованої в Східній Європі групи компаній IMLITEX HOLDINGS розкажіть про ключові напрямки діяльності вашого представництва.

- Наш холдинг працює з українськими постачальниками і споживачами протягом чималих 26 років. При цьому активна участь прийшлася на початок 2000-х рр., а створення представництва і піковий період беруть початок з 2005 року. Зі значущих напрямків в Україні, на які був зроблений розрахунок і спрямовані основні ресурси компанії, стали хімічна і аграрна галузі. Причому останню ми взяли за основу і активно розвиваємо донині.

 

- Наскільки пріоритетною є робота в олійному сегменті?

- Оскільки активність зернового ринку для нас має певну волатильність і часто залежить від стримуючих факторів, а в деяких періодах випадає з побудованої бізнес-моделі в зв'язку з сезонністю поставок, нашим колективом протягом маркетингового сезону опрацьовуються пріоритети роботи на олійному ринку.

Причому роботу з ріпакового напрямку (продукти переробки: шрот/макуха/олія) з року на рік ми починаємо вже в березні, а ближче до серпня в наш сегмент переробки впевненими темпами вривається соняшник (продукти переробки: шрот/макуха/олія), таким чином, ми не зупиняємо процес, який триває циклічно з року на рік. Так уже склалося, що соєвий напрямок в українській переробці наша команда залишає на кращі часи через значну конкуренцію з боку Бразилії та Аргентини, які, як і раніше, тримають довгострокові контракти і мають уявлення про розвиток цінової ситуації на три, а то й п'ять місяців вперед. Але це не означає, що ми не стежимо за соєвим напрямком України – ми завжди в ринку. До слова, структура нашого холдингу дозволяє вести закупівлі олійних і продуктів їх переробки як у валюті (прямий контракт ЗЕД – IMLITEX), так і в гривні від української дочірньої компанії (резидента України) ТОВ «ТД «УКРХІМ», що робить наш литовський IMLITEX HOLDINGS більш диверсифікованим і мультимодальних в цих питаннях в порівнянні з українськими ОЕЗами і їх структурами. Всю основну продукцію ми експортуємо через наш основний хаб (IMLITEX), який, в свою чергу, має постійні ринки збуту в ЄС. Тому для нас і для наших клієнтів, а також партнерів з України дуже важлива безперервність процесу!

 

- Виходячи з Ваших спостережень, що принципово змінилося в роботі олійного сегмента за час Вашої діяльності?

- За час діяльності змінився підхід роботи українських ОЕЗів до формування комплексного ціноутворення, що побічно вплинуло на олійний ринок. Стало більше заангажованості в ціновому аспекті, раніше (5-7 років тому) було набагато простіше «зловити хвилю» цінового тренда і домовитися про перспективи постачання. Останнім часом на ринку з'явилося більше питань, пов'язаних з нормою виконання зобов'язань з вироблення законтрактованого обсягу (зокрема, не поодинокі випадки зміни величини обсягу). Ну, і на додачу до всього вищесказаного в останні 2 роки особливо гостро стояло питання логістичної складової, що зробило певний внесок у суть нашої спільної роботи. Час йде, все змінюється – і ми з вами теж! Підлаштовуємося – ринок один...

 

- Якщо говорити про рентабельність роботи, наскільки олійний сегмент «цікавіше» за зерновий?

- Дуже гостре питання, я б його все ж інтерпретував для себе по-іншому, тому що обидва напрямки для мене важливі в рівній мірі. Але все ж в олійному сегменті більш повільна оборотність ресурсу, грошова складова більше схильна до заморожування на певні періоди, але і вихід зовсім інший – маржинальність угоди вище!

 

- Як Ви оцінюєте експортний потенціал олійних культур (зокрема сої та ріпаку) в Україні?

- Як мінімум обсяг експорту буде не нижче, ніж у 2019/20 МР, а як максимум учасники ринку можуть зіткнутися з більш вираженими проблемами через низку факторів: погодні умови, карантин, соєво-ріпакові правки, які були успішно скасовані...

Якщо розглядати торішній зріз ринку олійних культур, що експортуються Україною, обсяг, згідно з даними Держстату, за підсумками 2019 року склав 6,9 млн тонн олійного насіння, з них 3,2 млн тонн ріпаку і близько 3,6 млн тонн сої. З огляду на те, що посівні площі під олійними культурами в новому сезоні залишилися практично на тому ж рівні, можна припустити, що значних змін очікувати не варто. У свою чергу, описані вище обтяжливі чинники (наприклад, погодні умови, карантин, ПДВ), які можуть негативно позначитися на можливостях експорту сировини, зіграють на руку українським ОЕЗам.

 

- Як Ви оцінюєте конкурентоспроможність олійних культур українського походження на світовому ринку?

- Дуже позитивно. Нашу продукцію знають у багатьох країнах (таких як Німеччина, Туреччина, Бельгія, Єгипет, Нідерланди, Франція, Білорусь, Польща, країни Балтії і т.ін.). Важливим фактором у конкурентній боротьбі буде правильне ціноутворення з боку українського істеблішменту, і якщо ми до нього вчасно прийдемо, це буде перемогою!

 

- Виходить, ціни пропозиції від виробників дещо завищені?

