Пандемія COVID-19, висока волатильність цін, економічна криза, нестабільні погодно-кліматичні умови – все це і не тільки продовжує тримати операторів бобового ринку в напрузі навіть на стику сезонів.
Чи стане Індія головним ціноутворювачем на майданчику бобових в 2021/22 МР? Чи чекати топ-експортерам посилення конкуренції на світовій арені? Як буде розвиватися цінова ситуація, і чи очікувати операторам поліпшення торгового клімату і відновлення попиту? Про це і не тільки ми поговорили з Денисом Пльонкіним , виконавчим директором Agropa Trading.
- Денисе, підбиваючи підсумки 2020/21 МР, як ви можете охарактеризувати ситуацію на глобальному ринку зернобобових культур? Які ключові тренди і виклики в сезоні, що минув, Ви можете виділити?
- Я думаю, логічно, якщо перша тема, якої я торкнуся, буде про останню глобальну подію – пандемію. З упевненістю можу заявити, що коронавірус негативно позначився на споживанні бобових, але на захист бобових можна відзначити і скорочення споживання м'яса, птиці та риби.
Не можу не згадати і зростання вартості фрахту: наприклад, вартість фрахту на 20-футовий контейнер з порту Новоросійськ до порту Карачі (Пакистан – один з основних покупців чорноморських бобових культур) з відправкою в липні 2020 року була на рівні $1800, а в липні 2021-го – вже $2500-2700, тобто за один рік вартість фрахту зросла на 44%.
- Оператори ринку продовжують пильно стежити за погодним фактором і кліматичними умовами, які залишаються вкрай нестабільними. Які Ваші прогнози щодо виробництва та якісних характеристик основних бобових культур у країнах Причорномор'я?
- У Росії ми бачимо поступове зростання посівних площ і врожаю гороху. За останні три сезони урожай збільшився на 19% і склав 2,7 млн тонн в 2020 році. Так, в поточному році аналітики UkrAgroConsult очікують урожай на рівні 2,9 млн тонн. Однак аналітики ІА "АПК-Інформ" прогнозують зниження врожаю до 2,5 млн тонн.
Україна ж, навпаки, скоротила посівні площі і урожай в 2020 році в порівнянні з 2019-м (470 тис. проти 570 тис. тонн). Однак в поточному році UkrAgroConsult прогнозує валовий збір в межах 550-560 тис. тонн, хоча експерти ІА «АПК-Інформ» очікують обсяг виробництва гороху на рівні 485 тис. тонн.
Щодо нуту ситуація дещо інша: ми бачимо скорочення посівних площ і врожаю в Росії, починаючи з 620 тис. тонн в 2018 році до 290 тис. тонн в 2020 році (викликано це падінням цін на нут з піку в $1100-1200 в 2017 році), проте в 2021 році прогнозується урожай нуту на рівні 350 тис. тонн (сприяє цьому зростання цін на світовому ринку).
Абсолютно ідентичну ситуацію ми бачимо і в Україні: 480 тис. тонн в 2020/21 МР, прогноз врожаю на сезон-2021/22 – 560-570 тис. тонн.
Ситуація з виробництвом сочевиці в Росії ідентична до нуту: падіння врожаю зі 195 тис. тонн в 2018 році до 116 тис. тонн в 2020 році. У новому сезоні аналітики прогнозують урожай на рівні 120 тис. тонн. Україна фактично відсутня на світовому ринку з урожаєм 3 тис. тонн в 2020 році.
На даному етапі ми не очікуємо погіршення прогнозів врожаю в Чорноморському регіоні через погодні умови. Поки найнегативніше, що ми бачимо, – перенесення початку масового збирання на пару тижнів вперед.
- Що Ви можете сказати про конкуренцію України і РФ в поточному сезоні на ключових ринках збуту гороху, зокрема з точки зору цінової динаміки?
- Я не можу стверджувати, що Україна і Росія конкурують на експортному ринку гороху, оскільки географія продажів, згідно зі статистикою, відрізняється. Також слід відзначити і істотну різницю в обсязі експорту: Росія відправила на міжнародний ринок за неповний сезон-2020/21 600 тис. тонн, а Україна – 320 тис. тонн (тобто майже в 2 рази менше). Усереднена ціна українського гороху на аналогічному базисі поставки вище цін на російський на 7-15 дол. (залежно від напрямку та ринкової кон'юнктури).
- Як Ви оцінюєте роль Індії як ринку збуту бобових культур з Причорноморського регіону в 2021/22 МР, враховуючи складнощі з пандемією COVID-19 і напружену економічну ситуацію?
- Серед експортерів існує думка, що основні покупці бобових з Чорноморського регіону – це Індія і Пакистан, однак якщо вивчити митну статистику гороху, наприклад, то стає ясно, що це не зовсім так.
За сезон-2018/19 Росія і Україна спільно експортували трохи більше 1,45 млн тонн гороху. Основні покупці (в порядку зменшення обсягу закупівель) — це Європа, Індія і Туреччина.
За 2019/20 МР обсяг експорту склав трохи більше 1 млн тонн. Основні покупці змінилися – це Індія, Пакистан і Європа.
А за період з 1 липня 2020 року по квітень 2021 року на експорт було відправлено понад 900 тис. тонн. Головним покупцем гороху стала Європа, слідом йдуть Пакистан і Туреччина. Причому за поточний комерційний рік Європа купила гороху з Росії та України більше, ніж Індія або Пакистан за останні 2 роки.
Про що це свідчить? Про зростання споживання в Європі.
