Багаторічна практика, пов’язана з аграрним виробництвом, науковою діяльністю та систематичним аналізом погодних умов, свідчить про те, наскільки різноманітними та неочікуваними можуть бути прояви тих чи інших метеорологічних явищ протягом одного календарного чи вегетаційного року, а тим більше впродовж декількох років і навіть десятиліть. Проте однозначно можна стверджувати – поступово клімат стає більш теплим та вологим, що в деяких регіонах призводить до катастрофічних наслідків, а в окремих місцях, і їх значно більше, принаймні в європейській частині світу, до поліпшення умов вирощування основних сільськогосподарських культур, серед яких головну роль відіграють озимі зернові культури й, зокрема, пшениця озима. Як правило, підвищення температурних показників відбувається переважно за рахунок зимового періоду, що дозволяє рослинам тією чи іншою мірою підтримувати процеси життєдіяльності навіть у цей час і навіть проходити певні етапи у своєму розвитку. Більша кількість опадів спостерігається в холодну пору року, але в першій половині літа почастішали дощі зливового характеру, які супроводжуються сильними вітрами та іноді градом, що призводить до ушкодження посівів, передусім до вилягання озимини.
Якщо ще 10 років тому друга половина весняного періоду відрізнялася посушливістю та високими температурами, то останніми роками ситуація на полях поступово змінилася – здебільшого достатня кількість опадів та помірний температурний режим упродовж квітня-травня дозволяють навіть ослабленим рослинам озимих зернових культур, сівба яких проводилася після непарових попередників у пізні строки, успішно нарощувати вегетативну масу, розвивати кореневу систему та протистояти короткочасному бездощів’ю, що спостерігається щороку протягом не менше 10–15 діб. Саме такі погодні умови весняного періоду багато в чому дозволили аграріям нашої держави останніми роками вирощувати значні врожаї зернових культур, де значна частка належала саме озимій пшениці.
Не став винятком із наведеного твердження і поточний вегетаційний рік, упродовж якого погодні умови весняної вегетації для озимих культур видалися доволі вдалими й супроводжувалися достатньою вологозабезпеченістю ґрунту, що стало наслідком періодичних дощів різної інтенсивності впродовж квітня-травня та помірної температури повітря, сприятливе поєднання яких дозволило рослинам пшениці після непарових попередників, зокрема після соняшнику, повні сходи яких було отримано на початку зими, до фази колосіння накопичити достатню вегетативну масу для формування врожаю середнього рівня.
Завершення квітня відбувалося на фоні мінливої погоди як за температурним режимом, так і за кількістю опадів. У третій декаді середня температура повітря склала 11,7°С, що виявилося на 0,4°С нижче середньої багаторічної норми. В окремі дні температура повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 23,1 та 40,6°С, а в нічний час охолоджувалися до -1,3 та -3,9°С відповідно. Середня кількість опадів становила 27,2 мм, або 227% кліматичної норми. Режим відносної вологості повітря знаходився на рівні нормативних значень і в середньому не перевищував 67%.
Загалом за квітень середня температура повітря склала 9,9°С і майже відповідала середній багаторічній нормі. Загальна кількість опадів становила 84,6 мм, що виявилося на 43,6 мм більше, ніж зазвичай упродовж даного календарного терміну, і суттєво поліпшила вологозабезпеченість рослин на початку фази виходу їх у трубку. Звичайно, що в окремих районах кількість опадів була дещо меншою від наведеної, але все ж таки більшою за кліматичну норму і достатньою для нормального подальшого розвитку рослин, принаймні до настання фази колосіння.
Доволі сприятливим для озимих зернових культур видався і травень, упродовж якого утримувалася в міру тепла, іноді прохолодна, з порівняно незначними опадами погода. Так, у першій декаді відмічався знижений температурний режим та переважала суха, майже без опадів погода. Середньодобова температура повітря утримувалася в межах 10,2–14,8°С. Вдень максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися до 22,4 і 44,3°С, а вночі – знижувалися до +1,5 і -2,0°С відповідно.
Середня температура повітря за декаду склала 11,9°С, що було на 2,8°С нижче кліматичної норми (рис. 1).
