Чи змусять погодні аномалії аграріїв більше страхувати врожай? (АПК-Информ: ИТОГИ №12 (78))

Джерело

АПК-Інформ

4111

 

2020 рік став дуже показовим щодо ставлення українських сільгоспвиробників до аграрного страхування. З одного боку, високі врожаї в останні роки і відсутність глобальних кліматичних катаклізмів послабили пильність аграріїв, з іншого - пандемія, економічна криза, невизначеність і очікування щодо відкриття ринку землі в 2021 році сприяли оптимізації витрат, в тому числі і за рахунок страхування. Але, як показав сумний досвід аномального в усіх відношеннях 2020 року, багато аграріїв залишилися незахищеними від катастрофічних збитків.

Яка ситуація склалася на ринку аграрного страхування в Україні і чи зможуть погодно-кліматичні зміни збільшити інтерес сільгоспвиробників до страхування, АПК-Інформ коментував Олександр Муха, менеджер зі страхових продуктів «ПЗУ Україна».

 

 

- Компанія «ПЗУ Україна» позиціонується як одна з найбільших страхових компаній, що має у своєму портфелі продукти агрострахування. Як ви оцінюєте на сьогоднішній день ринок агрострахування в Україні? Які зміни в його розвитку відбулися за останні 3 роки?

- З 2005 по 2007 рр. діяв Закон «Про державну підтримку виробників сільськогосподарської продукції». В цей період держава повертала 50% сплачених страхових платежів фермерам. В цей період страхування у аграрному секторі зробило великий ривок у своєму розвитку. Однак після припинення дії цього закону ринок відчув поступовий спад. Тим не менш, до 2019 року агрострахування не просто стабілізувалося, а й показувало стале зростання.

Але у 2020 році ринок агрострахування в Україні, чи не вперше за останнє десятиріччя показав значний спад, за попереднім оцінюванням, від 40% до 60%. Цьому передували пандемія, економічна криза, невизначеність та очікування щодо відкриття ринку землі у 2021 році. Також були і суб’єктивні чинники, високі врожаї за останні роки, відсутність глобальних кліматичних катаклізмів, які б охоплювали значні території Україні.

Всі вище перераховані чинники значною мірою змусили аграріїв оптимізувати витрати, в т.ч. і на страхування.

Слід зазначити, що такий підхід у плануванні ризиків, нажаль, для багатьох реалізувався у вигляді катастрофічних збитків у 2020 році.

Адже аномальні погодні умови заявили про себе ще у 2019 році у вигляді осінньої та зимової посухи та весни із заморозками, однак травневі дощі заспокоїли аграріїв, і вони виявились сам на сам із посухою, що охопила значною мірою центральні, східні та південні області з червня по серпень. Так, на багатьох полях внаслідок посухи у Кіровоградській області взагалі не було сформовано врожай, такого явища фермери ніколи не спостерігали.

Станом на кінець 2020 року компанією «ПЗУ Україна» фермерським господарствам буде прогарантовано страхових компенсацій на суму понад 5 000 000 грн за ризиком «посуха».



- Враховуючи глобальні зміни клімату, а в Україні вони відбуваються прискореними темпами, вплив погодних ризиків на сільське господарство посилюється, і 2019-2020 рр. не стали винятковими в цьому плані. Які погодні ризики включені в страхові продукти «ПЗУ Україна», і який з продуктів вважається найефективнішим для відшкодування збитків аграрію?

«ПЗУ Україна» страхує аграрні ризики за двома ключовими напрямками:

  • Класичне агрострахування, або мультиризикове, де включені всі погодні умови. В тому числі посуха, яка зараз дуже актуальна. Ця програма покриває всі погодні ризики.

  • Продукти за вибірковими ризикам – катастрофічні, буря, град та ураган.

Кожен продукт по-своєму вигідний.

 

- Чи можна оцінити ситуацію з агрострахуванням в регіонах України? Які області лідирували з укладання договорів в 2019-2020 рр. і які культури страхувалися найбільше?

- Загалом, страхування для українських фермерів – інструмент недооцінений. Одна з причин – це ставлення фермерів, адже останніми роками вони несли збитки тільки від локальних ризиків, що не заважало отримувати прибуток, й питання щодо страхування не виникало.

Але природні катаклізми та зміна умов останнім часом мають підштовхнути до певних висновків. У цьому дуже аномальному році при всіх масштабних ризиках, що реалізувалися, ринок агрострахування мав суттєвий спад, тобто аграрії залишились незахищеними.

Якщо говорити про те, які області були лідерами та за якими продуктами, то в цьому році ми активно працювали згідно з багаторічними партнерськими програмами, й лідерами були Кіровоградська та Дніпропетровська області.

 

«... страхування для українських фермерів інструмент недооцінений. Одна з причин - це відношення фермерів, адже в останні роки вони несли збитки тільки від локальних ризиків, що не заважало отримувати прибуток, і питання про страхуванні не виникало»

 

- З огляду на проведення озимої сівби під урожай 2021 року в ризикованих погодних умовах, чи укладалися восени договори агрострахування аграріями на майбутній рік? Чи збільшився попит?

- Незважаючи на ризиковані погодні умови, попит на страхування в цьому році знизився. Однією з причин стало скорочення посівних площ під озимим ріпаком, чому сприяла посуха в період сівби культури. А саме на озимий ріпак традиційно припадає левова частка добровільних договорів страхування. Пшеницю, загалом, страхують менше, тому що вона більш стійка до перезимівлі.

 

- Поділіться найпоказовішими кейсами за результатами діяльності «ПЗУ Україна» на ринку агрострахування, і за підсумками 2020 року в тому числі?

- У 2020 році виплати в основному здійснювалися за ризиками «весняні заморозки» і «посуха». «ПЗУ Україна» виплатила за весняними заморозками 1,9 млн грн, а за ризиком «посуха» зобов’язання з виплати склали 4,9 млн грн.

Наприклад, три постраждалі від посухи господарства в Кіровоградській області отримають понад 1 млн грн кожне. Але необхідно зауважити, що ці підприємства страхували не вартість врожаю, а тільки витрати на його вирощування.

Аби зрозуміти рівень збитків, що зазнали фермерські господарства, необхідно порахувати кількість отриманого врожаю. З 80-100 ц кукурудзи, що мали бути зібрані, фермерське господарство отримало до 2 ц (Кіровоградська обл.). Постраждалі культури – це кукурудза та соняшник.

 

- Які Ваші прогнози щодо попиту на договори агрострахування навесні 2021 року?

- Цитуючи велику українську поетесу Лесю Українку, «Без надії сподіваюсь».

По-перше, багато учасників ринку страхування очікують прийняття закону «Про державну підтримку аграріїв». Досвід сусідніх європейських країн підтверджує, що страхування серед аграріїв має популяризувати у тому числі й держава, через свої програми. Враховуючи, що природні катаклізми мають тенденцію до збільшення частоти та катастрофічності, страхування як інструмент для підтримки у разі настання ризиків стане більш затребуваним та буде мати попит серед фермерських господарств.

 

«Враховуючи, що природні катаклізми мають тенденцію до збільшення частоти та катастрофічності, страхування як інструмент для підтримки у разі настання ризиків стане більш затребуваним та буде мати попит серед фермерських господарств»

 

- На Вашу думку, чому аграрії не довіряють страховим компаніям і як все-таки зацікавити сільгоспвиробників більше захищати свій бізнес від ризиків за допомогою агрострахування?

- Ринок агрострахування України має свою специфіку. По-перше, страхування в аграрному секторі має ознаки нішового. Тобто пропозиції щодо страхування для фермерів підбираються під тип культури, особливості місцевості та з урахуванням запитів фермерського господарства. По-друге, страхові продукти для аграрного сектору України порівняно з європейським ринком, кращі, тому що надають більшої можливості страхового покриття та при цьому дешевші. Сьогодні ціна страхування все ще залишається на рівні спокійних, стабільних років. Але загалом, вона дуже скоро зміниться, оскільки для страхової компанії оцінка ризиків є центром ціноутворення, й, нажаль, природні катаклізми, що вже стали нормою, корегуватимуть кошторис полісу у бік збільшення.

Із прикладів, що можемо навести, реалізовані у 2020 році ризики посухи спричинили по деяким господарствам спад урожайності до критично низьких показників. У випадку, якщо аграрій мав форвардний договір та зобов’язання перед інвесторами, страхування дозволило йому вийти за показниками до рівня беззбитковості. У випадку таких часів, як зараз, коли прогнозування кліматичних змін вказує на постійну нестабільність, страхування може допомогти зберегти бізнес. Можна сказати, що зростання популярності страхування як інструменту є ознакою стратегії довгострокового розвитку для ринку в цілому.

 

«…коли прогнозування кліматичних змін вказує на постійну нестабільність, страхування може допомогти зберегти бізнес. Можна сказати, що зростання популярності страхування як інструменту є ознакою стратегії довгострокового розвитку для ринку в цілому»

 

- На що, на Вашу думку, необхідно звертати найбільшу увагу і страховим компаніям, і аграріям при укладанні договорів агрострахування?

1. Страховий поліс це продукт, тому для вибору компанії працюють такі ж самі правила, як і для будь якого іншого ринку. Перш за все необхідно звертати увагу на компанію, на бренд. Де знаходиться материнський офіс, які фінансові показники має компанія, як виплачує.

2. Вибрати продукт страхування. Як згадували раніше, агрострахування – це нішовий продукт, головна його особливість – це індивідуальний підхід до клієнта. У компаній зі списку ТОП-5 працюють спеціалісти, що займаються виключно напрямком агрострахування.

3. Договір про страхування необхідно читати, бо там зафіксовано умови. Якщо виникають питання, їх необхідно обговорювати.

4. Страхові компанії звертають увагу на такі основні показники – це первинна інформація та проведення обстеження поля (в компанії «ПЗУ Україна» працюють тільки сертифіковані спеціалісти, також ми застосовуємо супутниковий моніторинг). Для партнерства страховій компанії важливо, аби при переговорах було надано якомога більше правдивої та якісної інформації, і це є підґрунтям для більш лояльної цінової пропозиції.



- На Вашу думку, які перспективи для запуску агрострахування з державною підтримкою в Україні в 2021 році? Які переваги бачите для вашої компанії після запуску даного проекту?

- У питанні державної підтримки все залежить від зацікавленості з боку держави. В першу чергу, ініціатива має бути прозорою та зрозумілою усім учасникам ринку. Також доцільним буде досить чітке правове поле навколо ключових питань про розподілення такого бюджету, аби мінімізувати ризики.

Бесідувала Олена Чередніченко



Реклама

Вхід