Грамотна автоматизація системи керування елеватором має починатися ще за воротами

Джерело

АПК-Інформ

4037

В умовах світової турбулентності аграрному ринку доводиться постійно стикатися з багатьма труднощами та ризиками. Як тільки аграрії, трейдери, переробники, перевізники і т.д. пристосовуються до одних умов, відразу як грім серед ясного неба можуть вибухнути нові складні обставини. І це при тому, що є ряд завдань, які потрібно вирішувати постійно. Так, багато елеваторів стикалися будь-коли з несумлінністю працівників або припущенням ними невеликих помилок, які призводили вже до більших проблем, а більшості сільгоспвиробників доводилося мати справу з аморальністю співробітників елеваторів, коли при прийманні занижувалися якісні показники сільгосппродукції. І цей список можна продовжувати і продовжувати, і саме тому всі прагнуть автоматизувати процеси управління елеватором та мінімізувати ризики фінансових втрат чи втрати довіри клієнтів.

Про види автоматизації, їх переваги та недоліки, про найбільш оптимальне рішення і не лише ми поговорили з Олександром Тодуровим, начальником відділу маркетингу компанії «Арт Порт».




- Олександре, на початку нашої бесіди, розкажіть детальніше про автоматизацію елеваторів.

- Автоматизацію елеваторів можна розділити на два великі напрямки:

  1. Автоматизація технологічних процесів зі зберігання, транспортування, сушіння, доопрацювання і т. ін. Наприклад, управління технологічним обладнанням (транспортери, норії, сушарки тощо), встановлення та зняття показань з різних датчиків, індикаторів тощо. Це звані системи управління технологічними процесами, чи АСУ ТП.

  2. Автоматизація обліку та управління елеватором. Наприклад, облік збереженої продукції, управління внутрішньою та зовнішньою логістикою транспорту, робота бухгалтерії, управління фінансовими потоками тощо.

 

 

Ці системи можуть бути як зв'язані між собою лише на рівні обміну інформацією і управляючих команд, так і працювати повністю самостійно і автономно друг від друга.

Наприклад, АСУ ТП може передавати в облікову систему результати зважування машин або дані з зернової сушарки про реальні витрати пального на сушіння конкретної партії зерна, які потім враховуватимуться при розрахунку витрат на підготовку партії до зберігання та розрахунку собівартості.

Інший приклад. Відповідно до результатів аналізів у лабораторії з вологості та інших параметрів система управління формує керуючі команди для АСУ ТП:

  • на перебудову транспортерів для подачі зерна з конкретної машини на сушіння;
  • на саму сушарку передається завдання – до яких значень потрібно сушити це зерно;
  • до якого силосу після сушіння направити його на зберігання.

Багато елеваторників досі плутають чи не бачать різниці між цими напрямками автоматизації. Вони вважають, що якщо все обладнання керується дистанційно з центрального пульта на комп'ютері, це означає, що елеватор повністю автоматизований. А на запитання "Як здійснюється облік, логістика, фінансові потоки?" відповідають: «А для обліку маємо бухгалтера".

У цій статті хочеться трохи поговорити саме про другий напрямок – про автоматизацію обліку та управління.



Як змінюється робота елеватора після впровадження автоматизованих систем управління?

- Ті елеватори, які впровадили автоматизовані системи для обліку та управління – вже відчули, що:

  • Співробітники стали ефективніше працювати. Зменшується кількість виконуваних «паперових», монотонних та одноманітних операцій, що потребують багато часу. Виключається дублювання дій різними співробітниками та дублювання введення однієї й тієї ж інформації на різних етапах роботи.
  • Різко зменшується кількість порушень та розкрадань на елеваторах. Горезвісний «людський фактор» значно менше впливає на результати.
  • Керівники та виконавці почали робити менше помилок і приймати невірні або явно помилкові рішення.

         - По-перше, система не дозволяє виконавцям приймати такі рішення.

         - По-друге, у них побільшало інформації для прийняття правильного рішення.

         - По-третє, всі дії документуються і завжди видно хто, коли і яке рішення ухвалив.

  • Скоротився час обслуговування одного клієнта, отже, той самий склад співробітників зміг обробити більше поклажодавців та заробляти більше грошей.
  • Стало менше порушень технологічних процесів та «забудькуватості» при виконанні договірних зобов'язань.
  • Зменшилась кількість спірних ситуацій типу

         - «я ж вам доповідав, і ви сказали зробити те»

         - «напевно, мене неправильно зрозуміли»

         - «напевно, я неправильно вас зрозумів» і т. ін.

