Україна: погодні умови і стан сільськогосподарських культур в Україні в травні 2021 року - НААН

Джерело

АПК-Інформ

12679

Підходить до завершення календарна весна. Якою вона була для озимих зернових культур? Якщо брати в цілому, то цілком задовільною і навіть сприятливою. Незважаючи на дещо пізніше від звичайних кліматичних строків відновлення весняної вегетації, а також на тривале похолодання та незначні заморозки, рослини озимини на час настання фази колосіння почуваються на більшості посівних площ порівняно добре. Дощі різної інтенсивності, які відзначалися упродовж квітня та в першій половині травня, забезпечили рослини необхідною вологою, хоча і стали перешкодою у проведенні регламентних робіт по боротьбі з бур’янами в посівах озимини у рекомендовані строки.

Невипадково вже на сьогодні серед спеціалістів-аграріїв, а особливо серед чиновників, з’являються думки та прогнози щодо майбутнього врожаю зернових культур, величина якого в поточному році може сягнути нових рекордних позначок. Якщо б мова йшла лише про озимі зернові культури, то важко було б з цим не погодитися, але в структурі аграрного виробництва є ще і ярі ранні та пізні зернові культури, продуктивний потенціал яких найбільшою мірою буде залежати від погодних умов упродовж наступних 23 місяців. У зв’язку з цим є значні перестороги щодо майбутнього врожаю, який, без сумніву, може бути одним з найкращих за останні роки, але й не таким оптимістичним, як комусь хотілося б це бачити.

Третя декада квітня характеризувалася мінливою, доволі прохолодною, з частими опадами різної інтенсивності погодою. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 3,3-15,6°С. У світлий час доби максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися до 21,6 та 41,4°С, а в нічний час – знижувалися до -1,1 та -2,4°С відповідно.

Середня температура повітря за декаду склала 8,9°С, що виявилося на 2,4°С нижче середньої багаторічної норми. Такий порівняно низький температурний режим упродовж даного календарного терміну відмічався вперше за останні 10 років (рис. 1).

Рис. 1. Середні значення температури повітря у третій декаді квітня, 2012–2021 рр.

 

Опади спостерігалися впродовж більшості днів декади. Їх кількість склала 21,9 мм, або на 8,9 мм більше від середніх багаторічних показників. Середня відносна вологість повітря становила 69 %, а її мінімальні значення знижувалися до 30 %.

На завершення третьої декади квітня запаси продуктивної вологи в ґрунті під озимими зерновими культурами характеризувалися переважно як достатні та добрі, в більшості випадків перевищували середню багаторічну норму і налічували в метровому шарі ґрунту залежно від попередника 139–176 мм.

Загалом, у квітні місяці середня температура повітря склала 8,1 °С, що виявилося на 1,1 °С нижче середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 56,8 мм, або на 21,8 мм більше від середніх багаторічних показників. Середня відносна вологість повітря склала 72 %, що виявилося на 6 % більше від кліматичної норми.

За останні 10 років така порівняно низька температура повітря у квітні місяці на фоні достатньо значної кількості опадів відмічалася вперше. За цей час впродовж даного календарного періоду більша кількість опадів випадала в 2015 (107 мм), 2016 (64,4 мм) та 2017 (98,0 мм) роках (рис. 2).

Рис. 2. Середні значення гідротермічних показників у квітні місяці, 2012–2021 рр.

 

Обстеження посівів пшениці озимої показало, що на завершення квітня рослини ранніх та оптимальних строків сівби (5–25.09) після кращих попередників знаходилися у фазі виходу в трубку; за пізньої сівби (5–15.10) – на її початку. Після непарових попередників на початку трубкування знаходилися лише рослини ранніх строків сівби, а за сівби в оптимальні і пізні строки – завершували фазу кущіння. До цього слід додати, що час настання у рослин фази виходу в трубку був близьким до середніх багаторічних строків, але поступався минулорічним показникам більш ніж на два тижні.

Фітосанітарний стан посівів характеризувався як задовільний та добрий. Лише на нижніх листках пшениці озимої спостерігалися пікніди септоріозу та незначні прояви борошнистої роси, що не становило суттєвої загрози для рослин.

В першій декаді травня утримувалася помірна за температурним режимом, з порівняно незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря варіювали в межах 8,7–17,8°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 24,4ºС, а мінімальна знижувалася до 1,8°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 46,0°С, а вночі охолоджувалася до -1,3°С.

Середня за першу декаду травня температура повітря склала 13,4 °С, що було на 0,5 °С нижче середніх багаторічних показників.

Кількість опадів за декаду (6,9 мм) виявилася незначною і була вдвічі меншою за середню багаторічну норму (14 мм). Середня відносна вологість повітря була близькою до звичайної в цю пору року і становила 60 %, хоча в окремі дні її мінімальні значення знижувалися до 25–31 %.

