Як здавна кажуть, можна нескінченно дивитися на три речі: палаючий вогонь, воду, що біжить, і на те, як працює інша людина. У нашому ж випадку можна сказати: нескінченно говорити про зерновий ринок можна... лише з Миколою Горбачьовим. Президент Української зернової асоціації вже дав 100500 коментарів щодо того, яким для українського та світового зернового ринку був 2020-й і на що всім слід очікувати від 2021-го. Однак для АПК-Інформ дана бесіда вже стала традиційною. Та й, зрештою, доречних розмов про ринок багато бути не може.
- Миколо, всупереч чудовим очікуванням виробництва сільгосппродукції в 2020-му в Україні на рівні близько 100 млн тонн, рік видався не настільки вдалим. Однак, на Вашу думку, можна сказати, що він став не найгіршим для агроринку України в порівнянні з іншими країнами?
- Незважаючи на те, що ситуація на зерновому ринку України дійсно є непростою, адже свій внесок внесли як пандемія та карантин, так і кліматичні умови, проте 2020 рік точно не є найгіршим . Через кліматичні катаклізми валовий збір сільгоспкультур цього року менший за показник минулого року, але його загальний обсяг понад 84 млн тонн є одним із найбільших урожаїв за всі роки незалежності нашої країни.
Звичайно, є регіони в Україні, де аграрії постраждали і втратили майже весь урожай через сувору посуху, – це переважно південні області України. Решта ж регіонів не зазнала значних втрат. Зменшення показників урожайності та високий попит на зерно на світовому ринку привели до стрімкого зростання цін на зернові й олійні культури на українському.
Динаміка українського експорту поточного МР відстає від торішніх показників приблизно на 5 млн тонн, але через зростання цін на продукцію на світовому та українському ринку експортна виручка залишиться приблизно на такому самому рівні. І це підтверджує статистика за результатами календарного року: в 2020 році експорт зернових склав $9,4 млрд, що зовсім трохи менше за показник 2019 року ($9,6 млрд).
- Розкажіть про найбільш значущі для світового ринку рішення щодо змін умов торгівлі агропродукцією (введення обмежень / їхнє скасування), які відбулися в 2020 році. Наскільки всі вони були обґрунтованими, на Вашу думку?
- Інші країни також відчувають наслідки кліматичних змін, погодних аномалій і вплив пандемії. Скорочення врожаю та зростання цін підштовхнули Росію й Аргентину, наших конкурентів на світовому ринку, обмежити експорт. Україна ж в умовах пандемії долучилася до групи країн, які домовилися не обмежувати експорт продовольства для забезпечення продовольчої безпеки у світі. Це підвищило довіру до нас серед партнерів. Україна сьогодні є одним із суб'єктів забезпечення продовольчої безпеки у світі.
На мій погляд, обмежувальні заходи, вжиті низкою країн, зіграють проти них у довгостроковій перспективі. Україна, дотримуючись домовленостей і не вводячи жодних обмежень, лише виграє в результаті. Адже продовольчій безпеці України нічого не загрожує – ми виробляємо значно більше, ніж самі споживаємо. Сьогодні Україна годує близько 150 млн осіб у світі.
- Як це зіграло на руку українським виробникам і трейдерам сільгосппродукції? Адже в Україні рішення про обмеження експорту зерна так і не прийняли.
- Як я вже зазначив, Україна виробляє значно більше продукції, ніж споживає сама. Надлишки вона має експортувати, адже це доходи агровиробників, логістичних та інфраструктурних компаній, трейдерів і бюджету країни в цілому. На сьогоднішній день агроекспорт забезпечує близько 40% всіх валютних надходжень країни. При цьому половину зазначених коштів ми отримуємо від реалізації зерна та олійних, а також продукції їхньої переробки.
Сьогодні експорт аграрної продукції забезпечує фінансову та бюджетну стабільність країни, я вже не кажу про доходи агровиробників. Саме завдяки цьому розвивається галузь, впроваджуються нові технології виробництва, нові сорти рослин тощо.
- Ви нещодавно зазначили, що всі міжнародні покупці зерна зменшують обсяги форвардних угод. Як, на Вашу думку, складатиметься ситуація на зерновому ринку Причорноморського регіону до отримання нового врожаю?
- Дійсно, ця ситуація може зіграти з українською зерновою галуззю злий жарт. Незважаючи на всі досягнення, впровадження технологій і зростання врожайності, невиконання аграріями форвардних контрактів підриває довіру до них з боку партнерів, покупців зерна, кредиторів і банків. У результаті такої ситуації вони можуть залишитися без коштів для проведення посівних робіт і розвитку, або ж фермери зіткнуться зі значним подорожчанням залученого фінансування. У підсумку негативний ефект від невиконання форвардних контрактів істотно перекриє їхню швидку вигоду від продажу продукції за вищою ціною іншим покупцям.
