Про український і світовий ринки сої та кукурудзи з позиції біржового трейдера – Agromanagement (АПК-Информ: ИТОГИ №3 (81))

Джерело

АПК-Інформ

2322

2020/21 МР став одним із найбільш нестандартних і високоволатильних у ціновому аспекті сезонів для ринків сої та кукурудзи в Україні. Зниження обсягів виробництва, високі ціни та стримування продажів аграріями, хвиля дефолтів за форвардними контрактами на постачання української кукурудзи врожаю-2020 і порівняно низькі темпи її експорту на тлі сформованих малопривабливих цін, висока конкуренція на внутрішньому ринку та черговий імпорт сої українськими переробниками... Даний список можна продовжувати і далі…

Чому вчить досвід поточного сезону з позиції трейдингу та біржових інструментів хеджування ризиків? Чи здатен ринок сам себе відрегулювати? І на що очікувати в другій його половині (особливо щодо кукурудзи) в світлі наближення періоду активної торгівлі південноамериканськими соєю та кукурудзою?

Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» поговорив з Іваном Черевком, керуючим партнером Agromanagement.


 

- Іване, поділіться своїми враженнями щодо частини 2020/21 МР, яка минула, з точки зору біржової торгівлі та з урахуванням Вашого досвіду роботи на фізичному трейді. Які ключові особливості Ви б виділили на світовому й українському ринках сої та кукурудзи?

- Цей маркетинговий рік є унікальним. Трейдерів як на біржі, так і на фізичному ринку він навчив багато чому. Пройшовши його, трейдери стали ще сильніше та стабільніше. Розширилося розуміння ринку, і при прийнятті рішення нам тепер необхідно виходити зі стандартних рамок його аналізу. 2020/21 МР вказав на існуючі слабкі точки як окремо взятих трейдерів, так і ринку в цілому, що, я вважаю, є дуже корисним. Цього року дуже складно передбачити реальний попит на товар, що суттєво змінювало баланс попиту/пропозиції щодо початку сезону і, відповідно, позначилося на цінах. Світове виробництво було найбільшим за декілька останніх сезонів, але попит ще більший, що привело до найнижчих перехідних залишків за кілька років. Основний попит був із боку Китаю, що передбачити було дуже складно. В результаті такий рівень цін, який зараз сформувався на біржі, ми не бачили з 2014 року.

 

- Розглядаючи перспективи розвитку українського ринку сої в другій половині 2020/21 МР, неможливо не враховувати вплив глобальних факторів. Які з них вважаєте ключовими?

- Ситуація на внутрішньому ринку сої зазнає впливу світових тенденцій, які є взаємозалежними із суміжними ринками – кукурудзи, енергетичних ресурсів, рослинних олій та ін. Після різкої стагнації в результаті пандемії, в першій половині маркетингового року попит відновлювався і перевищив пропозицію за вищевказаними товарами. Китай дуже сильно недооцінили поточного сезону щодо його рівня попиту. Обсяг імпорту сої Китаєм досяг рекордного показника – 100 млн тонн, а обсяг кінцевих перехідних залишків у США досяг рекордно низького рівня – майже 3 млн тонн. Зараз ринок уже звик до поточних балансних показників, і спостерігається певна стабілізація. Ринок нафти досяг рівня, який був до пандемії, і, ймовірно, так динамічно він далі вже не зростатиме. Зараз залишається фактор Південної Америки, де немає чіткого розуміння як з урожаєм, так і з макроекономічною ситуацією Аргентини. Так чи інакше, але врожай Південної Америки вже близько, що сприятиме зниженню цін, та й девальвація песо буде тому стимулом.

- За Вашими оцінками, наскільки фактори, що сформувалися на українському ринку сої до початку березня (в т.ч. інформація про очікування постачання до України першої партії імпортних соєвих бобів, зниження ставки ПДВ до 14%), сприятимуть розвороту цінового тренду, і наскільки тривалим він буде?

- Зниження ставки ПДВ звичайно пропорційно позначиться на внутрішніх цінах. Щодо імпортної партії сої, то я не вважаю, що це якось вплине на внутрішній ринок, оскільки обсяги перших партії є незначними, та й зовнішня ціна вже збалансована світовою кон'юнктурою.

- Питання доцільності імпорту сої до України витало в повітрі практично з початку 2020/21 МР, при цьому його активне обговорення розпочалося після публікації деякими ЗМІ, по суті, очевидних речей. За Вашими оцінками і з урахуванням наближення періоду зупинки більшості підприємств на ремонтно-профілактичні роботи, чи є необхідність імпорту раціонально обґрунтованою (виходячи з балансів) або ірраціонально-емоційною (виходячи зі стримування продажів аграріями та нагнітання ситуації ЗМІ)?

