У 2020 році турецький олійний ринок зіткнувся з безліччю викликів: пандемія COVID-19, скорочення виробництва основних олійних в країнах Причорномор'я, курсові ралі і високі ціни на сировину і продукти переробки.
Про підсумки неабиякого року, реалії та перспективи турецького олійного ринку, ключові особливості торгівлі, а також про труднощі і перспективи, ІА «АПК-Інформ» розповів Вейсел Кайя , незалежний експерт SUNSEEDMAN.
- Вейсел, як Ви можете охарактеризувати стан масложирової переробної галузі в Туреччині? Як глобальна пандемія COVID-19 вплинула на постачання соняшнику до країни і на галузь в цілому?
- По-перше, хотілося б сказати, що в Туреччині є близько 9 млн тонн потужностей з переробки олійних культур, однак половина з них і зовсім не використовується через брак сировини. Туреччина виробляє близько 3 млн тонн олійних культур, і баланс повністю залежить від імпорту.
Зокрема, щодо насіння соняшнику Туреччина значно страждає від нестачі імпортних поставок. Щорічне виробництво соняшнику в Туреччині становить близько 1,5 млн тонн, а внутрішнє споживання соняшникової олії – 1,3 млн тонн. Країні необхідно виробляти 3 млн. тонн олійної, тобто подвоїти її внутрішнє виробництво, щоб мати змогу повністю покрити споживання масла. Або ж необхідно імпортувати відсутні обсяги соняшнику.
Однак країни Причорноморського регіону хочуть збільшувати масштаби своєї внутрішньої переробки для отримання додаткової вартості, а також вводять заборону і експортне мито.
Наприклад, в квітні 2020 року РФ заборонила експорт насіння соняшнику для забезпечення внутрішніх запасів олійної на тлі пандемії COVID-19.
- З якими труднощами зіткнулися учасники ринку в 2020 році в Туреччині через глобальну пандемію і складну економічну ситуацію? Які Ви можете виділити досягнення і труднощі?
- Звичайно ж, сектор HORECA в Туреччині постраждав найбільше. Щорічно наша країна приймає близько 50 млн туристів, а також має великий місцевий сервіс послуг. Звичайно, пандемія коронавирусу значно знизила попит в зазначених сферах.
Проте, в поточному сезоні спостерігається високе внутрішнє споживання місцевих рослинних харчових олій – близько 1,5 млн тонн: попит якимось чином зберігся і підприємства в більшості випадків активно працювали.
Однак мені б хотілося підкреслити, що пандемія COVID-19 погіршила економічні умови в країні, довівши паритет долара США до турецької лірі до рекордних позначок, що зменшило доходи громадян.
- У 2020 році Туреччина досить активно імпортувала насіння соняшнику, а також соняшникової олії з Росії. У той же час, Росія прийняла рішення збільшити експортне мито на соняшник. Як це може вплинути на постачання олійної до Туреччини в найближчі місяці?
- Згідно з офіційними даними, з січня по листопад 2020 року Туреччина імпортувала 928,5 тис. тонн насіння соняшнику. Зокрема, з Росії було закуплено понад 624,5 тис. тонн олійної, з Болгарії було імпортовано 80 тис. тонн, Молдова поставила близько 65,5 тис. тонн соняшнику, Румунія – 54,5 тис. тонн, Аргентина – 31,5 тис. тонн, Україна – 28, 5 тис. тонн, Франція – 21 тис. тонн, Сербія – 16 тис. тонн, Казахстан і Боснія – по 3,5 тис. тонн кожна.
Як ви можете помітити, на Росію припадає 2/3 частки в загальному обсязі імпорту.
У 2020/21 МР валовий збір соняшнику в Туреччині склав 1,45 млн тонн проти 1,6 млн тонн в 2019/20 МР (плюс 150 тис. тонн кондитерського соняшнику), а загальний обсяг вже поставлених і законтрактованих партій олійної склав лише 355 тис. тонн, з яких 155 тис. тонн російського походження.
Вже з 9 січня і до 30 червня 2021 року Росія фактично припинить свої поставки в Туреччину внаслідок введення 30% експортного мита, що становить не менше 165 євро за тонну. Що стосується поставок олійної з інших джерел, то вони також вкрай обмежені, тому мій сезонний прогноз імпорту соняшнику до Туреччини становить всього 450 тис. тонн проти 1,04 млн тонн за підсумками 2019/20 МР!
Відповідно переробка турецького соняшнику скоротиться до 1,9 млн тонн проти 2,75 млн тонн за підсумками 2019/20 МР. З огляду на зазначену ситуацію Туреччина стала імпортувати більше соняшникової олії, щоб компенсувати брак місцевого виробництва готової продукції.
Хочу відзначити, що вже зараз імпортне мито на сиру соняшникову олію було знижено до 10%, але я не виключаю, що воно може бути знижено до 5% або зовсім обнулено.
- Чи зможе той факт, що Туреччина скасувала імпортне мито на насіння соняшнику, нівелювати підвищене мито на її експорт в Росії, при закупівлі олійної турецькими імпортерами і переробниками?
- Навіть повна відсутність мита на імпорт насіння соняшнику ні до чого не приведе, і як мінімум до початку нового сезону Туреччина страждатиме від дефіциту імпортних поставок соняшнику з Причорноморського регіону.
- Чи може Туреччина збільшити імпорт соняшникової олії з України, з огляду на зростання мита в Росії?
- Звичайно ж, традиційно Туреччина віддає перевагу соняшниковій олії російського походження, оскільки вона набагато дешевше готової продукції з України. Так, в період з січня по листопад 2020 року Туреччина імпортувала близько 730 тис. тонн соняшникової олії, 545,5 тис. тонн з яких були російського походження.
До тих пір, поки РФ не введе експортне мито на олію, така тенденція зберігатиметься і далі.
- Туреччина традиційно є великим імпортером сої та соєвого шроту. Розкажіть докладніше про поточний стан цього сегменту ринку в країні.
- Туреччина виробляє близько 150 тис. тонн соєвих бобів, однак на тлі величезного попиту з боку птахівничого сегменту імпорт сої в 2019/20 МР склав 3,05 млн тонн.
З січня по листопад 2020 року країна офіційно імпортувала 2,79 млн тонн соєвих бобів. Ключовими постачальниками олійної були Бразилія – 2,1 млн тонн і Україна – 468,5 тис. тонн.
Переходячи до соєвого шроту, варто відзначити, що з січня по листопад 2020 р. Туреччина імпортувала 479 тис. тонн соєвого шроту. Топ-постачальниками продукції стали: Аргентина (296,5 тис. тонн), Бразилія (107 тис. тонн), Болівія (42 тис. тонн) і Україна (32,5 тис. тонн).
Зазвичай Туреччина імпортує сою українського походження у вересні-лютому, однак більш низький урожай сої в Україні в поточному сезоні істотно скоротив турецька імпорт олійної і відповідно переробку.
- Які перспективи виробництва соняшнику в Туреччині в майбутньому сезоні Ви бачите?
- Чесно кажучи, говорити про це ще досить рано. Однак, на мою думку, посівні площі під олійними культурами навесні 2021 року розширяться на тлі привабливіших цін в порівнянні з зерновими культурами. При цьому якщо погодні умови в літній період будуть сприятливими, то виробництво соняшнику нового врожаю може сягнути рекордного показника в діапазоні 1,65-1,75 млн тонн проти 1,45 млн тонн олійної в 2020/21 МР.
Бесідувала Поліна Калайда
