Як утримати світову пальму першості в переробці олійних: цілі, завдання та їх реалізація (АПК-Информ: ИТОГИ №08 (74))

Джерело

АПК-Інформ

2748

Бути чи не бути переробці олійних в Україні мультикультурною – одне з основних питань, яке піднімалося під час інтерв'ю АПК-Інформ з Олександром Александровим, головою холдингу VEKTOR Сомрапу Group. Як експерт з досвідом роботи в олійно-жировій галузі понад 20 років оцінює тенденції її розвитку в Україні і над якими новими проектами працює компанія, в нашому інтерв'ю.

 

- Ваша компанія має більш ніж 20-річний досвід роботи в олійно-жировій галузі в Україні та країнах СНД. Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася на сьогоднішній день, в олійно-жировому секторі України і, зокрема, на ринку сої?

- Головне питання, яке в даний момент мене хвилює, - чи готові українські переробники перейти в розряд мультикультурної переробки? І питання стосується не тільки переробки соняшника та сої, а й усіх інших нішевих олійних культур – ріпаку, рижію, гірчиці. І, звичайно ж, важливо розуміти, що сьогодні відбувається в сегменті переробки і як все це позначиться на його подальшому розвитку.

Якщо говорити конкретно про ринок переробки сої, в першу чергу мова піде про відсутність потужностей для її зберігання. Крім того, ми бачимо відсутність технологій переробки сої, але ж сьогодні ми вже говоримо про нові технології переробки без певної ділянки темперування зняття оболонки для того, щоб отримати високоякісний продукт – високопротеїновий шрот, якісну олію і т.д.

Важливим також є питання наявності необхідної кількості сировини для переробки. На сьогоднішній день Україна виробляє 4,4 млн тонн соєвих бобів, які, на жаль, реалізуються на зовнішні ринки. Виникає необхідність збільшення посівних площ під цією олійною, проте відразу ж виникає наступне питання – за рахунок яких культур?

Те, що я в останні кілька років озвучую на всіх конференціях і зустрічах, – бути завжди першими в світі тільки з експорту соняшникової олії не можна. Так, Україна сьогодні займає лідируючі місця як виробник і переробник соняшнику. Але не варто забувати про інші, важливі перспективні олійні культури. Соя – дійсно стратегічний продукт для розвитку тваринництва, тому, думаю, наша першість в її обробітку та переробці ще попереду.

 

- Олександре, якщо ми говоримо про можливість реконструкції діючих олійно-екстракційних заводів для мультикультурної переробки, наскільки дані підприємства готові зараз до такого кроку? Чи зможете озвучити цифри – про які витрати на переобладнання піде мова?

- У 2019 році, спеціально для учасників ваших конференцій як в Україні, так і в Казахстані, ми вивчали дане питання. Тоді ми зрозуміли, що важлива не стільки фінансова сторона, як те, наскільки це все буде ефективно і доцільно для того чи іншого заводу, що знаходиться в одному або іншому регіоні. Однак, якщо говорити про витрати, можу назвати більш чітку цифру, виходячи з отриманого рядом підприємств України досвіду: витратна частина для установки підготовчого відділення сої на заводі з переробки соняшнику потужністю 500 тонн становить всього лише 14 млн грн. Хотілося б концентрувати увагу на тому, що наші переробники, звичайно, можуть скористатися будь-яким брендом, але хочу зазначити, що профільні українські виробники переробного обладнання досягли максимальних якісних показників. Вони вже перейняли той необхідний досвід від іноземних виробників, як європейських, так і світових, що дозволяє мені з упевненістю заявити: наше українське обладнання нічим не поступається будь-якому іншому брендовому.

Тому точно можу сказати, що всі необхідні для успішної переробки олійних технологічні завдання можна вирішити за допомогою українських профільних підприємств.

Однак важливо відзначити, що на сьогоднішній день частина заводів в Україні вже є мультикультурними. Будь-який з переробників олійних культур має можливість з мінімальними витратами перейти до мультикультурної переробки.

 

- Можете поділитися з нами проектами за час Вашої роботи, які найбільш запам'яталися? Чи маєте якісь нові проекти на сьогоднішній день?

- Дякую за таке цікаве питання. Про це дійсно можна говорити дуже довго. Адже народження нового підприємства – це знаменна подія, як і проведення будь-якої реконструкції, застосування нового обладнання, впровадження інноваційної технології. Всього цього було дуже багато за роки нашої роботи. З гордістю завжди кажу про те, що з нашою командою, та й, в цілому, з олійно-жирової галуззю України пройшли весь цей шлях. Наша країна – лідер з переробки олійних, а ми брали в її становленні в даному секторі безпосередню участь, впроваджуючи нові технології, розробляючи високоякісне обладнання. Чого тільки вартував етап автоматизації олійно-жирової галузі України, якого в 2005 році ще ніхто собі не уявляв! Важливо також розуміти, що подібні успіхи в даному секторі спричинили розвиток багатьох інших сфер АПК. Наприклад, в ході переробки олійних був отриманий шрот, який є основною складовою комбікормів. Відповідно почалося більш докладне вивчення цього напрямку і в підсумку – будівництво комбікормових заводів, за участю багатьох профільних підприємств України із залученням партнерів з ЄС, Туреччини та інших країн. Становлення цього напрямку спричинило за собою розвиток тваринництва і так далі…

Щодо планів скажу, що у нас є зараз ідея реалізації проекту з відгодівлі бичків. Ми маємо намір використовувати протягом року кілька технологій, з якими ми ознайомилися у наших європейських партнерів. Мета цього проекту – дати свій висновок щодо того, яка методика виявилася кращою для отримання якісного кінцевого продукту – м'яса.                                                Сподіваюся, що через рік ми зможемо надати вичерпну інформацію по новому для нашої компанії напрямку, якому зараз приділяємо дуже багато уваги.

