З погляду агрономії цьогорічні умови вегетації озимих зернових культур, принаймні до фази колосіння рослин, є доволі сприятливими, беручи до уваги гідротермічні показники, та багатообіцяючими, якщо враховувати майбутній рівень їх врожайності. Чому саме так? Пояснюється дуже просто, якщо проаналізувати перебіг погодних умов впродовж поточного вегетаційного року. По-перше, незважаючи на затримку з сівбою озимини в осінній період в результаті тривалої дощової погоди та раннє припинення осінньої вегетації, рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур успішно перезимували, що пояснюється порівняно теплою зимою, частими і тривалими відлигами; по-друге, підвищені температури повітря в зимовий період та відсутність значного промерзання ґрунту зумовили достатньо значне накопичення продуктивної вологи в ґрунті на час відновлення весняної вегетації, що відбувалося переважно за рахунок частих дощів різної інтенсивності, а не снігу, висота і тривалість залягання якого на полях була незначною; по-третє, раннє відновлення процесів життєдіяльності озимини навесні, достатнє вологозабезпечення ґрунту та поступове наростання температурних показників зумовили формування потужної вегетативної маси у рослин навіть пізніх строків сівби; по-четверте, інтенсивні дощі впродовж квітня та в кінці травня суттєво збільшили запаси продуктивної вологи в ґрунті і забезпечили нормальний ріст та розвиток рослин протягом фази виходу їх у трубку, водоспоживання яких в цей час відбувається в найбільш посиленому режимі.
Отже, з настанням фази колосіння рослини озимих зернових культур на більшості посівних площ знаходилися в оптимальному фізіологічному стані, що забезпечує максимальний рівень їх врожайності, беручи до уваги потенціал продуктивності того чи іншого сорту. Але попереду ще близько місяця активної вегетації, можливі погодні сюрпризи, насамперед, у вигляді посух у другій половині червня, що може вплинути на зернову продуктивність рослин пізніх строків сівби і пізньостиглих сортів. Крім цього, можливі сильні грозові дощі зі шквалистим вітром та градом, що теж може призвести до вилягання рослин і тим самим зменшити рівень врожайності на 30% і більше.
Разом з тим, у третій декаді квітня утримувалася помірна за температурним режимом і дощова погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 7,8-14,2°С. У світлий час доби максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися до 21,7 і 35,0°С, а в нічний час знижувалися до 5,0 та 1,7°С відповідно.
Середня температура повітря за декаду склала 11,8°С, що виявилося на 0,3°С нижче середньої багаторічної норми. Опади спостерігалися впродовж більшості днів декади. Їх кількість склала 37,6 мм, або близько 313% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 81%, а її мінімальні значення знижувалися до 41%.
Загалом, у квітні середня температура повітря склала 10,1°С, що виявилося лише на 0,1 вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 88,6 мм, або більш ніж удвічі більше від середніх багаторічних значень (41 мм). Середня відносна вологість повітря склала 79%, що відповідало середній багаторічній нормі.
За останні 10 років вища температура повітря у цьому місяці відмічалася в 2016 (12,6°С), 2018 (12,9°С) та 2019 (10,9°С) рр., а більша кількість опадів за цей час випадала в 2015 (107 мм) та 2017 (98,0 мм) рр. (рис. 1).
Загалом, гідротермічний режим впродовж квітня виявився надзвичайно сприятливим для озимих зернових культур, особливо тих, сівба яких проводилася в пізні та надпізні строки, тобто впродовж жовтня–листопада минулого року.
В першій декаді травня спостерігалася доволі прохолодна, майже без опадів погода. Середньодобові температури повітря варіювали у межах від 8,3 до 15,6°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 22,6–24,7°С, а мінімальна знижувалася до 1,5–3,6°С. В світлий час доби поверхня ґрунту прогрівалася до 46,4–48,2°С, а вночі охолоджувалася до -1,0 – -1,5°С. В окремих районах місцями відмічались заморозки інтенсивністю до 3°С морозу.
Середня температура повітря склала 11,6°С, що було на 3,1°С нижче середніх багаторічних значень. Середня кількість опадів за декаду склала лише близько 1,0 мм, що становило 7,7% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря була на рівні 57%, тоді як мінімальна знижувалася до 26% (рис. 2).
До речі, за останні 10 років така прохолодна погода в цей час відмічалася вперше, а така незначна кількість опадів – вдруге. Менше опадів відмічалося за аналогічний період минулого року (0,4 мм).
На завершення декади сума накопичених рослинами ефективних температур повітря (вище 5°С) з часу відновлення весняної вегетації становила 284°С при середній багаторічній нормі 255°С. Запаси продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників характеризувалися як достатні та оптимальні і становили в метровому шарі ґрунту 130–144 мм, що фактично відповідало нормативним показникам.