Рис. 1 Середні значення гідротермічних показників у першій декаді травня, 2013–2022 рр.
Продуктивні опади впродовж декади не спостерігалися, середня їх кількість становила лише 0,4 мм, або близько 3% кліматичної норми. В окремих районах рівень зволоження території виявився дещо вищим (випало 6–10 мм), але знову ж таки поступався нормативним значенням для даного календарного проміжку часу і не мав суттєвого впливу на вологозабезпеченість ґрунту.
Середня декадна відносна вологість повітря була достатньо низькою і становила 51%. Причому впродовж 5 днів у світлий час доби значення даного показника знижувалися до 30% і нижче, що свідчило про перші прояви атмосферної посухи.
До речі, такий складний гідротермічний режим упродовж першої декади травня (поєднання зниженої температури повітря та незначної кількості опадів) спостерігався вперше за останні 10 років.
Починаючи від початку відновлення активної вегетації озимих зернових культур до завершення першої декади травня, сума накопиченої рослинами ефективної температури вище +5°С склала в середньому 257°С, що майже відповідало кліматичній нормі (255°С). Упродовж звітного періоду запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою після різних попередників були достатні та задовільні і становили в орному шарі ґрунту 15–19 мм, у метровому – 119–147 мм.
Помірна температура повітря, яка утримувалася у світлий час доби, та достатні запаси вологи в ґрунті сприяли росту і розвитку озимих зернових культур. Обстеження посівів пшениці озимої показало, що протягом першої декади травня відбувалося інтенсивне нагромадження надземної маси рослин, у середньому добовий лінійний приріст листкових пластинок становив до 15–20 мм. Так, за сівби пшениці озимої після кращих попередників (чорний пар, горох, ріпак) 5–15.09 висота рослин (від поверхні ґрунту до кінчиків листкових пластинок) становила в середньому від 54 до 72 см, за сівби 20–30.09 – 52–66 см, за сівби 5–15.10 – 44–50 см. Дещо меншою була висота рослин озимини (42–48 см), що вирощується після соняшнику. Пшениця озима по завершенні першої декади тією чи іншою мірою знаходилася у фазі виходу рослин у трубку. В середньому на одному стеблі налічувалося від 2 до 3 міжвузлів, а довжина сформованого колосу знаходилася в межах від 7 до 20 мм.
Загалом погодні умови першої декади травня були сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.
У другій декаді продовжувала утримуватися порівняно прохолодна, як для цієї пори року, з істотними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 11,4–16,2°С і загалом були дещо нижчими від звичайних.
В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 28,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 52,2°С. У нічний час, навпаки, мінімальна температура повітря знижувалася до 1,7°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 1,5°С. Більше того, місцями в цей час на висоті 2 см від його поверхні відмічалися заморозки інтенсивністю до -1,4°С.
Середня температура повітря за другу декаду травня становила 14,5°С і була на 1,6°С нижчою в порівнянні із середньою багаторічною нормою. За останні 10 років більш холодною погода в цей час була у 2017 р. (12,1°С) та 2020 р. (13,6°С) (рис. 2).
Рис. 2 Середні значення гідротермічних показників у другій декаді травня, 2013–2022 рр.
Опади впродовж звітного періоду випадали достатньо нерівномірно навіть у межах однієї адміністративної області, а іноді й району. Їх кількість варіювалася в достатньо значному діапазоні (від 6–10 до 31–50 мм), але в середньому склала 17,7 мм, що виявилося на 1,7 мм більше кліматичної норми. Більше опадів протягом другої декади травня за останнє десятиліття відмічалося у 2014 р. (21,5 мм), 2016 р. (87,7 мм) та 2018 р. (26,9 мм).
Незважаючи на достатню кількість опадів, середня відносна вологість повітря за декаду становила 54% і була на 6% меншою в порівнянні з середньою багаторічною нормою. При цьому мінімальні значення даного показника впродовж шести днів знижувалися до 30% і нижче.
На завершення другої декади червня сума накопичених рослинами озимини ефективних температур вище +5°С, починаючи від часу відновлення весняної вегетації, склала 361°С, що фактично відповідало середній багаторічній нормі. До цього слід додати, що початок метеорологічного літа, тобто стійкий перехід середньодобових температур повітря через +15°С у бік підвищення, було зафіксовано в останній день декади – 20 травня.
Запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою після різних попередників здебільшого були достатні та оптимальні і становили в орному шарі ґрунту 20–27 мм, у метровому – 101–132 мм.
На завершення звітного періоду рослини пшениці озимої порівняно ранніх строків сівби (10–15.09) після кращих попередниках знаходилися на початку фази колосіння, мали середню висоту 80–85 см та налічували в середньому залежно від сорту 4–6 пагонів. За сівби в оптимальні строки (25–30.09) рослини озимини знаходилися на завершальному етапі фази виходу в трубку – утворили прапорцевий листок, мали висоту 75–80 см і сформували в середньому від 3 до 5 пагонів. За пізньої сівби по чорному пару та після непарових попередників у рослин пшениці озимої було відмічено появу прапорцевого листка, вони мали висоту 70–75 см, а в колосі налічувалося в середньому 15–17 колосків.
Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігалося за пізніх строків сівби (5–15.10) після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима утворила сходи лише в кінці листопада – на початку грудня минулого року та отримувала недостатню кількість поживних речовин, починаючи з осіннього періоду вегетації. На таких площах рослини сформували в середньому по 2,5–3,0 пагони висотою 60–65 см.
До цього слід додати, що в останні дні другої декади травня в більшості сортів ячменю озимого було відмічено фазу колосіння рослин. На цей час виколосилися також рослини ранньостиглих сортів пшениці озимої, зокрема сорт Фортеця (СГІ) та деякі інші, переважно іноземної селекції, які вирощуються після кращих попередників і висівалися в ранні та оптимальні строки.
Загалом упродовж звітного періоду розвиток рослин озимих зернових культур відбувався за відсутності аномальних фізіологічних відхилень і небажаних природних аномалій, їх стан на більшості посівних площ характеризувався як добрий та задовільний.
У третій декаді травня спостерігалася мінлива за температурним режимом, із незначними опадами погода. Середньодобова температура повітря знаходилася в межах 15,3–17,5°С. Вдень значення температурних показників повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 31,7 та 57,0°С, а вночі знижувалися до 3,5 та -0,8°С. Середня температура повітря за декаду склала 16,8°С, що було на 1,2°С нижче середніх багаторічних значень.
Кількість опадів виявилася незначною і становила лише 3,9 мм, або близько 22% кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря за декаду склала 60%, що було близько до звичайної, але впродовж двох днів мінімальні значення даного показника знижувалися нижче 30%. Звичайно, що за більш тривалої відсутності продуктивних опадів та за підвищення температури повітря, яке відмічалося в останні дні травня та на початку червня, стан озимих зернових культур буде поступово погіршуватися, наслідком чого буде передчасне припинення функціонування листків нижнього ярусу та в подальшому незадовільне наливання зерна і низька продуктивність рослин. Хоча це й песимістичний сценарій, але так може бути, враховуючи непередбачуваність погодних умов та тривалу відсутність жорсткої посухи останніми роками в першій половині весняно-літнього періоду, які в минулому дуже дошкуляли зерновиробникам.
До речі, на завершення третьої декади травня запаси продуктивної вологи в ґрунті під озиминою після кращих попередників знизилися в орному шарі ґрунту до 21 мм, у метровому – до 85 мм, що не є критичним на даний час, але попереду в рослин формування та наливання зерна, що потребуватиме також значної кількості вологи, яка зрештою і буде визначати рівень урожайності озимих зернових культур, насамперед пшениці озимої.
Також в останні дні декади було відмічено фазу колосіння навіть у рослин пізніх строків сівби після всіх попередників, винятком є пізньостиглі сорти іноземної селекції, а саме Мескаль, Самурай тощо. На відміну від минулого року, коли вологозабезпеченість ґрунту була достатньою впродовж травня-червня і дозволила цим та подібним сортам сформувати відносно гарний урожай, саме ці їхні фізіологічні ознаки (пізньостиглість та низька посухостійкість) в умовах цьогорічної вегетації можуть негативно вплинути на продуктивність рослин.
