Тему кукурудзяних дефолтів, мабуть, не обговорив лише ледачий... Усілякі групи та канали просто розриваються від кількості повідомлень. Як то кажуть, свобода слова – це добре, але перефразую класика, «а експерти хто?». В епоху тотальної діждиталізації та глобалізації інформаційного простору, коли потік інформації просто зашкалює, та ще й кожен поважаючий себе експерт веде блог, телеграм-канал, соцмережі і т.д., знайти щось воістину варте часом ой як не просто.
ІА «АПК-Інформ» вирішив розібратися в настільки гарячій і неоднозначній темі та дати їй об'єктивне висвітлення, що вкрай важливо не лише для учасників агробізнесу України, а й для її міжнародних партнерів.
Більше буде на онлайн-конференції «Corn-2020: Deal or default?!» , слідкуйте за новинами щодо теми.
А поки починаємо наш цикл бесідою з Андрієм Друзякою , директором Grain Star International, атлантом українського зернового ринку, одним із перших експортерів кукурудзи з України.
- Андрію Євгеновичу, з урахуванням Вашого багаторічного досвіду роботи на ринку зернових, поділіться своєю думкою щодо форвардів.
- Форвардні контракти на постачання майбутнього врожаю останніми роками стали дієвим механізмом фіксування обсягів і цін на постачання товару з очікуваного нового врожаю.
Не беручи до уваги ринок олійних, найбільш затребуваною культурою форвардних контрактів є фуражна кукурудза. За оцінкою учасників ринку, загальний обсяг укладених форвардних контрактів на постачання кукурудзи в попередні роки становив у середньому близько 5 млн тонн. Це відповідало близько 20% (+/-) від прогнозованого обсягу експорту цієї культури і не викликало побоювань як у продавців, так і покупців у розрізі ціни-постачання-оплати.
- Якою була ситуація з укладанням форвардів на постачання кукурудзи врожаю-2020?
- У 2020 році, враховуючи важкі метеоумови протягом кінця зими та всієї весни аж до літа, багато сільгоспвиробників не ризикнули укладати форвардні контракти і, як показав час, залишилися у виграші. Але деякі ризикнули і тепер потрапили до «лап» форварда.
Але тут важливо розуміти, що вважається форвардом. Підписання у вересні контракту на постачання кукурудзи в листопаді-грудні? Навряд чи це форвардний контракт – швидше поточна спотова поставка, коли гранично ясні ціни, терміни та інші умови. Як правило, форвардні контракти на кукурудзу підписуються мінімум за півроку до планованої дати постачання, а іноді і за 9-12 місяців.
Існує також неписане правило сільгоспвиробника: продавець за форвардом продає не більше 50% валового збору планованого врожаю. Особливо ризикові постачальники могли продавати і до 70%.
Здебільшого власниками форвардних контрактів були безпосередньо сільгоспвиробники різного масштабу – від дрібних до агрохолдингів, рідше трейдерські компанії.
Також важливо відзначити, що протягом останніх років восьми найбільші обсяги форвардних контрактів укладалися на постачання кукурудзи – цариці українських полів. Набагато менші обсяги контрактувалися за пшеничним форвардом. І зовсім небагато щодо ячменю, скоріше це окремі випадки.
- На Вашу думку, що пішло не так і чому?
- Залишимо за дужками форвардні гривневі договори, які із сільгоспвиробниками укладають державні структури (ДПЗКУ, Аграрний фонд) і деякі українські покупці, в основному постачальники МТР «на село», – це скоріше продукт фінансування, а не форвард.
Все йшло з року в рік добре – відсоток виконання форвардів був у межах 80-90%. Зазначу, що більшість форвардів за такими контрактами укладалася без передоплат, просто фіксувався обсяг і «майбутня» ціна. Ціна, як правило, фіксувалася на умовах СРТ-порти України, якщо повертатися до розуміння цього базису згідно з ІНКОТЕРМС-2010.
Але аномальний 2020 рік перевернув ринок форвардів, точніше, виконання зобов'язань продавцями з постачання в рамках форвардних контрактів. У принципі, сьогодні подібна ситуація стосується і виконання спотових контрактів, ціна за якими зростає щодня на $3-4 за тонну на експортних базисах, і, на жаль, стало «нормальною» практикою не постачати товар за контрактом, який було укладено лише позавчора.