За результатами обстеження посівів пшениці озимої, яке проводилося в останні дні першої декади травня, на більшості площ у рослин було відзначено появу прапорцевого листка, який свідчить про завершення фази виходу їх в трубку. Також було встановлено, що озимина ранніх та оптимальних строків сівби (5–25 вересня) після кращих і удобрених попередників мала середню висоту рослин від 51 до 60 см, за пізньої сівби – 42–52 см. Дещо меншою була висота рослин, які висівалися після непарових попередників, особливо, в пізні строки. Коефіцієнт кущення рослин залежно від попередника, строку сівби та рівня мінерального живлення становив у середньому від 2,2 до 5,4.
На завершення декади загальний стан посівів озимих зернових культур характеризувався як добрий та задовільний.
У другій декаді травня відбулося суттєве підвищення температурних показників, опади були відсутні. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 12,5–20,8°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася та знижувалася відповідно до 28,0 і 3,0°С, а поверхня ґрунту прогрівалася та охолоджувалася до 55,0 і 1,2°С. Місцями відмічалися заморозки інтенсивністю -1,5 – -2,0°С. Середня за декаду температура повітря склала 17,0°С, що було на 0,9°С вище середньої багаторічної норми (рис. 3).
За останні 10 років більш теплою була відповідна десятиденка в 2014 та 2019 роках. До речі, ближче до середини декади було відзначено перехід середньодобової температури повітря через +15°С в бік підвищення, що засвідчило початок метеорологічного літа.
Опади впродовж декади не спостерігалися, тоді як кліматологічна норма для даного проміжку часу становить 16 мм. Такий порівняно нетривалий період бездощів’я в цей час відмічався вперше за останнє десятиліття. В зв’язку з цим середня відносна вологість повітря склала 46%, а мінімальна в окремі дні знижувалася до 19%. Більше того, відносна вологість повітря 30% і менше утримувалася впродовж другої декади травня протягом 9 діб, що спричинило значні витрати вологи на інтенсивну транспірацію рослин і випаровування її з ґрунту.
В результаті сухої погоди, яка утримувалася упродовж двох декад травня, та зростання інтенсивності водоспоживання рослинами озимих зернових культур, запаси продуктивної вологи в ґрунті на час їх колосіння хоча і характеризувалися як достатні, але помітно знизилися і становили в орному шарі ґрунту 13–18 мм, в метровому – 73–86 мм, що відповідно було менше середньої багаторічної норми на 5–10 та 14–27 мм.
Обстеження посівів озимих зернових культур впродовж декади показало, що в першій половині звітного періоду було відмічено фазу колосіння у рослин ранньостиглих сортів пшениці озимої, які висівалися в ранні і оптимальні строки (Фортеця, Славна, Марія, Коханка, Краса ланів тощо), у решти сортів рослини на цей час виколосилися на 15–50%. На завершення декади фаза колосіння рослин була відмічена у більшості сортів вітчизняної селекції, які висівалися в рекомендовані строки, що було на 10–12 діб раніше середніх багаторічних строків, але стало звичайним явищем останніми роками і має загалом позитивне значення у формуванні зернової продуктивності озимини.
Рослини більшості сортів ячменю озимого залежно від строку сівби та попередника знаходилися на цей час у фазах колосіння та цвітіння.
На завершення другої декади травня, незважаючи на тимчасове ускладнення погодних умов, озимі зернові культури знаходилися переважно у доброму та задовільному стані.
У третій декаді травня переважала прохолодна, як для цієї пори року, і дощова погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 16,3–18,9°С. В окремі дні максимальні температури повітря і поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 25,6 та 44,5°С, а мінімальні значення цих показників знижувалися до +12,5 і 10,9°С. Середня температура повітря за декаду склала 17,8°С, що було лише на 0,2°С нижче середніх багаторічних значень даного показника.
Опадів випало близько 34 мм, або 155% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 72% при середній багаторічній нормі 60%. Достатньо тривалі дощі різної інтенсивності, які відмічалися впродовж декади, суттєво поповнили вологозапаси ґрунту, насамперед, це стосується його верхніх шарів, що загалом мало позитивний вплив на подальший розвиток рослин, оскільки попереду формування та налив зерна, що потребуватиме також значної кількості вологи, яка в кінцевому рахунку і буде визначати рівень врожайності озимих зернових культур.
Обстеження посівів пшениці озимої показало, що в останні дні декади рослини залежно від умов вирощування знаходилися на різних етапах свого розвитку – від початку фази колосіння до цвітіння та початку формування зернівки. За ранніх строків сівби (5–10 вересня) після кращих попередників сформовано в середньому від 612 до 675 продуктивних стебел на 1 м2; після непарових попередників – 452–515 шт./м2. За оптимальних строків сівби по чорному пару кількість продуктивних стебел становить 654–712 шт./м2; після непарових попередників – 473–525 шт./м2. За пізньої сівби відповідно до попередників – 483–575 та 452–497 шт./м2.
