Чим активніший експорт пшениці, тим складніше постачати на зовнішні ринки борошно – НОВІНТЕХ

Джерело

АПК-Інформ

1298

 

 

Останні кілька років в Україні спостерігається поступове скорочення внутрішнього споживання продуктів переробки, що, безсумнівно, має негативний вплив на розвиток даної галузі. Також погіршує ситуацію висока конкуренція в даному сегменті між переробниками та експортерами, причому як на внутрішньому, так і на експортному ринках. Крім того, борошномели часто намагаються реалізувати свою продукцію до тих країн, до яких трейдери постачають продовольче зерно.

Про те, чи є майбутнє в українського ринку продуктів переробки і що може допомогти переробним підприємствам України розвиватися та впевнено дивитися у завтрашній день, розповів комерційний директор ПП «НОВІНТЕХ» Станіслав Буловінов.

 

- ПП «НОВІНТЕХ» займається переробкою пшениці вже понад 17 років. Яких результатів компанії вдалося досягти за цей час?

- За час існування фірми в 2 рази збільшилися обсяги продукції, що випускається. Цього вдалося досягти завдяки планомірній модернізації підприємства. Ми нічого не добудовували, нове підприємство не відкривали, все здійснювали на базі вже існуючого обладнання. В цілому, мені здається, що ми виконали той максимум, який можливий на сьогоднішній день.

 

- Розкажіть про асортимент виробленої продукції. Що має найбільший попит? Чи плануєте розширювати лінійку своєї продукції?

- Асортимент продукції не змінювався з моменту введення підприємства в експлуатацію. Ми здійснюємо двосортний помел: випускаємо борошно вищого та першого ґатунку. Найбільший попит традиційно має борошно вищого ґатунку, тому виробляємо його в більшій кількості. Лінійку виробленої продукції розширювати не плануємо, оскільки технологічно в проекті підприємства не передбачено трьохсортний помел. Також виробляємо пшеничні висівки. Всю свою продукцію, в основному, реалізуємо безтарно.

 

- З якими труднощами вам як переробникам зерна доводилося стикатися минулого та поточного сезонів?

- Я б сказав, що ті труднощі, з якими нам зараз доводиться стикатися, є актуальними протягом уже досить тривалого часу. Це скоріш навіть не труднощі, а тенденція, якась об'єктивна реальність, яка відзначається в Україні протягом останніх 10-15 років.

Безумовно, за цей час ринок змінився. Наприклад, 15 років тому не була так добре розвинена аграрна інфраструктура, і обсяги експорту зернових з України були не такими високими. Зараз же конкуренція із зернотрейдерами з кожним роком посилюється. Крім того, змінилася географія цін: раніше ціни на сході та півдні України були нижчими, ніж на заході та півночі, зараз же – навпаки. За цей час змінилася і географія вирощуваної пшениці.

Для того щоб підприємство розвинулося, потрібно розуміти нові умови роботи та підлаштовуватися під них. Ми пропонуємо нашим партнерам найбільш гнучкі умови співпраці, які не можуть запропонувати в силу різних причин більші компанії. Зокрема, ми працюємо безпосередньо із сільгоспвиробниками, часто вивозимо зерно своїм транспортом. Із більшістю підприємств працюємо вже не перший рік, напрацьовуючи партнерські, в чомусь навіть довірчі відносини.

 

- Однією з ключових особливостей сезону-2018/19 стало питання якості зерна борошномельних кондицій. У зв'язку з цим усіх учасників зернового ринку цікавлять способи очищення зараженого грибковими хворобами зерна. Наскільки воно буде придатним для виготовлення борошна?

- Переробне підприємство, в першу чергу, зобов'язане дотримуватися вимог до якості та безпеки продукції, що випускається. Тому кожен переробник має індивідуально підходити до питання закупівлі партій пшениці, враховуючи при цьому ступінь ураження зерна, свої технічні можливості з його підробки й очищення, а також можливості щодо складання такої помольної партії, яка відповідає вимогам чинної нормативної документації.

У нашому регіоні (Дніпропетровська обл.) цього сезону ми не зіткнулися з даною проблемою. Лише одного разу нам у зразках потрапила пшениця, заражена грибковими хворобами. Інформацію про проблеми з якістю зерна я чув, в основному, від колег із заходу та півночі України.

 

- З початку 2018/19 МР відзначається поступове зниження попиту на висівки. Як Ви оцінюєте перспективи даного сегменту на внутрішньому та експортному ринках?

- Вважаю, що на внутрішньому ринку України цінова ситуація буде відносно стабільною. При цьому ключовий вплив на ціноутворення в даному сегменті матимуть ситуація на зовнішньому ринку та тенденції на інших ринках, що економічно розвиваються. При цьому головну роль відіграватиме економічна ситуація в Туреччині, яка є основним споживачем українських висівок, адже продавець підлаштовується під покупця. Зазначу, що Туреччина, отримавши певний струс (у тому числі у вигляді падіння національної валюти), вважала за необхідне замістити або здешевити частину імпортованої продукції. Під дане рішення потрапили і наші висівки, які вони тепер хочуть купувати дешевше. Якщо ж економічна ситуація в Туреччині стабілізується, то і ціни на українські висівки стабілізуються. Крім того, фактором стабілізації або навіть невеликого зростання цін на внутрішньому ринку може виступити збільшення попиту комбікормових заводів, які в зимовий період через відсутність зеленого корму змушені закуповувати висівки більш активно.

