Ми хочемо скоротити відстань між фермером і кінцевим споживачем – UTA GROUP

Джерело

АПК-Інформ

3910

Другий сезон поспіль ринок функціонує в умовах багатофакторності та різко мінливих правил гри. Як вдається працювати і планувати в такому ринковому середовищі? Що допомагає встояти на плаву? Чи можна сказати, що вертикальна або горизонтальна інтеграція є єдиним способом забезпечення стійкості компанії, а якщо не можеш це робити самостійно, то краще вдатися до комплексних послуг?

Адже всі і давно говорять про оптимізацію, в контексті грамотного планування й оптимального використання ресурсів. Зараз же це стало швидше необхідністю, ніж просто правильною стратегією розвитку компанії. Всі намагаються економити час на всіх етапах логістичного ланцюжка та прагнуть отримати максимальний набір послуг в одному місці і за оптимальною ціною, тим самим забезпечивши собі конкурентну перевагу у вигляді гарантії постачання, зменшення часових і трудовитрат, а також підвищення маржі.

У пошуку відповідей на дані запитання ми звернулися до Павла Плотнікова, генерального директора ТОВ «УкрТрансАгро», директора ТОВ «УТА Логістик», які входять до UTA GROUP – Групи Компаній агробізнесу, що забезпечує повний цикл агрологістики в Азовському регіоні України, оптимізує процеси на кожному етапі – від виробника до кінцевого покупця.


 

 

- Павле, поділіться своїми враженнями щодо частини 2021/22 МР, яка минула. Які основні зміни в тенденціях експортної торгівлі через малі порти України Ви б відзначили? Як вони позначилися на роботі учасників ринку?

- Якщо розглядати першу половину сезону, то, на наш погляд, вона була досить-таки добре відпрацьована і видалася більш рівною та стабільною за відвантаженнями. Мабуть, це одна з ключових відмінностей від минулих років, коли в серпні-вересні ми спостерігали колосальний стрибок обсягів перевалки, а потім ішов спад активності.

Серед основних особливостей, які на собі відчули всі учасники ринку, я б виділив різке підвищення ставок фрахту на тлі зростаючих ринків морських перевезень. Територіально ми знаходимося на ринку coaster, і у нас у пріоритеті судна обсягом 6-8 тис. тонн. При цьому вихід економік багатьох країн із періоду пандемії пожвавив ринки, в результаті чого відновилися перевезення дуже великих обсягів альтернативних вантажів. Багато судновласників віддавали перевагу перевезенням залізної руди, сипких матеріалів і т.д. Внаслідок цього поточного року склалася дуже цікава модель торгівлі, при якій трейдери спершу знаходили і фрахтували судно. Знаючи терміни його прибуття до порту та вартість фрахту, десь за тиждень до цього знаходили кінцевого покупця й оформляли продаж, тим самим фактично мінімізуючи ризики зростання ставки фрахту. Класична модель включає в себе накопичення обсягу, укладання угоди з імпортером і лише потім пошук судна під продаж. Зараз же вийшло навпаки.

Також вперше за останні 5 років у нас дійсно покращилася ситуація з габаритно-ваговим контролем, і близько 90% автотранспорту заходить до нас на термінал без перевантаження. Навіть фермерські господарства не хочуть вантажити понад норму. Тому поточного року для того, щоб за фактом прийняти той самий обсяг, необхідно обробити більшу кількість машин.

 

- А які зміни відбулися з точки зору попиту імпортерів і географії експорту на малій воді?

- Якщо говорити про ринки збуту, то левова частка відвантажень відправляється до Лівану та Туреччини. При цьому попит такого традиційного для нашого регіону гравця, як Єгипет, зараз фактично відсутній на малій воді. У попередні сезони Єгипет був у трійці лідерів у структурі зовнішнього постачання пшениці як через наш термінал «УкрТрансАгро», так і через мілководні порти в цілому, з початку 2021/22 МР нами в цьому напрямку відправок ще не було. Разом із тим, політика Росії щодо квот і експортних ставок на зерно підвищила інтерес турецьких імпортерів до української продукції та допомогла нівелювати відсутність Єгипту.

