Постійний розвиток – шлях до успіху

Джерело

АПК-Інформ

1261

11 червня п. р. компанія «Термінал-Укрхарчозбутсировина» відзначила свій 30-річний ювілей. Період заснування і становлення компанії припав на 90-і роки. Протягом діяльності компанія встигла пережити злети і падіння, успішні і не дуже сезони, які зміцнили і зробили її сильніше і стійкіше.

Основними досягненнями компанії протягом тридцятирічного періоду, а також особливостями та умовами роботи терміналів в Україні, з ІА «АПК-Інформ» поділився виконавчий директор терміналу UPSS Дмитро Фалько.

 

 

- Дмитро, 11 червня ваша компанія відзначила 30-річний ювілей. Які основні віхи розвитку компанії ви могли б виділити?

- У 1990 р. моїм батьком, Володимиром Фалько, було створено спеціалізоване підприємство для забезпечення харчовою сировиною переробних підприємств півдня України. Після візиту у складі радянської делегації в порт Гамбурга в Німеччині виникла ідея створення терміналу з перевалювання на експорт української меляси, на яку існував великий попит в Європі. У 1991 році підприємству було виділено земельну ділянку для будівництва комплексу з перевантаження наливних вантажів за проєктом американського інженера Джима Філіпса. У 1994 році була введена в експлуатацію перша черга комплексу – термінал меляси. З рослинними оліями ми почали працювати з 2007 року, нашими першими клієнтами були компанії Кернел Трейд і Orexim. У 2016 році, після введення в експлуатацію шостої черги, ми стаємо найбільшим терміналом на Чорноморському узбережжі.

 

- Які події стали найбільш значущими?

- Протягом всієї діяльності компанії були злети і падіння, успішні і не дуже сезони з перевалювання. За півроку 1994 року ми обробили понад 140 тис., а за весь 2000 рік – трохи більше 20 тис. тонн.

Однією із значущих подій можна вважати сезон-2012/13, коли термінал перевалив понад 1 млн. тонн і став лідером серед усіх терміналів. Кожен з 30 сезонів був у чомусь значущим: новий вантаж, новий резервуар, новий вид перевалювання, новий проєкт…



- Якщо оцінювати досягнення компанії за 30 років, наскільки вони виправдали очікування і чи всі намічені плани втілилися за цей період?

- Звичайно, не всі плани втілилися. Враховуючи, що компанія знаходиться в постійному розвитку, то доводиться шкодувати, що деякі проєкти не реалізовані. При цьому досягнуті результати дозволяють пишатися виконаною роботою і колективом, який реалізовував ці плани. Всі цілі, які ми перед собою поставили, будуть досягнуті – це питання часу.



- З якими труднощами доводилося і доводиться стикатися українським компаніям, щоб не тільки побудувати і утримати бізнес, а й залучити інвестиції для його розвитку?

- За час свого існування незалежно від політичних сил, які знаходяться при владі, термінал завжди інвестував в регіон, вів свою діяльність виключно в законодавчому полі і у відповідності зі стандартами, які прийняті в міжнародному бізнес-співтоваристві. Сьогодні ми маємо багато законодавчих колізій, відсутність конкретики в наданні в оренду земель водного фонду комерційним компаніям фактично унеможливлює розвиток портової інфраструктури, а держава і АМПУ, в свою чергу, також не займаються її розвитком. За даними Європейської Бізнес Асоціації, 58% інвесторів не задоволені бізнес-кліматом в Україні, а 28% – планують розширювати потужності в Україні.



- Протягом останніх 10 років термінал UPSS нарощував потужності з перевалювання олійних вантажів. У 2016 році в рамках конференції «Олійно-жирова промисловість-2016» відбулося офіційне відкриття портового перевалочного комплексу термінал UPSS і шостої черги виробничих потужностей терміналу UPSS. Чи проводилася модернізація терміналу і діючих потужностей з того часу?

- Звичайно, ми не стоїмо на місці. Комплекс, введений в 2016-му, ми почали використовувати для обробки рафінованої соняшникової олії, для цього були додатково сконструйовані окремі трубопроводи і з'явилася можливість подачі азоту при навантаженні на судно. Для підвищення швидкості навантаження суден здійснено прокладання нової лінії на причал, оновлено насосне обладнання. Для приймання вантажів, які потребують певного температурного режиму, введено в експлуатацію мобільний парогенератор, для забезпечення універсальності терміналу в 5 існуючих резервуарах (30 тис. м3) проведено фарбування внутрішньої поверхні. Також на території терміналу організовано майданчик для автотранспорту на 30 транспортних засобів.



- Якщо говорити про ключових клієнтів, які здійснюють перевалювання соняшникової олії через ваші термінали і її зберігання, які компанії ви могли б назвати?

- Ми співпрацюємо з усіма основними світовими та українськими компаніями. Протягом багатьох років нас пов'язують ділові відносини з Оптимус Агро, Кофко, Каргілл, в останні сезони плідно співпрацюємо з Альфа Трейдинг. Безперечно в переліку наших клієнтів агрохолдинги Кернел, МХП, Пологівський МЕЗ.



- Як ви оцінюєте ситуацію на ринку морських терміналів в Україні, яка склалася у даний момент?

