Сівба озимих культур в Україні – дороге задоволення

Джерело

АПК-Інформ

1922

Один з ключових факторів, що впливають на формування майбутнього врожаю, - сівба озимих культур. Без перебільшення можна сказати, що період відповідальний, а значить не тільки погодні умови, але і оснащеність сільгоспвиробників МТР відіграють важливу роль.

У поточному році українські аграрії мали можливість приступити до польових робіт своєчасно, разом з тим, на більшій частині території країни друга половина серпня – жовтень були досить посушливими з високими температурними показниками. Внаслідок цього одні фермери вважали за доцільне переглядати період сівби, а інші – посівні площі. Однак не тільки погода впливала на хід посівної кампанії.


Затяжна осіння посівна кампанія вже стає традиційною для України, і причина цього – глобальні зміни клімату, які спостерігаються протягом останнього десятиліття. Незважаючи на затяжну осінь поточного сезону, аграріям, мабуть, досить складно вибрати оптимальний період для сівби так, щоб і не сіяти в суху землю, і сходи встигли увійти в зиму зміцнілими. В результаті плани сівби і розміри посівних площ під озимими культурами постійно коригуються.

 

Хід польових робіт в розрізі регіонів

У поточному році багато сільгоспвиробників центрального регіону розпочали озиму посівну в третій декаді серпня. При цьому, як повідомляли аграрії більшості областей, сівбу доводилося здійснювати, що називається, в суху землю. Причиною даної обставини стала відсутність продуктивних опадів на території регіону. Крім того, недолік вологи в ґрунті негативно позначався і на отриманні сходів озимих культур. Так, частина операторів ринку інформувала, що отримані до теперішнього часу на 70-80% посівних площ озимих сходи найчастіше фіксувалися після випадіння опадів, які спостерігалися на території регіону лише в третій декаді жовтня п.р.

Варто зазначити, що, за словами деяких сільгоспвиробників Вінницької та Кіровоградської областей, посівна в цій частині регіону стартувала у другій декаді серпня. Більшість господарств вважало доцільним розпочати ранню сівбу озимого ріпаку, незважаючи на недостатню кількість вологи в ґрунті, тому що розраховували компенсувати дефіцит у вересні. І в даний час аграрії повідомляли, що саме цей факт сприяв отриманню хороших сходів озимих культур на 85-95% посівних площ.

Крім того, оператори ринку інформують, що до початку листопада п.р. в цілому по регіону частка розкущених і готових до входу в зимівлю посівів озимих знаходиться в межах 50-80% від посівної площі. Даний факт викликає чималі побоювання щодо того, наскільки благополучними будуть перезимівля озимих зернових і їхній подальший розвиток навесні.

Старт посівної кампанії для північного регіону припав на третю декаду серпня – початок вересня п.р. Сільгоспвиробники даного регіону також інформували про дефіцит вологи в ґрунті на момент сівби, що негативно позначилося на сходах озимих. За словами аграріїв, на початок листопада ц.р. вони отримані на 70-95% посівних площ. Деякі господарства регіону повідомляли, що зважаючи на сівбу за несприятливих погодних умов були отримані нерівномірні сходи, які зараз знаходяться в різних фазах розвитку – від стадії шильця до кущіння. Даний факт, на їхню думку, може призвести до ризиків перезимівлі окремих посівних ділянок.

«У поточному році початок сівби озимої пшениці припав на другу декаду вересня, при цьому ґрунт був дуже сухий. Ризик поганої схожості посівного матеріалу був дуже високим, проте вибору у нас не було. Для забезпечення необхідної схожості збільшили норму висіву до 260-270 кг/га, і це дало свої результати. Так, в даний час сходи отримані практично на 95% площ і в цілому знаходяться в доброму і задовільному стані», - прокоментував сільгоспвиробник Сумської області.

 

Аналогічна ситуація спостерігалася і в східному регіоні. Аграрії даних областей теж розпочали сівбу у кінці серпня п.р. При цьому варто відзначити, що сільгоспвиробники інформували про наявність сходів на 70-85% посівних площ. За повідомленнями більшості аграріїв, на момент сівби запас продуктивної вологи в ґрунті був мінімальним, що також негативно відбилося на якості сходів озимих культур.

