Непередбачуваний для українського АПК 2018 рік

Джерело

АПК-Інформ

906

 

 

 

 

 

 

 

Юлія Шевченко

На питання, яким же був минулий рік для України і АПК зокрема, відповідь напрошується одна – непередбачуваним і несподіваним. Погода на протязі року збивала з пантелику аграріїв і аналітиків, які те й робили, що оновлювали свої прогнози валового збору врожаю сільгоспкультур. Уряд в той же час видумував все більш витончені методи оподаткування агробізнесу. Ну а бізнес, всупереч усьому, активно розвивався, свідченням чого є рекордний обсяг експорту продукції АПК.

 

Чим більше урожай, тим більше проблем?

У 2018 році, незважаючи на примхи погоди – оптимальні агрокліматичні умови в період сівби озимих, посуха в період вегетації і дощі під час збирання – українським аграріям вдалося зібрати рекордний обсяг сільськогосподарських культур. Якщо точніше, за даними Мінагрополітики, урожай зернових досяг 70,1 млн. тонн. Цей обсяг був забезпечений за рахунок пізніх культур, для яких були найбільш сприятливі погодні умови. Так, валовий збір пшениці склав 24,5 млн. тонн, ячменю -7,3 млн. тонн, жита - 407 тис. тонн. Урожай кукурудзи досяг максимальних 35,5 млн. тонн, намолот гречки склав 130 тис. тонн. Крім того, аграрії країни зібрали рекордні 13,7 млн. тонн соняшнику і 4,4 млн. тонн сої. Валовий збір ріпаку також склав максимальні 2,6 млн. тонн.

Звичайно ж, до таких досягнень аграріїв не зовсім були готові інфраструктура і логістика країни. В першу чергу, з'явилися проблеми з наявністю необхідних обсягів для зберігання продукції, ну а далі – з можливістю перевантажити її на експорт. І якщо з першою агропідприємства якось справлялися, використовуючи для зберігання поліетиленові рукави, то для вирішення другої проблеми в пік відвантажень зернових в експортному напрямку довелося створити штаб з оперативного вирішення питань логістики у сільському господарстві під керівництвом першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка. Думки щодо роботи даного штабу озвучувалися досить неоднозначні.

 

До слова, про Мартинюка…

Наприкінці листопада уряд України таки прийняв відставку міністра агрополітики Тараса Кутового, про яку він попросив ще півтора роки тому. Нового міністра, звичайно, не призначили, проте тимчасово виконуючим його обов'язки став Максим Мартинюк. До речі, після цього призначення вперше була озвучена позиція Мінагрополітики щодо прийняття ринку землі. «Українському уряду потрібно якнайшвидше ухвалити закон про обіг сільськогосподарських земель, щоб дати можливість відкрити ринок землі в країні», – таку позицію 19 грудня в ході прес-конференції представив в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк. Чи підтверджує цей факт припущення багатьох про те, що Т. Кутовий і подав у відставку через небажання відкривати ринок землі в Україні? Будемо вважати це питання риторичним.

 

І назад до рекордів

За січень-листопад 2018 року український аграрний і харчової експорт збільшився на $621,4 млн. порівняно з аналогічним періодом 2017 року і склав $17,02 млрд. Як зазначила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, в 2017 році експорт вітчизняної аграрної та харчової продукції продемонстрував рекордні результати і досяг майже $18 млрд., а за підсумками 2018 року є всі підстави очікувати кращих показників, «які є результатом впливу багатьох сприятливих чинників». Зокрема, згідно з оперативними даними, за підсумками липня-листопада 2018/19 МР сумарний експорт з України трьох основних зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) склав 18,3 млн. тонн, що на 7% перевищило показник за аналогічний період попереднього МР. При цьому основний приріст відвантажень був за рахунок збільшення експорту кукурудзи. Як очікують в Мінагрополітики, за підсумками поточного сезону постачання українського зерна на зовнішні ринки можуть досягти рекордних 47 млн. тонн, тоді як деякі учасники ринку оцінюють цей показник більш ніж в 50 млн. тонн. Антирекордом відзначений експорт українського борошна, який за перше півріччя поточного сезону практично в 2 рази нижче торішнього результату за аналогічний період.

