Експортний ринок борошна в 2018/19 МР: підсумки першої половини сезону

Джерело

АПК-Інформ

3217

 

 

 

 

 

Сергій Сакіркін,

експерт,

член ГО "Борошномели України"

 

 За результатами першої половини 2018/19 МР обсяги виробництва борошна в Україні знизилися відносно минулих сезонів, що вже не є несподіваним. Причому зниження це було більш значним, ніж роком раніше. За календарний 2018 рік вироблено 1,736 млн. тонн проти 1,993 млн. тонн роком раніше.

Причини цього є незмінними: зменшення обсягів експорту та зниження внутрішнього споживання. І навіть збільшення експортних відвантажень у листопаді та грудні не вплинуло на дану тенденцію.

За 6 місяців 2018/19 МР обсяг експорту борошна склав 128,5 тис. тонн проти 244,8 тис. тонн роком раніше. Одним позитивним моментом є зменшення падіння з триразового до дворазового проти результатів минулого року.

Однак відносне збільшення експорту в останні місяці 2018 року було обумовлено аж ніяк не маркетинговим проривом українських борошномелів. Усе набагато прозаїчніше – демпінг!

Незважаючи на зростання цін на внутрішньому ринку борошна, експортні ціни не відобразили цю тенденцію, а скоріше продемонстрували протилежну. В той час як середня ціна на борошно вищого ґатунку в грудні порівняно з жовтнем зросла на 3,5% і склала 8360 грн/т (248 USD/т без ПДВ) EXW, середня ціна на борошно вищого ґатунку (в мішках по 50 кг) на умовах FCA знизилася на 3% і склала 237,3 USD/т.

Ситуація, на мою думку, була зумовлена, в першу чергу, ціновим демпінгом ПАТ «ДПЗКУ», яке різко збільшило обсяг експортних відвантажень у звітний період.

Згідно з моніторингом цін, які озвучували учасники ринку, різниця вартості однакових партій борошна, проданих в аналогічний період часу, в одному напрямку, одному і тому самому покупцеві становила 10-14 USD/т порівняно з іншими експортерами. Наприклад, у той час як деякі постачальники озвучували ціни на борошно з постачанням у грудні в межах 230-244 USD/т FCA, ДПЗКУ пропонувала аналогічні партії за 220-230 USD/т FCA.

Варто висловити сумнів щодо справедливості цінового демпінгу з боку ДПЗКУ через високу собівартість переробки на млинах підприємства та низьку рентабельність порівняно з такими високотехнологічними і сучасними підприємствами, як, наприклад, ВКФ «Рома» та «Хмельницьк-млин». Наявною є збиткова діяльність із метою показати валові результати. Можуть бути й інші причини подібної «діяльності», але коментувати їх мають інші органи.

Демпінгували і деякі інші борошномели, але вони могли собі це дозволити завдяки максимальному завантаженню обладнання та зниження собівартості переробки. Крім того, це приватні підприємства, а не державні.

Зменшення відвантажень до Північної Кореї нарешті привело до збільшення поставок за іншими, більш перспективними напрямками. І якщо до Ізраїлю відвантаження зменшилися, то до Палестини, навпаки, збільшилися. Найімовірніше, це чисто номінальна зміна одержувачів, але за статистикою саме так.

Збільшилися відвантаження до Сінгапуру та Кенії. Зберігався попит на нашу продукцію в Мадагаскарі.

За відвантаженнями в грудні особливо видно дану тенденцію – збільшення обсягів за іншими напрямками. І хоча домінування КНДР тривало, воно було не таким загрозливим.

Із загального експортного обсягу 118,8 тис. тонн, або 92,4% було відвантажено 10 експортерами. Частка лідерів у загальному обсязі постійно коливалася в межах 88-90%, але нинішнього сезону дещо збільшилася. Вплинули на це і повернення КХП «Тальне» на верхні позиції, і демпінг ДПЗКУ.

Але це і показово: утриматися на світовому ринку борошна ми поки, на жаль, можемо лише завдяки ціні. Ну немає у нас під боком ані Іраку, ані Афганістану. Немає великих замовлень ООН. Крім того, збільшення експорту навіть завдяки низьким цінам дозволяє нашим борошномелам утримувати обсяги виробництва та прийнятну собівартість у період постійного зниження внутрішнього споживання. Поки лише так вдається виживати нашим колегам…

Реклама

Вхід