Маржинальність продуктів можна підвищити за рахунок надання їм нових властивостей – Борис Шестопалов (АПК-Информ: ИТОГИ №11 (89))

Джерело

АПК-Інформ

6860

Постковідний період перевірив на міцність всіх без винятку учасників агробізнесу України та світу. При цьому, якщо в торгівлі зменшення обсягів експорту зерна через торішній неврожай з лишком компенсувалося високими цінами і зростанням обсягів у грошовому вираженні, то для сектора переробки це стало реальним випробуванням на міцність. Разом з тим, будь-яка криза – це нові можливості. І коли, як не зараз, Україні вирішувати, чи залишиться вона сировинним придатком більш розвинених країн або почне інвестувати в майбутнє. За якими товарами майбутнє, на що звернути особливу увагу переробникам і чи є розвиток глибокої переробки єдиним можливим сценарієм розвитку даного бізнесу?

Про ключові тенденції зернопереробного та суміжних сегментів в Україні та світі, перспективи ринку Agri-Food з точки зору глобалізації та нових трендів ми поговорили з Борисом Шестопаловим, українським підприємцем у сфері агрифуд, співвласником і СЕО компанії HD-group і GFS group, віце-президентом ВАП.




- Вже другий сезон поспіль ринок функціонує в умовах сильної волатильності, багатофакторності і різко мінливих правил гри. Як вдається працювати і планувати в такому ринковому середовищі?

- Так і є, і в таких умовах що-небудь планувати дійсно досить складно. Більш того, ми бачимо, що в частині прогнозів всі експерти дуже обережні, конкретики і цифр ні від кого дочекатися неможливо. В принципі, це зрозуміло. Адже процеси, пов'язані з COVID-19, різко збили всі плани. І, хоча серед економістів існують і інші точки зору, я переконаний, що до такого значного зростання цін призвела саме пандемія, яка розігнала ситуацію на ринку продуктів харчування і в секторі переробки до глобальної істерії.

Ще зовсім недавно ми більшою мірою орієнтувалися на локальні проблеми і обговорювали питання якості зерна, законодавства, а також багато говорили про обладнання та внутрішнє споживання. Тепер же абсолютно очевидно, що Україна є частиною загальної системи, світового ринку, і ми вже не можемо сформувати стратегію розвитку підприємств і свого бізнесу, не орієнтуючись на глобальні тренди.



- Якщо говорити про зернопереробний сегмент, то які моменти ви відзначили б серед найбільш значущих?

- Найбільш показовими тут будуть кілька ключових цифр щодо ринку хлібобулочних виробів (ХБІ), який є прямою похідною від сектору зернопереробки. Так ось в 2020 році обсяг світового ринку ХБІ досяг рекордного значення – 448,2 млрд доларів, і підвищувальний тренд триває. Є очікування, що середньорічні темпи зростання ринку в 2021-2025 роках складуть 2,26%.

Якщо ж подивитися на динаміку світового споживання в 2021 році, то тут відзначається деяке просідання даного показника, викликане досить серйозним зростанням цін і цілком об'єктивним скороченням споживчого кошика не тільки в Україні, а й у всьому світі. Відповідно, є деяке зменшення споживання в грошовому еквіваленті. Так, прогнозована світова виручка в сегменті ХБІ в 2021 році складе 437,2 млрд доларів.

У той же час, зазначу такий важливий момент, як зниження споживання в натуральних одиницях. Тобто ринок зростає в грошах і падає у вагових значеннях.

Так, очікується, що обсяг сегмента хліба в світі до 2025 року складе 209,9 млн кг, за прогнозами аналітиків, в 2022 році обсяг зростання сегмента хліба буде негативним і складе -0,9%. У грошовому ж еквіваленті очікується, що після 2023 року ринок глобальних хлібобулочних виробів, розігнаний COVID-19 і споживчим попитом, може перевищити 500 млрд доларів. При цьому, по суті, це буде викликано не стільки нарощуванням споживання в кілограмах, скільки значним зростанням вартості даних продуктів і зростанням споживання високо маржинальних товарів.