Однак до кінця жовтня ц.р. внаслідок збільшення запасів продуктивної вологи в ґрунті стан посівів озимих зернових і олійних в регіоні помітно покращився. Як повідомляють оператори ринку, якщо до 15 листопада п.р. температура істотно не зміниться, то всі посіяні озимі культури можуть повноцінно увійти в зиму.

Аграрії південного регіону інформували про те, що посівна кампанія стартувала в кінці другої декади серпня п. р. Однак активна стадія сівби озимих культур припала на більш пізній період у зв'язку з дефіцитом вологи в ґрунті. Багато сільгоспвиробників розраховували, що більш пізні терміни сівби дозволять дочекатися продуктивних опадів в регіоні. Разом з тим, більшість з них зазначали, що сіяти були змушені в суху землю, а опади фіксувалися лише в третій декаді жовтня, коли польові роботи були практично завершені.

«Погодні умови цього року змусили нас частково переглянути озимий клин з метою мінімізації можливих ризиків. У підсумку зменшили площу під озимою пшеницею на 10%, плануючи збільшити при весняній сівбі площа під соняшником. В даний час агроном оцінює стан сходів озимих культур як задовільний, час набрати необхідну вегетативну масу ще є, оскільки погода цього року була досить тепла для даної пори року», - розповів аграрій Херсонської області.

Сходи озимих культур, за словами операторів ринку, були отримані на 60-90% посівних площ. Як зазначали респонденти, опади в четвертій декаді жовтня мали сприятливий вплив на посіви озимих.

Так, в даний час озима пшениця на більшості посівів знаходиться в стадії початку кущіння, озимий ріпак – 4-7 листків. Разом з тим, близько 10-30% сходів, як і раніше, залишаються недостатньо розвиненими для перезимівлі.

Посівна кампанія в західному регіоні стартувала на початку вересня п.р. Як повідомляють аграрії даних областей, на момент сівби вологи в ґрунті було достатньо, і польові роботи проходили переважно в оптимальних агрокліматичних умовах. В результаті сходи озимих культур отримано на 85-95% посівних площ і в даний час знаходяться в більшості випадків в доброму та задовільному стані. Зокрема, озима пшениця розкущилася і успішно увійде в зиму.

 

Подорожчання МТР

В цілому, темпи сівби озимих в п.р. були нестабільними, що зумовлено як погодним фактором, так і забезпеченістю аграріїв матеріально-технічними ресурсами, які, за словами аграріїв, подорожчали. Так, багато сільгоспвиробників інформували, що собівартість виробництва озимих культур в 2018/19 МГ зросла від 20 до 60%. Дане збільшення пов'язане з підвищенням рівня зарплат на підприємствах, зростанням цін на паливо, ЗЗР і посівний матеріал і т. ін.

«З урахуванням ситуації на ринку с/г культур подорожчання проведення посівної кампанії несприятливо позначається на фінансовому стані компанії. Необхідно відзначити, що ціни на ПММ зросли практично на 50%, насіння (в першу чергу озимий ріпак) – на 20%, також подорожчали агрохімікати і пестициди. В той же час довелося збільшити заробітну плату, і все це, в свою чергу, позначається на собівартості виробництва культур. В цілях економії були змушені використовувати власний посівний матеріал пшениці і ячменю. Безперечно, ще рано давати остаточні оцінки впливу зростання цін на МТР, але вже під великим питанням придбання сівалки і комбайна, яке ми планували раніше, реалізувавши частину врожаю 2018 року. По суті, вся надія на високу ринкову вартість с/г продукції», - поділився своєю думкою виробник Кіровоградської області.

 

Насіннєвий матеріал/ЗЗР

Незважаючи на те, що обсяг і якість майбутнього врожаю безпосередньо залежать від якісних показників використовуваного посівного матеріалу, сільгоспвиробники зернових колосових і далі продовжують нехтувати цією умовою, а в деяких випадках стверджують, що просто змушені робити це. Вже традиційно 70-80% посівного матеріалу як озимої пшениці, так і озимого ячменю, використаного при сівбі в 2018 році, – власного виробництва. При цьому в більшості випадків використовується посівний матеріал другої і наступних репродукцій.