- Конкуренція на ринку портових послуг висока, це спонукає нас шукати в кожній виробничій ланці оптимальне рішення – максимальна якість при мінімальних витратах. Протягом останніх сезонів п'ятірка лідерів не змінюється, змінюється тільки розподіл місць. Один з основних трендів – це зростання частки Миколаївського хаба в загальному обсязі перевалки, в цьому сезоні 50% експортної олії перевантажено в Миколаєві.



- Які конкурентні переваги терміналу UPSS ви вважаєте найбільш привабливими як для постійних, так і потенційних клієнтів?

- Кожен клієнт визначає для себе переваги співпраці: логістична складова, цінова політика, час обробки ТЗ, швидкість навантаження суден і т.д. Я б звернув увагу на професійну досвідчену команду однодумців, яка забезпечує безперебійну діяльність компанії. Наш запас міцності і наша перевага – це працівники, для яких не існує нездійсненних завдань.

 

- Велика частина олійного сезону-2019/20 вже пройшла. Як ви оцінюєте результати роботи терміналу в поточному МР?

- В цілому оцінюю МР, що минає, як вдалий, у нас зростання перевалювання більш як 40% в порівнянні з 2018/19 МР. У сезоні-2019/20 ми активно попрацювали з річковими перевезеннями: приймали вантаж з барж у берегові резервуари, біля причалів порту здійснювалися перевантаження «судно-судно», відвантажували олію на баржі.



- Як ситуація з пандемією COVID-19 позначилася на роботі вашої компанії?

- Негативний вплив пандемії на нашу компанію був мінімальним і несуттєвим. За 4 місяці 2020 року терміналом прийнято 303 тис. тонн, що на 58% вище в порівнянні з показником в 2019 році, завантажено на судна 337 тис. тонн (+64%). Можна відзначити зниження попиту з боку ЄС, Китаю та Італії в період березень-квітень 2020 року, проте відвантаження з України підтримали Єгипет, Туреччина (через заборону експорту з Росії), ОАЕ, Ірак.



- Враховуючи тенденції олійного ринку, як світового, так і українського, як ви оцінюєте перспективи розвитку для вашої компанії найближчим часом?

- Розвиток галузі суттєво випереджає потенційний ринок. Хто запропонує більш якісний сервіс-стане лідером. Всі наші зусилля сконцентровані саме на цьому.



- Які у Вас очікування від концесійних проєктів у портах України?

- В першу чергу, хочу привітати колег Рісоіл з підписанням концесійного договору з Херсонського морського порту і побажати втілення в життя всього запланованого. Державно-приватне партнерство – це впровадження кращих міжнародних практик, які сприятимуть економічному зростанню держави, розвиватимуть її інфраструктуру та розширюватимуть експорт. Крім того, концесія – це можливості для інвестицій в транспортний сектор України, відкриваючи його для глобальних перевізників і стивідорних компаній.



- Ваша компанія демонструє досить високі показники роботи в розвитку терміналу з перевалювання олійних вантажів. Але в 2015 році було заплановано будівництво на території терміналу зернового елеватора і потужностей з перевалки зернових і насипних вантажів. Яка ситуація з даним проєктом на сьогоднішній день?

- З 2010 року ми оформляли необхідні нам під будівництво земельні ділянки. У тому числі це були землі під залізничну колію, землі під автомобільні під'їзні дороги, землі для будівництва безпосередньо терміналів і складів накопичення, а також землі водного фонду для підхідного каналу операційної акваторії і власних причалів... Ми вдало вже завершили збір необхідних для цього земель, і наші ініціативи були навіть затверджені постановою Кабінету міністрів України, включені до плану розвитку Миколаївського порту, і все обіцяло величезні перспективи. Ми були готові приступати до будівництва наземної частини. Ми готові були вкласти в той час в проєкт понад 100 млн. дол. Нами навіть були отримані дозволи для початку робіт, і буквально на наступний день ми готові були приступати до будівництва. Але, як би іронічно це не виглядало, день у день прокуратура Миколаївської області оскаржила надання нам в оренду однієї з цих ділянок і, відповідно, проєкт був заморожений. Він би сьогодні міг вже створювати робочі місця, приносити прибуток, міг давати податки і відрахування до бюджетів усіх рівнів. Замість цього ми просто бігаємо з кабінету в кабінет з папірцями, нас просто перекладають, перетасовують...



- Дмитре, побажаємо вам успішного вирішення ситуації, що склалася з даним проєктом, і втілення в життя всіх намічених планів. Портова інфраструктура в Україні розвивається, але потенціал її ще не використаний до кінця, і існують досить великі перспективи для впровадження нових проєктів. На Вашу думку, чого в Україні не вистачає для подальшого розвитку портової інфраструктури?

- Портова галузь розвивається, і в багатьох випадках не завдяки, а всупереч «підтримці» держави. Потужні інвестиційні проєкти стикаються з небажанням і нездатністю бюрократичного апарату сприяти бізнесу: немає чітких правил ринку землі, механізмів повернення інвестицій, вкрай довгі дозвільні процедури і т. ін. Іноді складається враження, що нам ці проєкти просто не потрібні. Зможемо вирішити корупційно-бюрократичну проблему – зможемо розвиватися далі.

Бесідувала Анна Платонова

 

Реклама

Вхід