Згідно зі свіжим звітом про глобальні ризики фахівців The Economist Intelligence Unit (аналітичний відділ The Economist*. – Прим. авт.), в 2018 році світова економіка зіштовхнулася з найвищим рівнем ризиків за всі попередні роки. Як це позначилося на розвитку аграрного ринку в цілому? Варто учасникам сільськогосподарської галузі панікувати завчасно або все не так погано, як здається на перший погляд? На ці та інші питання відповів віце-президент INTL FCStone (ринки Східної Європи і Причорномор'я) Метт Аммерманн.
- Підбиваючи підсумки 2018 року, як Ви можете охарактеризувати макроекономічну ситуацію та її вплив на світовий аграрний ринок?
- Макроекономічна ситуація в світі в минулому році складалася переважно на тлі торгових відносин США і Китаю. Ці події істотно позначилися на економіці в цілому і мали значний вплив на розвиток багатьох галузей промисловості. Практично всі зміни товарних ф'ючерсів, спотових ринків, світових фондових і валютних ринків можна сміливо пов'язувати з настроями і результатами американо-китайських переговорів. Незважаючи на те, що ця ситуація не змінила попит в цілому, вона істотно вплинула на розподіл торгових потоків в глобальному масштабі. До кінця року відзначалося «потепління» відносин між двома головними світовими гравцями. На даний момент ситуація має більш позитивний характер, ніж раніше. Але можна з упевненістю сказати, що шлях відновлення цих відносин досить-таки довгий.
- Які основні тенденції світового ринку зернових і олійних ви можете виділити?
- Говорячи про розвиток світового ринку в 2018 році, в першу чергу, хочу відзначити зростання по кукурудзі на рівні 6,2%. Відстрочка старту посівної кампанії в США компенсувалася сприятливою погодою в літній період, що сприяло отриманню рекордної врожайності, яка, однак, все ж нижче прогнозованої. Україна закінчила рік з рекордним виробництвом і, ймовірно, буде мати такий же рекордний експорт. Урожай в Бразилії був відносно невисоким, що зіграло на руку США і Україні. Хоча торгова війна між США і Китаєм, як і раніше, стосується переважно соєвих бобів, але кукурудза страждає не менше.
Соєві боби на світовому ринку закінчили рік на знижувальній ноті – -8,2%. Шрот продемонстрував зниження на 2,4%, масло – на 21%. Що стосується США, то тут відзначається рекордна врожайність сої разом з рекордним виробництвом і рекордними перехідними запасами. При цьому торгова війна США з покупцем №1 у світі – Китаєм – стала перевагою для Бразилії, враховуючи високий урожай сої, який був зібраний. Як я вже казав вище, ситуація з США і Китаєм закінчилася в 2018 році на позитивній ноті, великою кількістю переговорів, які ще належить провести. При цьому світові продажі сої також досягли високих показників.
Пшениця закінчила рік переважно в плюсі: м'яка червонозерна озима пшениця подорожчала на 23,9%, тверда червонозерна озима – на 12,6%. При цьому тверда червонозерна яра пшениця подешевшала на 12,5%. Котирування на біржі MATIF зросли на 28,5%. Основна увага, як і раніше, прикута до того, як причорноморській зерновій вдається конкурувати з попитом на пшеницю інших постачальників. Оскільки виробництво в Росії скоротилося на 18%, а темпи експорту демонструють уповільнення, виникає питання: хто замінить таку впливову Росію на зерновому ринку, коли ми ввійдемо у робочий ритм 2019 року? Всі пам'ятають про проблеми у спілкуванні України та Росії. У поточному році це безпосередньо стосується врожаю пшениці. Тільки згадайте, як відобразили Facebook і новинні агентства правду про заяви міністрів сільського господарства, при цьому деталі у самих міністерств були у кожного свої.
У Австралії і США спостерігалися погодні катаклізми, які відбилися на розвитку ринкової ситуації. У Причорноморському регіоні варто очікувати рекордних посівів пшениці, в той час як в США, навпаки, показники можуть досягти 110-річних мінімумів. Для Аргентини 2018 рік закінчився рясними опадами.