- Олександре, бажаю вам успіхів у новому проекті, і через рік ми обов'язково обговоримо отриманий результат. А якщо говорити про вашу роботу в країнах СНД? Адже в останні кілька років VEKTOR Сомрапу Group досить активно працювала на олійно-жировому ринку Казахстану, в тому числі і брала участь у заходах, організованих АПК-Інформ. Як результат – у 2020 році ви отримали статус міжнародного незалежного експерта Олійно-жирового союзу Казахстану.

- Ця подія не тільки заслуга моя і нашого холдингу. Я дуже вдячний всій команді АПК-Інформ, тому що без вас даного статусу ми б не отримали. Участь у міжнародних заходах, організованих в Казахстані АПК-Інформ, спричинила собою реалізацію ряду масштабних проектів – перших в країні найбільших олійно-жирових заводів продуктивністю 1000 тонн переробки на добу, які будуть мультикультурними. Дані заводи закривають весь обсяг олійних культур – соняшник і сою. Проекти реалізовуються в Усть-Каменогорську і Семипалатинську. Обидві компанії побудували свою певну бізнес-модель майбутніх підприємств. Одна компанія – найбільший трейдер, друга має свої певні преференції. Якщо точніше, то вона знаходиться в регіоні, де сконцентровано виробництво соняшника і сої, що дає можливість забезпечення завантаження сировиною потужностей з переробки.

 

 

- Зазначені проекти вже діючі або знаходяться в стадії реалізації?

- Обидва проекти знаходяться в стадії реалізації, ведеться монтаж обладнання. Перший проект повинен бути введений в експлуатацію в листопаді 2020 року, другий – восени 2021 року. Будемо сподіватися, що ніякі фактори не вплинуть на реалізацію планів. Крім того, є ряд проектів, які вже реалізовані в Казахстані. Один з них – це комбікормовий завод в м.Тараз, Південний Казахстан.

Хочу зазначити, що статус міжнародного незалежного експерта олійно-жирового Союзу Казахстану дозволив нам стати учасниками реалізації найбільшого агропромислового комплексу в Жамбильській області. Я вдячний уряду Казахстану і профільним асоціаціям, які запрошують нас для обміну досвідом, в т.ч. у використанні певних технологій в тій чи іншій сфері.

 

- Чи бачите ви якісь перспективи розвитку співпраці між Казахстаном і Україною в олійно-жировому сегменті?

- Взаємовідносини між Україною і Казахстаном в олійно-жировій галузі – це, перш за все, обмін досвідом і технологіями. Але є важливий аспект, на який постійно звертає увагу Олійно-жировий союз Казахстану, – це зростаючий обсяг виробництва льону і повна відсутність потужностей для його переробки. Це питання ми неодноразово обговорювали з головою галузевої асоціації Казахстану. На нашу думку, перспективним напрямком співпраці між країнами є поставка льону з Казахстану в Україну з метою переробки для подальшого застосування лляної олії в лакофарбовій промисловості. На сьогоднішній день для виробництва фарб українські підприємства використовують соняшникову олію, але всі лакофарбовики кажуть, що найкращі фарби з лляної олії. Ця тема досить велика, і їй можна присвятити цілу конференцію, оскільки відсутність лляної олії в Україні – це тільки частина проблеми, що склалася в лакофарбовій промисловості.

 

 

- Олександре, дуже дякую за цікаву бесіду. Завдань і планів у Вас багато, тому, впевнена, прощаємося ненадовго. І з нетерпінням чекаємо на Вас з новими результатами і звершеннями.

- Я також хочу подякувати АПК-Інформ за допомогу і підтримку в рамках всіх проведених вами заходів, в яких ми брали участь. Сподіваємося, що також будемо продовжувати брати участь у подальших конференціях як в Україні, так і в Казахстані, і в інших країнах. Всі обговорювані нами питання досить актуальні, і ми готові ділитися нашим досвідом. Також я хотів би відзначити, що наша компанія, як і АПК-Інформ, займається більше інтелектуальною працею, і наша спільна з вами праця приносить величезну користь для розвитку агропромислового комплексу як України, так і інших країн, де ми можемо надати інформацію і поділитися досвідом в рамках реалізованих заходів.

На завершення бесіди я хотів би сконцентрувати увагу на тому, що наступне і дуже важливе завдання, яке сьогодні у нас на порядку денному, – це створення Україно-Азійського-Європейського торгово-інформаційного центру на території нашої країни. Проект сьогодні в розробці, і як тільки він буде підтриманий не тільки всіма профільними асоціаціями та організаціями, а й безпосередньо урядами Казахстану і України, ми зможемо детальніше озвучити цілі і завдання створення даного центру. Він необхідний, і ми прекрасно розуміємо, що це в рази поліпшить як взаємини двох держав, так і торговельно-економічне співробітництво. Тому поговоримо про це трохи пізніше.

 

Бесідувала Олена Чередниченко

Реклама

Вхід