Всі кроки під час проходження документів та узгодження виробничих питань стали прозорими та задокументованими.

  • Керівники всіх рівнів стали оперативно отримувати більш повну інформацію про поточну ситуацію, що допомогло їм точніше прогнозувати тенденції та ризики, що насуваються. Вони змогли більш виважено приймати рішення та краще контролювати всі виробничі процеси. А при використанні мобільних програм на смартфонах вони взагалі працюють «віддалено, але в режимі реального часу» і перестають бути «прив'язаними» до офісного комп'ютера. До того ж для отримання інформації їм не потрібно постійно «смикати» економістів і бухгалтерів – потрібно просто зайти в АСУ або мобільний додаток і подивитися інформацію, що цікавить.

 

- Чи можете коротко пояснити, в чому суть автоматизації обліку та управління для елеваторів і що це їм дасть після впровадження?

- Якщо коротко і зрозуміло, без наукових термінів, то можна сказати так: автоматизована система управління має сама, незалежно від прізвища конкретного співробітника, а лише від його посади та функціональних обов'язків:

  • вести дії співробітника за заданим алгоритмом та логікою роботи елеватора за всіма бізнес-процесами: пропуск на КПП, аналіз якості зерна, приймання, підробіток, зберігання, відвантаження зерна тощо;
  • прискорювати, здешевлювати та спрощувати всі процеси з обслуговування поклажодавців, зберігання та підробітку продукції;
  • автоматично вимагати погодження у необхідних процесах із певними посадовими особами;
  • виконувати всі розрахунки, ухвалені на елеваторі;
  • перевіряти введені дані на правильність та логічність – так званий «захист від дурня» та «людського фактору»;
  • автоматично «вирішувати» всі рутинні управлінські та виробничі питання;
  • полегшувати підготовку різних звітів та документів: стандартних договорів, довідок, реєстрів тощо;
  • розділяти доступ співробітників до інформації – кожен бачить лише інформацію, яка потрібна йому для роботи;
  •  знати та задавати послідовність дій при виникненні нестандартних ситуацій та підказувати співробітнику, що йому робити чи не робити у ситуації, що виникла.

Система управління не повинна бути для співробітника тягарем, сенс якого тільки в тому, щоб потім «намалювати шефу красиві звіти або графіки». Вона має допомагати в роботі та контролювати його дії.



- На Вашу експертну думку, що дасть впровадження АСУ елеватора як бізнесу?

- Відповідь на це запитання можу розбити на кілька простих та водночас важливих пунктів:

  • Чітко побудований алгоритм обробки транспорту під час приймання та відвантаження зернових дає контроль дій усіх учасників цього бізнес-процесу. Кожен співробітник виконує тільки свої, чітко визначені, дії, нічого зайвого не бачить і не змінює, програма за ним перевіряє ще раз, не дає вчинити некоректні дії.

  • «Людський фактор» та розкрадання зводяться до мінімуму. Звичайно, поклавши руку на серце, стовідсоткову гарантію того, що вкрасти щось на елеваторі неможливо, дати ніхто не зможе, але максимально ускладнити це питання автоматизована система обліку зможе. Особливо, якщо вона інтегрована із системою безпеки: відео/фото фіксація, контроль доступу, пропускна система тощо.

  • Система автоматизації полегшує та прискорює введення інформації, мінімізується кількість помилок : програма сама підбере, порахує, перевірить, заповнить тощо.

  • Усі дані зберігаються та обробляються в одному місці. Причому це реально надійне місце, без ризику їхньої втрати, несанкціонованого коригування та крадіжки.

  • Усі виробничі процеси уніфікуються, стають зрозумілими всім співробітників, контролюється порядок виконання операцій, виявляються і усуваються «вузькі місця». Навчання та «введення в дію» нових працівників спрощується і прискорюється, адже АСУ багато речей робить сама або «веде» співробітника за прописаним порядком дій.