В цілому, я б охарактеризував попит імпортерів як стабільний, та й пропозиції з боку аграріїв надходили більш-менш постійно. Ціни, в принципі, так само показують позитивну динаміку в зростанні, немає такої волатильності, як минулого сезону. Єдиною складністю став саме пошук суден. Також багато клієнтів при закуплених дуже великих обсягах тієї чи іншої продукції в господарствах не мали можливості їх вивезти і накопичувати в припортовій зоні, що знову ж зводилося до неможливості продати фізичний товар через відсутність судна.

Ячмінь добре показав себе цього року, за обігом і маржинальністю не поступається пшениці.

 

 

- З урахуванням того, що питання якості та змін вимог країн-імпортерів є невід'ємною частиною експорту, важливим аспектом роботи термінала є наявність лабораторії з оцінки якості вантажу і наявність у Групі такого активу, як фумігаційна компанія «Мартлет». Які зміни Ви відзначили в цьому контексті і, виходячи з цього, чи розширюєте спектр послуг?

- Щодо цього ми не відчули особливих змін, оскільки в основному відвантажуємо пшеницю до Лівану та Туреччини. Особливі вимоги з боку і лабораторій, і держорганів залишаються до партій, які відвантажуються до Китаю, Єгипту та Індії, але ми зараз у даних напрямках не працюємо.

До того ж, у принципі, якість української пшениці врожаю-2021 є гарною. Необхідно контролювати лише кілька критичних показників, таких як кількість пророслих зерен і число падіння, які дуже різняться в межах Азовського регіону. Особливо в Донецькій області. Були проблемні судна, відвантажені як нами, так і партнерами.

Що стосується компанії «Мартлет», то у нас на сьогоднішній день три напрямки діяльності. Перший – це фумігація, в рамках якого ми намагаємося збільшити обсяги обробок у Бердянську, Миколаєві і навіть розглядаємо можливість роботи в Одесі. Другий – планування приватної лабораторії, ми вже підготували будівлю під неї і зараз чекаємо на прийняття остаточного рішення уряду щодо скасування або зміни системи державних лабораторій. Третій напрямок, який для нас зараз є найцікавішим, – це дезінфекція. Ми дуже щільно займаємося проведенням обробок у садках, школах, магазинах. Нещодавно виграли великий тендер на проведення дезінфекції заводу «Метінвест». Ми віддаємо перевагу цьому напрямку, тому що це є затребуваним, і бачимо потенціал для розвитку, в той час як ринок фумігації вже, можна сказати, поділено і масштабне зростання на ньому обмежено.

 

- За підсумками 2020/21 МР UTA Group забезпечила понад 40% перевалки порту Маріуполь. Якою є структура перевалюваних вантажів? Чи продовжуєте ви розширювати їхній перелік?

- За 2020/21 МР через термінал «УкрТрансАгро» було відвантажено на експорт понад 430 тис. тонн агропродукції. Частка пшениці склала близько 83%, ячменю – 7%, кукурудзи – 4%, гороху – 3%, сорго – 2%, соняшнику – 1%. Основним імпортером пшениці, як і попереднього періоду, став Ліван – 43% від загального обсягу відвантаженої агропродукції. Також імпортерами з Азовського регіону були Єгипет (19%), Туреччина (15%), Ізраїль (8%), Італія (5%), Лівія (4%), Туніс (4%), Греція (2%). За попередній сезон термінал прийняв понад 12690 автомобілів і було проекспедовано 66 суден.

Разом із тим, з урахуванням рекордного врожаю пшениці в Україні в 2021/22 МР і для того, щоб максимально збільшити оборотність термінала, ми вирішили сконцентруватися на монокультурах. Так, ми поточного сезону практично відмовилися від перевалювання ячменю, шротів і нішевих культур і в основному зосередилися на відвантаженні продовольчої та фуражної пшениці.

