Тваринництво vs харчова промисловість: хто головний споживач органічних зернових та олійних з України? (АПК-Информ: ИТОГИ №11 (53))

Джерело

АПК-Інформ

1492

 

 

 

 

 

 

Татьяна Друзь

 

Вже ні для кого не секрет, що Україна в значних обсягах експортує органічну продукцію сільського господарства, і що вона затребувана в світі. Багато хто навіть може назвати країни, які є основними імпортерами. При цьому відносно того, для яких цілей дана продукція використовується в подальшому, а також щодо особливостей попиту в тих чи інших країнах, в Україні спостерігається інформаційний вакуум. Тому ІА «АПК-Інформ» проаналізувало всі ці питання в даній статті. Інформаційну підтримку в цьому надала сертифікаційна компанія «Органік Стандарт».

Як показує аналіз даних щодо ринків органічних продуктів харчування в ЄС і на Американському континенті, найбільшого поширення набули органічні фрукти і овочі та їх похідні, а також кава. А яка ситуація зі споживанням зернових, олійних, а також, образно кажучи, продуктів їх найглибшої переробки – м'ясо-молочної продукції? В якому вигляді Українська органічна сировина потрапляє на тарілку європейських і американських кінцевих споживачів?

 

Європа

 

Почнемо з Європи. За даними останнього звіту Науково-дослідного інституту органічного сільського господарства FiBL, серед усіх продуктів, які безпосередньо пов'язані з зерновими/олійними культурами, найбільша частка органік у загальному обсязі роздрібних продажів в Європі з категорії яєць птиці: Швейцарія – 25,5%, Німеччина – 19,4%, Франція – 27%, Австрія – 20,1%. Крім того, в Австрії, Швеції та Швейцарії частка органік в роздрібних продажах молочних продуктів досягає 10-13%. Ось ми і визначилися з основними "їдцями" української органічної зернової та олійної сировини в Європі – це птиця і корови. При цьому відзначається загальне зниження інтересу споживачів до м'ясної продукції незалежно від органічного походження: на відміну від України в розвинених європейських країнах споживачі більш усвідомлено підходять до наповнення свого холодильника і все частіше віддають перевагу вегетаріанській або навіть веганській їжі. У тому числі це відбувається завдяки розумінню того, яке екологічне навантаження м'ясне виробництво несе навколишньому середовищу.

Крім цього, в Швейцарії частка органік в загальному обсязі роздрібних продажів хліба і ХБВ становить близько 21%. У Німеччині відсоток відносно високий – близько 8%, а у Франції – близько 3%. Також відзначимо перспективний сегмент дитячого харчування , в якому частка органік в загальному обсязі роздрібних продажів в Німеччині досягає 40%. Чому такий інтерес до органічного дитячого харчування? Все просто: основною категорією споживачів органічної продукції в ЄС є 30-річні, або так звані «мілленіали», які вважають себе кращими батьками, якщо забезпечують своїх дітей здоровим харчуванням.

Як ми вже відзначали в липневому номері «АПК-Информ: ИТОГИ» у статті «Organic на експорт», в Швейцарії і Німеччині в порівнянні з іншими країнами частка закупівель українського органічної сировини безпосередньо переробними компаніями, в тому числі млинами та виробниками хліба, а також дитячого харчування, є суттєвою. Ось це ті ринки, які в значній мірі зацікавлені в сировині для виробництва продуктів харчування і, відповідно, покупці органічної сировини більш високої якості.

Нижче наведена діаграма ТОП країн-імпортерів органічних зернових і олійних з України в січні-серпні 2018 р. з короткою характеристикою кожного з ринків. Всі цифрові дані про ринок України – оцінки ІА «АПК-Інформ».

Далі коротко розглянемо структуру поставок з України в січні-серпні 2018 р. щодо кожної з країн, а також категорії імпортерів.

У Нідерландах в 2018 р., як і в попередні періоди, імпортом органічної продукції з України займалися виключно місцеві і міжнародні трейдери, тому визначити напрям подальшого використання сировини, а також країну, яка стане кінцевим споживачем, не є можливим. У перші 8 місяців 2018 р. Нідерланди закуповували виключно зернові культури – близько 38 тис. тонн, переважно це була кукурудза, далі в рейтингу пшениця, горох і ячмінь.

Італія в поточному році купувала практично в рівних обсягах органічні зернові і олійні культури – в сумі близько 19 тис. тонн. Зернова група була представлена лише кукурудзою, а олійна – головним чином соняшником, а також в менших обсягах соєю. Серед імпортерів торговельні та переробні компанії (виробництво олії та макухи). Зазначимо, що Італія є одним з найбільших споживачів української органічної сировини для виробництва кормів.