  • Будь-який керівник завжди оперативно, тобто у будь-який момент часу, може сам, без залучення інших співробітників, побачити поточний стан справ: наявність, обсяги, якість продукції, що зберігається в розрізі силосів і культур, наявність транспорту на території, поточний стан виконання контрактів тощо.
  • Зменшується час на обслуговування одного поклажодавця , що дозволяє обслуговувати більшу кількість тих же співробітників.
  • Ведеться документування та історія роботи та взаємовідносин з контрагентами: завжди є відповіді на запитання на кшталт хто, коли, де і що робив.
  •  АСУ елеватора може надати кожному поклажодавцю свій електронний робочий кабінет, у якому він бачитиме всю поточну роботу: скільки і чого він зберігає, всі взаєморозрахунки, коли і скільки він повинен заплатити та іншу необхідну поклажодавцю інформацію.
  • І як результат. Підвищити свої конкурентні переваги на ринку – завжди приємніше обслуговуватись на елеваторі, який працює швидко, чесно, максимально прозоро та зрозуміло.



- У контексті існуючої ситуації чого потрібно прагнути у питаннях автоматизації елеваторів?

- Насамперед я відзначив би такий момент, як «Excel – автоматизація».

Основою автоматизації будь-якого процесу є первинні дані, які потрібно десь зберігати. Наприклад, дані на машину та водія, найменування продукції, якість та кількість прийнятого зерна, договори з контрагентами, завантаження силосів тощо.

І тут на сцену випливає найпростіша та найпоширеніша псевдоавтоматизація, яку часто називають «Excel – автоматизацією».

Суть їх у тому, що всі необхідні облікові дані зберігаються у Excel табличках. Зберігають їх на локальних комп'ютерах та копіюють від співробітника до співробітника. Трохи просунутіші – використовують для цього мережні диски, даючи спільний доступ потрібним співробітникам. Ну а «найпередовіші» – тримають ці таблиці на Google-дисках, моделюючи таким чином «онлайн доступ до даних з будь-якої частини світу».

Називати це автоматизацією не можна, тому що Excel лише трохи спрощує зберігання та розрахунки, але нічого не автоматизує і, тим більше, нічим не керує.



- На Вашу думку, в чому мінуси та плюси такого підходу?

- Серед основних мінусів "Excel - автоматизації" я виділяю наступне:

  • Звичайний «людський фактор»: помилки під час введення або коригування інформації – випадково натиснута цифра може завдати величезних збитків, коли замість 20 000 кг було прийнято 30 000 кг. А потім усім елеватором шукають – куди поділися ці 10 тонн. А потім з'ясовується «ой, я випадково не ту цифру натиснула». Але всі документи вже підписано і навіть гроші сплачено.
  • Дані практично завжди вводяться вручну, навіть незважаючи на те, що багато з них одні й ті ж чи постійно повторюються, наприклад, назви культури, дані на машини чи водіїв.
  • При введенні одних і тих же даних кожен співробітник пише їх по-різному: наприклад, літери в номерах машин одні вводять кирилицею, а інші англійською абеткою і т.п., що в результаті призводить до помилок у пошуку, сортуванні та у групуванні даних для звітів.
  • Випадкове чи навмисне спотворення або видалення інформації – Excel не забезпечує безпеки даних, і це дуже важливий момент. Неможливо забезпечити справжню безпеку інформації в Excel та розділення доступу до неї.
  • Таблиць часто не одна, що, по-перше, породжує дублювання дій та інформації, по-друге, «перетинає/нашаровує» зони відповідальності співробітників, по-третє, часто жодна з таблиць не може відобразити «картину в цілому».

Та й плюси Excel табличок тільки в тому, що це все практично безкоштовно. Але пам'ятаємо, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці».

 



Які ще існують методи автоматизації?

- Так звана «Клаптева автоматизація» - набір дрібних та різнопланових програм.

Другий підхід до автоматизації програмісти зазвичай називають «зоопарком».

Сенс його в тому, що автоматизуються невеликі шматочки виробничих та облікових процесів різними людьми, фірмами, у різний час і не пов'язаними між собою. Зазвичай це робиться під конкретних співробітників та їхнє розуміння, що має робити програма саме для їхньої зручності, без взаємозв'язку з іншими службами та процесами.

Наприклад, облік результатів аналізів у лабораторії ведеться у якійсь своїй системі, написаній «талановитим студентом», який працював кілька років тому і вже звільнився, але його програма продовжує працювати і влаштовує саме лабораторію. І вона ніяк не пов'язана з робочим місцем на КПП, ваговій та, тим більше, – обліком.

У обліковців своя програма, яку колись замовили знайомому фрілансеру, і він написав її тією мовою програмування, яку знав. Дані з лабораторії до неї вводяться вручну. За якими правилами обліку і як вона працює, вже ніхто не пам'ятає, але «начебто працює правильно». Як до неї вносяться зміни? «Ну, платимо цьому фрілансеру, і він щось там робить. Звичайно, це довго чекати і дорого, але без нього ми нікуди не дінемося – тільки він знає, як це працює».

