Потрібно тверезо сприймати ринок і не робити ставок на довгострокові прогнози – Пологівський ОЕЗ (АПК-Информ: ИТОГИ №10 (76))

Джерело

АПК-Інформ

3456

2020 рік ознаменувався для аграрного сектора України низкою подій, які вплинули на роботу як ринків в цілому, так і переробних підприємств зокрема. Пандемія COVID-19 і всі пов'язані з цим наслідки, волатильність цін і напруженість на ринках, скасування «соєвих правок», заборона на використання інсектицидів на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу і т. ін.

І на додачу до всього в 2020/21 МР в Україні прогнозувався черговий рекордний валовий збір насіння соняшнику, проте погода внесла свої корективи... Прогнози значно знизилися, та ще й збиральна стартувала пізніше, ніж у попередні роки. Як результат, ціни на соняшник і соняшникову олію побили всі рекорди, а потім відповідно до динаміки світових котирувань почали демонструвати високу волатильність.

Як вдається працювати в настільки непрогнозованих умовах? І чого варто очікувати на ринку олійних в 2020/21 МР?

Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» поговорив з комерційним директором Пологівського ОЕЗу Олександром Лозиченком.



 

- Олександре Миколайовичу, ви вже понад 15 років працюєте на ринку олійних. Як змінилася специфіка роботи даного сегмента за цей період, виходячи з Вашого досвіду?

 

- Якщо розглядати зміни на ринку переробки олійних то, в першу чергу, хочу відзначити істотне зниження маржинальності переробки, що пов'язано зі збільшенням її обсягів і посиленням конкуренції. Щороку ми бачили появу нових заводів з переробки олійних, в т.ч. і в припортовій зоні, явною перевагою яких є можливість отримувати сировину практично з усіх областей без втрат в логістиці і мінімальні тимчасові втрати на відвантаження готової продукції.

Також на ринку з'явилися нові продукти, такі як високоолеїнова і органічна соняшникова олії, не ГМ соєвий шрот, рафінована соєва олія, високопротеїновий шрот (з вмістом протеїну 44+ на сиру речовину). Така різноманітність продукції дає можливість окремим переробникам знайти свою нішу і успішно в ній розвиватися.

Але, звичайно, зараз у «крашерів» йде боротьба по всіх фронтах. Це, в першу чергу, зменшення операційних витрат і зниження виробничих витрат і втрат. По-друге, неабияка боротьба за залучення сировини – це і відносини з фермерськими господарствами, ф'ючерсні контракти з передоплатою і цінова кон'юнктура, а також фінансові можливості для накопичення запасів і логістика (вивезення сировини, доставка продукції в порт або контейнерне відвантаження фасованої продукції). По-третє, це боротьба за покупця, якому необхідно надати максимальний сервіс і виконати всі умови контракту, щоб він до тебе ще повернувся. Особливо боротьба за клієнта відчувається на ринку продукції з додатковою доданою вартістю (рафінована олія, бутильована олія і т.ін.), якої на ринку стає все більше.



«Будь-які прогнози досвідчених і шанованих аналітиків протягом декількох годин могли увігнати їх у фарбу на тлі абсолютно протилежного розвитку ринку»



- Чим Вам запам'ятався олійний сезон-2019/20?

 

- Таких «американських гірок» я не можу згадати за останні 16 років свого трудового досвіду. Будь-які прогнози досвідчених і шанованих аналітиків протягом декількох годин могли увігнати їх у фарбу на тлі абсолютно протилежного розвитку ринку. В кінці 2019 року ми побачили перше цінове «ралі», коли ціни різко пішли вгору, і в той же час буквально в середині січня 2020 року на тлі розвитку ситуації з COVID-19 почалося затяжне падіння ринків аж до березня, коли відзначалося максимальне падіння фондових ринків і ціни на нафту, потім до кінця весни ціни почали стрімке зростання... Внаслідок цього всі заводи відчували великі складнощі із залученням сировини для переробки... Те, що цей рік запам'ятається всім, я навіть не сумніваюся, тому що навіть великі транснаціональні компанії, що мають багаторічний досвід торгівлі і хеджування угод, несли в цьому році великі збитки. На підтвердження цього ми знаємо, що ряд найбільших банків припинив фінансування сектору торгівлі сільськогосподарськими культурами і продуктами переробки, після гучних банкрутств великих гравців по всьому світу.