- Ціну та потребу визначає ринок. Я вважаю імпортну партію сої до України дуже високим показником для нашої країни як гнучкого й інтегрованого гравця світової торгівлі. Тобто український споживач швидко зорієнтувався, де і як йому вигідніше купити, виходячи з його потреби. Я вважаю, що, таким чином, внутрішній ринок матиме більш справедливу ціну. Виробник завжди хотітиме більш високу ціну, а переробник завжди повинен мати вибір, де йому вигідніше купити.

 

- Враховуючи тенденції світового ринку, який у 2020/21 МР розвивається в умовах високого попиту (особливо з боку Китаю), недостатньої пропозиції та високих цін, наскільки українські переробники зможуть конкурувати на глобальному ринку за необхідні обсяги сировини?

- Звичайно, Україна дуже маленький гравець у світовій торгівлі соєю. Але ринок усе відрегулює. Сої достатньо для українського переробника як на зовнішньому ринку, так і на внутрішньому, питання полягає тільки в ціні. Нам необхідно платити як мінімум таку саму ціну, як і класичні імпортери. Звісно, поки українському переробнику дуже складно імпортувати панамакси з Південної Америки або Канади, а маленькі обсяги не так вигідно закуповувати – в цьому основна складність. Але колись такі самі починання робила Росія та Прибалтика…

 

- Початок сезону кукурудзи в Україні ознаменувався істотним зростанням цін і пов'язаною з цим хвилею дефолтів за форвардними контрактами. На Вашу думку, як довго ще будуть чутні відгомони даної ситуації і як це позначиться на майбутньому форвардних контрактів? Виходячи з Ваших спостережень, якою є активність укладання форвардів на постачання зерна врожаю-2021 на даний час?

- Вважаю, що ринок не буде колишнім. Виробникам усе складніше укладати форвардні контракти, оскільки більшість торгових компаній після поточного року або скоротили ліміт на форвардні контракти, або зовсім відмовилися від них, або значно посилили комплаєнс при укладанні контракту. Але можу також запевнити, що у виробників, які, незважаючи на труднощі та волатильність цін, виконали постачання, немає особливих проблем з укладанням форварда. Компаніям, які не напрацьовували історію як першокласного постачальника, зараз дуже складно укласти форвардні контракти. Я вважаю, що це позитивна тенденція. Оскільки це підштовхуватиме українського виробника укладати такі самі форварди, лише на біржі – вони ж ф'ючерси. За 4-10% від вартості товару (сума, яка має зберігатися на брокерському рахунку) виробник може оформити хеджування. Біржовий механізм дефолтами не обдуриш, і працює він дуже добре. Відгомони щодо стійкості деяких компаній можуть бути чутними і наступного сезону, тому я не рекомендую торговим компаніям укладати форварди, не підкріплюючи їх нотаріально завіреними матеріальними активами. В іншому випадку є Чиказька біржа. Поточний високий рівень цін і, відповідно, висока рентабельність рослинництва дуже сильно підштовхують виробника укладати форварди. Проте, за оцінками ринку, близько 3 млн тонн кукурудзи нового врожаю вже продано.

 

- Даний сезон продемонстрував необхідність застосування інструментів хеджування ризиків. Наскільки збільшився інтерес українського агробізнесу до них, або ринок, як і раніше, в основній своїй масі ставиться до них скептично?

- Ринок, особливо останнім часом, коли з'явилося бажання укладати форварди для фіксації поточного рівня цін, почав глибше аналізувати можливості того, як це зробити на біржі. Але культура роботи на біржі в Україні не розвинена, і російськомовних консультантів дуже мало. Залишається не зовсім зрозумілим для виробника процес відкриття брокерського рахунку, та й сама технологія купівлі/продажу ф'ючерса або опціону. Але фактично це досить легко: виробнику або торговельній компанії потрібно мати базові знання або звернутися до консультантів для отримання розуміння механізму, а далі діяти поступово. По суті, зараз моя компанія виконує дану місію, консультуючи виробників, як це зробити або яку торгову стратегію приймати для того чи іншого товару з тією чи іншою метою.

 

- На які інструменти хеджу Ви б рекомендували звернути увагу учасникам українського агробізнесу? Наскільки вони є ефективними в умовах високої волатильності цін?

- Звичайно, найменш ризиковим інструментом є опціон, але він також є найбільш дорогим. Тому потрібно виходити з первинного завдання. В умовах вкрай високої волатильності поточного маркетингового року я все ж вкрай рекомендую застосовувати опціон, особливо якщо виробник займає позицію на більш довгостроковий період, наприклад, на наступний маркетинговий рік. Якщо ми говоримо про торговельну компанію і на менш короткий проміжок часу, то можна застосовувати ф'ючерси. Ризиком у даних випадках залишається базис – це різниця між цінами на Чиказькій біржі та цінами в Чорноморському регіоні. Базис також має свій діапазон волатильності, його можливо прогнозувати, але все ж цей діапазон залишається ризиком. Незважаючи на базисний ризик, я дуже рекомендую застосовувати хеджування в комплексі з торговою стратегією фізичного товару.

 

- Прогнози – справа невдячна, особливо в надволатильному 2020/21 МР, в якому навіть кукурудза з найбільш стабільної в ціновому аспекті культури перетворилася на турбулентну. Як вдається працювати за таких умов?

- Оскільки ринок став більш волатильним і складно прогнозованим, то стратегія змінилася на менш ризикову. Займаю позиції на біржі в значно меншому розмірі та на більш довгостроковий період. Більше приділяю увагу спреду між такими позиціями, як кукурудза та пшениця. Співвідношення даних культур рухається в історичному діапазоні.

 

- Незважаючи на те, що баланси попиту/пропозиції в Україні та в світі не є напруженими, 2020/21 МР став сезоном високих цін. На Вашу думку, чим це обумовлено?

- Щодо світового ринку ключовим фактором є Китай, реальний попит якого виявився значно вищим за прогнозований. До того ж необхідно брати до уваги баланси не лише світу в цілому, але і окремо основних гравців ринку. Наприклад, у США перехідні залишки сої та кукурудзи є найнижчими за останні 5 років. Другим значущим фактором є макроекономіка та інфляція. Ринок перенасичений грошима, і одним з інструментів заощадження активів є вкладення в сировинні товари, що додало ліквідності на ринку та значущості першого фактору .

 

- Як би Ви охарактеризували поточний стан ринку української кукурудзи з точки зору конкурентоспроможності та затребуваності на світовому ринку з урахуванням її реалізованого експортного потенціалу і наближення виходу на ринок урожаю з Південної півкулі?

- Україні слід знижувати ціну на кукурудзу, щоб бути конкурентною на традиційних ринках – ЄС, Єгипет . Цьому поки не дозволяє статися виробник, який стримує реалізацію свого товару. Але ринкова економіка відрегулює цей процес, тим більше що трейдеру невигідно купувати дорого собі в збиток, у виробника, і він просто цього не робитиме. Виробник, якщо хоче продати свою продукцію, змушений знижувати ціну. Таким чином, завдяки зниженню ціни українська кукурудза більше виходитиме на наші традиційні ринки. Звичайно, можливо, ще Китай візьме велику частину.

 

- Незважаючи на неоднозначний вплив погодного фактору на врожай кукурудзи в Південній Америці (затримка збирання сої / сівби кукурудзи в Бразилії через затяжні дощі та можливе зниження врожаю кукурудзи в Аргентині внаслідок нестачі вологи), потенціал виробництва зернової в даному регіоні залишається досить високим. Поділіться своїм баченням ситуації.

- Критично необхідні дощі в квітні. Спрогнозувати, якою буде погода, дуже складно. Але я суб'єктивно продовжую дивитися на це позитивно. Адже так само ми говорили в лютому та березні, й, по суті, тих незначних опадів достатньо для того, щоб вважати потенціал високим.

 

- На Вашу думку, як довго триватиме підтримка даних факторів і коли очікувати на обвал?

- Ймовірно, ми досягли певного піку, але на різкий обвал цін не слід очікувати. Зараз немає розуміння щодо нового врожаю, та й попит Китаю зберігається. Тому ринки, як завжди, є неоднозначними. Баланси дійсно з дуже низькими перехідними залишками. Таким чином, я вважаю, що лише з приходом нового врожаю нам слід очікувати на зниження цін.

 

- Дякую Вам за цікаву бесіду і на завершення прошу поділитися очікуваннями щодо другої половини 2020/21 МР. На що учасникам ринку варто звернути особливу увагу?

- Потрібно тримати руку на пульсі за такими факторами, як попит Китаю, макроситуація в світі (інфляція), посіви нового сезону, а також пильно стежити за погодою в Південній Америці.

 

Бесідувала Анна Танська

Реклама

Вхід