Початок нової сільськогосподарської революції вже покладено – Аллен Скобі

Джерело

АПК-Інформ

1053

 

Агрономія – сфера, без якої сільське господарство стояло б на місці, не маючи шансів для розвитку. ІА «АПК-Інформ» поговорило з гуру даної науки – Алленом Скобі, який у 2009-2012 рр. обіймав посаду голови GAIAC (Global Alliance of Independent Agricultural Consultants) і чий 35-річний досвід роботи охоплює багато сфер агрономії та цілу низку країн, включаючи Україну й Росію, яким він присвятив 12 років своєї кар'єри.

 

 

- Аллен, у Вас величезний досвід роботи в різних країнах, де підходи до питання агрономії розрізняються кардинально. Тут, на пострадянському просторі, така професія, як незалежний консультант із питань агрономії, відсутня. Замість консультанта, який надає свої послуги спочатку одному агрохолдингу, потім іншому, тут на кожній фермі є свій агроном. Розкажіть про Ваш досвід і враження від роботи з українськими та російськими агрохолдингами.

 

- У Західній Європі багато ферм вдаються до послуг незалежних консультантів. Тут же цю роботу виконує певна людина. Це абсолютно різні речі. Ваш підхід має одну незаперечну перевагу: коли я знайомлюся з агрономом на українській або російській фермі, мені необхідний його досвід, оскільки він знає кожен сантиметр того ґрунту, з яким він працює роками.

Але в роботі незалежного консультанта також є багато переваг. У мене є можливість спілкуватися з великою кількістю фермерів із різних країн, ділитися з ними досвідом щодо технологій вирощування сільгоспкультур і розширювати свої горизонти.

 

- Переходячи до нагальних проблем, хочеться обговорити одне з найбільш важливих на даний момент питань – перспективи посівної кампанії в Україні у вкрай посушливих погодних умовах.

 

- Гострий дефіцит вологи цієї осені, в період, коли необхідно проводити посівну кампанію озимих культур, – це ключовий фактор, який може призвести до зниження валового збору в 2021 р. Окремі аграрії і зовсім замислюються над тим, чи варто проводити сівбу за таких умов. Згадаймо до того ж, що останніми роками сніговий покрив, який є настільки важливим для отримання вологи рослинами, був дуже малим. Серед моїх знайомих є аграрії, яких я вважаю кращими ризик-менеджерами з усіх, кого я знаю, і вони замислюються над тим, сіяти пшеницю зараз або відкласти посівну до весни. Хоча такий варіант є незручним, оскільки логістика ускладнюється, бо в даний період проводиться сівба кукурудзи та соняшнику. Однак озима пшениця залишається стратегічною зерновою культурою в Україні, тому її сівбу необхідно проводити в будь-якому разі. Тож багато фермерів сіятимуть пшеницю схрестивши пальці.

При цьому якщо поглянути на ситуацію більш глобально, то ми побачимо, що посухи трапляються все частіше і частіше, що обумовлено кліматичними змінами. І на цьому тлі основне занепокоєння викликає питання про те, чи триватиме поточна тенденція надалі і чи будемо ми стикатися з дефіцитом опадів (дощ, сніг) ще частіше? Якщо ситуація посилюватиметься, то рано чи пізно настане той момент, коли доцільність проведення посівної кампанії восени буде під великим запитанням.

 

- Що можна зробити аграріям в умовах, що склалися?

 

- Якщо ми подивимося на практику обробітку ґрунту в посушливих країнах, наприклад в Австралії, то побачимо, що фермери там використовують безорний метод. Якщо є необхідність зберегти вологу в ґрунті, то потрібно скоротити втручання в ґрунт. Мушу зізнатися, що мене чимало дивує той факт, наскільки популярним є орання ґрунту в Україні та Росії. У країнах із великою кількістю опадів, як, наприклад, Великобританія, Данія, Швеція, аграрії часто вдаються до орання ґрунту, і це необхідно для зниження рівня вологи. В Україні та Росії даний метод не є необхідністю. Тут, навпаки, потрібно намагатися зберегти в ґрунті всю наявну вологу.

 

- На сьогоднішній день одним із важливих питань сільського господарства в Україні зокрема і в пострадянських країнах у цілому є іригація, а саме – державна підтримка даного напрямку. Ми бачимо, що клімат змінюється, і при цьому розуміємо, що без державної підтримки вирішення даної проблеми є практично неможливим.

 

- Безумовно. В Україні один із найкращих і найродючіших ґрунтів. Однак кількість опадів і, як наслідок, рівень ґрунтової вологи знижуються. При правильній інфраструктурі така земля може давати куди більш високі врожаї. Взяти, наприклад, США: пролітаючи над країною на літаку, можна побачити, які величезні території відведено під кругове зрошення в Небрасці, Айові, Іллінойсі. У південних штатах, таких як Арізона та Нью-Мехіко, використовується широка система каналів для підведення води для зрошення. В Арізоні величезні території, які раніше були пустелею, перетворено в орні землі.