У листопаді ми розпочали перевалювання кукурудзи. До речі, такого «мокрого» сезону по кукурудзі ще не було! Одна справа, коли ми сушимо 20% закупленого обсягу зерна, але 100% – це вже важко. Показник вологи зерна в Азовському регіоні в основному становить 16-19%, найчастіше його потрібно сушити по 2 рази. Для багатьох це стримуючий фактор з урахуванням того, що ставки на сушіння зросли в 3 рази в порівнянні з минулим роком. Тобто вони не хочуть підробляти кукурудзу і не везуть її, що, відповідно, впливає на обсяги приймання. Цього року додаткові труднощі створила заміна сушарки. Приймання кукурудзи довелося розпочати з налаштування обладнання. Незважаючи на це, нам вдалося вийти на досить-таки непогані показники.

 

- Цікаве рішення переключитися на монокультуру. Воно продиктоване ринковими реаліями та показниками оборотності термінала? Це частина загальної стратегії оптимізації Групи?

- Ми відстежуємо оборотність тієї чи іншої культури, і саме пшениця на сьогоднішній день є найстабільнішою і має найвищу оборотність. До того ж терміналу легше працювати, коли йде монокультура – немає пересорту і т.д.

У нас фактично все планування здійснюється аналітичним відділом, і, працюючи по всьому ланцюжку постачання, ми прогнозуємо попит імпортерів на зернові, попит/пропозицію автопарку і суден, завантаженість перевалочних потужностей і т.д. Будучи не теоретиками, а практиками, ми можемо більш глобально та тверезо дивитися на процеси, які відбуваються по всьому ланцюжку постачання, і з мінімальними похибками передбачати розвиток ринкової ситуації, коли будуть сплески/спади активності, і як, виходячи з цього, планувати свою роботу на кожному етапі.

До речі, в даному питанні ми пішли далі і цього року почали пропонувати клієнтам комплексну послугу – управління логістикою від поля до споживача.

 

- Пам'ятаю, як ми з Вами ще років 5-6 тому говорили про грамотне планування й оптимальне використання ресурсів компанії, причому як власних, так і клієнтів. Зараз же це швидше необхідність, аніж просто правильна стратегія. Всі прагнуть отримати максимальний набір сервісних послуг в одному місці та за оптимальною ціною, тим самим забезпечивши собі конкурентну перевагу у вигляді гарантії постачання, зменшення часових і трудовитрат. Поділіться своїми спостереженнями та досягненнями в цьому питанні.

- Ми обрали для себе вертикальну інтеграцію і протягом 5 років все реалізували, закрили весь ланцюжок послуг, що включає в себе доставку вантажу від заготівельника, перевалювання цього вантажу на терміналі, карантинне знезараження вантажу перед експортом, ну і, звичайно, агентування та фрахтування суден, так би мовити, «від поля до споживача». Це дозволяє нам робити складний аналіз, оцінювати тенденції в кожній ланці та розуміти ризики, які можуть виникнути по всьому ланцюжку.

Якщо говорити про глобальні плани на наступні 5 років, то це збільшення обсягів послуг за кожною ланкою, тобто горизонтальне розширення всіх бізнесів. Для цього у нас достатньо знань і досвіду. Виходячи із запитів клієнтів на надання послуг, можу сказати, що вже сьогодні ми можемо запропонувати більше, ніж від нас очікують.

Ядро бізнесу – це перевалювання, що забезпечується потужностями термінала «УкрТрансАгро». Морська логістика – це «Марітайм Логістікс», яка надає послуги з агентування суден, фрахтового брокерства, а також розглядає варіанти тайм-чартеру під вантажі клієнтів. Наземна логістика – це «УТА Логістик», яка працює з власним автопарком і автопарком партнерів, а також займається точковими переміщеннями, залучаючи орендні автомобілі. У 2019 році група поповнилася компанією «Світ Агро Трейд», яка займається закупівлею зернових у Приазовському регіоні з подальшим експортом через наш термінал, а цього року – фермерським господарством «Світанок». Таким чином, ми замкнули логістичний ланцюг, при цьому ще є куди розширюватися.