Рекорди відзначаються і в експорті олійної продукції. Так, за перші 3 місяці сезону-2018/19, за даними аналітиків АПК-Інформ, Україна відвантажила 1,37 млн. тонн соняшникової олії, що на 5% вище показника за аналогічний період минулого МР. У листопаді 2018 року також був експортований максимальний місячний обсяг соняшникової шроту. Варто відзначити, що Україна нарощує постачання даної продукції в Китай і за вересень-листопад 2018/19 МР в КНР було експортовано понад 240 тис. тонн українського соняшникового шроту проти 152 тис. тонн за весь попередній сезон. Що ж стосується сировинного експорту, то потрібно згадати поставки ріпаку, які в 2017/18 МР досягли 2,12 млн. тонн, що більш ніж в 2 рази вище результату попереднього сезону. Даний показник став максимальним за останні 4 сезони.

 

Чи буде 2019 таким же продуктивним?

В агропідприємствах України площа сівби озимих під урожай-2019, за даними Держстату, склала 8,945 млн. га, що на 7,5% вище показника минулого року. Зокрема, посівна площа озимих зернових в Україні склала 7,585 млн. га (+4,4%), в т. ч. пшениці – 6,449 млн. га (+2,8%), ячменю – понад 1 млн. га (+22%), жита – 115,1 тис. га (-22,7%), тритікале – 13,3 тис. га (-17,1%). Крім того, сівба озимого ріпаку була виконана на 1,292 млн. га, що практично на третину перевищує торішній показник. Як повідомили в Укргідрометеоцентрі, більше 90% посівів озимих увійшли в зиму в хорошому і задовільному стані, що є відмінним знаком. Однак «курчат по осені рахують», і не варто розслаблятися заздалегідь. Тим більше, що багато учасників і експертів ринку сурмлять про недостатню кількість добрив, які необхідні для успішного розвитку посівів і отримання високої врожайності культур. За підрахунками Всеукраїнської Аграрної Ради, врожайність кукурудзи, сої та ріпаку в українських господарствах, що в 2018 році була рекордною, в 2019 році може бути нижчою на 20% через відсутність необхідної кількості внесених добрив, зокрема сульфату амонію. До того ж наприкінці 2018 року в Україні була відзначена проблема із ввезенням імпортних добрив. Підставою для блокування імпорту на українській митниці став лист директора департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС до територіальних органів ДФС, в якому міститься вимога забезпечити посилений контроль під час імпорту мінеральних добрив.

Чималий вплив на розвиток агробізнесу має політична ситуація, тим більше що в поточному році українцям потрібно пережити президентські і парламентські вибори. І, головне, сподіваємося, що 2019-й обійдеться без військових положень в країні і незрозумілих криз в наших портах.

Наберуть чинності «соєві правки» (якщо депутати ще чогось не запропонують). Обертів набирає обговорення пропозиції ДФС звільнити від сплати ПДВ операції з постачання на митній території України та з вивезення в митному режимі експорту зернових культур, насіння олійних та олій рослинного походження. Причому галузеві асоціації поки утримуються від коментарів, посилаючись на те, що необхідно спочатку зібрати гравців ринку, все обговорити і тоді висловити свою позицію. Хоч ДФС в документі чітко пояснила і обґрунтувала свою пропозицію, вже є перші «не згодні!» від ВАР. «У разі скасування оподаткування аграрії також будуть звільнятися від бюджетного відшкодування суми сплаченого податку. Це, в свою чергу, призведе до фінансових втрат аграріїв і збільшення собівартості виробленої продукції. В результаті сільгоспвиробникам буде невигідно експортувати зернові та олійні, оскільки ціни на світовому ринку при цьому залишаться незмінними. А зростання пропозиції всередині країни призведе до зниження закупівельних цін на ці культури на внутрішньому ринку», – вважають в організації. А народний депутат, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошниченко взагалі сказав, що «звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та олійних зруйнує всю економічну систему виробництва доданої вартості».

І без коментарів можна залишити рішення уряду продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

 

Що хотілося б залишити в році минулому…

З кожним роком в Україні все частіше представники різних бізнесів стикаються з рейдерством, або, як це ще називають, «маски-шоу». Причому страждають як невеликі агропідприємства, у яких крадуть урожай прямо з поля, так і великі агрохолдинги, роботу яких нібито блокує прокуратура. «Статистика рейдерських захоплень, за офіційними даними Генпрокуратури, зростає. 1690 рейдерських атак за 5 років, з них - 654 випадки в 2018 році. Бізнес продовжують «кошмарити», - навів дані І.Мірошниченка на одному з форумів у Києві.