Тому якщо говорити про дефолти, то потрібно розуміти, що це, в першу чергу, форвардні контракти, яких у дефолті, звісно, більшість, але і знати, що деякі поточні контракти (СПОТ) також не виконуються. Причина здебільшого є однозначною – ЦІНА, точніше, динаміка її зростання.
Звичайно, є і друга причина, об'єктивна: у ряду господарств, особливо невеликих, просто немає кукурудзи для виконання контрактів – вона вигоріла, висохла, її довелося утилізувати «на корені». Це стосується не лише південного поясу, а й раніше благополучної центральної зони України. Такий фактор можна більш-менш віднести до форс-мажору, і, наскільки я знаю, з такими постраждалими виробниками покупці йдуть на певні компроміси.
Пам'ятаємо, два-три тижні тому УЗА висловила ініціативу створити «чорний список» дефолтерів за форвардними контрактами із зазначенням не лише компаній, але й осіб, які укладали/виконують такі контракти. При цьому сільгосппідприємства, які реально постраждалі від метеоумов цього року, до таких списків не вноситимуть. Але це інша, не форвардна, історія – таким виробникам і так нелегко буде пережити цей сезон і без боргів/зобов'язань за форвардом.
- Але ж ситуація з недобором урожаю є характерною не лише для кукурудзи, чому ж саме кукурудзяні дефолти зараз усі так активно обговорюють?
- Кукурудза виявилася «крайньою». Багато сільгоспвиробників, які не змогли виконати форвардні контракти з постачання пшениці та інших ранніх зернових, а також олійних культур, переуклали такі контракти на кукурудзу, термін постачання за якими закінчується в листопаді-грудні п.р. А вийшло так, що і цього товару немає. І у «сусідів» товар до наступного врожаю не перехопиш... Дефолт є просто неминучим.
- Якими є Ваші оцінки виробництва та очікування подальшого розвитку ситуації?
- Цього року кукурудзою було засіяно понад 5,4 млн га – це рекорд кукурудзяних посівів. Раніше в Україні не сіяли більше 5 млн га. Враховуючи посівні площі, навіть чисто математично виходячи з урожайності останніх років, оптимістична надія на валовий збір була в межах 39-40 млн тонн, що спокійно дозволило б експортувати близько 32-33 млн тонн. Але... Надія вмирає останньою, але все-таки вмирає. Сьогодні, виходячи з тієї самої точної науки математики та звісток із полів (зібрано менше половини врожаю кукурудзи), хорошим результатом буде валовий збір кукурудзи в діапазоні 26-29 млн тонн, а експорт – у межах 20-22-23 млн тонн. Може, песимістично звучить, але такі сьогоднішні реалії.
У зв'язку з цією кукурудзяною ситуацією є інформація, що профільне Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України готує документи для обмеження експорту кукурудзи або підписання доповнення до меморандуму з учасниками ринку, в якому граничний обсяг експорту кукурудзи буде визначено на рівні, близькому до пшениці, а це, нагадаю, близько 17,5 млн тонн.
Також стало відомо, що минулого вівторка було звернення сільгоспвиробників і трейдерів до цього самого міністерства про компенсацію (читай – дотації) продавцям за дефолтами форвардних контрактів, мовляв, держава має «зрозуміти, пробачити» і зайти в збиткову «частку» за дефолтами.
- Чи була можливість передбачити ситуацію на форвардному ринку кукурудзи? Чи є вихід із цієї ситуації зараз?
- Однозначної відповіді на ці запитання немає. Перше, про що говорять або говорили б деякі експерти ринку в такій ситуації, – хедж, хедж і ще раз хедж. І тут виникають одразу декілька «але». Перше й істотне «але» – не так багато експертів в Україні володіють цим інструментом. Далі, зі своєї позиції (може, і не дилетанта, але поки й не експерта), продовжу «але» – ф'ючерси, які базуються на товарах українського фізичного ринку, є низьколіквідними. Ці ф'ючерси не встигають за динамікою українського фізичного ринку і не відображають його повною мірою. Тому про хедж можна... забути, забити, не говорити (потрібне підкреслити). До того ж пшениця та кукурудза зросла на CME і Euronext більше, ніж очікувалося. У підсумку сьогоднішнім драйвером є саме фізичний ринок.