- На сьогоднішній день – так, тому що український сільгоспвиробник/давалець, який обробляє землі і засіває їх тією чи іншою культурою, роблячи попередні розрахунки і з огляду на ціноутворення, в більшій мірі покладається на внутрішню політику споживання.

 

- Частка яких продуктів переробки олійних переважає в експорті вашої компанії, і з чим це пов'язано?

- Соняшниковий шрот найбільш активний і переважає в більшій мірі в структурі експорту нашого холдингу. Найчастіше це пов'язано з внутрішньою виробленням продуктів переробки та реаліями українського ринку олійних, з огляду на які український сільгоспвиробник активно вирощує соняшник як одну з найбільш перспективних, високомаржинальних культур на теренах нашої країни.

 

- З якими складнощами найчастіше стикаєтеся при проведенні експортних операцій?

- В останні роки однією з основних і найбільш яскраво виражених труднощів, з якими довелося зіткнутися, стали проблеми з логістикою і пов'язані з цим несприятливі наслідки. Але наш холдинг до цього виклику готовий як ніколи і завчасно вжив низку певних заходів щодо вирішення ситуації (зокрема взяв в оренду рухомий залізничний склад на період від 6 до 12 міс.).

 

- Чи відчуваєте ви тиск пандемії коронавируса на роботу вашої компанії? Які ризики вийшли на перший план під час карантину?

- Безумовно, тиск пандемії відчутно. Основні ризики були пов'язані з все тими ж проблемами з логістичною складовою.

Незважаючи на все це, можу сказати, що у основного холдингу товарообіг не впав, навіть в деяких бізнес-напрямках збільшився. Відповідно, холдинг продовжує успішно працювати.

 

- На Вашу думку, наскільки сильно скасування «соєвих правок» вплине на ринок? Як це відобразиться на вашій роботі і чи сприятиме активізації укладення форвардних контрактів?

- Наскільки сильно фактор скасування «соєвих правок» відобразиться на функціонуванні ринку і загальних тенденціях, покаже час. При цьому сьогоднішні реалії неоднозначні в плані форвардних контрактів і можуть зіграти злий жарт, тому що конкуренція буде божевільною з боку всіх без винятку гравців аграрного ринку. Але ми в цьому плані мультимодальні і готові перебудуватися в певний момент на користь зернових культур (наприклад, кукурудзи). До того ж ми в разі необхідності готові допомогти і підставити плече своїм партнерам, а конкурентам – простягнути руку дружби.

 

- Які способи диверсифікації ризиків застосовуєте?

- Інвестування коштів в інші активи – енергетику, будівництво, хімічну галузь. Це дає можливість компаніям, що входять в наш холдинг, залишатися успішними і бути в ринку.

 

- Яким Ви бачите розвиток цін в олійному сегменті як на українському, так і світовому ринку в новому сезоні?

- Неоднозначне питання в плані перспектив для учасників українського олійного ринку через небажання усвідомлювати весь спектр процесів. Наприклад, таких як невідповідність заявлених якісних показників товару, що вносить сумніви в правильність формування пропозицій в цілому, сюди можна віднести і спекулятивне підняття цін на внутрішньому ринку. Тому я вважаю, що експортна складова покаже спад в новому маркетинговому сезоні по продуктам переробки, за такими олійним, як ріпак і соя, - тільки зростання.

 

- Чи бачите Ви перспективи для експорту олійної продукції з України на тлі загострення торгового конфлікту між США і Китаєм?

- Даний конфлікт увійшов в стадію загострення з 2019 року, і, без сумніву, для агросектору України в цілому і олійного і зернового сегментів зокрема він відкриває динамічний потенціал товарообігу. При цьому уявіть, що на тлі глобальних торговельних розбіжностей світові ціни на агросировину впадуть і, відповідно, відразу скоротиться експортна виручка України, це призведе до дефіциту валюти і, як наслідок, зниження курсу гривні і т.д. Поряд з цим, не виключено, що, рятуючи свій торговий оборот і доходи, Китай буде відмовлятися від традиційних постачальників і шукати товари там, де вони дешевші, а значить, і в Україні. Мабуть, це єдиний позитивний момент.

 

- Які Ваші очікування щодо конкуренції з боку Бразилії та Аргентини?

- Бразилія і Аргентина є провідними сільськогосподарськими країнами і знаходяться в пріоритеті закупівель олійних і особливо соєвих бобів Китаєм. Якщо розглядати з позиції конкуренції, то Україні буде дуже непросто змагатися з ними в силу того, що Аргентина і Бразилія традиційно є взаємозамінними і, якщо одна втрачає свої позиції, то друга впевнено їх підхоплює, покриваючи імпортний потенціал Китаю від 70 до 85%.

 

- На завершення дякую Вам за розмову і прошу поділитися очікуваннями і планами компанії на 2020/21 МР.

- Наостанок нашого з вами спілкування готовий підняти завісу і поділитися невеликими планами на період 2020/21 МР. Спільно з нашими партнерами плануємо почати здійснювати постачання олійних і продуктів переробки до Балтійських портів.

Дякую вам і всій команді ІА «АПК-Інформ», всім тим, хто не байдужий і не залишає осторонь улюблені всіма нами агропроцеси. Бажаю всім здоров'я!

 

Бесідували Анна Танська і Андрій Волошко

Реклама

Вхід