Максимальна кількість процесів у компанії має бути діджиталізована – HarvEast

Джерело

АПК-Інформ

1422

 

 

Незважаючи на активний розвиток сільського господарства в Україні та світі, відкритість інформаційного простору і насичення ринку різноманітними технологіями та сучасною технікою, які створено для спрощення життя аграрія та підвищення рентабельності вирощування тих чи інших культур, рослинництво залишається одним із високоризикових бізнес-напрямків. І пов'язано це не лише з погодними факторами, але і з рівнем кваліфікації співробітників, системністю підходів компанії до впровадження інновацій.

Про те, як відбувається процес діджиталізації в агрохолдингах, на які моменти варто звернути увагу в першу чергу, до яких труднощів необхідно бути готовим на початковому етапі, і, в цілому, про готовність України до їхнього використання в сільському господарстві ми поспілкувалися з генеральним директором одного з провідних українських холдингів – HarvEast Дмитром Скорняковим.

 

  

- HarvEast – один із перших агрохолдингів в Україні, який почав системно впроваджувати сучасні технології в сільському господарстві. Розкажіть, що вже вдалося реалізувати, які були труднощі?

- Почнемо з того, що сучасні агротехнології в Україні та світі – це «дві великі різниці». Ми досить далеко просунулися у впровадженні інновацій, особливо за останнє десятиліття. Але наші рішення в основному спрямовані на максимізацію контролю та запобігання крадіжки, в той час як за кордоном націлені на збільшення врожайності.

Наприклад, ми в HarvEast впровадили систему контролю витрат палива – заправлення всієї техніки та паливозаправників здійснюється за RFID картками. Цей рік розпочали з переформатування та зміцнення диспетчерського центру, який буде головною точкою контролю в центральному офісі компанії. Важливо ж не стільки впровадити ту чи іншу технологію, скільки управляти її ефективністю та контролювати її роботу. Наш новий диспетчерський центр і буде це робити, тільки вже на новому якісному рівні.

Крім цього, ми сформували окремий департамент, який займається інноваціями. Зараз закуповуємо безпілотники, вони стежитимуть за нашими посівами. Паралельно створюємо інтерактивну карту полів для ефективного управління земельним банком. Приємно відзначити, що наш агрохолдинг одним із перших у країні встановив розчинно-маткові вузли для змішування засобів захисту рослин не в полі, а в спеціально обладнаному вузлі, де є необхідна водопідготовка, контролюється дозування і т.д. Один подібний вузол забезпечує потреби 20-25 тис. га землі.

Проведення аналізу ґрунтів дає можливість вносити добрива диференційовано та точно, в залежності від особливостей кожного поля.

На 1100 га встановили сучасні системи зрошення, поточного року плануємо їх повністю автоматизувати, щоб можна було з планшета управляти режимами поливу.

Будь-які інноваційні впровадження у нас розпочинаються з пілотних проектів. Наприклад, якщо збираємося встановити на техніку якесь додаткове обладнання, то пробуємо це робити на декількох машинах, дивимося, як воно працює. На практиці часто буває, що деякі заявлені параметри або не працюють, або працюють не так, як очікували – не дають ефекту. У нас математика така: зі 100 ідей лише 50 проходять перевірку в пілотному проекті. Лише половина пілотних проектів доходять до масового впровадження, а з цієї половини – 2/3 приносять бізнесу реальну користь.

 

- Як Ви оцінюєте їхню ефективність?

- Для HarvEast свою високу ефективність показав моніторинг витрат ПММ, діджиталізація системи обліку запчастин, впровадження розчинно-маткових вузлів. Це саме ті проекти, які вже забезпечили нашій компанії позитивний результат. Будемо розширювати і вдосконалювати напрацювання в цих напрямках. 

 

- Наскільки агроінновації допомагають HarvEast знижувати виробничі ризики, пов'язані з веденням діяльності в зоні ризикованого землеробства?

- Інновації в меншому обсязі спрямовані на зниження виробничих ризиків у зоні ризикованого землеробства. Дощу якщо немає, то його немає. І жодні дрони, розчинно-маткові вузли та тензодатчики не заповнять рослинам брак вологи. Технології та інновації найбільше допомагають оптимізувати витрати. Якщо земля знаходиться в сприятливій кліматичній зоні, то ти можеш дозволити собі не так ретельно контролювати свої витрати, добрий урожай все покриє. А ось у зоні ризикованого землеробства можна вижити, лише контролюючи кожну копійку. Відповідно, для нас впровадження сучасних технологій та інновацій – питання вітальне.

  

- З урахуванням українських реалій як Ви оцінюєте готовність України до впровадження інноваційних технологій у сільському господарстві?

- Я багато їжджу світом, дивлюся, де, що і як впроваджено. Тому можу сміливо сказати: сьогодні Україна в світовому ТОП-3 за рівнем агроінновацій. За останні роки український бізнес зробив буквально квантовий стрибок у цій галузі. Якщо 10 років тому ми лише їздили за кордон училися, спостерігали, вбирали, то сьогодні вже їдуть до нас. У найближчі 5-7 років цілком зможемо вийти на світову арену зі своїми власними інноваційними ідеями. У нас є потенціал для цього.

 

- У зв'язку з чим зазвичай виникає найбільша кількість проблем?

- Впровадження інновацій саме по собі не здійснюється, в усьому необхідна участь людини. Неготовність працівника, колективу змінювати вже звичні процеси на щось нове, розвиватися професійно, технічно найчастіше і є найбільшою перешкодою на шляху до успіху.