Тому наш клієнт може у нас замовити все «під ключ» і отримати всю необхідну інформацію в єдиному інформаційному вікні. Купивши зерно в будь-якому фермерському господарстві, ми забираємо його своїм автотранспортом, розміщуємо та відвантажуємо на судно, яке самі шукаємо і фрахтуємо. До того ж йому так простіше, адже, по суті, він з однією людиною вирішує питання, що виникли за всім ланцюжком, будь то проблеми з авто, з якістю, з вагою, на терміналі або із судном.

 

- Мова йде про підвищення конкурентоспроможності та маржинальності для клієнтів або швидше максимальний сервіс за оптимальною ціною?

- У поточних реаліях навіть питання гарантії виконання постачання в терміни – це вже конкурентна перевага. Додайте до цього істотні часові та грошові витрати через проблеми з логістикою, простої... А демередж, сума якого внаслідок подорожчання фрахту є просто колосальною! Один день демереджу може з легкістю нівелювати всю маржинальність угоди, а далі і зовсім зробити її збитковою. Якщо ви не втрачаєте на цьому, то ви вже на коні. Далі все зводиться до оптимізації та збільшення оборотності, пропорційно зростає і маржа.

 

- Якщо я не помиляюся, то не так давно було здійснено модернізацію термінала, розроблено та впроваджено нову програму автоматизації процесів і звітів, яка дозволяє клієнтам відстежувати свій вантаж у реальному часі. Ця програма є свого роду інтерфейсом комплексної послуги? Вона включає весь спектр наземної та морської логістики або лише роботу самого термінала?

- Почасти можна сказати і так. Проєкт знаходиться на стадії реалізації, і поки його повністю не запущено. Дана програма не просто формує звіти про роботу, а являє собою свого роду штучний інтелект. Вона здійснює аналіз і здатна приймати ряд рішень. Наприклад, якщо клієнт при вантажоперевезеннях вибивається з обсягу квоти за якимось-небудь класом, то програма сигналізує про це.

При цьому програма охоплює весь ланцюжок від поля до споживача. З такою необхідністю ми зіткнулися якраз цього року, після того як почали пропонувати клієнтам комплексну послугу управління логістикою. В рамках кожного клієнта ми об'єднали всі ланки ланцюжка, щодня аналізуючи його онлайн.

Звіт може продемонструвати клієнту, який обсяг було закуплено в господарствах, яка кількість машин щодоби перевозить вантаж, скільки продукції та якої якості зберігається на терміналі й який обсяг ще можна прийняти. Також клієнт може бачити, які судна зафрахтовано і коли вони будуть у порту. Крім того, проводиться розрахунок орієнтовно допустимого обсягу поставок продукції на термінал, щоб уникнути затарювання.

- Оптимізація – це коник всієї Групи. З якими проблемами довелося зіткнутися на шляху становлення, і які з них залишаються невирішеними на сьогоднішній день? Чому? Або які просто не вирішені, тому що все ще на стадії доопрацювання, розробки, планів?

- На сьогоднішній день нам необхідно зібрати та проаналізувати величезний масив інформації. Без оптимізації для цього довелося б наймати людей, які щодня заповнювали б таблиці з даними, потрібно було б створювати допоміжні відділи, до яких увійшли б юристи, бухгалтерія і т.д. Тому для нас зараз найбільший виклик і першорядна мета – автоматизація по максимуму всіх робочих процесів, оцифровування й аналіз.

 

- Я так розумію, саме з цією метою ще було створено аналітичний відділ і розроблено програму?

- Так, безумовно. У нас із появою кожної компанії або бізнесу до аналітичного відділу одразу ж потрапляє запит на планування та прогнозування цього напрямку. Раніше це був виключно трейдинг, тобто оцінювання попиту/пропозиції, врожайності, споживання і т.д. Зараз уже додався світовий фрахт, ми аналізуємо попит на перевезення металу, руди й інших товарів. Ми відстежуємо динаміку змін російського та світового ринків, які впливають на наш маленький регіон. Із появою напрямку сільського господарства ми направили запит на прогнозування ситуації та планування закупівель добрив, ціни на які зараз скачуть від 9000 до 28000 грн/т. Тобто наш аналітичний відділ іде в ногу з розвитком всієї Групи Компаній і бізнесів наших партнерів.