Споживання бобових зростає і в Індії, проте імпорт фактично заборонений урядом, що підтримує місцевих фермерів. Чого ми можемо очікувати в новому сезоні? Експортери виявляють надії на відкриття імпорту в Індії для Чорноморського гороху. Я вважаю, що в поточному календарному році цього не трапиться, але якщо ж диво станеться, то ціна гороху може встановити новий рекорд.
- Щодо топ-гравців бобового ринку, що Ви можете сказати про ситуацію в таких країнах-імпортерах, як КНР, Індія, ЄС, Пакистан, Бангладеш? Як пандемія COVID-19, а також складна економічна ситуація вплинули на торгові тренди?
- Пандемія коронавірусу в минулому календарному році істотно знизила обсяг закупівель країн-основних імпортерів бобових, проте в цьому році спостерігається відновлення обсягу торгів до середньорічних рівнів в Азії і значне зростання попиту в Європі.
Про Індію ми, я вважаю, можемо забути, як мінімум на півроку.
Ринком ходять чутки про те, що, можливо, Китай в цьому році дозволить імпорт українського гороху, але істотних передумов для цього поки не спостерігається, так що я зараховую цю думку до розряду бажань, ніж перспектив.
- Не можна не відзначити, що Канада і Австралія посилюють свою присутність на світовій арені бобових культур. Чи бачите Ви перерозподіл сил в бобовому торговому секторі в майбутньому сезоні?
- Посівні площі під бобовими в Канаді в цьому році скорочені на 6% в порівнянні з минулим роком і складають близько 3,5 млн га, що обумовлено інтересом фермерів до вирощування олійних культур: посівні площі ріпаку зросли на 7% в порівнянні з минулим роком, сої – на 5%, а льону – на 10%. Найбільше скорочення посівних площ в порівнянні з 2020 роком спостерігається по нуту і квасолі.
Урожай основних бобових культур (нут, горох, кінські боби, сочевиця і люпин) в Австралії орієнтовно складе 2,28 млн тонн, що на 23% нижче врожаю 2020 року (2,96 млн тонн).
У порівнянні з 2020 роком посівні площі нуту збільшені на 11% і складають 565 тис. га, посівні площі гороху збільшені на 14% – до 238 тис. га, в той час як посівні площі під іншими культурами скорочені.
- Які цінові тренди очікують на учасників ринку в новому сезоні? Чого варто очікувати трейдерам і на що звернути увагу?
- Перше, на що я б звернув свою увагу, – ситуація в Індії. Нагадаю: майже 2 роки тому імпортери закупили 266 тис. тонн бобових, переважно гороху, благо, заборона на імпорт була знята Високим судом Раджастану. Однак незадовго до прибуття вантажу в порти призначення Верховний суд Індії скасував рішення Високого суду і заборонив імпорт бобових. Вантаж, будучи заарештованим урядом Індії, пролежав у 8 портах майже 2 роки в очікуванні розв'язки цієї історії: до 11 липня 2021 року імпортери повинні або сплатити всі митні збори і штрафи і перенаправити вантаж в іншу країну, або вантаж буде конфіскований на користь держави. Однак варто відзначити, що розмір імпортного мита і штрафів може бути в 5 разів більше, ніж вартість самого вантажу, на думку індійських аналітиків, а так це насправді чи ні, ми дізнаємося в найближчим часом. Сумніваюся, що знайдуться бажаючі. Але якщо ж це станеться і обсяг перенаправленого товару буде як завгодно істотним, то це вкрай негативно позначиться на ціні в Пакистані і ОАЕ, адже вантаж буде пропонуватися за ціною 150-200 дол. за тонну (ціна з урахуванням якості товару, велика частина якого поїдена комахами).
Крім Індії, я б уважно стежив за фрахтовим ринком, адже витрати на логістику можуть досягати 30% від вартості товару.
- На завершення поділіться своїм баченням факторів, які будуть впливати на споживання в зерновому сегменті в найближчі 3-5 сезонів.
- Попит на здорову їжу і продукти харчування, при виробництві яких збиток екології мінімізований, зростає. Світовий ринок м'яса оцінюється в $1,7 трлн, а альтернативного протеїну – в $2,2 млрд за розрахунками Financial Times, через 15 років ринок м'яса, вирощеного на протеїні рослинного походження, може досягти $100 млрд.
Заміна традиційним м'ясним продуктам – один з основних напрямків агротехнологічного прориву.
Населення Землі на поточний момент становить трохи більше 7,8 млрд осіб. Згідно з прогнозом ООН, до 2030 р. воно складе більше 8,5 млрд осіб, а до 2040 року – вже 9,2 млрд осіб.
Безліч аналітичних видань стверджує, що кількість площ, виділених під пасовища, буде поступово скорочуватися. Чим же буде зростаюче населення Землі покривати свою потребу в протеїні? Я переконаний, що продуктами на основі білка рослинного протеїну: не важливо, нут це або м'ясо на основі горохового протеїну, зроблене в лабораторії.
Ми живемо в дивовижний час, коли наука і прогрес зробили величезний крок вперед. Ще 5 років тому люди сміялися над Ілоном Маском з його витівкою перевести світовий автотранспорт на електричну тягу, а зараз світові автоконцерни припиняють розробки ДВС і зайняті створенням електромобілів. Абсолютно аналогічна ситуація буде і з м'ясом: зараз для нас котлета з рослинним білком виглядає як забава для вегетаріанців, а вже «завтра» це стане нормою.
Розмовляла Поліна Калайда