Загалом, погодні умови першої декади травня виявилися достатньо сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

Проведене польове обстеження посівів в останні дні звітного періоду показало, що на переважній більшості посівних площ рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур знаходилися у фазі виходу в трубку.

Пшениця ранніх та оптимальних строків сівби по кращих і удобрених попередниках мала середню висоту від 50 до 65 см і налічувала від 4 до 6 пагонів/рослину. За пізньої сівби рослини висотою 40–50 см сформували в середньому від 3 до 4 пагонів. Дещо гірший стан озимини відмічався на посівах після непарових попередників.

На завершення першої декади травня загальний стан посівів озимих зернових культур переважно характеризувався як добрий та задовільний.

У другій декаді травня відмічалася в міру мінлива, помірна за температурним режимом, часом жарка, з порівняно незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 9,3–20,8 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 27,5 °С, а поверхня ґрунту нагрівалася до 50,4 °С. Разом з тим, в нічний час мінімальна температура повітря та поверхні ґрунту знижувалася відповідно до 5,7 і 4,3 °С.

Середня температура повітря за декаду склала 16,2 °С, що було лише на 0,1 °С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, які відмічалися упродовж більшої частини декади у вигляді малоінтенсивних дощів, виявилася значно меншою від нормативних значень для даного календарного терміну (18 мм) і становила лише 11,3 мм. Разом з тим, таке хоча й незначне, але систематичне зволоження ґрунту підтримувало гарний мікроклімат у посівах озимих зернових культур і сприяло росту та розвитку рослин.

Середня відносна вологість повітря склала 68 % і була на 8 % більшою в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Мінімальні значення даного показника лише в окремі дні знижувалися до 32 %.

В першій половині декади у рослин більшості сортів ячменю озимого було відмічено фазу колосіння. На завершення звітного періоду рослини пшениці озимої ранніх строків сівби по кращих попередниках знаходилися на початку фази колосіння, за сівби в оптимальні та рекомендовані пізні строки – утворили прапорцевий листок. Незначне відставання в розвитку рослин відмічалося у посівах після непарових попередників, де рослини знаходилися на завершальних етапах фази виходу в трубку – від початку появи до утворення прапорцевого листка.

Впродовж декади загрозливих погодних явищ для озимих зернових культур не відмічалося, більшість посівів знаходилася в доброму стані.

Перша половина третьої декади травня характеризувалася в міру теплою та сухою погодою. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 15,5–18,1 °С. В окремі дні температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 25,7 та 47,5 °С, а в нічний час – знижувалися до 11,0 і 9,3 °С.

Кількість опадів за цей час випала близько 1,0 мм при середній багаторічній нормі для даної декади 18 мм. При інтенсивному водоспоживанні рослин, яке відмічається впродовж фаз виходу в трубку та колосіння, така кількість атмосферної вологи в окремих випадках може негативно позначитися на стані рослин, але в поточному році, найвірогідніше, критичними для рослин будуть друга і третя декади червня, упродовж яких і визначиться величина врожаю, в першу чергу пшениці озимої.

По завершенні першої половини третьої декади травня у більшості сортів пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби, які вирощуються після кращих попередників, було відзначено фазу колосіння; після непарових попередників – виколосилися рослини переважно ранніх строків сівби. Незначним виключенням є ранньостиглі сорти, у рослин яких фаза колосіння настала в середньому на тиждень раніше від інших. Загалом, щодо настання фаз розвитку рослин пшениці, то вони наближаються до середніх багаторічних строків, але суттєво відстають в порівнянні, наприклад, з минулим роком. Разом з тим, стан посівів залишається переважно добрим, про що свідчать густота та висота рослин, попередній аналіз структури колоса, задовільна фітосанітарна ситуація та сприятливі погодні умови впродовж весняного періоду.

Цьогорічна календарна весна, не дивлячись на прохолодний квітневий період, загалом виявилася доволі сприятливою для озимих зернових культур. Підвищений температурний режим у березні та помірне теплозабезпечення рослин у травні на фоні достатньої кількості опадів дали змогу озимині сформувати потужну надземну масу та розвинену кореневу систему, що є важливою передумовою формування гарного врожаю.

За весняний період середня температура повітря склала близько 8,4 ºС, що є близьким до середньої багаторічної норми, але за останні 5 років такий порівняно прохолодний температурний режим відмічався вперше, що для рослин озимих зернових культур, за відсутності значних заморозків, мало більш позитивний ефект, оскільки ріст та розвиток рослин відбувався за відсутності аномально високих температур повітря та посушливої погоди (рис. 3).

Рис. 3. Середня температура повітря ( °С ) за весняний період, 2017-2021 рр.

Середня кількість опадів становила близько 112 мм при середній багаторічній нормі 116 мм. За останні 5 років у цей час більше опадів випадало у 2017 (120 мм) та 2018 (155 мм) рр., менше – в 2019 (110 мм) та 2020 (98 мм) рр. (рис. 4).