Проведене обстеження посівів ярої групи культур свідчить, що рослини ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса знаходяться у фазі кущіння, горох сформував 8-й листок. Ярі колосові культури продовжують нарощувати вегетативну масу: збільшується їх висота, інтенсивно розвивається вторинна коренева система. Висота рослин ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса варіює від 29,9 до 37,7 см, кількість сформованих ними пагонів і вузлових коренів сягає 2,3–3,3 і 3,4–5,3 шт./рослину відповідно. Пошкоджень шкідниками, а також ураження хворобами не виявлено. Занепокоєння викликає значна кількість бур’янів, сходи яких з’явилися після опадів і вимагає прийняття оперативних рішень щодо доцільності застосування гербіцидів у посівах згаданих культур.
Рослини кукурудзи І строку сівби ранньостиглої групи в середньому сформували 3,6 листка за висоти рослин 15,6 см; середньоранньої групи – 3,3 листка, висота рослин складає 13,7 см; рослинами кукурудзи середньостиглої та середньопізньої груп сформовано 3,3 та 3,1 листка за висоти 13,5 та 13,0 см відповідно. За ІІ строку сівби в посівах кукурудзи ранньостиглих гібридів сформовано 2,4 листка за висоти рослин 9,6 см; середньоранніми гібридами сформовано 2,0 листка, висота сягає 6,5 см; рослини середньостиглої групи сформували 2,2 листка та мають висоту рослин 6,8 см, а середньопізня група – 2,0 листка за висоти рослин 6,6 см.
Посіви соняшнику та кукурудзи, завдяки опадам, які випадали упродовж травня, знаходяться в досить доброму стані, проте низькі температури повітря на початку травня місяця дещо затримали ріст та розвиток гібридів усіх груп стиглості та напряму використання. Сприятливі погодні умови можуть спровокувати дружнє проростання насіння бур’янів, а тому за потреби посіви соняшнику та кукурудзи слід обробити страховими гербіцидами. Також в цей час за необхідності ефективним є застосування фунгіцидів та інсектицидів, що дозволяє збільшити тривалість функціонування листкового апарату, зменшити ушкодженість зерна і тим самим збільшити рівень врожайності.
Загалом, погодні умови, які спостерігалися протягом травня, були достатньо сприятливими для росту та розвитку озимих зернових культур і, зокрема, пшениці озимої. Так, середня температура повітря за місяць склала 15,5°С, що було на 0,8°С нижче середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 35,4 мм, або 69% від середніх багаторічних значень даного показника (рис. 4).
При цьому рослини пшениці озимої, як і інших озимих зернових культур, завдяки достатній кількості опадів у квітні практично не відчували дефіциту вологи до початку фази колосіння.
За останні 10 років подібною за температурними умовами або більш прохолодною була погода в цей час у 2016 (15,6°С), 2017 (15,4°С), 2020 (13,7°С) та 2022 (14,4°С) рр. Менше опадів випадало в 2017 (13,6 мм), 2021 (33,4 мм) і 2022 (22,0 мм) рр.
Найбільш сприятливим гідротермічний режим був для тих посівів, де сівба проводилася згідно технологічних вимог, а рослини розпочали зимівлю в оптимальному стані і успішно перезимували. Хоча не менш корисними такі погодні умови були і для рослин надпізніх строків сівби, які на окремих полях утворили сходи лише в першій декаді січня. Тільки завдяки помірній температурі повітря та достатньому зволоженню ґрунту така озимина змогла накопичити відносно потужну вегетативну масу.
На завершення травня місяця фітосанітарний стан посівів пшениці озимої характеризувався як порівняно добрий та задовільний. В результаті утримання пониженої температури повітря розвиток та поширення шкідників, як і хвороб, виявився незначним. Насамперед це стосується клопа черепашки, чисельність якого складає в середньому 0,4–0,7 екз./м2, місцями на окремих полях – 1,3–1,8 екз./м2.
Лише незначне ураження рослин пшениці озимої відмічається борошнистою росою і септоріозом, локалізація яких переважно знаходиться на листках нижнього ярусу, що з великою ймовірністю вказує на відсутність перспектив розвитку даних хвороб при утриманні помірного гідротермічного режиму в подальшому.
Разом з тим, це не виключає профілактичні обробки посівів озимих зернових культур інсектицидами і, особливо, фунгіцидами, які зможуть захистити посіви від поширення хвороб у разі їх вилягання, вірогідність якого є досить високою у червні місяці, про що свідчать минулі роки.
В цілому, погодні умови більшої частини весняного періоду були достатньо сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур, подальший стан яких буде залежати від наявного гідротермічного режиму та вчасно проведених технологічних заходів по догляду за посівами на завершальних етапах вегетації рослин. Проте, в разі утримання посушливої погоди в період наливу зерна, особливо, на фоні високих температур повітря, за рахунок отримання мілкого та щуплого зерна частка втраченого урожаю може становити від 15 до 20%, що передусім обумовлюється цьогорічними достатньо значними площами посіву озимини в надпізні строки, рослини яких дещо поступаються за морфобіологічними показниками оптимальним параметрам, а тому більш сприйнятливі до негативної дії абіотичних стрес-факторів.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