 

- Говорячи про Україну, необхідно порушити питання використання ЗЗР. Ви просуваєте політику зниження використання ЗЗР, у чому переваги даного методу, і чи можливе його поширення в Україні?

 

- Мій досвід і мої переконання свідчать про те, що зниження кількості внесених ЗЗР не завдасть шкоди культурам. Візьмемо для прикладу фунгіциди. Багато аграріїв вважають, що зменшення кількості внесених фунгіцидів приведе до підвищення резистентності хвороб. Але насправді все навпаки. Коли ви застосовуєте велику кількість препарату, ви вбиваєте найслабші спори, тоді як найбільш складно контрольовані мутують, і ситуація стає лише гіршою. Тож, на мою думку, зниження кількості внесеного препарату покращує контроль захворювань. Зараз активно обговорюється застосування альтернативних традиційній хімії препаратів, таких як біостимулятори. Я працював із даними препаратами, і результати їхньої роботи є вражаючими.

Також є випробування, які доводять, що при одночасному використанні біостимуляторів і більш низької дози пестицидів урожайність не знижується, що, таким чином, допоможе скоротити використання пестицидів.

Україна знаходиться на кордоні в Євросоюзом, де зараз величезну увагу сконцентровано на так званій «зеленій угоді» - ініціативі, запущеній Францією, яка передбачає скорочення використання пестицидів на 50% до 2030 р. І я вважаю, що домогтися швидкого зниження застосування пестицидів є реальним, якщо у самих аграріїв буде бажання. Основна проблема для України полягає в тому, що тут немає незалежних консультантів із досвідом роботи в різних країнах, як у тій самій Франції. Навіть якщо уряд вирішить зайнятися питанням скорочення застосування хімікатів, проблема може бути в самих аграріях, яким необхідні консультації щодо того, як перейти від використання звичних хімікатів до застосування біостимуляторів.

Щодо цього також варто відзначити і той факт, що фермери зараз усе краще розуміють, коли, в принципі, можна відмовитися від використання тих самих фунгіцидів і не витрачати зайвих коштів. Я проводив багато експериментів, щоб з'ясувати, коли застосування фунгіцидів не матиме сенсу. Так, мої досліди показали, що в разі посушливої весни немає різниці між урожайністю на полях, де застосовувалася велика кількість фунгіцидів, і на полях, де вони не вносилися.

 

- Так, перехід до «зеленого» землеробства – це один із головних трендів сучасного сільського господарства. Які ще ключові тренди Ви можете виділити?

 

- Зараз існує безліч нових методів у сільгоспвиробництві, але є два основні тренди. Перший – це, як було сказано вище «зелене» землеробство, а другий – точкове землеробство, яке стало можливим завдяки новим технологіям, таким як автоматичний напрямок техніки. Так, технологія RTK (кінематика реального часу) дозволяє оператору техніки проводити обробку ґрунту та сівбу з високою точністю, що дозволяє заощадити паливо і гарантувати лінійну ширину посівів. Дана технологія гарантує точне внесення добрив і ЗЗР, уникаючи їхньої перевитрати. За її допомогою можна гарантувати максимально ефективну цілодобову роботу збирального комбайна.

Також корисною може бути технологія решітного відбору ґрунтів для визначення поживних речовин із застосуванням GPS. Особливо вона може бути корисною для визначення рівня pH, P і K. При цьому необхідно використовувати дрібні решета, інакше результати аналізів будуть недостовірними.

Також хочу відзначити супутникові дані NDVI (нормалізований відносний індекс рослинності), які надають дані про добрі та погані зони на посівах. За допомогою цієї інформації агрономи можуть досліджувати зони з низьким індексом і зрозуміти причини низьких показників.

 

- Як Ви можете охарактеризувати розвиток українського сільського господарства за останні 10 років, і чи є у країни перспективи подальшого збільшення врожайності ключових культур і нарощування обсягів їхнього виробництва?

 

- За останні 10 років сільське господарство України продемонструвало приголомшливе зростання. Коли я вперше почав працювати з українськими агрохолдингами в 2007 р., то обсяг робіт потрібен був колосальний. Показники виробництва були низькими. Зараз же я із задоволенням спостерігаю за роботою команд кваліфікованих професіоналів, в яких є доступ до сучасного обладнання та технологій, за допомогою яких вони можуть культивувати навіть складні культури.

Коли я починав працювати в Україні, врожайність пшениці була в межах 2-3 т/га. Зараз середній показник за нормальних погодних умов складає 4,5-5 т/га. Але є і компанії, де врожайність пшениці в гарні роки сягає 6-7 або навіть 8 т/га. Такі високі результати можливі завдяки доброму менеджменту та увазі до деталей, а також продуманій логістиці, коли посівні та збиральні кампанії, внесення добрив проходять у строк.

В цілому, українським аграріям є куди зростати. Попередній світовий рекорд урожайності пшениці (14 т/га) нещодавно було перевершено і встановлено на новому рівні – 17,5 т/га, а вчені кажуть, що теоретично максимальна врожайність пшениці може досягати 20 т/га!