Подивіться ж на динаміку цін, а кому подобається цей термін – на волатильність. Усе видно, все зрозуміло.
- Зараз усі активно міряються оцінками відсотків невиконання форвардів. До якої цифри Ви схиляєтеся?
- Ми, напевно, не дізнаємося точну цифру дефолтів за форвардними контрактами на кукурудзу врожаю 2020 року. Але, на думку учасників ринку, частка дефолтованих контрактів однозначно складе понад 50%.
- Чи є на сьогодні вихід із цієї ситуації?
- Кожен вирішує сам, і однозначних рецептів-порад немає.
Перше – це відкритий і постійний діалог, який дозволить покупцю та постачальнику прийти до якогось компромісу. На ринку вже видно обопільні поступки учасників форвардних угод, наприклад, постачання 50% законтрактованого обсягу цього маркетингового року, а решти 50% – за тією самою фіксованою ціною наступного.
Друге – як варіант, виплата wash out за невиконуваними контрактами. У цьому разі можлива як самостійна домовленість між сторонами, так і використання процедури медіації арбітражу GAFTA, якщо контракт було укладено за правилами цієї торгової асоціації. За інформацією з ринку, минулого тижня, wash out «коштував» близько $20 за тонну, цього тижня, гадаю, вартість дещо підвищиться, враховуючи маржу недоотриманого доходу.
Третє – просто не виконувати контракт. Такий варіант можуть собі дозволити трейдери, постачальники, сільгоспвиробники, які не мають значних активів, для яких навіть рішення судів, у т.ч. арбітражу GAFTA, не вплинуть на подальшу торговельну діяльність. Саме такі компанії, як юридичні особи, так і фізичні особи, що їх представляють, УЗА планує вносити до «чорного списку» дефолтерів форвардних (а отже, і спотових) контрактів.
- Все літо гадали, чи буде кукурудза за $200 за тонну, тепер чекають, чи доросте ціна на неї до $280 або навіть вище... Як Ви вважаєте, доки зростатимуть ціни?
- З такою динамікою цін можна вже звузити маркетинговий рік до маркетингового місяця, і цілком можливо – і до маркетингового тижня, щоб орієнтація в зростанні цін була «в реалі та в адекваті».
Ми бачимо, що у трейдерів є великий дефіцит товару, покриття експортних обсягів мінімальне, а це однозначно означає, що така ситуація штовхатиме ціни на зернові вгору найближчим часом. У мене немає кришталевої кулі, тому пік цін гадати не буду.
Зі спілкування з досить широкою групою сільгоспвиробників зрозумів, що навіть поточні високі ціни на кукурудзу не перекривають у більшості господарств (дрібних, середніх і великих) збитки з вирощування кукурудзи цього сезону. Їхня думка базується, виходячи з даних щодо збиральних площах (які значно відрізняються від посівних), більш низької врожайності і, відповідно, низького валового збору.
- До чого може призвести поточна ситуація з невиконанням форвардних контрактів на постачання кукурудзи?
- Найголовніше або «найстрашніше» – відсутність або втрата довіри до виробників і постачальників кукурудзи зокрема і зернових у цілому. Особливо з боку тих покупців-трейдерів, які частково або повністю передплачували форвардні контракти або постачали ТМЦ (товарно-матеріальні цінності. – Прим. ред. ) «на село». Це може бути не просто удар по ринку, а відкат відносин на декілька років тому.
Інший бік дефолтного питання – буде робота для юристів-міжнародників, особливо якщо контракт укладено за стандартами GAFTA. Але з ними я теж дружу.
Ну, і на завершення давайте не забувати про психологічний вплив пандемії COVID-19 на світові ринки продовольства – покупці починають купувати продовольство про запас і за будь-якою ціною. Невже далі буде ще гірше? А я таки оптиміст! Не будемо панікувати!
Розмовляла Анна Танська
Більш детально своєю думкою щодо кукурудзяних дефолтів Андрій Друзяка поділиться в рамках свого виступу на онлайн-конференції «Corn-2020: Deal or default?!» , яка відбудеться 5 листопада на платформі ZOOM. Приєднуйтеся! #СНамиВсегдаИнтересно