Цей рік навчив нас завжди тверезо сприймати ринок і не робити ставок на довгострокові прогнози.



«Цей рік навчив нас завжди тверезо сприймати ринок і не робити ставок на довгострокові прогнози»



- З початку п.р. світ в цілому і Україна зокрема веде боротьбу з вірусом COVID-19, що змусило ввести певні обмеження на роботу підприємств і не тільки. Наскільки важко було пристосуватися до непередбачених реалій, і чи готові ви до повторення подібної ситуації?

 

- Насправді ми готувалися до найгіршого, дивлячись, як у всьому світі зупинялися заводи найбільших компаній, спостерігаючи за повним локдауном в Китаї та деяких інших країнах. Дійсно, перша мета, яку ми ставимо на підприємстві, – це створення умов для мінімізації ризиків поширення коронавірусу: в колективі це проведення роз'яснень про безпеку і необхідність використання захисних засобів, установка термоскрінінга співробітників і гостей підприємства і всі необхідні заходи з дезінфекції приміщень і повітря. На сьогоднішній день наше підприємство бере на себе всі витрати, пов'язані з оперативною діагностикою всіх контактних співробітників, ми дуже сподіваємося на свідомість персоналу і на якнайшвидше поліпшення ситуації в Україні.



- Внаслідок несприятливих погодних умов прогнози отримання рекордного врожаю соняшнику в Україні в 2020/21 МР, які озвучували аналітики на початку літа, не виправдалися, і оцінки валового збору були знижені. Зараз ми спостерігаємо стрімке зростання цін попиту на олійну. Як довго, на Вашу думку, збережеться даний тренд і які перспективи подальшого розвитку подій?

 

- Це було продовження цінових «американських гірок». Так, на тлі прогнозу рекордного врожаю в Україні та сусідніх країнах значно знизилася ціна на шрот, а премія на соняшникову олію до ціни соєвої олії в кінці липня просіла до 50 USD/т. Проте, зважаючи на погодні умови, а саме – довготривалу відсутність опадів майже на всій території України і сусідніх країн-виробників соняшнику, прогноз врожаю поступово зменшувався аж до рівня 2019 року і нижче, що спровокувало стрибок ціни на соняшникову олію до рівня практично 1000 USD/т на базисі FOB Чорне море і сприяло збільшенню премії на нього порівняно з ціною на соєву олію до 180 USD/т.

Такий божевільний ривок ціни на початку сезону спровокував велику хвилю дефолтів з форвардів на постачання соняшнику. Господарські суди цього року зафіксують, мабуть, рекордну кількість розглядів за такими контрактами. Це також призвело до дефолтів за контрактами на постачання соняшникової олії. На ситуацію, що склалася, ще вплинула затримка початку збирання, як і у випадку з ранніми зерновими. На мою думку, ціни на соняшник і на олію будуть високими, якщо порівнювати їх з минулим сезоном, що, власне, і справедливо по відношенню до сільгоспвиробників, адже ми знаємо, що багато з них не змогли зібрати урожай взагалі.



«...ціни на соняшник і на олію будуть високими, якщо порівнювати їх з минулим сезоном, що, власне, і справедливо по відношенню до сільгоспвиробників, адже ми знаємо, що багато з них взагалі не змогли зібрати урожай»

 

- З початку поточного сезону на експортному ринку спостерігається значне подорожчання соняшникової олії. Як, на Ваш погляд, це відобразиться на конкурентоспроможності даного продукту?