До того ж, часто буває так, що співробітник, який працює з такою «автоматизацією», звільняється, забуває або не хоче сказати паролі, пояснити, як працювати з такою програмою, і все на цьому і закінчується. Більше ніхто нічого не знає, і все повертається до ручної роботи або Excel-автоматизації.

Плюсів у такої «автоматизації» зовсім мало: «начебто є», але особливого ефекту для всієї організації немає.

Мінуси все ті самі, що і при «Excel-автоматизації», тільки питання втрати та передачі даних між відділами та завданнями стоїть ще гостріше.

Якщо у випадку з excel зрозуміло, де і в якому вигляді вони зберігаються, то у випадку «зоопарку» кожна програма зберігає дані десь у своєму місці, часто в незрозумілих, кодованих чи зашифрованих файлах, і отримати доступ до них складно. Непоодинокі випадки, коли елеватори втрачали взагалі всі дані з таких програм.

Перенести дані з однієї програми в іншу в більшості випадків можна тільки вручну або знову ж таки через Excel.



- Я так розумію, що є й третій метод автоматизації. Що він собою являє?

- Так, це автоматизація обліку на елеваторі як «розширення» системи бухобліку.

Третій підхід полягає у розширенні можливостей вже існуючих програм бухгалтерського обліку.

Потрібно віддати належне бухгалтерам – вони завжди двома руками за автоматизацію своєї діяльності, і практично у кожній бухгалтерії впроваджено бухгалтерську систему.

І ось на базі цих програм, дописуючи додаткові модулі та функції, намагаються постфактум автоматизувати оперативний та управлінський облік.

Головний мінус цього підходу – немає оперативного обліку та управління виробничими процесами. Дані в таку систему вводяться знову ж таки вручну, одним бухгалтером і після того як пройшла операція, коли бухгалтер фізично зможе ввести дані в систему. «Людський фактор» за такого підходу грає дуже велику роль – все залежить від однієї людини. До того ж, такий підхід не дозволяє керувати оперативними процесами. Наприклад, визначати чіткий алгоритм та керувати рухом машини територією елеватора при здачі продукції залежно від культури та її якості.



- Виходячи з усього вищевикладеного, як має бути побудована система обліку та управління на елеваторі?

- Система автоматизації елеватора має будуватися на ідеології «Автоматизованих робочих місць» та єдиної системи зберігання та доступу до інформації. Тобто кожен співробітник, який виконує певні функції, має своє робоче місце в АСУ елеватора: АРМ «КПП», «Ваговик», «Лабораторія», «Змінний майстер», «Бухгалтер», «Директор» тощо.

Працівник вносить у систему лише дані, з якими працює. Причому він бачить, вносить та редагує дані лише у дозволений момент часу з виконанням усіх перевірок на коректність та їх логічну правильність.

Наприклад, ваговик вносить тільки брутто і нетто ваги машини, що проїхала через КПП, але не торкається даних щодо номеру, водія, вантажу і т.п. А при введенні контролюється, що «нетто вага» не може бути більшою за «брутто» і не може машина важити більше, наприклад, 50 тонн.

Для того, щоб працювати в такому АРМ, не потрібно знати Excel і мати вищу інженерну освіту. Також кожен АРМ автоматично готує всі паперові документи.

Змінний майстер, директор елеватора, крім робочого місця на стаціонарному комп'ютері, можуть мати і мобільне робоче місце. Особливо це стосується директора елеватора, який не завжди присутній на робочому місці, але всю необхідну йому інформацію матиме у спеціальному додатку на мобільному телефоні. З нього він зможе не лише оперативно контролювати роботу всього елеватора, а й узгоджувати різні питання. Наприклад, підтверджувати дозволи на відвантаження, приймання машин із «чорного» списку тощо.

 

 

Грамотно побудована система має починатися ще за воротами елеватора, організовуючи чергу в'їзду зерновозів на КПП. Машини не повинні накопичуватися на дорогах і майданчиках перед елеватором, а повинні, приїжджаючи у призначений час, одразу реєструватися та заїжджати у ворота КПП. Проблема ця дуже серйозна, особливо для елеваторів та зернових терміналів, розташованих поряд із міською межею, або для портових міст. Організується це за допомогою електронної черги заїзду машин, про яку ми поговоримо іншим разом.

