Туреччина активізує імпорт пшениці до кінця сезону на тлі запасів, які скорочуються – SUNSEEDMAN

Джерело

АПК-Інформ

9632

Туреччина є світовим лідером серед експортерів пшеничного борошна. Однак внутрішнє виробництво пшениці в сезоні-2021/22 через посуху істотно скоротилося, що, в свою чергу, стимулює країну нарощувати імпорт зерна. Про те, які зміни відбулися на ринку зернових і продуктів переробки в Туреччині в 2021/22 МР, і про подальші перспективи в інтерв'ю ІА «АПК-Інформ» розповів Вейсел Кайя, незалежний експерт SUNSEEDMAN.


 

- Перша половина 2021/22 МР добігла кінця. Як би Ви охарактеризували цю частину сезону для ключових зернових культур (зокрема виробництво і активність торгівлі)?

- У Туреччині збирання пшениці і ячменю починається в травні і триває до липня, тому сезон прийнято вважати з 1 червня по 31 травня. Тобто вже 7,5 місяця сезону-2021/22 позаду. Через скорочення посівних площ, а також через несприятливі погодні умови взимку і протягом вегетаційного періоду, урожай пшениці в Туреччині в 2021/22 МР склав всього 15,5 млн тонн, тоді як в середньому даний показник знаходиться на рівні 18-19 млн тонн, включаючи 2,5 млн тонн зернової дурум. Річне споживання пшениці в Туреччині перевищує 25 млн тонн. Зернова використовується на насіння, а також переробляється в борошно для внутрішнього споживання та експорту, який становить близько 3 млн тонн на рік, що робить Туреччину провідним світовим постачальником борошна. Крім того, країна щорічно відвантажує близько 1,5 млн тонн макаронів і займає другу сходинку в рейтингу експортерів після Італії. Таким чином, в сезоні-2021/22 Туреччині необхідно імпортувати не менш ніж 10 млн тонн пшениці.

Валовий збір ячменю в 2021/22 МР оцінюється всього в 4 млн тонн (традиційний діапазон – 7-7,5 млн тонн). Туреччина споживає близько 8 млн тонн ячменю на рік, таким чином, імпорт зазначеної зернової в поточному МР очікується на рівні 4 млн тонн.

Збирання кукурудзи починається в кінці липня – на початку серпня для першого врожаю і триває до січня-лютого для другого. Незважаючи на значні втрати врожаю пшениці і ячменю, виробництво кукурудзи в Туреччині, на щастя, склало близько 6,5 млн тонн, що відповідає середньорічному показнику (6,5-7 млн тонн). Внутрішнє споживання зернової становить близько 8,5 млн тонн, тобто майже 2 млн тонн планується імпортувати.

За офіційними оцінками, в червні-грудні 2021/22 МР Туреччина імпортувала 5,49 млн тонн пшениці. Імпорт кукурудзи склав 800 тис. тонн за період з серпня по грудень.

Зазначу, що в період з 8 вересня 2021 р. по 31 грудня 2022 р. в Туреччині діє нульове імпортне мито на ключові зернові культури, яке раніше становило 45% для пшениці, 35% – для ячменю і 25% – для кукурудзи.

 

- На світовому ринку відзначається тенденція підвищення цін на основні зернові. Як ця тенденція позначиться на обсягах торгівлі Туреччини?

- Світові ціни на основні зернові культури в сезоні-2021/22 дійсно значно зросли, чому сприяли експортні обмеження, зокрема в Росії, висока вартість фрахту і т.п. Звичайно, така тенденція несприятливо позначається на турецькому імпорті і реекспорті. Тому в обставинах, що склалися приватні імпортери воліють закуповувати мінімально необхідні обсяги.

 

- У 2021 році ціни на пшеницю в Туреччині зросли майже в 3 рази за рахунок зростання світових цін і скорочення внутрішнього виробництва зернової через посуху. Як Ви оцінюєте попит на внутрішньому ринку, і які фактори впливатимуть на формування цін надалі?

- Дійсно, поточні ціни на пшеницю на внутрішньому ринку практично вдвічі вищі порівняно з показниками попереднього року: близько 4000 TRY/т для борошномельної пшениці проти 2000 TRY/т роком раніше. Основними причинами є зниження внутрішнього виробництва, високі світові ціни на умовах CIF і значне здешевлення турецької ліри по відношенню до долара США, що призвело до зростання витрат на імпорт навіть за нульового мита. Зростання цін на зерно призвело до зниження попиту на внутрішньому ринку країни. Оскільки Туреччина є нетто-імпортером пшениці, внутрішні ціни визначаються в основному вартістю імпорту і цінами продажів TMO.

Тому ми будемо уважно стежити за перспективами врожаю-2022/23, цінами на умовах CIF, співвідношенням курсу долара США до Турецької ліри і політикою TMO.

 

- В останні роки в світі відзначається поступове зниження обсягів торгівлі пшеничним борошном і підвищений попит на пшеницю багато в чому завдяки тому, що сировина довше зберігається, має велику варіативність використання, його легше транспортувати. Як би Ви оцінили потенціал експорту пшеничного борошна для Туреччини як одного з ключових постачальників даного продукту на світовий ринок до кінця сезону? Які тенденції очікуються в борошномельному секторі?