Найбільш гучні приклади, такі як обшуки Risoil S. A., арешт майна «Росток-Холдинг», напад на «Сварог Вест Груп», захоплення Братського маслопрессового заводу в Миколаївській області та інші – це тільки те, про що розтрубили в пресі. А яка безліч подібних нападів на малих сільгоспвиробників залишилися не опублікованими в ЗМІ і, що найгірше, безкарними…

Так нехай все це залишиться в 2018 році, а 2019-й принесе спокій, мир і процвітання вашому бізнесу і нашій країні!

 

І про позитивне!

Незважаючи на всі проблеми, з якими стикається аграрний бізнес України, він розвивається. З кожним роком зростають інвестиції в економіку і АПК країни. Без тіні сумніву, найяскравішим тому прикладом можна назвати придбання агрохолдингу «Мрія» компанією SALIC. Існуючі компанії розширюють і вдосконалюють виробничі потужності. Пропоную згадати деякі проекти, які були втілені в життя в 2018 році:

• Австралійська компанія GrainCorp , один з найбільших світових зернотрейдерів, в травні офіційно зареєструвала своє відділення в Україні

• На ринок України вийшла трейдингова компанія CEO MGT Black Sea , яка є частиною промислової групи FORAFRIC (Марокко)

ПП «Західний Буг» в березні ввело в експлуатацію елеваторний комплекс потужністю 20 тис. тонн у Львівській області (смт Жвирка Сокальського р-ну)

• У травні ТОВ «СП «Нібулон» ввело в експлуатацію новий елеваторний комплекс з перевалки зернових та олійних культур у складі перевантажувального термінала у р. Миколаїв ємністю близько 43 тис. тонн (6 ємностей місткістю 7,2 тис. тонн кожна)

ТОВ «Вібо-Транс» у травні відкрило в ДП «Стивідорна компанія Ольвія» (Миколаївська обл.) новий зерновий термінал потужністю одноразового зберігання 35 тис. тонн

• У Миколаївській області в червні 2018 р. відбулося відкриття масштабного перевантажувального комплексу ТОВ «Баловненська виробнича база» . Потужність зберігання становить 100 тис. тонн, потужність перевалки зернових і олійних культур-400 тис. тонн на рік

• Компанія «Евровнешторг» в червні завершила будівництво першої черги перевалочного терміналу в морському порту Ольвія (м. Миколаїв). Термінал зможе пропускати до 4 млн. тонн вантажів у рік, пропускна здатність складе 300 вантажних машин і 200 вагонів на добу

ТОВ «Лад» (Одеська обл.) у березні ввело в експлуатацію лінію з виробництва гороху. Основною спеціалізацією компанії є виробництво крупи, борошна і висівок, оптова торгівля зерном і кормами для тварин. Елеваторні потужності становлять 35 тис. тонн, завантаження – 2 тис. т/добу., вивантаження – 1,5 тис. т/добу. Після установки нового комплекту обладнання підприємство щодня виробляє до 40 тонн крупи гороху колотого найвищої якості

• Агропромислова компанія Agricom Group в квітні закінчила будівництво заводу з виготовлення пластівців ТМ «Добродія». Потужність виробництва становить 1 тис. тонн на місяць

HarvEast на території колишнього маслопресового заводу, розташованого в Нікольському районі Донецької області, запустив в роботу лінію по доробці насіння продуктивністю 8 т/ч

ГК «Агроліга» завершила будівництво олійноекстракційного заводу в Харківській області. Первісна потужність переробки ОЕЗа складе 110 тис. тонн соняшнику на рік, з поетапним її нарощуванням до 170 тис. тонн. Завод з повним циклом переробки: від прийому, зберігання, попередньої підготовки насіння до повного очищення і подальшого фасування готової продукції

• На Вінницькому МЖК промислової групи ViOil була змонтована і запущена лінія фасування олії, яка дозволить вдвічі збільшити потужності підприємства по фасовці – до 2 тис. тонн в місяць.

 

Це далеко не весь перелік нових об'єктів АПК, що з'явилися в Україні тільки в 2018 році. Однак і цього достатньо, щоб зрозуміти, що ринок перспективний і рости є куди. Удачі всім в новому році і успіхів у подоланні нових викликів!

Реклама

Вхід