Загалом середня температура повітря за місяць склала 14,4°С, що було на 1,9°С нижче середньої багаторічної норми (рис. 3).
Рис. 3 Середні значення гідротермічних показників у травні 2013–2022 рр.
Кількість опадів виявилася значно меншою від середніх багаторічних значень, а саме 22,0 мм, або 43% кліматичної норми. При цьому рослини пшениці озимої завдяки достатній кількості опадів у квітні практично не відчували дефіциту вологи до початку фази колосіння. За останні 10 років більш холодним був лише травень 2020 р., середня температура повітря якого становила 13,7°С, а менше опадів за цей час відмічалося у 2013 р. (17,7 мм) та 2017 р. (13,6 мм).
Проведене обстеження посівів ярої групи культур свідчить, що рослини ячменю, пшениці та тритікале ярих, а також вівса знаходяться у фазі кущіння, горох сформував 8-й листок. Ярі колосові культури продовжують нарощувати вегетативну масу: збільшується їх висота, інтенсивно розвивається вторинна коренева система. Висота рослин ячменю, пшениці та тритікале ярих, а також вівса варіюється від 25,3 до 36,5 см, кількість сформованих ними пагонів і вузлових коренів сягає 2,2–3,1 і 3,3–5,2 шт./рослину відповідно. Пошкоджень шкідниками, а також ураження хворобами не виявлено. Занепокоєння викликає значна кількість бур’янів, що вимагає прийняття оперативних рішень щодо доцільності застосування гербіцидів у посівах згаданих культур.
Рослини кукурудзи І строку сівби ранньостиглої групи в середньому сформували 3,5 листка за висоти рослин 15,4 см; середньоранньої групи – 3,2 листка, висота рослин складає 13,5 см; рослинами кукурудзи середньостиглої та середньопізньої груп сформовано 3,2 та 3,0 листка за висоти 13,3 та 12,8 см відповідно. За ІІ строку сівби в посівах кукурудзи ранньостиглих гібридів сформовано 2,3 листка за висоти рослин 9,5 см; середньоранніми гібридами сформовано 1,9 листка, висота сягає 6,4 см; рослини середньостиглої групи сформували 2,1 листка та мають висоту рослин 6,7 см, а середньопізня група – 1,8 листка за висоти рослин 6,5 см.
Посіви соняшнику, ріпаку озимого та кукурудзи знаходяться в досить доброму стані, проте низька температура повітря на початку травня дещо затримала зростання та розвиток гібридів усіх груп стиглості та напряму використання. Сприятливі погодні умови можуть спровокувати дружнє проростання насіння бур’янів, а тому за потреби посіви соняшнику та кукурудзи слід обробити страховими гербіцидами. Також у цей час за необхідності ефективним є застосування фунгіцидів та інсектицидів, що дозволяє збільшити тривалість функціонування листкового апарату, зменшити ушкодженість зерна і в такий спосіб збільшити рівень урожайності.
Таким чином, погодні умови травня виявилися достатньо сприятливими для озимих зернових культур. Це стосується не тільки ростових процесів рослин, але й фітосанітарного стану посівів, який на час фази колосіння пшениці озимої характеризувався як порівняно добрий та задовільний. У результаті утримання зниженої температури повітря розвиток та поширення шкідників, як і хвороб, виявився незначним. Насамперед це стосується клопа черепашки, чисельність якого складає в середньому 0,3–0,7 екз./м2, місцями на окремих полях – 1,5–2,0 екз./м2. Значно менша кількість на полях озимих зернових культур у порівнянні з минулими роками трипсів, попелиць, цикадок та інших шкідників.
Лише незначне ураження рослин пшениці озимої спостерігається борошнистою росою і септоріозом, локалізація яких переважно знаходиться на листках нижнього ярусу, що з великою ймовірністю вказує на відсутність перспектив розвитку даних хвороб при утриманні помірного гідротермічного режиму в подальшому.
Разом з тим це не виключає профілактичні обробки посівів озимих зернових культур інсектицидами і особливо фунгіцидами, які зможуть захистити посіви від поширення хвороб у разі вилягання посівів, вірогідність яких є досить високою у червні, про що свідчить досвід попередніх років.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
