Географія експорту української пшениці з позиції трейдингу

Анна Танська

За винятком 2018/19 МР, пшениця для України є основною культурою, яка постачається на зовнішні майданчики. Незважаючи на те, що ключові ринки збуту для даної зернової давно визначені і за великим рахунком є незмінними, з року на рік ми все ж таки спостерігаємо зміни в обсягах поставок і перерозподіл позицій серед ТОП-імпортерів як причорноморської пшениці в цілому, так і української зокрема.

Що стоїть за цими змінами? Як складаються відносини між ключовими українськими експортерами та імпортерами з основних країн збуту? Як розподілилися місця серед ТОП-імпортерів в сезоні? Яка роль регіону MENA для української пшениці? І, звичайно ж, чого варто очікувати в новому 2019/20 МР?

Протягом останніх п'яти сезонів Україна стабільно займає 5-6 місце в рейтингу світових експортерів пшениці, що з урахуванням тенденції поступового нарощування глобального виробництва і відповідно обсягів експорту зернової свідчить про зростання значущості країни на світовому ринку. Так, за цей період частка української пшениці в світовому експорті зросла з 7 до 9%, або з 11,3 млн. до 16,5 млн. тонн в абсолютному значенні.

Даний факт стає ще більш значним з урахуванням того, що Україна знаходиться в безпосередній близькості з таким вагомим гравцем, як Росія, яка за даний проміжок часу внаслідок низки рекордних врожаїв пшениці і прохідної ціни посилила свої позиції, різко перемістившись з 4 на 2, а потім і на 1 місце в рейтингу світових експортерів. До того ж, в силу все того ж географічного розташування Україна змушена з нею конкурувати на ключових ринках збуту.

За підсумками 2018 року в ТОП-5 ключових імпортерів української пшениці увійшли Індонезія, в напрямку якої було поставлено 2,6 млн. тонн, або 16% від загального обсягу експорту даної зернової за календарний рік, Філіппіни (1,8 млн. тонн, або 10,8%), Марокко (1,4 млн. тонн, або 8,6%), Єгипет (1,3 млн. тонн, або 8,3%) і Туніс (понад 1 млн. тонн, або 6,2%).

Щодо поставок пшениці з України за липень-березень 2018/19 МР, то в ТОП-3 ринків збуту увійшли Індонезія з обсягом імпорту 2,34 млн. тонн проти 1,85 і 1,4 млн. тонн відповідно за 2017/18 і 2016/17 МР, Філіппіни – 1,55 млн. тонн проти 1,03 і 0,68 млн. тонн відповідно, а також Єгипет, який протягом останніх 3 сезонів веде досить своєрідну закупівельну політику і поступово зменшує обсяг імпорту – 1,19 млн. тонн проти 1,44 і 1,62 млн. тонн відповідно.

Також варто відзначити, що дві країни з ТОП-5 імпортерів української пшениці входять в регіон MENA, в напрямку якого за липень-березень 2018/19 МР сумарно було поставлено майже 5 млн. тонн зернової.

На сьогоднішній день регіон MENA залишається одним з найбільш містких і перспективних ринків збуту зернових культур через значне превалювання обсягів споживання над обсягами виробництва внаслідок обмежених можливостей щодо вирощування агропродукції. Зокрема, в напрямку країн MENA щорічно постачається понад 25% світової пшениці, що, безумовно, робить їх досить привабливими з точки зору трейдингу серед українських і російських експортно-орієнтованих компаній.

При цьому вести торгівлю з даним регіоном стає все складніше в силу перегляду вимог до продукції, що імпортується в деяких країнах, наявності/періодичного введення/підвищення ввізного мита, а також складного економічного і політичного становища окремих країн.

Все це свідчить про те, що українським трейдерам довелося добре попрацювати, щоб зберегти свої позиції на зовнішніх майданчиках, не кажучи вже про те, щоб їх примножити. Для того щоб розібратися, з якими особливостями і підводним камінням доводиться стикатися експортерам для досягнення даних результатів, ІА "АПК-Інформ" звернулося з питаннями до ключових гравців, які працюють на основних напрямках збуту української пшениці.

Роман Русаков,

трейдер компанії OLAM INTERNATIONAL

- Романе, за підсумками 2018 року ваша компанія зайняла 6 позицію в рейтингу експортерів пшениці в Індонезії і Філіппін. Як давно працюєте в даному напрямку? Чим був обумовлений такий вибір?

- Ринок Індонезії і Філіппін безумовно цікавий для української пшениці, і з кожним роком обсяг експортованої продукції лише доводить це. Маючи сильне представництво в Південно-Східній Азії, наша компанія є одним з найбільш активних імпортерів пшениці на ринки Індонезії, Філіппін, Таїланду, Південної Кореї. В останні 5 років обсяг продукції, що торгується нашою компанією, тільки збільшився, доводячи потенціал ринку і наші очікування на подальше поступальне зростання імпорту пшениці перерахованими країнами.

Крім міцних торговельних відносин, які сформувалися у компанії протягом останніх 5-10 років на ринку Азії, цей ринок також є ліквідним і для інших експортерів пшениці, сумарно закуповуючи понад 26 млн. тонн пшениці різних класів, тим самим насичуючи попитом Чорноморський регіон.

Більш того, азійський ринок є найбільш швидко зростаючим як за економічними показниками (зростання ВВП, дохід на душу населення), так і в кількісному відношенні (приріст населення).

Ну і, безумовно, ринки Індонезії і Філіппін є молодими, які розвиваються, з більш привабливим комерційним аспектом, ніж ряд імпортерів з Близького Сходу. Але варто також зауважити, що певного роду премія даного ринку утворюється за рахунок більш трудомісткого процесу виконання контрактів.