У той же час, варто ураховувати, що, з одного боку, аграрії намагаються заощадити на насінні, вирощуючи його самостійно, з іншого ж – помітно зростає частка посівного матеріалу, обробленого перед сівбою безпосередньо в господарствах. При цьому основний упор аграрії роблять на препарати фунгіцидної дії. Як відзначають самі аграрії, такий вибір пестицидів швидше необхідність і дозволяє мінімізувати втрати врожаю від таких захворювань, як кореневі гнилі, сажки і пліснявіння насіння. Відмова від використання інсектицидних протруйників пояснюється в першу чергу тим, що ситуація із шкідниками з року на рік неоднорідна, і сільгоспвиробники все ж воліють проводити захисні заходи в період вегетації.

Щодо посівного матеріалу озимого ріпаку ситуація на ринку більш оптимістична. При цьому в першу чергу за рахунок того, що в основному при сівбі використовуються гібриди, а не сорти, і аграрії просто змушені щорічно оновлювати не тільки репродукцію, але і в ряді випадків сортовий склад, орієнтуючись як на потреби ринку, так і на агрокліматичні зміни в регіоні сівби.

Враховуючи, що в основному аграрії використовують покупний посівний матеріал (наприклад, при сівбі під урожай 2018 року всього 12% від загального обсягу використаного насіння було власного виробництва), то і обробляється більшість такого насіння безпосередньо на заводах.

За словами аграріїв, передпосівна обробка полів препаратами гербіцидної групи практично на всій території була проведена повністю. Водночас про обробки в період вегетації говорити ще рано з огляду на те, що стан посівів і стадія розвитку неоднорідні навіть у розрізі одного господарства.

 

Коментар Андрія Купченка, аналітика ІА «АПК-Інформ»

Згідно з оцінками Мінагропроду, під урожай 2019 р. може бути засіяно 7,2 млн. га озимими зерновими культурами і 888,0 тис. га озимим ріпаком. І якщо сівба зернових ще триває, то результати посівної кампанії щодо озимого ріпаку перевершили очікування, і сівбу вже здійснено більше ніж на 1,0 млн. га. В зерновому сегменті посівні площі під пшеницею очікуються на рівні 6,2 млн. га (6,3 млн. га під урожай 2018 р.), під ячменем – 872,1 тис. га (825,5 тис. га) і під житом – 147,2 тис. га (149,4 тис. га). Згідно з оцінками міністерства, станом на 1 листопада озимою пшеницею засіяно 6,0 млн. га (97% до прогнозу), ячменем – 865,6 тис. га (99%) і житом – 117,1 тис. га (80%). Таким чином, в сегменті пшениці не спостерігається істотних змін в порівнянні з попереднім сезоном, посіви ячменю очікувано (враховуючи поточний високий рівень цін на зернову) збільшилися, а от у сегменті жита, мабуть, буде спостерігатися подальше зниження посівних площ, і прогнозований рівень вже навряд чи буде досягнуто.

Що стосується розвитку і стану посівів, то через затяжну посівну ситуація досить неоднорідна, але в цілому істотних ризикових явищ поки не спостерігається. Згідно з даними Укргідрометеоцентру, в третій декаді жовтня на частині території країни пройшли продуктивні опади, які, тим не менш, не в повній мірі компенсували посушливі умови, що спостерігалися протягом місяця. Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи в ґрунті під озимими культурами на більшій частині засіяних площ оцінювалися агрометеорологами як оптимальні (21-41 мм). Традиційно посушливими залишаються Миколаївська і Херсонська області (менше 10 мм запасів вологи або сухий ґрунт).

За оцінками експертів, у першій половині листопада переходу до метеорологічної зими не прогнозується, що дозволить озимим культурам плавно завершити осінню вегетацію перед зимівлею. Таким чином, істотних погодних ризиків для озимих культур під урожай 2019 р. поки не спостерігається, але залишаються технологічні ризики, пов'язані з подорожчанням ресурсів і обсягами їх застосування.

 

Анна Кочухова,

Олександрина Овдієнко

Реклама

Вхід