 

- Як би ви охарактеризували динаміку світового споживання на душу населення? З точки зору структури ХБ і наскільки помітно витіснення крафтовими сортами хліба, скажімо так, більш звичних і соціальних?

- Варто звернути увагу на те, що світове споживання на душу населення зростає досить полого. У той же час, понад 2/3 ринку припадає на сегмент так званих дрібноштучних виробів та індивідуальних рішень і близько 1/3 ринку – традиційний хліб масових сортів, перш за все індустріального виробництва.

 

- Одним з перспективних напрямків у секторі ХБІ вважається сегмент заморожених продуктів. Як би ви охарактеризували його поточний стан?

- Заморожені напівфабрикати – це один з сегментів, що найбільш динамічно розвиваються. У короткостроковій перспективі даний ринок показує зростання практично на третину, тим самим він впритул наблизиться до частки 10% від загального обсягу споживання продуктів. Наприклад, за оцінками аналітиків, в 2021 році обсяг світового ринку заморожених ХБІ в грошовому вираженні повинен скласти 22,3 млрд доларів, а до 2026 року досягне 29,5 млрд доларів. За даним сегментом цікаво і важливо спостерігати з точки зору розуміння динаміки розвитку ринку в майбутньому.

Зростає попит на заморожені продукти і на продукти тривалого зберігання. За останні кілька років до COVID-19 я відвідав практично всі європейські конференції з заморожених продуктів, регулярно спілкуюся з аналітиками, виробниками обладнання та продуктів з різних країн. При цьому можу сказати, що такого зростання попиту на заморожені продукти не припускав ніхто.



- Чим, на Вашу думку, це пояснюється? Адже це досить специфічний продукт з точки зору виробництва, логістики і т. д.

- Даний тренд є дуже важливим і викликаний цілим набором факторів. По-перше, якщо говорити про дистрибуцію (доставка і продаж) заморожених продуктів, то складнощі, пов'язані зі створенням холодної логістики, тільки здаються такими на перший погляд. Насправді ж ці продукти набагато більш транспортабельні, вони дистрибутуються куди більшими кількостями і добре зберігаються в торгових мережах, а списання таких продуктів практично відповідає нулю.



- На сьогоднішній день більшість торгових мереж, в тому числі і в Україні, самостійно випікають хліб. Які основні тренди ви відзначаєте в цьому процесі? Наскільки швидко він набирає обертів?

- Традиційно розвиток ринку в Україні на кілька років відстає від східного сусіда, який, у свою чергу, відстає від тієї ж Польщі на ті ж самі кілька років. Разом з тим, потрібно визнати, що терміни подолання цих відставань дуже швидко скорочуються як у зв'язку з розвитком технологій, так і внаслідок збільшення швидкості процесів в цілому.

Показовим тут буде приклад того, що зовсім недавно сталося в Росії. Об'єднана мережа X5 Group (в яку увійшла всім відома «Пятерочка» і т.д.) налічує більше 2 тисяч гіпермаркетів у країні, кожен з яких має практично повний цикл виробництва хліба, і цехи, які готували напівфабрикат. На сьогоднішній день для того, щоб наситити потреби тільки однієї цієї мережі, бельгійська компанія La Lorraine (найбільший виробник замороженого напівфабрикату в Європі) будує в центрі Росії завод з виробництва напівфабрикату, практично гігафабрику продуктивністю 350 тонн на добу.

Хорошим прикладом є і динаміка французької компанії Mekaterm, у якої Україна замовляє і купує одну-дві лінії на рік, Росія – одну лінію на місяць, а Польща – на місяць будує один повномасштабний завод. Це дуже чітко демонструє, куди буде розвиватися ринок і куди будемо рухатися ми.



- Які тенденції Ви відзначаєте в зернопереробній галузі України в світлі ситуації з різким подорожчанням енергоносіїв і сировини? Чому рекордний урожай зерна ніяк не полегшив життя переробникам?