Рис. 4. Середня кількість опадів (мм) за весняний період, 2017–2021 рр.

 

Як відомо, життєвий цикл озимих зернових культур складається із ряду періодів, які характеризуються якісними змінами біохімічних реакцій, фізіологічних функцій та органоутворюючих процесів. В розвитку рослин чітко просліджуються два основних періоди: формування вегетативних органів – коренів, стебел, листків; утворення генеративних органів – суцвіть, квіток, і органів розмноження – плодів та насіння. А тому найбільш висока продуктивність сільськогосподарських культур досягається оптимізацією умов їх росту і розвитку на основних етапах формування елементів урожайності. З урахуванням факторів, які впливають позитивно або негативно на врожай, можна значною мірою нівелювати вплив метеорологічних умов і цілеспрямовано використовувати контрольовані та керовані людиною фактори.

На кожному етапі свого розвитку рослини потребують відповідних співвідношень умов середовища, і чим ближчі ці співвідношення до оптимальних параметрів, тим вищими є передумови формування високої продуктивності.

Відомо, що в період від виходу рослин в трубку до цвітіння відбувається максимальний розвиток вегетативної маси пшениці, утворюються колоски. Чим гірша вологозабезпеченість рослин у цей період, тим меншою є зона поширення кореневої системи, тим більше скорочується асиміляційна поверхня і погіршуються умови для розвитку генеративних органів. Якщо ж під час формування колоса вологи недостатньо, то відновити його нормальний розвиток послідуючим покращанням вологозабезпеченості рослин неможливо.

На сьогоднішній день добре розвинені посіви пшениці озимої після кращих та удобрених попередників поки що не викликають занепокоєння. Саме на таких полях для підвищення показників якості зерна велике значення має позакореневе підживлення рослин розчином карбаміду (30–45 кг/га д.р.). Підживлення азотом бажано проводити у період, починаючи з фази колосіння до початку молочної стиглості зерна, що дає можливість збільшити вміст білка в зерні на 1–2 %, клейковини – на 2–4 %, силу борошна – на 15–50 о.а., об’єм хліба – на 10–50 см3.

Проведене обстеження посівів ярої групи культур свідчить, що рослини ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса знаходяться у фазі кущіння, горох сформував 8-й листок. Ярі колосові культури продовжують нарощувати вегетативну масу: збільшується їх висота, інтенсивно розвивається вторинна коренева система. Висота рослин ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса варіює від 29,9 до 37,7 см, кількість сформованих ними пагонів і вузлових коренів сягає 2,3–3,3 і 3,4–5,3 шт./рослину відповідно. Пошкоджень шкідниками, а також ураження хворобами не виявлено. Занепокоєння викликає значна кількість бур’янів, сходи яких з’явилися після опадів, і вимагає прийняття оперативних рішень щодо доцільності застосування гербіцидів у посівах згаданих культур.

Рослини кукурудзи І строку сівби (1 травня) ранньостиглої групи в середньому сформували 3,6 листка за висоти рослин 15,6 см; середньоранньої групи – 3,3 листка, висота рослин складає 13,7 см; рослинами кукурудзи середньостиглої та середньопізньої груп сформовано 3,3 та 3,1 листка за висоти 13,5 та 13,0 см відповідно. За ІІ строку сівби (10 травня) в посівах кукурудзи ранньостиглих гібридів сформовано 2,4 листка за висоти рослин 9,6 см; середньоранніми гібридами сформовано 2,0 листка, висота сягає 6,5 см; рослини середньостиглої групи сформували 2,2 листка та мають висоту рослин 6,8 см, а середньопізня група – 2,0 листка за висоти рослин 6,6 см.

Посіви соняшника та кукурудзи завдяки опадам, які випадали упродовж травня, знаходяться в досить доброму стані, проте низькі температури повітря на початку травня дещо затримали ріст та розвиток гібридів усіх груп стиглості та напряму використання. Сприятливі погодні умови можуть спровокувати дружнє проростання насіння бур’янів, а тому за потреби посіви соняшника та кукурудзи слід обробити страховими гербіцидами. Також в цей час при необхідності ефективним є застосування фунгіцидів та інсектицидів, що дозволяє збільшити тривалість функціонування листкового апарату, зменшити ушкодженість зерна і тим самим збільшити рівень врожайності.

Загалом, погодні умови більшої частини травня були сприятливими для росту і розвитку озимих та ярих зернових і зернобобових культур, подальший стан яких буде залежати від наявного гідротермічного режиму та вчасно проведених технологічних заходів по догляду за посівами на завершальних етапах вегетації рослин. Але слід розуміти також і те, що при утриманні посушливої погоди в період наливу зерна, особливо на фоні високих температур повітря, за рахунок отримання мілкого та щуплого зерна частка втраченого урожаю може становити від 10 до 15 %.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід