В НАУ розповіли про подальший розвиток насіннєвого ринку України

Джерело

АПК-Інформ

1576

 

2020 рік був надзвичайно плідним на різнопланові події, які так чи інакше мали свій вплив на розвиток усіх галузей. Про найвизначніші з них для насіннєвого ринку України АПК-Інформ нагадала виконавчий директор Насіннєвої асоціації України (НАУ) Сюзана Григоренко, яка також поділилася своїми очікуваннями відносно діяльності організації на наступний рік.

 

 

- Найбільшим досягненням для НАУ у 2020 році, безсумнівно, є визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння до вимог ЄС. Про те, наскільки цей шлях був складним та довгим всі розуміють. На Вашу думку, з чого почнеться вихід української продукції на європейський ринок? Які країни першочергово будуть зацікавленні в українському насінні, в якому саме насінні? Які компанії першими будуть експортувати свою продукцію до країн союзу?

- Майже всі інтернаціональні насіннєві компанії, які працюють в Україні, мають власне локальне виробництво. Вони можуть постачати свою продукцію з однієї країни до іншої, де є їх насіннєві підрозділи. Найближчими такими країнами, які, на мою думку, і будуть найпершими, до яких буде відправлятися українське насіння, є Румунія, Франція, з якої ми імпортуємо, та ніхто нам не заважає до неї експортувати. Тим більше, у поточному сезоні ці країни недоотримали врожай, тож, швидше за все, будуть імпортувати посівний матеріал з України. Експортуватися будуть гібриди, зареєстровані європейськими компаніями і в Україні і в країнах ЄС, які мають повний цикл виробництва в нашій державі. Також можна очікувати на поставки до Польщі.

Хочу зазначити, що великі українські виробники свідомо та цілеспрямовано працювали над покращенням якості своєї продукції, над тим, щоб їх насіннєвий матеріал був не просто відомим у країнах Європи, а й протестованим європейськими компаніями на дослідних ділянках.

Як не дивно, та у ринку є запит на такі нішеві культури, як, наприклад, рис насіннєвий. З однієї сторони, в Україні є Інститут рису, своя селекція, виробництво, проте, чи готові наші виробники до виходу на нові ринки? Адже мати запит і мати продукцію, яка відповідає всім умовам – різні речі. До того ж, питання буде не до національної чи приватної селекції, а до того, як організована побудова комерційних відносин в Національній академії аграрних наук, пов’язаних з виходом зі своєю продукцією за межі України.

Як бачимо, з одного боку, ринки, ніби, й стають більш регіональними, однак в той же час і глобальнішими. Тож треба бути готовим до того, що сьогодні постачаєш свою продукцію на найближчий ринок, а завтра отримаєш запит від зовсім іншої країни, яка знаходиться дуже далеко. Потрібно розуміти, як у тебе налаштовані усі комерційні процеси, зокрема, того ж доступу до самого продукту, питання реєстрації, дотримання карантинних фітосанітарних вимог, адже у кожної країни є свої вимоги, логістики та інших моментів.

 

- Чи врегульовано повністю законодавство України для повноцінної роботи виробників насіння на експорт до ЄС? Які, на Вашу думку, можуть виникати складнощі при налагодженні експортних відвантажень насіння?

- Взагалі для експорту потрібно відповідати не тільки національним вимогам, а й міжнародним. Україна вже приєдналася до міжнародних організацій, таких як ISTA, OECD, а наше законодавство адаптоване до їх вимог та імплементоване. Хотіла б додати, що будь-яке законодавство повинно бути динамічним та відповідати запитам сучасних умов, в яких працюють виробники. І так має бути скрізь, що в європейських країнах, що в американських. Немає такого, що, умовно, прийнято якусь норму, яка працює десятки років незмінно. Змінюються умови, тож закон має врегульовувати відповідні норми. Тим більше, коли мова йде про інвестиційні умови, або ті, які будуть привабливими і стимулювати виробництво.

Відносно складнощів для експортерів, то, гадаю, що на перших етапах вони будуть виникати при налагодженні логістичних процесів. Також уважно треба ставитися до фітосанітарних вимог та враховувати всі моменти, пов’язані з реєстрацією та простежуваністю сортів. Адже для європейського покупця надзвичайно важливою є простежуваність продукту. Тобто виробник має показати документ або відомість по кожному етапу виробництва.

Однозначно перевагою для компанії, яка захоче вийти на новий ринок збуту, буде всебічна обізнаність, компетентність в обміні інформацією та доступу до неї. У кожної компанії, приватної, чи державної, є свої бюрократичні процеси, ланки погоджень та інші внутрішні системи. Однак, більш розвинуті організації, які мають сучасні інструменти для тієї ж онлайн роботи, які є більш мобільними, будуть мати свої переваги у сучасному світі.

 

- Як ця подія вплине на український насіннєвий ринок (збільшення кількості виробників, обсягів виробництва, можливий дефіцит насіння на внутрішньому ринку)? Як налаштовані наразі компанії – члени НАУ?

- На кількість виробників це, однозначно, не дуже буде впливати. Адже у насіннєвий бізнес не йдуть просто тому, що «я вирішив стати виробником, я став». Такого немає. Однак очікуємо, що це рішення ЄС стимулюватиме збільшення обсягів виробництва, та ніяк не скорочення. Як пам’ятаємо, останні два роки вони були не на найвищому рівні, що було пов’язано як з соціально-економічними проблемами, так і зі змінами клімату. Цей бізнес дійсно непростий, виробники працюють в умовах високих вимог до виробництва, до продукції. Плюс до всього, маємо не настільки велику кількість кваліфікованих спеціалістів, які не так швидко з’являються на ринку, як хотілося б. Та, разом з цим, вимоги споживача продовжують збільшуватися. Тож, сподівання тільки хороші. Відносно якихось рекордних обсягів виробництва говорити не будемо, та на їх зростання очікуємо. Так само, як і на перенесення більшої частки великих компаній саме по цілісним циклам виробництва в Україну.

 

- Які ще визначні події для українського насіннєвого ринку відбулися у досить складному 2020 році? Які ініціативи були зроблені правлінням НАУ у правовому полі за поточний рік?

- Є ряд процесів, з якими ми йдемо у 2021 рік. Перше, це впорядкування питань переміщення насіння і карантинних сертифікатів при кожному переміщенні, що стосується імпортованого і вітчизняного насіння. Ми бачимо перспективи діалогу з Держпродспоживслужбою України і вироблення якогось механізму, нагляд за яким буде ні для кого не обтяжливим. Другий момент, це внесення змін і розгляд законодавчих ініціатив, які були зареєстровані в першій половині 2020 року. Зокрема, мова йде про законопроєкт №3680, розгляд якого потім відклали. Звичайно, ми вдячні за ту роботу, яка була зроблена у Мінекономіки, та сподіваємося, що запропоновані зміни до умов роботи галузі будуть розглянуті, а не відкладені на потім. Найбільше, що сьогодні стримує розвиток як насіннєвої, так і інших галузей – це занадто надмірні обговорення і часта зміна позицій, коли на початку року говорять про одне, а наприкінці вирішують, що це нам зовсім непотрібне. Чим менше буде подібних процесів, тим буде краще. Всі рейтинги країни побудовані зазвичай на публічних обіцянках і висловлюваннях органів влади, на виконання яких сподіваються і розраховують представники бізнесу. Всі плани, які озвучуємо, закладені у наших програмах розвитку.

Також не варто забувати, що в Україні виробляється якісне насіння олійних культур – соняшника та ріпаку. Тож треба говорити з представниками ЄС з приводу розширення еквівалентності української системи сертифікації і цього насіння, а також і посівного матеріалу сої. В Україні дійсно сьогодні є виробництво насіння сої якості, яка затребувана і в країнах Євросоюзу. Вважаю це перспективним напрямком, над яким варто працювати.

Гарною новиною для всього аграрного ринку стало рішення народних депутатів Верховної Ради підтримати законопроєкт №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», прийняття якого дозволить встановити знижені ставки податку на додану вартість, а саме 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції.

 

- У 2020 році через карантинні обмеження у зв’язку з Covid - 19 була згорнута очна конференційна діяльність як всередині України, так і за її межами. Як це вплинуло на організаційну діяльність асоціації? Які важливі зустрічі все ж вдалося провести та відвідати?

- В Україні традиційно краще сприймається спілкування в живій формі. Проте, навіть у такому режимі нам вдалося досить продуктивно попрацювати. Компанії-члени асоціації відповідально поставилися до вимог карантину, адже мова йде про життя та здоров’я людей. Були створені всі необхідні умови для безпечної роботи та мінімізації ризиків для здоров’я співробітників та водночас збереження тих планів виробництва, які будувалися на рік. Як було видно протягом року, насіннєві компанії займали надзвичайно активну позицію з приводу допомоги у забезпеченні необхідних умов праці та життєдіяльності у карантинних умовах, у тому числі і фінансово.

Відносно конференційної діяльності, то нам, як і всьому світу, довелося мобілізуватися та приймати участь у як у європейських, так і у американських заходах та конференціях, які проводилися у онлайн-форматі.

 

- НАУ, незважаючи на складні умови поточного року, все ж поповнилася новими учасниками, з чим ми Вас щиро вітаємо. Поділіться, будь ласка, планами організації на наступний рік.

- Дійсно, наша асоціація в цьому році поповнилася трьома новими учасниками. На початку нового виробничого сезону, традиційно, були обрані нові керуючі Правлінням НАУ. Планів маємо багато. Сподіваємося, що нам вдасться повернутися до очних зустрічей під час наших планових конференцій, щоб не втрачати контакту з учасниками ринку. Будемо й надалі працювати над створенням найбільш комфортних умов для ведення насіннєвої діяльності, щоб виробники були ще ближчими до своїх споживачів та надавали ще якіснішу продукцію. Також важливим питанням для нас залишається етичність виконання норм кодексів поведінки, за якими негласно працюють усі учасники ринку. Передусім, це чесна конкуренція, якої мають дотримуватися і виробники і дистриб’ютори, незалежно від походження. Далі, це робота над механізмом відповідальності для тих, хто порушує ці норми, щоб якомога менше було таких ганебних моментів, як фальсифікація та контрафакт.

До того ж, наприкінці 2020 року підтримано повернення Міністерства аграрної політики та продовольства, призначено його очільника, і ми сподіваємося, що нове відомство закінчить врегулювання кадрових питань по напрямкам роботи відділів «Сорти» та «Насінництво», яке було розпочато у Мінекономіки у поточному році. Дякуємо Мінекономіки, адже, незважаючи на їх глобальне відомство, таки були зрушені важливі для галузі питання. Чекаємо, що всі гарні заяви та починання будуть доведені до логічного завершення.

 

Спілкувалася Юлія Шевченко

Реклама

Вхід