- У моєму розумінні, для зернопереробників високий урожай, по-перше, вже не впливає на внутрішні ціни, які все більше підвладні тенденціям глобального ринку. По-друге, я думаю, що високі врожаї будуть тільки посилювати коммодитизацію української економіки. На сьогоднішній день це досить тривожний тренд. Наслідком цього є те, що навіть самі унікальні та оригінальні товари швидко стають легковідтворюваними, а ціна їх реалізації стрімко провалюється від преміальної до мінімальної на ринку. У підсумку собівартість такого продукту лише незначно відрізняється від ціни вихідної сировини і упаковки.

За великим рахунком, всі питання, що хвилюють представників переробної галузі, стосуються вартості зерна та енергоносіїв у тонні або ж у питомій вазі кожної виробленої продукції. Причому незалежно від виду продукції. І все тому, що давно можна визнати, що борошно виробляється з трьох інгредієнтів: зерна, зарплат і енергоносіїв. Нас хвилює зміст сировинної та енергетичної складової всередині вартості нашого продукту з однієї простої причини – наша маржинальність в цьому продукті настільки незначна.

Кожен з виробників може подивитися на власний пакет SKU, на власний пакет пропозицій, на власну матрицю продажів і побачити, що в його реалізації буде превалювати виключно хліб масових сортів, який, як ми вже розуміємо, робиться із зерна, яке прив'язане до світових бірж, з газу, який вже ні до чого не прив'язаний, ринкової електроенергії і постійно зростаючої заробітної плати.

Поки коммодитизація продукту і сервісу буде превалюючим фактором і все, що турбуватиме переробників, це вартість зерна і яку постанову прийме уряд щодо обмеження експорту – до тих пір і триватиме падіння прибутковості ринку, рівно стільки ж будуть відбуватися процеси зростання коммодитизації і виробництва масових продуктів.

 

- Не менш важливим і цікавим є питання ціни продукту для кінцевого споживача. Чому українські товари перестали бути дешевшими за європейські?

- Низька вартість українських продуктів – це вже тільки ілюзія. Хліб масових сортів у тій же Польщі коштує дешевше, ніж в Україні. Чому? Тому що він виробляється з високою операційною ефективністю бізнесу, в якому максимально знижені енерговитрати і автоматизовано виробництво.

В даний час у всіх продуктах на глобальному ринку йде процес максимального дистанціювання коммодитизованих продуктів з точки зору розробки рецептур. Тому більшість країн Європи, навіть в умовах досить жорсткої кризи внаслідок COVID-19, не знижували, а збільшували свої інвестиції в RND. Наприклад, в Австрії при середній ставці корпоративного податку в 25% базове повернення коштів, витрачених на дослідження і RND, може становити 14,5%.

Також серед ключових тенденцій, характерних в даний час на ринку, можна виділити скорочення логістичних ланцюжків між ринками збуту і точками виробництва і те, що глобальні компанії все щільніше працюють з місцевими агровиробниками. В таких умовах локальним виробникам доведеться інвестувати в обладнання і в дотримання нових політик.



- У сформованих умовах що допоможе розвитку зернопереробної галузі України?

- В українських реаліях представникам зернопереробки потрібно більше думати, за можливості лобіювати і шукати рішення щодо підтримки інфраструктурних рішень (в т.ч. в області розробок і RND), ніж системи із забороною експорту, квотуванням або ж оподаткуванням.

В цілому, можу сказати, що затребуваність інновацій зростає і запит на нові продукти збільшується з року на рік. Нові товари утворюються на фундаменті з принципово нових функціональних властивостей продуктів, сучасних безпечних технологій виробництва та екологічності упаковки. У розробці дійсно нових продуктів має використовуватися відразу кілька інноваційних ідей. Ну і в цілому, я вважаю, що трансформація компаній – це вже невід'ємна частина сучасного бізнесу.

На сьогоднішній день, я вважаю, що єдиним рішенням для виживання великого індустріального бізнесу є його діджиталізація, яким би банальним це не здалося. Оскільки в даному випадку все, що ми можемо робити, це підвищувати маржинальність своїх продуктів за рахунок надання їм нових властивостей як в самому продукті, так і в сервісі доставки цього продукту, ну або багато в чому іншому.