 

- А в цілому успіхи однієї компанії допомагали іншій, тобто чи був такий взаємопідсилюючий ефект? Коли оптимізація або відкриття нового напрямку в одній компанії робили якесь загальне благо в цілому для Групи Компаній? Напевно, без цього не вийшло б надати комплексні послуги, подивитися на ситуацію або проблему ширше...

- Така кількість компаній щодня дозволяє точково виручати один одного. Є тисячі подібних прикладів. У будь-якому випадку і впізнаваність на ринку, і репутація є вкрай важливими. Наприклад, із великою ймовірністю на фрахтовому ринку вдасться знайти і клієнта, і судновласника, коли вони знатимуть, що ми хороші, наприклад, у трейдингу. І це стосується всіх бізнесів – і фумігації, і агентування. У будь-якому випадку вся Група Компаній працює в синергії.

Якщо говорити про результати 2020/21 МР, то компанією «УТА Логістик» було організовано перевезення понад 117 тис. тонн агропродукції власним і найманим автотранспортом. Компанія «Світ Агро Трейд» закупила та реалізувала 30 тис. тонн агропродукції, в т.ч. на експорт – 20 тис. тонн. Фумігаційна компанія «Мартлет» здійснила обробку 490 тис. тонн вантажів, при цьому частка послуг, надана в Маріуполі, склала 87%, в Бердянську – 9%, Миколаєві – 4%. Компанія «Марітайм Логістікс» за звітний МР надала послуги агентування 69 суднам, у т.ч. 48 судам із зерновими вантажами.

 

- Які перспективи бачите для себе в розвитку фрахтового брокерства? Які переваги це дає вашим клієнтам?

- У перспективі у нас, звичайно, покрити максимальний обсяг для клієнтів. В ідеалі це 100% пошуку та надання суден під вантажі, які перевалюються у нас. І ми в цьому напрямку рухаємося. Питання в наших перевагах. По-перше, ми на даний момент супроводжуємо наших клієнтів на всіх етапах постачання і просимо від них зворотного зв'язку. По-друге, це вартість фрахту, що нами надається. Вона не має перевищувати ту, яку клієнт сам може знайти. Ми аналізуємо ринок, домовляємося із судновласниками про збільшення швидкості постановки й обробки судна і т.д., таким чином знижуючи вартість фрахту. До того ж завдяки аналізу фрахтового ринку ми можемо заздалегідь попередити клієнта про очікуване зростання або, навпаки, зниження ставок, на підставі чого допомогти йому вчасно законтрактуватися або ж не гарячкувати, почекати та збільшити прибуток.

Ми розглядаємо можливість тайм-чартеру, надання суден на постійній основі клієнтам протягом сезону. На даний момент у нас є 3-5 суден, які постійно приходять вантажитися до нас. Судновласників влаштовує якість надаваних нами послуг. Вони знають, що зайдуть на вивантаження, а ми вже зможемо запропонувати контракт на майбутній фрахт.

Також у нас є ідея пошуку суден, які раніше не працювали в акваторії Азовського моря. Цього року нам вдалося залучити 2-3 нові судна. Ми запропонували їм спробувати попрацювати на нашому ринку, на підставі проведеного нами аналізу продемонстрували їм можливість збільшення прибутку. Справа в тому, що в Азовському регіоні сформувався свого роду кістяк судновласників, які працюють тут на постійній основі, – близько 40-50, а ми хочемо збільшити пропозицію суден, конкуренцію між ними і, відповідно, знизити вартість фрахту.

- Всі розуміють, що Азовський регіон – це зона ризикованого землеробства. Що спонукало вас впритул наблизитися до фермерського господарства?