Важливим елементом АСУ є питання автоматизації процесу приймання та відвантаження зерна з авто- або залізничного транспорту. Зупинимося, наприклад, на питанні обробки автомашин, що здають зерно на елеватор, оскільки такий виробничий процес є на будь-якому елеваторі або зерновому терміналі.

 

 

- Для тих, хто далекий від даних процесів, можете пояснити, як це все відбувається, як має бути побудовано систему обліку та управління на елеваторі?

- Давайте розглянемо його за етапами:

  1. Після прибуття до елеватора машина реєструється. При цьому в АСУ вносяться дані про машину, водія, вантаж з ТТН, яку приносить водій. Наприклад, номери машини та причепа, дані на водія, тип і вага зернових, що здаються, дані на поклажодавця і т.п.

Якщо елеватор веде «чорний» список машин (господарств, водіїв), які в минулому намагалися обдурити або мають погану репутацію, то на цьому етапі відразу відбувається перевірка – чи не потрапляє ця машина в такий список. Що робити з нею далі, вирішує начальник зміни або директор, використовуючи спеціальний мобільний додаток.

Після реєстрації водій отримує "знеособлену" картку з RFID-міткою, QR або штрих-кодом. Ця "картка машини" є її пропуском на всі наступні етапи здачі продукції і, одночасно, контролем за нею на території.

Формується черга в'їзду машин залежно від виробничого плану елеватора із приймання зерна. Водію за допомогою СМС або на зовнішньому табло надходить дозвіл на в'їзд на територію елеватора.

 

 

  1. Машина, використовуючи отриману електронну перепустку, в'їжджає через КПП, при цьому в АСУ фіксується час заїзду, і рухається за визначеним для неї маршрутом.

Наприклад, наступною точкою є пробовідбірник та лабораторія. Зчитуючи дані з картки машини, знеособлена зернова проба відправляється в лабораторію, яка проводить її аналіз і вносить результати аналізів в систему. При цьому співробітники не знають, якому поклажодавцю належить саме зерно, і цим виключається «людський фактор», коли для одних поклажодавців якість покращується, а для інших погіршується. Система сама виконає всі перевірки щодо обов'язковості введення показників якості та відповідності їх базису культури.

  1. Залежно від даних щодо якості продукції система може автоматично визначити клас продукції, що здається, і самостійно призначити силоси або інші місця зберігання продукції, що приймається, а також маршрут руху транспорту територією елеватора.

У разі, якщо виникли суперечності між запланованою якістю зерна у поклажедавця та реальними показниками в лабораторії, набирає чинності процедура арбітражу та погодження – чи здаватиметься дана партія і за яким класом. Сам арбітраж автоматизується шляхом передачі потрібних даних на пошту, месенджер зацікавлених сторін, а підтвердити їхнє рішення також можна віддалено.



  1. Після визначення класності машина отримує дозвіл на брутто-зважування. При заїзді на ваговий комплекс у водія зчитуються дані картки машини, а її вага, залежно від типу ваг, автоматично зчитується в систему або, якщо ваги не пов'язані з АСУ, його вручну заносить ваговик на своєму робочому місці. АРМ контролює проходження попередніх етапів процесу, припустимі відхилення ваги і т.д.

  1. Після зважування машина відправляється на призначену точку вивантаження.

  2. Після розвантаження повертається на ваги для зважування та отримання ваги нетто.

  3. Після цього водій виїжджає з території елеватора, здає свою картку машини і отримує всі необхідні паперові документи, які так само автоматично готуються в АСУ.

Одночасно працює система кількісно-якісного обліку (КЯО) всієї продукції, що зберігається, зв'язок з бухгалтерським обліком та підготовка всієї необхідної документації та звітності.

Управління рухом автомобіля територією можна здійснювати за допомогою світлофорів, керування якими інтегроване в АСУ.



- Наважуюсь припустити, що не все так гладко… З Вашого досвіду, які можуть виникнути проблеми при впровадженні систем автоматизації?

- Насамперед при впровадженні АСУ може з'явитися страх, що це дуже дорого.

Поняття «дорого» та «дешево» у кожного свої, але якщо врахувати, скільки коштуватиме помилка персоналу, наприклад, розвантаження машини з кукурудзою в силос, де зберігається пшениця, то вартість АСУ здається копійками. За великим рахунком, вартість системи автоматизації може обчислюватися вартістю декількох машин зерна. А тепер додайте сюди, що елеватор зможе збільшити кількість машин, що обробляються, і заробляти набагато більше. Досвід застосування свідчить, що всі витрати окупаються протягом першого року роботи.