Згадайте, нещодавно полями їздили трактори МТЗ, а зараз трактористи водять справжні космічні кораблі. Їм вже недостатньо вміти кермо крутити, потрібно інженерне мислення мати. По суті, сьогоднішній механізатор – це вчорашній інженер. Агробізнесу дуже не вистачає кваліфікованих, прогресивно мислячих співробітників. Людський фактор гальмує і обмежує нас. Мало фахівців, які знають про наявність інновацій у сільському господарстві, знаються на них, вміють із ними працювати. Для впровадження нової технології потрібна мотивована команда, яка зможе реально перебудувати всі процеси. А це завжди складно.

 

 

- Враховуючи ринкові тенденції, які сільськогосподарські культури Ви вважаєте найбільш рентабельними, перспективними для обробітку та подальшої реалізації?

- Я б розділив агроринок на commodity та нішеві продукти. До першого належать пшениця, кукурудза й олійні. Тут все просто – є біржова ціна, коли ти вирощуєш урожай, то маєш бути ефективним із точки зору врожайність vs витрати. У нішевих напрямках усе складніше, пов'язано з великими стрибками цін – два роки можна дуже багато заробляти, наприклад, на нуті, а наступні два роки мати величезні збитки. Це дві різні концепції, і визначити, яка з них вигідніша, неможливо.

Сommodity переважно підходить великим компаніям, тому що вони ефективно управляють витратами, а нішеві культури – для невеликих і середніх підприємств, які виявляють у роботі гнучкість, здатні швидко перелаштуватися. Вигідним може бути все, питання лише, як добре цим управляють і яка у компанії бізнес-модель.

Не можу не згадати про те, що в світі активно йде процес легалізації марихуани. Це реально перетворюється на гігантську галузь. У нас уже починають з'являтися компанії, які займатимуться вирощуванням цієї культури і найближчим часом можуть стати за своїми масштабами порівняні з British American Tobacco.

 

- HarvEast розвиває насіннєве рослинництво, в жовтні запустив у роботу лінію з доопрацювання насіння. Які сучасні агротехнології вже задіяно в цій сфері, а які планується впровадити?

- У наших планах розвивати співпрацю з основними партнерами: Maisadour, Euralis, Pioneer і Alta Seeds. З ними налагоджено продуктивні взаємини, вирощуємо для них високоякісне насіння соняшнику та кукурудзи. Також вивчаємо інші можливості ринку.

За два роки ми зробили ривок, накопичили певну експертизу, взяли «висоту», і тепер потрібен хоча б рік, щоб на ній закріпитися. Поки ж збільшуємо площі під зрошенням, оскільки все наше насіння вирощується на поливних землях. Виділили окремих агрономів під проект зрошення, виконуємо аналіз ґрунтів, причому не за полями, а за квадратами, для найбільш точного внесення добрив. Ще закуповуємо окрему техніку для роботи на зрошуваних полях, цього року робитимемо вузли фертигації – це американська система внесення добрив через поливання.  

 

- 2018 року HarvEast увійшов до п'ятірки лідерів за якістю управління репутацією серед аграрних компаній України. Наскільки вам допомогло досягти такого результату використання сучасних технологій?

- Це питання більшою мірою не про технології, а про філософію. HarvEast, наприклад, завжди виконує всі взяті на себе зобов'язання перед партнерами, банками, пайовиками, співробітниками. Виникли складнощі або накладки, ми щиро зізнаємося партнеру: «В нас ось така ось проблема, вона може зачепити і вас. Компанія працює над тим, щоб знизити її негативний вплив. Є пропозиція, як її вирішити, давайте обговорювати, домовлятися». Хороший добросовісний партнер ніколи не буде ховатися, уникати відповідальності.

Свою репутацію ми будуємо системно – це довгостроковий і один із найбільш цінних активів компанії. Навіть у найскладніші часи, коли більше третини бізнесу було втрачено на окупованій території, компанія виконала всі свої зобов'язання. Тому зараз, після інтеграції нового активу «Агро Холдинг МС», як тільки нам знадобилося збільшення ліквідності, партнери із задоволенням простягнули нам руку допомоги.

 

- Важливе місце в діяльності холдингу займає експорт зернових та олійних культур. Чи використовуєте електронні майданчики, блокчейн та інші сучасні технології? Наскільки це спрощує процес укладання угод і знижує ризики?

- Електронні майданчики ми використовуємо більше для закупівель, ніж для продажів.

При цьому я вважаю, що максимальна кількість процесів у компанії має бути діджиталізована. Все повинно бути, як UBER або Booking.com. HarvEast планомірно до цього йде.

 

- Чим для Вас ознаменувався 2018 рік?

- 2018 рік був нас одним із найбільш непростих – на активі, розташованому в зоні ризикованого землеробства, пережили велику посуху. Тому з точки зору виробничих результатів рік був неуспішним.

Щодо позитивних змін – HarvEast завершив операцію з придбання нового активу в Київській і Житомирській областях – «Агро Холдинг МС». Це дуже важлива для нас подія. Актив добрий, знаходиться в сприятливій для рослинництва кліматичній зоні. Ми налаштовані серйозно його розвивати. 

Ще зміцнили насіннєвий напрямок – запустили в роботу власну продуктивну насіннєву лінію.

 

- Які плани у HarvEast на 2019 рік?

- Якщо проводити паралелі з альпінізмом, то 2018 року ми взяли певну висоту, а 2019-го маємо закріпитися на ній, розбити табір, щоб набратися сил для наступного серйозного ривка. Ось такі у нас плани.

 

Розмовляла Анна Танська

Реклама

Вхід