Німеччина , яка є №1 серед органічних ринків ЄС, у звітний період закупила в Україні близько 15 тис. тонн, з яких зернових – близько 6 тис. тонн (всіх видів, за винятком жита) і олійних – близько 9 тис. тонн (всіх видів, але, головним чином, сої). Більше половини обсягів імпортували безпосередньо переробники, у тому числі виробники круп, пластівців, макаронів, масла, дитячого харчування, а також кормів. Як бачимо, номенклатура сировини найбільш широка з усіх країн-імпортерів. Варто також відзначити, що в Україні ведуть свою діяльність два проекти, що сприяють експорту органічної продукції в Німеччину, – це Agritrade і IPD.

Швейцарія закупила в Україні близько 7 тис. тонн органічних зернових (всіх видів, крім жита), а також 2,5 тис. тонн органічних олійних (соя і трохи льону). Ця країна в Україні співпрацює виключно безпосередньо з виробниками с/г культур, закупівлі здійснюють як переробники (виробляють крупу, борошно, хліб, комбікорми), так і торговельні компанії – їх представники. Потрібно відзначити проект FiBL, який близько 10 років працював в Україні і сприяв як налагодженню експорту органічної сировини в Швейцарії, так і розвитку внутрішнього ринку в Україні.

Австрія імпортувала з України близько 6,5 тис. тонн зернових (головним чином пшениця, а також кукурудза та горох) і трохи більше 1 тис. тонн олійних (в основному соя). Імпортували продукцію торгові компанії, а також виробники рослинних олій і жирів. Зауважимо, що даний ринок відрізняється високою платоспроможністю і більш відкритий, ніж Німеччина, для українських товарів, хоча за розмірами і поступається німецькому.

В Іспанії в звітний період закупівлі з України вели торгові компанії і виробники кормів, купували вони виключно кукурудзу – в сумі понад 4 тис. тонн.

Великобританія закупила в Україні лише кукурудзу через торгові компанії – в сумі 3,5 тис. тонн. До 2014 р. країна була основним ринком збуту української органічної сировини для кормовиробництва, а зараз не зрозуміло, як здійснюватиметься співпраця в рамках Брексіт у майбутньому.

Польща, Угорщина та Чехія закуповували в Україні всі зернові (крім кукурудзи), а також сою. На території країн розташовані закордонні офіси українських компаній, що дозволяє їм налагодити подальший збут в країнах ЄС. Крім цього, українську продукцію купували і безпосередньо переробники зерна в крупу, борошно, а також виробники кормів для птиці.

В цілому, ринок Європи вигідний з точки зору логістики, і основні обсяги органічної сировини з України сюди і постачаються. Однак при вивезенні з України і ввезенні в ЄС необхідно здійснювати аналіз кожної партії продукції, згідно з установками Єврокомісії про додаткові заходи контролю продукції походженням з України, що тягне за собою додаткові фінансові та часові витрати.

 

США та Канада

У той же час, для поставок в Канаду немає необхідності проводити ніяких додаткових аналізів органічної продукції, до того ж між нашими країнами діє ЗВТ. Проте Канада і США (особливо після скандалу попередніх років) не особливо зацікавлені в закупівлі органічної сировини в Україні: вони й самі її експортують (Канада, головним чином, пшеницю і бобові). А ось крупа і рослинна олія їм цікаві.

Згідно з інформацією, наданою проектом CUTIS, який в тому числі сприяє налагодженню торгівлі між Україною та Канадою, щоб успішно торгувати органічними продуктами з останньою, необхідно вивчити не тільки актуальне законодавство в цій сфері, а також санітарні та фітосанітарні норми і правила, але і бути в курсі специфіки ринку щодо конкретного товару. Що ж стосується основних споживачів, то, як і в ЄС, це «мілленіали» з дітьми.

Найбільшою ж популярністю в Канаді користуються органічні овочі та фрукти, далі йдуть напої, молочні продукти і яйця, запакована/готова їжа, хліб та хлібопекарські вироби. Зауважимо, що з 2012 р. найбільшу динаміку зростання показав сектор упакованої органічної їжі: в період 2012-2017 рр. він характеризувався середньорічними темпами зростання близько 60%. В першу чергу, це стало можливо завдяки збільшенню споживчого інтересу до харчування для дітей (середньорічні темпи зростання 35%) і супів (18%).

За оцінкою ІА «АПК-Інформ», в січні-серпні 2018 р. Україна експортувала в США лише органічну соняшникову олію – близько 4 тис. тонн і органічні крупи – близько 2 тонн. Поставок в Канаду не зафіксовано.

 

ІА «АПК-Інформ» продовжує стежити за ситуацією на ринку органічної с/г продукції, а детальніше про експортерів, імпортерів і динаміку постачання за 2015-2018 рр. можна буде дізнатися в новому multi-client дослідженні «Експорт органічних зернових і олійних культур з України», вихід якого запланований найближчим часом.

З питань придбання дослідження звертатися :

+38 0562 32 15 95 (дод. 113) – Катерина Панасенко

event@apk-inform.com

Реклама

Вхід