Також багато хто вважає, що для всього цього потрібен свій «айтішник», сервери і т.п. Що можна сказати з цього приводу.

По-перше, свій «айтішник» це завжди добре, але його наявність зовсім не обов'язкова. Розробники самостійно проведуть бесіди зі співробітниками елеватора та налаштують усю систему під індивідуальні особливості кожного підприємства.

По-друге, щодо серверів, то вся система може працювати на основі «хмарних» технологій і SaaS (Software as a Service — програмне забезпечення як послуга). Про ці технології ми говорили з Вами минулого разу в інтерв'ю.

Працювати на SaaS моделі або встановлювати АСУ на своїх серверах вирішується в процесі аналізу та переговорів, але завжди можна почати працювати на SaaS, а потім, зрозумівши всі нюанси, перенести всю систему на власні сервери.



Також часто зустрічається така думка: «наші співробітники вже “старі”, щоб освоювати комп'ютер, вони звикли працювати в Excel і не зможуть освоїти нову систему». Це докорінно неправильно. Як показує досвід впровадження подібних автоматизованих систем, освоїти їх насправді набагато простіше, ніж вивчити всі тонкощі електронних таблиць. А ті, хто вже має досвід роботи з Excel, освоюють їх набагато швидше.

З цими системами людині набагато простіше працювати, адже вона виконує ті дії, які стосуються її функціональних обов'язків. До того ж система контролює правильність даних, що вводяться, і операцій, які виконуються співробітником. Наприклад, не потрібно постійно вводити номер машини, що приїхала, його просто потрібно вибрати зі списку, причому на ваговій він може вибрати тільки ту машину, яка вже проїхала КПП і отримала результати лабораторії, що виключає помилкове введення ваги для іншої машини.



Ще один найпоширеніший страх, але вже серед найманих співробітників, – це те, що після впровадження АСУ нас усіх звільнять.

Одна із помилок, що тягнеться ще з дев'яностих років минулого століття, – це те, що «як тільки нас автоматизують – половину персоналу звільнять». Займаючись понад 30 років автоматизацією, ще жодного разу не бачив, щоби після впровадження систем обліку та управління людей скоротили. Ось набирати нових співробітників – це так, бувало, що справді припиняли, бо «старі» працювали швидше та ефективніше. Нових треба було ще знайти та навчити. А навіщо, якщо «старі» вже все знали, вміли та стали після автоматизації своїх робочих місць краще працювати?



Також часто зустрічаються стереотипи у стилі «ми 20 років жили без цього, не померли – і ще проживемо».

Чесно кажучи, щось говорити на цю тему навіть якось дивно, хоча й цей аргумент теж наводять. Причому цікаво, що їздити на 20-річних «Жигулях» такі керівники зазвичай не хочуть.

Можна, звичайно, сподіватися, що, працюючи ще 10-20 років на старих технологіях та підходах, «пронесе», але віриться в це важко. Дуже часто доводиться читати, що сучасні та активні аграрні корпорації, купуючи черговий «старий» елеватор, вкладають у його модернізацію, як технічну, так і управлінську, чималі гроші і продовжують працювати на ньому більш ефективно, ніж колишні господарі. Отже, «колишні» на старих технологіях не змогли вижити в конкурентній боротьбі? Вони не змогли, а ви зможете?

За досвідом деякі найняті директори, особливо ті, хто планує незабаром перейти на іншу роботу, не завжди хочуть вкладатися в модернізацію управління і навіть самого виробництва, оскільки «особисто мені навіщо це потрібно?». Але це вже є проблемою засновників такого бізнесу.

 

- Якщо підбити підсумки нашої розмови, що б Ви сказали представникам бізнесу, які не можуть зважитися на цей крок?

- Як підсумки хочеться наголосити, що в сучасному діджиталізованому світі комп'ютерні системи стають «маст хев'ом» – обов'язковою умовою нормальної роботи підприємства, як, наприклад, у бухгалтеріях. Той, хто встигне першим впровадити системи управління, що підвищують ефективність роботи та зменшують витрати, має набагато більше шансів виграти в жорсткій конкурентній боротьбі. Ті, хто працюватиме «по-старому», навряд чи виживуть та зможуть успішно працювати і розвиватися в майбутньому.

Ну, а висновки кожен бізнесмен робитиме самостійно.



Бесідувала Анна Танська

Реклама

Вхід