- Основним питанням в 2018 році стала торгова війна Китаю і США. Як, на Вашу думку, це позначиться на перерозподілі сил у зерновому та олійному комплексі?
- Якщо ви подивитеся на розвиток зернового і олійного комплексу в Китаї, то тут відбувся серйозний зсув у торгівлі, а саме в закупівлях соєвих бобів бразильського походження. Як відомо, крім США, Бразилія є єдиним великим постачальником сої в світі. Причорноморські країни також знаходяться під постійним впливом зовнішніх факторів, будучи в рейтингу ключових постачальників. Але все це тимчасово, скажімо так, актуально до тих пір, поки США і Китай не знайдуть реальне рішення в суперечці.
Протягом десятиліть Китай дотримувався стратегії диверсифікації постачальників, а ця торгова війна змушує його відступити від своїх принципів і покладатися лише на тих постачальників, які можуть замінити США.
При цьому цілком реально припустити, що в довгостроковій перспективі Китай перегляне своє ставлення до торгівлі з США, оскільки необхідність в американських сільськогосподарських товарах все ж досить велика. Так, можна не погодитися з моєю думкою, вказуючи на зростання світового врожаю в цілому і зростаючі можливості постачальників. Але в разі глобальних погодних катаклізмів, будь то посуха, різні погодні явища і т.ін., цілком ймовірно скорочення світових поставок. А це станеться обов'язково, скажімо так, питання часу. І тоді Китаю буде потрібна повна диверсифікація. Торгова війна змусила Китай шукати товари не з США, і, в свою чергу, економіка підштовхнула американський ринок до закупівель товарів некитайського походження. При цьому дуже цікавим моментом стало рішення Аргентини постачати свою сою в Китай, а для власних потреб імпортувати американську. Лише ціна в даному випадку грає роль.
- Як ви можете оцінити ступінь впливу геополітичних факторів на розвиток сільськогосподарської галузі минулого року?
- Що стосується прямого впливу на агропромисловий комплекс, то в Причорноморському регіоні відзначався ряд проблем у зв'язку з геополітичними змінами. Крім того, всім відома торгова війна між США і Китаєм у всіх на вустах. Однак, крім цього, було достатньо «геополітичного шуму», який жодним чином не вплинув на торгівлю сільськогосподарською продукцією. Ось лише деякі з подій: реструктуризація НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю. – Прим. авт.) у USMCA (Угода США, Мексики та Канади), яка приведе до більш вільних ринкових відносин, більш справедливої торгівлі та сталого економічного зростання, на думку урядів низки країн. Зустріч президентів США і Північної Кореї влітку 2018 року, головною темою якої стало ядерне роззброєння КНДР. Але це лише частина подій, які могли б вплинути на розвиток ринку.
- На Вашу думку, валютний фактор, як і раніше, знаходиться в числі ключових або його вплив на розвиток ринку ослаб?
- Незважаючи ні на що, валютні зміни завжди будуть превалювати при формуванні цін на сировинні товари. Але на сьогоднішній день немає підстав вважати, що валютний фактор є підвищувальним.
Якщо подивитися на такі країни, як Бразилія, Китай, Росія, ЄС, США, – вся політика ФРС (Федеральна резервна система США) щодо них цілком відкрита і доступна. При цьому рівень політичної нестабільності в цих країнах також став трохи менше. Страх нерозуміння і відсутність повної обізнаності про дії ФРС не такий сильний, як це було протягом останніх кілька років. Всі розуміють, чого очікувати, і вже не так реагують на будь-які валютні зміни.
* The Economist – англомовний щотижневий журнал новинної спрямованості. Належить Британській медіакомпанії The Economist Group. Публікується у Великобританії з 1843 року. У 2012 році тираж перевищив 1 600 000 примірників, більше половини яких були продані в Північній Америці
Розмовляла Ірина Озип
