Китай є другим за розміром імпортером української соняшникової олії. Крім того, зазначена країна активно нарощує закупівлі олії російського походження і в сезоні-2019/20 вийшла в лідери за обсягами імпорту даної продукції. Про тренди імпорту соняшникової олії в Китай, цінову ситуацію і конкуренцію між українською та російською продукцією в інтерв'ю ІА «АПК-Інформ» розповів генеральний директор компанії Yihai Kerry (Shanghai) International Trading Co. Ltd Фанг Ганг.
- Фанг, розкажіть про ситуацію, що сформувалася на поточний момент на китайському ринку соняшникової олії? І яка причина зростання імпорту даної продукції в КНР?
- Основна причина збільшення імпорту соняшникової олії в Китай – це абсолютно інше ставлення до даного продукту в порівнянні, наприклад, з Індією або країнами Європи. Для китайського споживача соняшникова олія стоїть на одному рівні з арахісовою, кукурудзяною оліями і не ГМ рапсовою олією. Дані олії належать до середнього сегмента ринку, тоді як соєва і пальмова олії – це продукція для бідних верств населення і закладів громадського харчування.
На початку року, ціни на кукурудзяну та не ГМ ріпакову олії суттєво перевищували рівень цін на соняшникову олію. Таким чином, для китайських імпортерів соняшникова олія була дуже привабливою щодо ціни і вони її активно закуповували.
Варто відзначити, що в Китаї спостерігається зростання споживання соняшникової олії в дрібній тарі, яка реалізується в супермаркетах, що виступає додатковим фактором збільшення імпорту даної продукції.
- Хочеться відзначити сплеск постачання російської соняшникової олії в Китай. Яка основна причина зростання попиту на російську продукцію?
- Основна причина є досить банальною – різниця між цінами на українську і російську соняшникову олію. Протягом останніх 3 років ціна пропозиції на російську продукцію на базисі FOB приблизно на 15 UDS/т нижче в порівнянні з українською.
- У такому випадку, чи вдається українській олії залишатися конкурентоспроможною на китайському ринку?
- Поза всякими сумнівами Україна залишиться ключовим постачальником соняшникової олії на світовий ринок. І в найближчі 5-10 років вона залишиться і основним постачальником даної продукції в Китай. Однак, за останні роки російська продукція вже «відкусила» собі частину «китайського пирога». Крім того, українським експортерам дихає в спину і Аргентина, продукція якої також може стати привабливою для китайських покупців у разі поліпшення її якості. Наприклад, якщо аргентинські виробники знизять перекисне число з 4 до менш ніж 2-х, то Китай досить швидко проявить інтерес до закупівель.
- А чи присутні хоч якісь обсяги аргентинської соняшникової олії на китайському ринку на даний момент?
- Ні, на поточний момент ми не імпортуємо дану продукцію зовсім. 10 років тому саме аргентинська олія було номером 1 на ринку КНР, а не українська. Але картина змінилася і може змінитися ще раз вже в найближчому майбутньому. За моїми прогнозами, аргентинська олія повернеться на ринок Китаю вже скоро, і українським експортерам слід мати це на увазі.
- Що на рахунок бутильованої олії? Чи зростає її імпорт?
- Якраз, навпаки. І, як мені здається, в даному сегменті продовжить спостерігатися знижувальна тенденція. Основною причиною є вартість доставки. Для китайських імпортерів вигідніше разова доставка 40 тис. тонн олії танкером для подальшої рафінації і розливу, ніж прямий імпорт бутильованої продукції.
- Розкажіть, будь ласка, про сегмент високоолеїнової соняшникової олії. Які тенденції спостерігаються зараз тут?
- У поточному році імпорт високоолеїнової соняшникової олії до Китаю зріс більш ніж на 100%. За моїми оцінками, поставки даної продукції в країну склали близько 70 тис. тонн. Цінова премія високоолеїнової олії в цьому році нижче звичайної і становить менше 100 USD/т, що і стало основною причиною нарощування її зовнішніх закупівель.
Привабливі ціни дозволили китайським імпортерам збільшити закупівлі соняшникової олії для виробництва блендів олій і замінити нею частину арахісової олії і олії камелії. Зазначу, що олія камелії на китайському ринку коштує дорожче за оливкову і входить до преміального сегмента.
Варто відзначити зростаючий попит на високоолеїнову соняшникову олію з боку харчової промисловості, що також стимулює її імпорт.
- З урахуванням поточних високих цін на соняшникову олію, як буде розвиватися попит на неї з боку Китаю в найближчі 4-5 місяців? Чи побачимо ми скорочення обсягів закупівель?
- Ціни на соняшникову олію злетіли, і тепер її вартість порівнянна з кукурудзяною і не ГМ рапсовою оліями, які також знаходяться на високому рівні. Отже, інтерес до закупівель істотно знизився. Крім того, найближчим часом попит на продукцію буде помірним на тлі сезонного фактору.
За нашими оцінками, в найближчі кілька місяців Китай імпортує приблизно 400 тис. тонн соняшникової олії. З початку року в країну було поставлено близько 1,75 млн тонн продукції.
- На завершення нашої бесіди хотілося б торкнутися сегмента соняшникового шроту. Які обсяги продукції Китай імпортує зараз і чи зростуть зовнішні закупівлі даної продукції в майбутньому?
- Обсяги поставок соняшникового шроту до КНР перевищують 2 млн тонн на рік. Попит на протеїн в Китаї в значній мірі покривається за рахунок соєвого шроту, виробленого з імпортної сої. І цей попит ще не досяг свого піку. Соняшниковий шрот є гарною заміною соєвому, а краще розуміння його застосування зможе підвищити інтерес до нього.
Хочу зауважити, що українським експортерам не варто особливо переживати щодо того, скільки може імпортувати Китай, їм варто дбати про те, чи зможуть обсяги виробництва задовольнити попит «ненажерливого короля».
Бесідувала Світлана Синьковська