Сьогодні довіру з боку покупців зерна до такого інструменту, як форвардні контракти, значно підірвано. На мій погляд, нового року фінансування галузі з їхнього боку значно зменшиться. Щорічно обсяг фінансування галузі з боку покупців і експортерів зерна становив останні кілька років приблизно $11-12 млрд. Через його скорочення цього року може впасти виробництво зерна й олійних, знизяться доходи агровиробників, а також експорт і валютна виручка країни. Ціла галузь може опинитися в стагнації.
- Чи зміниться, за Вашими очікуваннями, ставлення учасників ринку до форвардів наступного сезону?
- Вважаю, що через невиконання контрактів поточного сезону довіра до цього інструменту впаде. На мій погляд, форварди використовуватимуться лише між давніми партнерами, які виконують свої зобов'язання, незважаючи на ситуацію, що склалася. Тобто ті аграрії, які виконали контракти, матимуть можливість і далі залучати фінансування з боку своїх партнерів на дуже вигідних умовах.
Українська зернова асоціація планує на початку лютого провести круглий стіл за участі експертів, фінансистів, банкірів, юристів та інших учасників ринку на тему: «Чи є майбутнє у форвардних контрактів в Україні?». Наша мета – обговорити проблему за участі фінансистів, банкірів, юристів, спрогнозувати подальші наслідки для зернового ринку України та знайти шляхи виходу з критичної ситуації, яка склалася на ринку. На мій погляд, не всі учасники зернового ринку до кінця усвідомлюють можливі негативні наслідки.
- Яким Ви бачите розвиток цінової ситуації на українському зерновому ринку в другій половині сезону-2020/21?
- Розвинені країни світу для підтримки своїх економік влили трильйони для насичення ринків грошима і продовжують це робити. Тому доступ до дешевих грошей сприятиме підвищенню попиту на всі товари, у тому числі зернової галузі, і, відповідно, сприятиме утриманню високих цін на зерно та олійні. Крім того, чисельність населення Південно-Східної Азії продовжує зростати, і попит цих країн на аграрну продукцію збереже своє зростання, що також впливатиме на ціноутворення на світовому ринку.
- Пропоную на завершення бесіди підбити невеликий підсумок. Чому, на Вашу думку, навчили виклики 2020 року учасників українського зернового ринку? Як Україні зберегти свою конкурентоспроможність на світовому ринку зерна в найближчій перспективі, враховуючи ситуацію, що склалася в аграрній галузі на тлі низки кризових факторів?
- На нас чекає рік турбулентності в аграрній галузі. Призначено міністра аграрної політики, але поки не відновило свою діяльність саме Міністерство аграрної політики. УЗА досить довго домагалася відновлення Мінагрополітики, адже галузь, яка забезпечує 40% експорту та валютної виручки, заслуговує на особливу увагу уряду. Відтворення такого міністерства в умовах, що склалися, буде свого роду викликом для всієї аграрної галузі: виникатимуть деякі проблеми, викликані як політичними розкладами, так і фінансовими (під час передачі повноважень від Мінекономрозвитку до Мінагрополітики).
Також через ситуацію з форвардами на ринку не слід очікувати на рекордні врожаї зернових культур. Валовий збір пшениці та кукурудзи нового року знизиться ще й у зв'язку зі скороченням площ під ними.
Ще один фактор, який впливатиме на українську зернову та олійну галузі, – це заборона в ЄС продукції з перевищенням допустимих залишків пестицидів хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу, які дуже широко використовуються українськими аграріями. І хоча Україна прийняла рішення фактично заборонити ці пестициди, все ж проблема їхнього використання матиме вплив на якість нового врожаю.
В цілому, українські аграрії мають для себе зрозуміти, що довгострокові партнерські відносини та виконання зобов'язань – це запорука їхнього успіху та подальшого розвитку і процвітання. А перед Україною стоїть завдання впроваджувати агрострахування на випадок втрат урожаю через погодні катаклізми. Уряд має забезпечити умови для створення та будівництва нових високотехнологічних зрошувальних систем, чіткі стандарти і правила водокористування. Такі заходи дозволять уникнути негативного впливу відсутності опадів і посух, які через зміни клімату відбуватимуться все частіше. Правильна політика держави має забезпечити сталий розвиток аграрного виробництва, щоб, з одного боку, зберегти позиції України на світовому ринку, забезпечити продовольчу безпеку країни, а з іншого – зберігати природні ресурси та екологію.
Бесідувала Юлія Шевченко
