Раціональна сортова структура – резерв збільшення врожайності озимого ячменю

Джерело

АПК-Інформ

967

Резервом збільшення врожайності озимого ячменю є грамотний добір посівного матеріалу з використанням високопродуктивних сортів і підвищеним рівнем морозо-зимостійкості. При недотриманні зазначених вимог посіви зернової ризикують увійти в зиму нерозкущеними і ослабленими, що нерідко призводить до істотного зниження як кількісних, так і якісних характеристик майбутнього врожаю. Про те, яким сортам озимого ячменю віддали перевагу українські аграрії в поточному МР, далі в нашому матеріалі.

 

Озимий ячмінь є однією з найважливіших фуражних сільськогосподарських культур з високим потенціалом продуктивності. В Україні спостерігається тенденція збільшення посівної площі під зерновою. За даними офіційної статистики, під озимий ячмінь врожаю 2019 року в сільгосппідприємствах України було відведено 786 тис. га, що на 27,5% вище за показник роком раніше.

При цьому тенденції збільшення загальної посівної площі даної культури багато в чому сприяла приваблива цінова кон'юнктура. Однак посіви зернової знаходяться під постійною загрозою. Як зазначає Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України (САУ), основними причинами, які можуть істотно погіршити стан посівів озимого ячменю, що відрізняється слабкою кореневою системою і чутливістю що до зовнішніх факторів, є погодні коливання.

Враховуючи існуючі ризики, по мірі збільшення посівних площ серед аграріїв все більш актуальним стає питання пошуку нових сортів і гібридів, які відповідають потребам аграріїв і адаптованих до кліматичних умов, а також вдосконалення технології виробництва. Експерти ІА «АПК-Інформ» проаналізували сформовану сортову структуру озимого ячменю в 2019 році на підставі попередніх результатів панельного дослідження «Ринок засобів захисту рослин і посівного матеріалу в Україні» (всього було опитано близько 370 сільгосппідприємств, які спеціалізуються на виробництві зернової).

В даний час найбільшим попитом серед українських сільгоспвиробників користується посівний матеріал озимого ячменю вітчизняної селекції. Цими сортами, яких налічується близько двох десятків, в 2018 р. було засіяно близько 44% від усієї посівної площі, зайнятої під культурою. Друге місце за популярністю ділить насіння чеської та німецької селекції (26% і 24% відповідно).

Посівний матеріал озимого ячменю на ринку представлений двома основними типами в залежності від структури колоса – дворядний і шестирядний. У 2019 році в Україні майже вся площа під зерновою зайнята шестирядними сортами, які, як правило, використовуються як фураж на корм тваринам. Пріоритет аграріїв на користь шестирядного посівного матеріалу обумовлений, в основному, наявністю на ринку адаптованих сортів, які демонструють більшу морозо-зимостійкість.

«Згідно з багаторічними метеоданими, Україна знаходиться в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, в результаті чого рослини ячменю часто йдуть в зиму ослабленими, що неминуче позначається на обсязі виробництва. Використання шестирядних сортів, які відрізняються невибагливістю до коливання грунтово-кліматичних умов, як правило, створює резерв для одержання очікуваного врожаю», - зазначає С. Григоренко.

Дослідження також показало, що розмір сільськогосподарського підприємства впливає на кількість оброблюваних сортів при формуванні сортової структури. Серед малих і середніх сільгосппідприємств з розміром земельних угідь до 5 тис. га переважна більшість вибирає лише один сорт. При цьому важливо відзначити, що відсутність сортового різноманіття істотно підвищує ризик втрати врожаю – як під впливом стресових погодних умов, так і в результаті поширення шкідників і захворювань.

Серед великих господарств (площа угідь понад 5 тис. га) приблизно половина воліє перестрахуватися, збільшуючи кількість оброблюваних сортів ячменю до двох і більше. Таким чином, у разі скорочення або втрати врожаю одного з сортів фермери можуть частково компенсувати збиток за рахунок зернової інших сортів.

Аналіз тривалості обробітку сортів показав, що господарства всіх категорій масово використовують репродуктивний посівний матеріал. При цьому частка еліти не перевищує 5% від загального обсягу. Аналітики агентства відзначають, що в даний час близько 14% сільгоспвиробників України не здійснюють сортозміну і сортооновлення, використовуючи насіння низьких репродукцій і застарілих сортів протягом 5 років і більше. Даний факт є однією з основних причин зниження врожайності внаслідок погіршення посівних і сортових якостей через засмічення та накопичення хвороб.

Як повідомляли респонденти, в 2019 р. на всій посівній площі, відведеній під озимий ячмінь, обробляється близько 48 сортів, що на 20% більше за показник роком раніше. При цьому сільгоспвиробники ретельно підходять до відбирання сортового складу в господарстві, віддаючи перевагу більш продуктивним і районованим сортам.

Важливість такого добору демонструє той факт, що сортова структура озимого ячменю, сформована сільгоспвиробниками в п.р., на 80% складалася з п'яти найбільш поширених сортів. При цьому дані дослідження свідчать, що лідерами сівби стали сорти Луран і Дев'ятий вал. Оціночна площа обробітку зазначених сортів становить 45% від усієї досліджуваної площі під даним видом зернової в Україні.

 

Підводячи підсумки, відзначимо, що ячмінь, як і будь-яка інша сільгоспкультура, у своєму розвитку відчуває стреси як від погодних умов, так і від впливу шкідливих об'єктів. При цьому нерегулярне сортооновлення при тривалому обробітку не тільки погіршує потенціал майбутнього врожаю, але і значною мірою підвищує чутливість зернової до зазначених загроз. Зважаючи на це, одними з головних інструментів сільгоспвиробника для покращення показника прибутковості сільгосппідприємства повинні стати правильний підбір сортів, а також підвищення сортового різноманіття і своєчасне сортооновлення.

 

Мірра Лубенець

Реклама

Вхід