- Що з елементів діджиталізації впроваджуєте у себе в групі компаній?

- За великим рахунком діджиталізація бізнесу – це коли до традиційного або нового бізнесу, наприклад з виробництва продуктів, пригвинтили те чи інше цифрове рішення, яке вирішує проблему логістики, оформлення замовлення і т. ін.

Ми, наприклад, зараз в компанії тестуємо проект з казахським стартапом Smart Satu, який вже використовує глобальний «Метро» и Procter&Gamble. Це система автоматизованого дашборда, автоматизованого рішення, яка дозволяє кожному власнику мікробізнесу здійснити пряме замовлення продуктів у виробників або дистриб'ютора прямо з його сервісної системи. Перша фаза тесту зараз проходить на власній торговельній мережі в Чернівцях, а наступним етапом буде впровадження платіжної системи. Це вже зроблено в Казахстані і в Росії за підтримки в одному випадку банку Kaspi, в іншому випадку – Ощадбанку. Це дозволить повністю вирішити проблему дебіторської заборгованості, оскільки операційний банк кожної торгової точки, підключеної і верифікованої в системі, виділяє ліміт кредитування з цільовою витратою даної суми виключно на оплату поставленого товару. У момент, коли система зафіксувала те, що товар надійшов на торгову точку, що теж робиться автоматично, просто йде списання ресурсу.

Все це і багато-багато іншого – це те, що сьогодні можна і потрібно застосовувати для того, щоб ми менше дискутувати про вартість електроенергії або газу в одній тонні продукту.



- Поділіться своїм баченням на більш довгострокову перспективу, скажімо, на 5-10 років. Які продукти стануть трендовими, крім заморожених напівфабрикатів?

- Необхідно спостерігати за більш глобальними трендами. Тому що, коли ми говоримо про те, що йде конкуренція за «гаманець» споживача, насправді йде боротьба не тільки за його гроші, але і за його час. У моєму розумінні головний фактор на сьогоднішній день – це конкуренція за час споживача. Адже, якщо ми подивимося на зростання вартості технологічних компаній за останні два роки, то найбільший приріст демонструють ті, хто має відношення до часу і розваг, тобто entertainment. Геймерські компанії, Netflix і т. ін., показують просто жахливі показники зростання завдяки тому, що вони, по суті, прикували до себе людину.

Ключовий показник, який вважається важливим критерієм, – це середня кількість часу, проведеного біля екрану, і кількість включень цього екрану. Насправді ігри давно є не способом заняття часу, а маркетплейсом – інструментом просування продуктів. Отже, здавалося б, який зв'язок між їжею та entertainment? Дуже просто, людина коли сидить біля екрану і дивиться улюблений серіал, вона щось їсть. І з цієї причини чіпси Lays, наприклад, показали зростання в 300% за останній рік. Наприклад, компанія Pepsi не говорить, що їх конкурент Coca-Cola, а вважає своїм конкурентом будь-якого виробника напоїв і цікавиться всім, що людина споживає (вода, соки, молоко і т. ін.).

Тобто, по суті справи, необхідно розуміти, що якась людина майбутнього – це загальна діаграма споживання всіх продуктів, скільки чого вона може спожити. Це і є конкуренція за її споживчу здатність і в тому числі за час, який вона витратить, поки не буде займатися чимось індустріальним. І раз ми говоримо про час, то буде розвиватися ринок продуктів швидкого приготування.



- Якщо говорити про зернопереробку, то це, перш за все, різноманітні снеки?

- Абсолютно вірно, це снекові позиції. І в даному випадку виробники продуктів з борошна і продукції зернопереробки в змозі це запропонувати. Більш того, виробники продуктів зернопереробки можуть запропонувати набагато більш здоровий і позитивний снек, ніж, наприклад, ті ж виробники з екструдованої картоплі. Тому я вважаю, що в цьому ринку безмежне поле можливостей.