Подальший же розвиток сільського господарства України залежатиме від погоди, про що ми говорили вище. Дефіцит вологи – це головний фактор, який стримує можливе зростання виробництва сільгоспкультур у країні. Вирішенням даної проблеми може стати використання гібридів. Їхня коренева система є більш розвиненою, і коріння йде набагато глибше в землю, що дає їм можливість отримати всю доступну вологу та поживні речовини. Багато фермерів вважають, що для того щоб отримати більш розвинену кореневу систему рослини, їм необхідно проводити глибоку культивацію приблизно раз на 5 років. Але відповідь у використанні гібридів. У першу чергу, перехід на гібриди може підвищити показники врожайності та валового збору кукурудзи і ріпаку. Однак і щодо інших культур можна домогтися підвищення показників. Я, наприклад, брав участь у випробуванні гібридів пшениці, і результати були обнадійливими. Мені здається, багато аграріїв не усвідомлюють, що коріння пшениці може йти на глибину 1-2 м за сприятливих умов.

Також зростання виробництва сільгоспкультур можливе при поліпшенні селекції сортів. Спочатку в Україні використовувалися старі сорти радянської селекції, які не давали гарних результатів. Опісля українські селекціонери перейняли досвід німецьких технологій і домоглися зростання врожайності. Зараз я дуже радий бачити, що в Україні є свої сорти, які можуть конкурувати з німецькими.

 

- Україна впевнено нарощує обсяги поставок сільгосппродукції до ЄС, і попит даного ринку зростає. При цьому ЄС пильно стежить за безпекою імпортованої продукції та періодично забороняє той чи інший препарат, тоді як Україна не наслідує приклад свого покупця, що може призвести до того, що рано чи пізно в партії української продукції європейські імпортери знайдуть заборонену речовину. На Вашу думку, чи варто українським фермерам самим відмовлятися від використання хімікатів, заборонених у країнах-імпортерах, або ж необхідно очікувати на офіційну заборону?

 

- З одного боку, це відповідальність уряду, стежити за тим, яка продукція експортується з країни, які вимоги у країн-покупців. З іншого боку, покупець – головний. Якщо він говорить, що не хоче, щоб у пшениці або кукурудзі, яку він купує, містився той чи інший хімікат, то виробнику необхідно реагувати. Яскравим прикладом є хлорпірифос, який заборонили у Великобританії в 2016 р., зараз від нього відмовляються у всьому Євросоюзі, через 2 роки його буде заборонено в США, а в Каліфорнії вже заборонено. Тим, хто постачає свою продукцію до ЄС, необхідно знайти спосіб, як працювати без використання даного препарату.

Тенденція до заборони використання того чи іншого ЗЗР зберігатиметься. Повсюдно «зелене» лобі і надалі вимагатиме заборони все нових препаратів, і фермери не можуть боротися з цим. Нам необхідно прийняти цей факт і намагатися зробити продукцію кращою, безпечнішою, здоровішою.

 

- У світовому сільському господарстві було декілька революцій, і зараз ми на порозі нової. Якою вона буде, і яким буде сільське господарство найближчого майбутнього?

 

- Зміни вже сталися, і ми вже вступили до нового етапу розвитку сільського господарства, в якому відмовляються від пестицидів і переходять на біостимулятори, в якому аграрії краще розуміють, коли комахи – це реальна проблема, а коли з ними можна не боротися. Техніка зробила крок вперед, і зараз у нас є автоматичне управління для тракторів і комбайнів, що повністю змінює правила гри, тому що тепер не треба двічі культивувати одне і те саме поле, не треба двічі вносити пестициди і т.д., оскільки автоматика дає можливість проводити роботи з високою точністю. Все це економить кошти, час і сили.

 

- Що б Ви могли порадити українським фермерам?

 

- Українські аграрії виконали колосальну роботу за останні 10 років. Я знайомий з окремими українськими аграріями, якість роботи яких не поступається провідним виробникам з інших країн.

Для отримання гарних показників виробництва необхідно пам'ятати, що 90% результату залежить від правильного розуміння основ – структури ґрунту, рівня pH, необхідного рівня вмісту ключових поживних речовин, таких як N, P, K і S. Окрім того, необхідним є розуміння того, що оптимальне та максимальне виробництво – це різні речі. Максимальна врожайність не означає максимальний прибуток. Поряд із цим, важливо мати команду мотивованих і кваліфікованих фахівців, а також бути залученим в обмін досвідом, порівнюючи свій бізнес з іншими.

 

- І на завершення нашої бесіди що б Ви могли сказати молоді, яка розглядає можливість роботи в агрономії?

 

- Студентам часто радять будувати кар'єру в галузі медицини, юриспруденції або комп'ютерних технологій. Однак сільське господарство – це приголомшлива галузь, яка дає можливість працювати на свіжому повітрі з передовими технологіями та виробляти товар, без якого жодна людина не може обійтися.

 

Розмовляла Світлана Синьковська

Реклама

Вхід