Хочу також підкреслити, що на даний момент у секторі висівок спостерігається великий розрив між цінами покупців, орієнтованих на експортний і внутрішній ринки. Це відбувається тому, що в момент зниження цін учасники ринку просто не розуміють, коли настане період стабілізації, і перестраховуються, а деякі і зовсім вважають за краще просто вичікувати. Але все ж сподіватимемося, що найближчим часом ситуація стабілізується.

 

- Як би Ви оцінили реалії, в яких сьогодні доводиться працювати українським виробникам борошна?

- Зараз активно розвивається український експортний ринок зернових і олійних культур. Є непряма конкуренція між напрямками, а не лише між гравцями одного ринку. Мені здається, що активніше розвивається саме експортний напрямок, при цьому трейдери постачають пшеницю на ті самі ринки, куди наші переробники намагаються продати борошно. Чим активніший експорт пшениці, тим складніше на ці ринки поставити борошно. Я вважаю, що і в майбутньому переробній галузі буде складно конкурувати з експортною, в тому числі і щодо закупівельних цін на внутрішньому ринку.

Слід зазначити, що будь-яка держава зацікавлена розвивати внутрішню переробку. Деякі країни раніше закуповували лише готову продукцію, а сьогодні вже розвинули внутрішнє виробництво і закуповують лише сировину. Це правильно і вигідно для економіки держави. Збільшується промисловий потенціал, створюються нові робочі місця, розвиваються суміжні галузі, зростає додана вартість, створена всередині держави.

 

- Поділіться своїми оцінками потенціалу українського ринку продуктів переробки.

- Статистика щороку показує одне і те саме: зменшення обсягів виробництва продуктів переробки. Ще один факт – це зменшення чисельності населення України. Якщо в 1991 році цей показник оцінювався в 52 млн., то зараз – лише в 41-42 млн. При цьому, на думку деяких експертів, чисельність населення України ще менша – реально становить 35-37 млн. Мені здається, що ці дані є більш достовірними, 42 млн. у нас точно немає.

Також не можна обійти стороною питання трудової міграції населення. На мою думку, в найближчі 2-4 роки її динаміка не зміниться, оскільки для цього немає економічних передумов. Занадто великий розрив не лише в рівні заробітної плати, але і в умовах життя. Все це сьогодні не на нашу користь.

Можна також припустити, що чисельність населення в Україні продовжуватиме зменшуватися. До того ж, у нас нещодавно відбулися суттєві територіальні втрати. Це означає, що зменшиться кількість споживачів і складніше буде продати свою продукцію. Адже внутрішній попит на продукти переробки може бути підкріплений лише кількістю населення. Але ми не можемо говорити в даному контексті про рівень споживання, оскільки мова йде про дешеві соціальні продукти. Якщо людей ставатиме менше і при цьому вони будуть багатшими, вони все одно не купуватимуть більше хліба, круп, макаронних виробів.

У цих реаліях глобально на внутрішньому ринку я не бачу точки зростання для переробної промисловості. Локально, якщо говорити про конкретні регіони, то зростати можна за рахунок когось іншого, коли одне підприємство зменшує частку ринку – інше збільшує.

Важливо також підкреслити, що, якщо компанія постачає свою продукцію на експорт, – це дійсно зростання для галузі та для країни. Якщо ж підприємство почне реалізовувати свою продукцію не на експорт, а на внутрішньому ринку, то це буде не зростання, а перерозподіл за рахунок інших гравців.

 

- Що, на Вашу думку, стало б імпульсом для розвитку даного сегменту ринку?

- На мій погляд, таким імпульсом може бути подальший розвиток експорту продуктів переробки. Зазначу в даному контексті, що зростання експорту певною мірою пов'язане і з роботою державних структур (посольства, консульства і т.д.). В інших країнах цей інструментарій давно використовується, особливо на африканських ринках, де велике значення мають особисті контакти та домовленості. Хоча він може і не працювати на європейських ринках, де все структуровано і діють економічні закони.

Я вважаю, що на багато питань ми маємо дивитися ширше і глибше. Адже потужності з переробки пшениці в Україні набагато вищі за внутрішнє споживання. На це все накладається міграційний фактор і постійне зменшення чисельності населення. Образно кажучи, ми заливаємо воду в посудину, яка вже повна, і гадаємо при цьому про те, як її розширювати, в той час як вона звужується.

Не потрібно сподіватися на диво, потрібно розуміти сильні та слабкі сторони свого підприємства, бачити перспективи й усвідомлювати, чи готовий ти сьогодні-завтра конкурувати на ринку. Закони економіки треба не обходити, а розуміти. Лише зміцнюючи свої сильні сторони, постійно рухаючись вперед, можна виживати на ринку.

Дотримуючись цієї стратегії, ми плануємо посилювати як свої позиції на внутрішньому ринку, так і розвивати експортний напрямок. Так, на даний момент експортуємо лише висівки, а в планах налагодити постачання на зовнішні ринки і борошна, яке ми поки що реалізуємо лише на внутрішньому ринку.

 

Розмовляла Ольга Єрешко

Реклама

Вхід