28 березня міністр сільського господарства Казахстану Єрбол Карашукєєв повідомив про розгляд можливості скасування кількісних обмежень на експорт насіння соняшнику та рослинної олії, дію яких встановлено щодо насіння соняшнику до 1 липня, соняшникової олії – до 1 червня ц.р. Ця заява, на думку голови Національної асоціації переробників олійних культур Ядикара Ібрагімова, загрожує ще більшим зростанням цін на олію та корми.
Як повідомив Я.Ібрагімов у коментарі АПК-Інформ, ситуація на внутрішньому ринку є не настільки критичною, як її показує Мінсільгосп РК. А одним із основних факторів підвищення цін на сільгосппродукцію на світовому ринку, на яку зараз орієнтуються казахстанські аграрії, є військові дії між росією та Україною, адже вони негативно впливають на проведення посівних робіт в українських господарствах.
«Нам необхідно думати наперед та вживати заходів для забезпечення продовольчої безпеки Казахстану. В такий нестабільний час дуже важливо мати сировину для переробки всередині країни та зберегти наявність робочих місць», - зазначив експерт.
Я.Ібрагімов нагадав, що російська федерація запровадила заборону на півроку на вивезення зерна та цукру, аналогічні заходи вжито в Киргизстані, лише на ширший перелік продукції. Також обмеження експорту сировинних товарів запроваджують і інші держави.
«Приклад із закриттям експорту зерна з росії яскраво показав, як за тиждень вартість пшениці на внутрішньому ринку підвищилася зі 120 до 150 тис. тенге/т, тобто зростання склало 25%. Таким чином, ринок пішов вгору, маючи «великий запас» пшениці в країні. Що стосується олійної сировини, зокрема насіння соняшнику, то тут країна має дефіцит. І, як наслідок, очікування є передбачуваними – це однозначне зростання цін на сировину. Наслідки для всіх очевидні – це зростання цін не лише на соняшникову олію, а й на високобілкові корми, які вплинуть на вартість м'ясної та молочної продукції. У разі скасування квот на експорт насіння соняшнику є ризики закриття вивезення насіння соняшнику за аналогією із зерном з росії до Казахстану через можливий «перетік» російської олійної сировини з республіки до третіх країн», - пояснив він.
Я.Ібрагімов також висловився з приводу ціни на насіння соняшнику, яка наразі коливається в діапазоні 245-280 тенге/кг, що на 17% вище за показник на початок 2022 р. На його думку, вартість олійної підвищується слідом за зростанням цін на світовому ринку, а на настрої аграріїв впливають спекулятивні дії трейдерів і власників елеваторів, які користуються відсутністю складів у фермерів.
«У Казахстані на фінансування сільського господарства виділяються чималі дотації, обсяг яких збільшується з року в рік. Лише поточного року на підтримку агропромислового комплексу передбачено 309 млрд тенге субсидій, у т.ч. на рослинництво – 79,7 млрд тенге, тваринництво – 100 млрд тенге, переробку сільгосппродукції – 8,4 млрд тенге, фінансові інструменти – 120,4 млрд тенге. Більше того, зараз наші олієзаводи фінансують проведення весняно-польових робіт – на сьогоднішній день обсяг виділених коштів становить понад 35 млрд тенге», - розповів експерт.
На думку голови Національної асоціації переробників олійних культур, уряд має на меті утримати інфляцію в допустимих межах, забезпечити макроекономічну стабільність. У країні приймаються рішення щодо розширення роботи моніторингових груп із рівня міст республіканського значення та регіонів до рівня районів. Подібні дії не вирішують проблеми, адже збільшення кількості перевірок є додатковим адміністративним бар'єром ведення бізнесу. При цьому структурні міністерства виносять на нараді Республіканського оперативного штабу з антикризових заходів при уряді пропозиції, які не приведуть до раніше поставлених завдань.
«Сенс субсидування сільського господарства втрачається, якщо держава наголошує на експорті сировини, адже вигідніше експортувати надлишки готової продукції та створювати робочі місця, забезпечувати продуктами переробки птахівництво та тваринництво, ніж вивозити олійну сировину та дивитися на підприємства, що простоюють», - резюмував Я.Ібрагімов.