 

- Експерти олійного ринку стверджували, що фізичний ринок не прийме такий високий рівень цін на соняшникову олію проти цін на конкурентну соєву олію, і, власне, лавиноподібне зростання цін спостерігалося тільки через укладення паперових контрактів. Дійсно, якщо ми подивимося на цифри минулих сезонів, то вересень – це період, коли ціни на соєву олію і соняшникову олію практично порівнюються, багато хто робив на це ставку і помилилися. «Знання-сила» спрацювало в цьому сезоні навпаки.

На сьогодні робити прогнози про подальшу динаміку цін дуже невдячне заняття. Так, ми розуміємо, що урожай в Україні оцінюють на сьогоднішній день в 13 млн тонн, що проти минулого року в 15 млн тонн (а це був рік з рекордним урожаєм за всю історію), звичайно, дуже мало. Однак також не варто забувати, що в світі вже повним ходом йде друга хвиля COVID-19, і ми можемо говорити про можливе зниження купівельної спроможності населення планети і надання ними переваги більш дешевим аналогам, наприклад, в Індії, де, як і в Україні, немає ніякої фінансової допомоги ні громадянам, ні бізнесу. Так чи інакше попит на даний продукт на сьогоднішній день дуже високий, баланс «попит/пропозиція/залишки продукції/залишки сировини» буде лише визначати його вартість на ринку.



«...не варто забувати, що в світі вже повним ходом йде друга хвиля COVID-19, і ми можемо говорити про можливе зниження купівельної спроможності населення планети і надання ними переваги більш дешевим аналогам»



- На початку карантину у зв'язку з COVID-19 учасники ринку відзначали істотне зростання попиту на рафіновану дезодоровану соняшникову олію. За Вашими оцінками, чи варто очікувати на подібну ситуацію знову в разі посилення карантинних обмежень на тлі другої хвилі пандемії?

 

- Я згоден з цим, дійсно ми почали отримувати додаткові замовлення навесні 2020 року і навіть від клієнтів, куди українське рафіноване масло експортувалося вкрай рідко. Причина ситуації, що склалася, в зупинці роботи заводів рафінації в країнах, які є світовими постачальниками широкого спектру рослинних олій, наприклад, в Іспанії та Італії. Також ми говоримо про те, що в умовах карантину та ізоляції населення почало більше харчуватися в домашніх умовах і на ринку виник додатковий попит, який українські компанії оперативно змогли покрити.



- На початку п.р. країни-члени ЄС заборонили використання інсектицидів на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу. Чи надходила на ваше підприємство сировина з перевищенням норм вмісту зазначених речовин, і як ви діяли при цьому? В цілому, як ця заборона відобразилася на олійному ринку України?

 

- На деяких портових терміналах вже сьогодні стоять обмеження за цими показниками. Але давайте говорити чесно, Європа – великий, але не найбільший покупець української олії, і дуже мало хто з переробників може собі дозволити оперативно придбати необхідне обладнання і налагодити контроль всієї вхідної сировини. Однак, як і у випадку з мінеральними оліями, з часом цей контроль з'явиться, тому що це може поставити під загрозу виконання контрактів. І, звичайно ж, ми вітаємо європейські вимоги, тому що ми всі повинні думати про захист навколишнього середовища та екологію в цілому і оперативно доносити сільгоспвиробникам інформацію, щоб ті, в свою чергу, коригували список ЗЗР, які використовуються в землеробстві.



- Також у травні п.р. набув чинності закон про скасування «соєвих правок». Як, на Вашу думку, це вплине на ринок соєвих бобів і продуктів їх переробки?

 

- Закон набув чинності пізно, вже після закінчення посівної кампанії, це треба визнати, і про це наші законодавці повинні знати. Все хороше має бути зроблено ще й вчасно. На сьогодні ми маємо скорочення посівних площ і на тлі посухи можемо недоотримати 1 млн тонн соєвих бобів від минулорічного врожаю. Також ще більше врожаю піде на чорний ринок, і в результаті переробні підприємства можуть залишитися без сировини. Ми вже бачимо цю ситуацію: порти забиті соєю (часто неврахованою в офіційній статистиці), а в цей час переробники не можуть зробити мінімальний запас сировини для безперервної роботи. Будемо сподіватися, що в наступному сезоні ситуація вирівняється.