- Туреччина в середньому експортує близько 3 млн тонн пшеничного борошна на рік, будучи лідером в даному сегменті на світовому ринку. За офіційними оцінками, в червні-грудні 2021/22 МР країна відвантажила 1,88 млн тонн пшеничного борошна і 835 тис. тонн макаронів. Незважаючи на те, що турецькі експортери пшеничного борошна зіткнуться з такими труднощами, як висока вартість фрахту, зниження купівельного «апетиту» через більш високі ціни і т.д., темпи відвантаження можуть залишитися стабільними. Таким чином, ми очікуємо, що обсяги експорту пшеничного борошна в поточному сезоні будуть відповідати традиційним 3 млн тонн.

 

- На Вашу думку, чи відбудуться зміни в поточному сезоні серед ТОП-3 постачальників пшениці в Туреччину на тлі введених експортних обмежень в Росії?

- За офіційними оцінками, в червні-грудні 2021/22 МР Туреччина імпортувала 5,49 млн тонн пшениці, основними постачальниками якої є Росія, Україна і Молдова.

На тлі прагнення турецьких імпортерів диверсифікувати джерела імпорту за рахунок пошуку більш дешевих пропозицій зернової і стабільних постачальників частка пшениці російського походження скорочується. Зокрема, в червні-грудні поточного сезону вона становить 63% проти 80% роком раніше.

 

- Поточні темпи імпорту пшениці Туреччиною вище за торішні. Чи збережуться високі темпи імпортних закупівель зернової в найближчому майбутньому? Яка ситуація з внутрішніми запасами пшениці в Туреччині?

- Через нижчий врожай Туреччині потрібно збільшити імпорт пшениці для задоволення внутрішнього попиту, який, нагадаю, перевищує 25 млн тонн. Як я говорив вище, в поточному сезоні країна може закупити близько 10 млн тонн зернової на зовнішніх ринках.

Місцеві запаси пшениці скорочуються, і до кінця сезону ми очікуємо побачити більш активні темпи імпорту. Однак вирішальне значення матимуть, звичайно ж, тендерна політика TMO, ціни на умовах CIF і валютні зміни.

 

- FAS USDA скоротила прогноз імпорту пшениці Туреччиною в 2021/22 МР до 10,8 млн тонн через девальвацію турецької ліри. Однак очікуваний імпорт все ще вище за торішній результат. Як би Ви оцінили вплив валютних змін на обсяги закупівель у найближчі місяці?

- Незважаючи на високий рівень продовольчої інфляції, зниження внутрішнього попиту і ослаблення турецької ліри по відношенню до долара США, в поточному сезоні Туреччина може наростити імпорт пшениці в порівнянні з минулим МР через низьке внутрішнє виробництво, яке скоротилося приблизно на 2,5 млн тонн.

Звичайно, співвідношення курсу долара США і турецької ліри впливає не тільки на вартість імпорту, але і на купівельну спроможність місцевого населення і рівень інфляції. За повідомленнями, турецький уряд має намір зберегти курс турецької ліри по відношенню до долара США в діапазоні 13-14 (зараз близько 13,6). Однак ще рано говорити про те, чи це можливо, оскільки на даний момент Федеральний банк готується до підвищення процентних ставок.

 

- Україна і Туреччина уклали угоду про вільну торгівлю, в рамках якої встановлено нульове мито на постачання до Туреччини зернових культур з України. Як Ви оцінюєте перспективи торгівлі між країнами з урахуванням даних змін?

- Останніми роками обсяг торгівлі між Туреччиною і Україною стабільно збільшується, тому очевидно, що подібні угоди про вільну торгівлю сприятимуть розвитку даної тенденції.

 

- Погіршення макроекономічних показників змусило Державне агентство Туреччини із закупівель продовольства ТМО і приватних імпортерів переорієнтуватися на закупівлю пшениці на споті. Наскільки дана ситуація впливає на обсяги закупівлі і який розвиток бачите в подальшому?

- Державне агентство TMO є основним покупцем зернових через міжнародні тендери і в поточному сезоні вже закупило 2,68 млн тонн борошномельної пшениці, 2,77 млн тонн фуражного ячменю і 975 тис. тонн фуражної кукурудзи. Приватні імпортери намагаються закупити мінімально необхідні обсяги. Оскільки ТМО продає місцевим борошномелам і виробникам кормів зерно за нижчими цінами з метою боротьби з інфляцією, шанси і конкурентоспроможність приватних імпортерів погіршуються, якщо вони не реекспортують продукцію. Крім того, співвідношення курсу долара США і турецької ліри є настільки волатильним, що заважає турецьким приватним імпортерам і експортерам нарощувати обсяги торгівлі на місцевому і глобальному рівні.

Світові та локальні економічні умови є основними визначальними факторами торгівлі.

 

- Наостанок поділіться прогнозами щодо потенціалу виробництва зернових в Туреччині в сезоні-2022/23?

- Ще рано говорити про якісь конкретні цифри, але ми очікуємо скорочення посівної площі під ячменем і пшеницею в новому сезоні мінімум на 5% в порівнянні з роком раніше, що обумовлено зростанням виробничих витрат до рекордних значень, перш за все це стосується добрив.

Поточні погодні умови, на щастя, кращі, ніж у минулому сезоні з великою кількістю снігу та дощів. Однак прибирання почнеться тільки через 3-4 місяці, і погода в даний період буде відігравати важливу роль у формуванні потенціалу врожаю зернових.

У разі збереження сприятливих погодних умов для посівів і при достатній кількості внесених добрив аграрії Туреччини можуть зібрати близько 16-17 млн тонн пшениці і 5-6 млн тонн ячменю в 2022/23 МР.

 

Бесідувала Анна Лисенко

Реклама

Вхід