- Як оцінюєте перспективи подальшої співпраці? Які продукти, особливо з доданою вартістю, були б цікаві покупцям з цих країн?

- Ми схильні вважати, що імпортний потенціал ринку Індонезії зростатиме, що доводить підвищувальна динаміка імпорту. Наприклад, 6 років тому імпорт пшениці Індонезією склав 7 млн. тонн, в 2019/20 МР ми очікуємо 12 млн. тонн, що демонструє найвищий приріст обсягу серед всіх імпортерів цієї культури. Ми високо оцінюємо перспективу роботи з даним ринком і очікуємо зміцнення своїх позицій на ньому протягом наступних років.

Дивлячись на головних імпортерів Індонезії та Філіппін, ми бачимо розгалужену закупівлю в Австралії, США, Канади, Аргентини, Росії та України. У період з липня до листопада пшениця українського і російського походження є найбільш конкурентоспроможною, внаслідок чого ми сподіваємося на досить об'ємний попит в цей період. В цілому ж причорноморське зерно заявляє про себе більш вагомо з кожним роком і вселяє впевненість у кінцевого споживача, який, оцінюючи перспективи, надаватиме перевагу збільшенню закупівлі пшениці даного походження в порівнянні з більш дорожчою північноамериканською та австралійською зерновою.

Також необхідно відзначити купівельну активність Індонезії на ринку борошна. Понад 20 тис. тонн української продукції експортується в цю країну щорічно.

- Виходячи з Ваших спостережень, в чому полягають основні особливості роботи в даному напрямку? На якому з етапів співпраці вони найбільш відчутні?

- Основною особливістю роботи на даному напрямку є етап виконання контракту. Сертифікація, контроль якості, а також дотримання норм і вимог імпортерів безумовно призводить до більших трудовитрат, ніж виконання зовнішньоекономічного контракту на ринки Близького Сходу.

- Наскільки сильним є вплив відмінностей в менталітеті при роботі з даним ринком збуту? У чому це проявляється?

- Ментальність кожного ринку різна. Це закономірно з огляду на різні історичні особливості та цінності, які сформовані населенням цих регіонів протягом довгих років. Так, наприклад, азіати за своєю природою більше шанують традиції і будують торговельні зв'язки, ставлячи на чільне місце людські відносини. Це дозволяє компаніям з хорошою репутацією отримувати привілеї і бути у вузькому колі бажаних постачальників. Не варто також забувати, що великою перевагою цього ринку є можливість контрактації на дальні позиції, що дозволяє трейдеру вибудовувати різноманітні програми, займаючись арбітражем різних походжень, а також формувати форвардні контракти, вибудовуючи заздалегідь свою логістику.

Марина Кривонос,

трейдер компанії «Амбар Експорт BKW»

- Марино, за підсумками 2018 року ваша компанія зайняла 7 позицію в рейтингу експортерів пшениці в Єгипет. Як давно працюєте в даному напрямку? У чому полягають ключові особливості співпраці, і наскільки сильним є вплив відмінностей в менталітеті?

- Наша компанія має досить довгу історію бізнес-відносин з країнами арабського світу, і, відверто кажучи, знадобилося йти на прийняття істотних ризиків в частині своєчасності оплат і виконання контрактів в умовах волатильності ринку, проте трейдинг – це управління ризиками.

"Амбар експорт" постачає борошномельну пшеницю в Єгипет вже більше шести маркетингових сезонів. Слід зазначити, що в арабських борошномелів є певні переваги щодо якості пшениці, і прийнято вважати російську пшеницю преміальною, проте ми активно розвінчуємо даний стереотип, який на сьогоднішній день не має підстав, справа в тому, що арабський світ дуже консервативний. На жаль, українській пшениці не вистачає маркетингу в країнах-споживачах, і це те, чим не варто нехтувати і над чим активно працює наша компанія.

До основних складнощів ведення бізнесу з Єгиптом я б віднесла політичну і соціальну нестабільність, надмірну бюрократизацію, обмежений доступ до іноземної валюти, високий рівень корупції, брак правової свідомості корпоративного світу. Не варто упускати момент особливості арабського менталітету під час ведення переговорів. Наприклад, нерідкі випадки, коли єгипетські партнери по кілька разів повертаються до обговорення одного і того ж питання, коли раніше щодо нього сторони досягли домовленості і можна було б вважати обговорення закритим. Тому необхідно мати певну витримку і терпіння в переговорному процесі. Але, в той же час, ринок з більш ніж 90 млн. жителів не може не бути цікавим для українського експортера. Слід зазначити, що Єгипет залишається найбільшим споживчим ринком і найбільш диверсифікованою економікою арабського світу, населення якого є молодим і стрімко зростаючим. Демографічна ситуація – основна приваблива риса ринку для експортерів, і недавні реформи вселяють надію на стимулювання економічного зростання в країні, а, отже, і підвищення купівельної спроможності.

Таким чином, можна зробити висновок, що, незважаючи на всі складності, пов'язані з світовим перевиробництвом пшениці, зростаючим впливом російської пшениці в Причорноморському регіоні та світі, непередбачуваною поведінкою ключових країн-імпортерів, «дорогу здолає той, хто йде», і показники експорту пшениці з України протягом останніх сезонів – тому підтвердження.

А щоб бути готовим до можливих змін у макроекономіці та формуванні ключових торговельних трендів, геополітиці і виконанні міжнародних відносин, закупівельній політиці основних регіонів збуту зернових та реаліях функціонування українського зернового ринку, приєднуйтесь до нас і станьте учасником XVIII Міжнародної конференції Grain & Maritime Days in Odessa (30 травня – 1 червня 2019, Maristella Marine Residence), в ході якої будуть розглянуті всі ключові питання сезону, який минає, і наступного на зерновому ринку.