- Як ви оцінюєте перспективи імпорту соєвих бобів в Україну в поточному сезоні на тлі зниження валового збору культури і посилення конкуренції за сировину між трейдерами і переробниками?

 

- Ми вже спостерігаємо зростання цін на сою на внутрішньому ринку. Боротьба за сировину в сезон збирання – це поганий сигнал для переробників і внутрішніх споживачів соєвого шроту (макухи). Ціни на сою динамічно змінюються слідом за експортними, але ми розуміємо, що споживачами шроту в Україні є виробники кормів і птахофабрики і що подорожчання кормової бази через брак продукції на ринку негативно позначиться на собівартості кінцевого продукту, який ми з вами купуємо в магазинах. У разі необхідності і нестачі сировини на внутрішньому ринку багато переробників вже відпрацювали схеми імпорту соєвих бобів, є підприємства, для яких це буде необхідно робити просто для виживання, така ситуація можлива в кінці сезону, коли ми наблизимося до мінімальних залишків бобів. Статистика свідчить, що Україна в першому півріччі 2020 року майже в 3 рази наростила імпорт свинини, а що далі? Будемо імпортувати курятину? За часів світового економічного спаду уряд повинен докладати максимум зусиль для підтримки внутрішнього виробника за рахунок дотацій і зниження податкового навантаження, як це відбувається у всіх розвинених країнах, але у нас, на жаль, поки «на це немає грошей».



«За часів світового економічного спаду уряд повинен докладати максимум зусиль для підтримки внутрішнього виробника за рахунок дотацій і зниження податкового навантаження, як це відбувається у всіх розвинених країнах, але у нас, на жаль, поки «на це немає грошей»



- Як ви вважаєте, які ключові фактори вплинуть на ринок олійних в поточному МР?

 

- Як завжди, на ринок вплине баланс попиту і пропозиції, крім усього іншого, глобальні геополітичні події і ціни на нафту. І ключовим моментом є те, як людство зможе побороти епідемію. Я думаю, в новому сезоні ми побачимо ще багато злетів і падінь. Треба пам'ятати, що ціни рости нескінченно не будуть, рецесію у світовій економіці теж ніхто не відміняв. Але також ясно, що основна проблема переробників чекає в кінці сезону, тому що, за останніми аналітичними даними, сировини на всіх не вистачить.



«...ціни зростати нескінченно не будуть, рецесію у світовій економіці теж ніхто не відміняв. Але також ясно, що основна проблема переробників чекає в кінці сезону, тому що, за останніми аналітичними даними, сировини на всіх не вистачить»



- Дякую за змістовну бесіду і прошу поділитися планами вашої компанії на майбутнє.

 

- Плануємо розширювати географію постачання нашої продукції, шукати контакти з прямими споживачами, і, в першу чергу, це стосується бутильованої олії. Також ми працюємо над сертифікацією заводу за стандартами IFS Good, BRC і GMP+B4 до вже наявних на сьогоднішній день, щоб отримати доступ до ринку торгових мереж ЄС, Великобританії та інших країн, що мають вимоги до обов'язкової сертифікації виробників харчової продукції. Велику увагу ми завжди приділяємо логістиці – для можливості здійснення безперебійного постачання по Україні збільшуємо автопарк, а також парк залізничних цистерн і хоперів. У планах збільшення одночасної місткості підприємства по вагонах до 200 штук. І, найголовніше, ми почали реконструкцію заводу, яка, в першу чергу, дозволить нам скоротити витрати підприємства на переробку і поліпшити екологічні показники.



Розмовляла Анастасія Криворучко





Реклама

Вхід