У розвитку заморожених або недопечених продуктів також буде відбуватися конкуренція в плані сервісу і швидкості приготування цього продукту. Останніми роками ринок готової їжі (Ready Meal) зростає на 30%. Це дуже епічна цифра! Особливо, якщо врахувати, що з початком пандемії цей ринок сильно просів, а потім прийшов до тями, усвідомив свою унікальність і просто полетів у космос. Якщо ви запитаєте, яка сьогодні найбільша проблема у виробників готової їжі, я вам скажу – це швидкість поставки упаковки, яка сьогодні споживається дикими кількостями і в основній масі виробляється в Китаї. Тому в поточних реаліях тільки недорозвинення пакувальних рішень є фактором, що стримує ще більше зростання.

- Наскільки ви особисто вітаєте напрямок застосування заморожених продуктів населенням усього світу та українським споживачем зокрема?

- Якщо я правильно розумію, то питання про умовну шкідливість або корисність заморозки. Можу сказати, що правильна шокова заморозка враховує швидкість, з якою продукт набирає температуру за градієнтом до настання будь-яких руйнувань, і це абсолютно здорова і позитивна технологія. Ми провели величезну кількість експериментів і, щоб бути впевненими в якості шокової заморозки, використовуємо ту технологію, яка в Україні більше застосовується в металургії, а в світі – це розвинена харчова технологія. Ми використовуємо обладнання та рідкий азот шведської компанії Linde. Заморожування продукту при температурі нижче, ніж 50°С, виключає будь-яке зараження продукту або ж руйнування його структури. Я вважаю це прекрасною технологією, яка знайшла широке застосування в світі. У ній немає нічого поганого, рівно як і у використанні газомодифікованої середовища, яке дозволяє подовжити термін життя продукту на полицях.

Насправді заморожений продукт, вироблений сертифікованим виробником за відповідними правилами чесного виробництва, набагато здоровіше і в ньому можна бути більш впевненим, ніж у фреш-продукті (продукт з терміном життя 48-72 години; наприклад, в сендвічі – це 5-7 діб).

Фреш-продукт – це класна тенденція і одночасно досить складна технологія. У світі зараз розвиваються технології не просто фрешу, а супер-фрешу, або ж дейлі-фрешу, коли продукт з моменту розміщення його замовлення на виробництві до моменту потрапляння його до споживача проживає менше 24 годин. Ми намагаємося її застосовувати на новому майданчику в Києві. Скажімо так, це непроста, навіть нелегка технологія, але за нею є майбутнє.



- Ще одним вельми перспективним напрямком для України може стати глибока переробка, де зовсім інші продукти, маржинальність і ефективність переробки даної зернової групи, чи не так?

- Що стосується продуктів глибокої переробки, то я практично апологет цього руху. Я абсолютно впевнений у майбутньому глибокої переробки зерна, виробництва крохмалю, глютену та інших продуктів. Більше того, я вважаю, що, якщо Україна не використає можливості своїх великих врожаїв зерна і не піде в глибоку переробку, то це просто доб'є економіку зернопереробної галузі. Будемо експортувати все, що зібрали, забезпечувати приплив валютної виручки в країну і на цьому все...

Я навіть більше скажу, не можна втратити даний сегмент ринку, тому що на ньому з'являється дуже серйозний споживач і дуже серйозний гравець. Це тенденція, яка зростає з фантастичною швидкістю, і я зараз говорю про виробництво рослинного м'яса. За оцінками фахівців, до 2050 року тільки 1/3 м'яса буде виробляється натуральним способом, 1/3 м'яса буде рослинного походження і 1/3 буде вироблена в біореакторах. Тому для виробництва рослинного м'яса вже сьогодні відпрацьовується маса технологій з приготування продуктів рослинництва для експорту. Наприклад, Pepsi почала фінансувати Beyond Meat – це найбільший світовий виробник замінників м'яса на рослинній основі. І те, що вони йдуть в цьому ж напрямку, – це хороший знак. Тому глибока переробка – це єдиний можливий сценарій розвитку зернопереробного бізнесу.



Бесідувала Анна Танська

Реклама

Вхід