Це не страшилки, а прогнози зміни клімату та його впливу на агровиробництво (АПК-Информ: ИТОГИ №09 (75)

Джерело

АПК-Інформ

3336

Сьогодні, незважаючи на вплив безлічі економічних, соціальних і політичних факторів на ринок сільгосппродукції, саме погодний залишається найбільш впливовим. Експерти сходяться на думці, що витоки спостереження за погодними умовами та зародження метеорології вже як науки було пов'язано саме з розвитком сільського господарства. Десятки століть тому хлібороби намагалися за допомогою прикмет передбачити погоду, а на сьогоднішній день усі учасники аграрного ринку прислухаються до думки компетентних фахівців і результатів їхніх досліджень.

Про глобальні та локальні кліматичні тренди, про їхній вплив на врожай зернових та олійних, про необхідні заходи для збереження позицій країни-експортера сільгосппродукції розповіла начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко.

 

 

 

- Тетяно Іванівно, поділіться, будь ласка, прогнозами глобальних кліматичних змін.

 

- Головний кліматичний виклик для всього світу – це глобальна зміна клімату, внаслідок якої погода стає все більш непередбачуваною та ставить під загрозу виробництво продовольства.

До кінця XXI ст. температура повітря на планеті за різними сценаріями може підвищитися на 3-6°C (у залежності від концентрації парникових газів), а рівень Світового океану підніметься на 20-60 см, що катастрофічно багато. Різко збільшиться число тайфунів і ураганів, льоди Північного Льодовитого океану в середині літа повністю танутимуть. До 3 млрд осіб зіткнуться з проблемою нестачі води, а п'ята частина жителів Землі, навпаки, постраждає від затоплень. До 2050 р. можуть зникнути більше половини видів рослин і більшість видів риб, які існують на даний час на планеті. Також прогнозується колосальна загибель бджіл, через що нікому буде запилювати рослини. До відносно стабільних кліматичних умов рослини та тварини можуть адаптуватися, але при такій швидкості підвищення температури, як на даний момент, багато видів не встигнуть вчасно пристосуватися.

 

- Це звучить дуже страшно. Які основні причини глобального потепління?

 

- На жаль, це не страшилки, а суть доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Цю групу створено для оцінки ризику глобальної зміни клімату, вона працює під егідою ООН із 1988 р. і надає світовій спільноті наукову думку та результати досліджень про поточний стан і зміну клімату, наслідки цього. На даний час членами МГЕЗК є понад 1000 провідних кліматологів світу зі 195 країн. За час свого існування група підготувала п'ять багатотомних оціночних доповідей, в яких викладено оцінки поточного стану клімату та прогнози його змін. До 2022 р., коли країни підіб’ють підсумки ходу роботи з недопущення розігріву планети більш ніж на 2°C, буде завершено Шосту оціночну доповідь.

97% світових експертів причиною глобального потепління вважають збільшення вмісту парникових газів, а 3% дотримуються думки, що це природний процес. Як би там не було, але ми вже живемо в іншому, мінливому, кліматі, який буде змінюватися все більш інтенсивно. Це підтверджується даними спостережень метеорологічних станцій світу, які констатують значне підвищення температури повітря й океану, зміну річної суми та характеру опадів, скорочення запасів льоду і снігу на планеті, підвищення рівня Світового океану та збільшення частоти й інтенсивності екстремальних гідрометеорологічних явищ.

 

- Які заходи вживаються для запобігання даним змінам або зниження їхніх темпів?

 

- Для запобігання подальшому потеплінню необхідно до 2030 р. скоротити обсяги викидів парникових газів на 45% у порівнянні з рівнем 2010 р., а до 2050 р. досягти нульового їхнього показника. На жаль, на сьогоднішній день у світовому співтоваристві немає згоди щодо даних заходів, тому, найімовірніше, глобальне потепління триватиме.

Яскравим показником глобального потепління стало десятиліття 2010-2019 рр., що завершилося, яке було найтеплішим в історії метеорологічних спостережень. Це був період глобального тепла: неймовірні температури повітря й океану, відступи льоду та рекордний рівень моря. Також фіксувалися максимальні показники вмісту парникових газів в атмосфері. Наслідками даних змін стали безпрецедентні лісові пожежі в Австралії та Сибіру, досягнення температурою повітря показників 42-46°C в Європі та 50°C в Ізраїлі.

У 2019 р. глобальна температура перевищила середньорічний показник доіндустріального періоду на 1,1°C, а в Україні цей рік став найтеплішим за історію метеорологічних спостережень (80-140 років) – температура повітря перевищила норму на 2,7°C. Станом на 10 вересня 2020 р. середня температура повітря поточного року вже перевищила норму на 2,5-3,5°C. Звичайно, рік ще не закінчився, але поки немає жодних передумов до того, що він буде прохолоднішим за попередній.

На сьогоднішній день світ істотно відстає від намічених у Паризькій угоді цілей щодо недопущення підвищення глобальної температури повітря на 1,5-2°C у порівнянні з доіндустріальним показником. Більш того, Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що вже в найближчі 5 років глобальна температура перевищить на 1,5°C зазначений показник і з 20% ймовірністю це відбудеться до 2024 р. Але навіть якщо підвищення середньої глобальної температури вдасться обмежити на рівні 1,5°C, то в багатьох країнах, у тому числі й в Україні та ряді інших європейських країн, воно складе 3°C.

 

- Як кліматичні зміни позначатимуться на сільськогосподарській діяльності?

 

- Більша частина світових досліджень впливу зміни клімату на сільськогосподарські культури показує, що негативний вплив переважатиме. При глобальному потеплінні на 2°C багато країн втратять до 20% врожайності сільгоспкультур, а при потеплінні на 3-4°C уже стане безглуздо вирощувати пшеницю в Індії, а кукурудзу – в США та Африці. Через високі температури та посушливість клімату скоротяться посівні площі під багатьма культурами, в тому числі під кукурудзою, рисом і пшеницею. Але при цьому затопленими можуть виявитися більше 100 вразливих малих країн, розташованих на низинних територіях.

Однак для таких культур, як соя та кукурудза, прогнозуються і позитивні сценарії. До кінця століття дані культури можна буде вирощувати вже у Фінляндії, Литві, Латвії та Північно-Західній Росії.

 

- А якщо говорити про Україну?

 

- Клімат України змінюється швидше, ніж глобальний. Починаючи з 1991 р., кожне десятиліття в Україні тепліше за попереднє. Середньорічна температура в Україні в 1961-1990 рр. становила +7,8°C, а за підсумками останнього десятиліття (2010-2019 рр.) вона вже досягла рівня +9,6°C.

Внаслідок цього в Україні підвищилися абсолютні максимуми температури повітря на 1-4°C, тобто спостерігається вирівнювання клімату на території країни. Наприклад, абсолютний температурний максимум в Україні в 1983-2005 рр. було зафіксовано в Херсоні (+41°C), але в 2006-2019 рр. аналогічного показника досяг і абсолютний максимум температури повітря в Чернігівській області. Вперше в Україні було зафіксовано температуру повітря 42°C в тіні – в Луганській області.

 

Абсолютні максимуми температури повітря  перевищено на 1-4ºС

Це привело до істотного збільшення кількості хвиль тепла. Порівнюючи дані про кількість днів у році з температурою повітря вище 30 і 35°C, ми бачимо, що в 2006-2019 рр. кількість таких днів на території більшої частини країни була більше 20, в той час як у 1986-2005 рр. температура повітря в західних областях вкрай рідко підвищувалася до 30°C. Збільшення кількості хвиль тепла обумовлює проблему передчасного дозрівання сільськогосподарських культур і зменшення врожайності. Наприклад, при баластній температурі (33-36°C) припиняється вегетація і приріст рослинної маси кукурудзи, що і відбулося в Україні поточного року.

Внаслідок підвищення середніх температур повітря Україна отримала додаткові теплові ресурси – сума активних температур вище +10°C. Чим вища теплозабезпеченість, тим більше можливості для вирощування різних сільськогосподарських культур. Буквально за останні 15 років Україна отримала нову термічну зону, де сума температур перевищує 3400°C. Це чудова можливість для розширення посівних площ під теплолюбними культурами, наприклад, під бавовником. Раніше проводилися експерименти з вирощування даної культури, проте вона не визрівала через дефіцит тепла, проте вже зараз його буде достатньо. Чи потрібен нам бавовник – це вже інше запитання.

Теплозабезпеченість центральних областей України в 2006-2019 рр. відповідала показнику південних областей (зокрема Херсонської) в попереднє десятиліття, тобто Україна поступово стає південною країною. Це приводить до зміни традиційного районування території України. Зміна середньорічної температури навіть на 1°C приводить до зміни показника зволоження території.

 

- Як же зростання середньорічної температури в Україні позначилося на забезпеченості сільгоспкультур вологою?

 

- Розглянемо зміни кліматичних зон на прикладі Київської області. Північна частина області – Полісся, тобто зона достатнього зволоження, а південна частина – північний Лісостеп – зона нестійкого зволоження. Протягом останніх 30 років спостерігається тренд зменшення суми опадів за вегетаційний період. До 2019 р. даний показник у порівнянні з 1991 р. зменшився на 70 мм. У той самий час теплозабезпеченість збільшилася практично на 400°C, а кількість хвиль тепла – в 2-3 рази. Оцінка зволоження території за індексом ГТК (дорівнює сумі опадів, поділеній на кількість тепла) дозволяє зробити висновок, що територія Київської області вже перейшла до зони південного Лісостепу, тобто вимагає епізодичних, а, можливо, і регулярних поливів. Станом на 10 вересня вологи в метровому шарі ґрунту на більшості площ Київської області немає. При тому, що періоди другої половини липня та серпня є дуже важливими – це період накопичення вологи в ґрунті для сівби озимих культур під урожай наступного року.

Зменшення кількості опадів у період вегетації спостерігається в масштабах усієї країни. Вінницька, Житомирська, Чернігівська області також переходять до зони з недостатнім зволоженням, тобто вимагають хоча б епізодичного поливу.

Протягом останніх 5 років річна кількість опадів становила 560 мм при нормі 580 мм. Якщо перерахувати дані показники опадів у тоннах води на гектар, то недобір є колосальним. У 2015 р. відзначалося одночасно три посухи – атмосферна, ґрунтова та гідрологічна, коли через пересихання річок і колодязів не було можливості для зрошення. До сьогоднішнього дня водний баланс не відновлено, що могло б статися за умови рясних опадів.

2019 р. посів 4 місце в рейтингу найбільш посушливих років за історію метеорологічних спостережень. Саме в цьому криється корінь посухи в Одеській області – справжньої катастрофи поточного року. Дана посуха розпочалася ще в липні 2019 р. і тривала понад рік. Гідрометеоцентр видав більш ніж 800 довідок про несприятливі погодні умови, які призвели до загибелі врожаю. 4 липня 2020 р. у даній області випало 142 мм опадів – третина річної норми, які буквально змили все з полів і не принесли жодної користі.

 

- Чи можете Ви спрогнозувати перспективи обробітку ключових зернових культур в умовах, що склалися?

 

- У такій ситуації дуже важливою є оцінка ризиків недобору врожаю різних культур. І в Україні, і в світі протягом якогось періоду спостерігатиметься підвищення врожайності озимої пшениці. Для нашої країни вона залишається найменш ризикованою культурою, оскільки покращилися умови її перезимівлі, це культура з тривалим вегетаційним періодом, менша ймовірність її потрапляння під згубний вплив весняної посухи. За результатами моделювання можливе підвищення врожайності озимої пшениці протягом найближчих 15-20 років на 20-30%.

Що ж стосується ярого ячменю та кукурудзи, в південній і південно-східній частинах України за відсутності додаткового зрошення у зв'язку з підвищенням температури повітря вегетація даних культур буде припинятися передчасно. За нашими підрахунками, це призведе до зниження врожайності ячменю на 15-20%. Західні області при цьому залишаються найменш ризикованими зонами для обробітку даних зернових культур через достатнє зволоження. У кукурудзи більш тривалий, ніж у ячменю, період вегетації, через що її припинення в липні – на початку серпня сильніше позначиться на показнику врожайності в областях південного Степу, в Харківській, Луганській, Донецькій і Дніпропетровській є ризик зниження врожайності кукурудзи на 20-35%. Звісно, це відбуватиметься за відсутності адаптації, відновлення зрошення та застосування вологозберігаючих технологій.

Підбиваючи підсумки регіонального прояву глобальної зміни клімату в Україні, з більш ніж 20 кліматичних показників можна виділити чотири визначальні. У порядку убування значимості це:

  • зволоженість – погіршується;

  • теплозабезпеченість – збільшується;

  • умови перезимівлі – поліпшуються;

  • континентальність клімату – зменшується.

Всі дані показники між собою пов'язані, і зміна клімату веде до зміни кожного з них. Ряд експертів вважає, що збільшення теплозабезпеченості, поліпшення умов перезимівлі та зменшення континентальності компенсують погіршення зволоженості.

Україна має гарні перспективи для виробництва зерна, соняшнику, сої в найближчі 10-15 років із застосуванням передових технологій, адаптації та достатнього рівня вологи в ґрунті.

 

Розмовляла Аліна Тимофєєва

 

* За матеріалами виступу на конференції #GMD Conference 2020: Summer Edition

Реклама

Вхід