- По-перше, ми дуже хотіли зайнятися сільським господарством, але не заради високої рентабельності, тим більше що буквально 3 роки тому все в регіоні було ще дуже сумно, а з метою вникнути в проблеми фермера. І ми ознайомилися, незважаючи на те, що у нас лише 500 га землі. Коли ми тільки починали працювати в цьому напрямку, інші фермери насторожено дивилися на нас. Але потім ми почали їм допомагати, консультувати. Зараз ми володіємо технологічною основою, що дозволяє здійснювати якісний аналіз вантажу, який постачається на термінал. Ми робимо комплексний аналіз, що знаходить відгук у сільгоспвиробника. Багато хто з фермерів помилково визначав свою пшеницю як фуражну, в той час як вона виявлялася продовольчою. Щоб збільшити закупівельні партії, ми з ними зараз активно обговорюємо питання внесення добрив, спільної модернізації складського господарства та машдвору.

 

- Які цілі плануєте реалізувати в рамках розвитку даного напрямку діяльності Групи?

- Мета, до якої ми йдемо, – створення якогось консультаційного центру, такої подоби кооперативу, де ми плануємо об'єднати фермерів із метою надання допомоги їм для збільшення продуктивності, а в перспективі сприяти в продажах зерна через наш термінал.

На сьогоднішній день клієнтом термінала є трейдер. Фактично саме він купує і продає продукцію, та й у цілому задає тон у всьому ланцюжку. Ми розглядаємо фермера в перспективі як альтернативу або як другу категорію клієнта. З нашою допомогою він зможе пройти акредитацію, сформувати суднову партію спільно з іншими виробниками та продати її безпосередньо без посередників кінцевому споживачеві.

Наша головна мета – скоротити відстань між фермером і кінцевим споживачем. За останні років п'ять у нас кількість посередників при закупівлі зернових скоротилася, напевно, в 5 разів. Якщо раніше 10-15 посередників після оголошення закупівельної ціни на терміналі їхали до сільгоспвиробників і кожен накидав до ціни ще свою маржу, то зараз усі максимально працюють безпосередньо з трейдером. Є лише декілька швидше кредиторів (їх посередниками вже не назвеш), які закуповують зерно та перепродують його трейдерам.

У перспективі фермер все більше виходитиме в світ. Динаміка така є. А в нашому баченні фермер буде молодіти, цікавитися IT-рішеннями, відстежувати ціни, наймати автотранспорт, об'єднуватися при закупівлях з іншими підприємствами з метою економії. Стереотипи про те, що фермеру близько 70 років, він нікому не довіряє і все життя працює за одними і тими самими принципами, залишаться в минулому. В галузь приходитиме молодь, у якої зовсім інші можливості та потреби в комунікації. Тому ми прагнемо до тісної співпраці і з фермерами, і з профільними компаніями, і з обладміністрацією в рамках консультаційних послуг і практичної допомоги.

 

- Як виникла ця ідея? Після ваших поїздок Європою та США?

- Так, не буду приховувати, що ми їхали до Європи й Америки з метою подивитися, як у них відбувається комунікація в системі сільського господарства. І насправді ми не побачили нічого такого, чого не можна було б реалізувати у нас.

Те, чого нам не вистачає в принципі, – це довіри. Це природно, оскільки раніше «прозорість» на ринку була чимось аж ніяк не само собою зрозумілим, що позначалося на репутації трейдерів. Але ми вже близько 10 років у бізнесі, і, за моїми спостереженнями, рівень довіри на ринку зростає. Зараз уже велика рідкість почути про те, що хтось не заплатив, наприклад, за машину або вкрав щось. Трейдери зараз дуже дорожать репутацією, фактично всі з них акредитовані, фінансуються фондами, проходять перевірки. Зараз відносини на ринку стали більш цивілізованими. Більше звітності та роботи над ефективністю, жорсткіше контроль... Тому що всі розуміють, що маржа не нескінченна і, якщо можна так висловитися, на ринку є «касти», без яких можна обійтися.

У США та Європі є консультанти, які працюють із пулом фермерів. Вони радять, що сіяти, виходячи з прогнозів попиту імпортерів, коли закуповувати добрива, коли продавати врожай, допомагають із визначенням якості при збиранні. Такого собі роду супровід. Вони прагнуть завойовувати довіру, щоб бути впевненими, що в потрібний момент фермер звернеться до них за порадою. Подобу такого центру хочемо впровадити і ми.

 

- Про кооперативи в цілому говорили давно, але більше в контексті якихось нішевих культур. Там, де сформувати якісь однорідні обсяги досить складно. На які культури збираєтеся зробити акцент ви?

- Ми здійснювали розподіл не в аспекті культур, а за обсягом земельного банку. На наш погляд, фермер із площею земельного банку 3-5 тис. га – досить-таки самостійний в організації бізнесу. У нього є, як правило, штат юристів, бухгалтерія. Це вже повноцінне підприємство, а тому прийти до нього і запропонувати консультацію з бухгалтерії та юриспруденції безглуздо. Об'єднати таких фермерів навколо якої б то не було інфраструктури складно, тому що найчастіше у них вистачає власних коштів, у них є і свої склади, і лінійні елеватори, часто навіть з автотранспортом. Тобто можна сказати, що вони є на ринку цілком самодостатніми одиницями. У зв'язку з цим ми більше дивимося на дрібних фермерів, у яких проблеми з веденням бухгалтерії, в яких немає можливості кредитуватися, які не можуть дозволити собі утримувати штат аналітиків і побудувати власну інфраструктуру.

- А вирощувати будете, найімовірніше, пшеницю?

- Поки ми вирощуємо пшеницю та соняшник, але дивимося і на більш маржинальні культури. У нас є партнери, які, грубо кажучи, одразу ж фасують зібрану культуру та відправляють на ринки Європи. Фактично це вирощування під попит.

 

- Розкажіть трохи про плани Групи в коротко- та довгостроковій перспективі. Вже визначили для себе пріоритетні цілі?

- Глобально ми рухаємося в трьох напрямках. Перший вектор розвитку, який можна довго каскадувати й обговорювати, – це просування нашої комплексної послуги та розширення напрямків у ній. Відповідно, це збільшення обсягів автоперевезень і перевалки, кількості фрахтових контрактів. Другий напрямок – це наше сільське господарство та консультування фермерів. Розвиваючись самі, будемо розвивати і фермерів навколо нас. І третій великий блок – це автоматизація, тобто створення єдиного інформпростору, в якому всі учасники процесу зможуть оперативно отримувати необхідну інформацію.

Якщо розглядати «УкрТрансАгро», то одне з основних завдань – це збільшення обсягів одноразового зберігання, але це швидше в довгостроковій перспективі. Ми можемо працювати і з великими обсягами, але нам не вистачає потужностей. Тим більше що Україна демонструє позитивну динаміку з виробництва. Коли я тільки прийшов у цей бізнес, урожай 90 млн тонн для всіх здавався чимось нереальним. Зараз же і 120 млн тонн уже здаються цілком можливими.

 

- Якими є Ваші очікування щодо експортної торгівлі в другій половині 2021/22 МР з урахуванням специфіки Азовського регіону?

- Зараз ціна обвалилася, і попиту на грудень з боку імпортерів немає зовсім, тому в січень ми ввійдемо з добрими залишками зерна на терміналі й обсягами закупленого у фермерів зерна. Якщо погода дозволить, то в січні можливим є деяке пожвавлення продажів. У лютому ж, найімовірніше, буде просідання обсягів і темпів експорту через погоду, льодові кампанії тощо. Але з урахуванням того, що у нас сьогодні вистачає сільгоспвиробників, які ще не продали зерно і мають досить великі запаси, я вважаю, що навесні буде пожвавлення продажів і обсягів перевалки. Грудень ми закінчимо з обсягом перевалки на нашому терміналі близько 360-400 тис. тонн із початку 2021/22 МР, а в планах до кінця сезону перевалити близько 600 тис. тонн.

 

- Дякую за змістовну бесіду та бажаю успіхів усій Групі Компаній!

 

Бесідувала Анна Танська

Реклама

Вхід