Більшість країн регіону MENA повністю залежать від імпорту ключових зернових культур через складні кліматичні особливості, гострий дефіцит сільгоспземель і водних ресурсів, а також економічного становища. Проте в сезоні-2019/20 можна буде спостерігати за нарощуванням виробництва культур в одних країнах і зростанням їх імпорту в інших, що, тим не менш, об'єднане єдиним умовою – погодних чинником, який впливає на здатність країн до самостійного забезпечення постійно зростаючого внутрішнього споживання.
Ведення сільського господарства в країнах регіону MENA, основними представниками якого в розрізі виробництва зернових культур є Туреччина, Єгипет, Алжир, Туніс, Йорданія, Саудівська Аравія, Ізраїль, досить трудомістке через дефіцит земель, придатних під обробіток культур, а також непростих кліматичних умов. Зокрема, нагадаємо, що в попередніх сезонах практично у всіх країнах даного регіону спостерігалася посуха, внаслідок якої в 2018/19 МР експерти USDA очікували зниження валового збору пшениці – в Туреччині до 19 млн. тонн (-9,5% на рік), Іраку – до 3 млн. тонн (-25%), Тунісі – до 1 млн. тонн (-10%) і ячменю в Тунісі – до 0,3 млн. тонн (-21%), Іраку – до 0,7 млн. тонн (-20%) та Ірані – до 2,8 млн. тонн (-10%).
Однак в п.р. в основних країнах регіону MENA спостерігається поліпшення погодних умов, а саме – рясні опади, що сприяють поліпшенню стану посівів культур і їх врожайності.
Так, в Туреччині, яка є основною країною-виробником зернових культур в даному регіоні, рясні опади спостерігалися в південно-східній, східній Анатолії та Середземномор'ї. Вже станом на квітень п.р. рівень опадів на 40% перевищує показник в аналогічний період в 2018 р. і на 27% вище середньорічного показника за всю історію спостережень.
Опади спостерігалися в північних і центральних регіонах-виробниках в Ізраїлі, а також в Тунісі, Алжирі та Йорданії. Внаслідок цього в зазначених країнах, незважаючи на переважно знижувальні коригування збиральних площ, аналітики прогнозують підвищення врожайності зернових культур, зокрема пшениці – в Йорданії (+51%), Ізраїлі (+16%), Туреччини (+9%) та Тунісі (+21%), ячменю – в Тунісі (+65%), Туреччини (+9%), Алжирі (+5%).
Тільки в Марокко експерти фіксували посушливі погодні умови, які зберігаються, починаючи з минулого року, що може призвести до скорочення врожайності зернових у країні майже в 2 рази. Зокрема, очікується, що врожайність пшениці знизиться на 38%, а ячменю – на 47%.
У 2019/20 МР в Туреччині, яка традиційно є основним виробником пшениці серед країн регіону MENA, урожай зернових прогнозується на рівні 21 млн. тонн, що вище результату сезону-2018/19 завдяки зростанню врожайності зернової на 9% – до 2,73 т/га, незважаючи на скорочення збиральних площ на 5% – до 7,2 млн. га внаслідок тривалих посушливих погодних умов та сильних опадів в окремих регіонах країни.
Зокрема, в центральній Анатолії, яка є ключовим регіоном-виробником пшениці в Туреччині, збиральні площі оцінюються на рівні 2,65 млн. га, що нижче показника як в 2018/19 МР (2,83 млн. га), так і в 2017/18 МР (2,99 млн. га), при цьому виробництво зернової може скласти, як і в попередньому сезоні, 5,3 млн. тонн, що нижче обсягів врожаю в 2017/18 МР (5,65 млн. тонн). Врожайність зернових очікується на рівні 1,5-2 т/га, що в цілому вище за показники останніх двох сезонів (1,9; 1,7 т/га).
Джерело: USDA
У другому за розміром виробнику зернових серед країн MENA – Ірані – врожай пшениці в сезоні-2019/20 може збільшитися до 16,8 млн. тонн, що на 16% перевищить показник врожаю зернової в сезоні-2018/19 (14,5 млн. тонн). У 2019 році аграрії збільшили оброблювані площі під зерновий до 6 млн. га, незважаючи на надмірні опади, які спостерігаються в регіонах-виробниках, що навіть у разі певних втрат урожаю через повені дозволяє очікувати більш ніж задовільний валовий збір пшениці в 2019/20 МР.
В Єгипті – третьому за розміром виробнику пшениці в даному регіоні, 2019/20 МР урожай пшениці може збільшитися майже на 4% у рік – до 8,77 млн. тонн, що може бути обумовлено розширенням збиральних площ під зерновий також майже на 4% (до 1,37 млн. га). Необхідно відзначити, що збільшення виробництва пшениці може бути обумовлено і зацікавленістю аграріїв у вирощуванні даної культури через підвищення закупівельних цін як урядом, так і приватним сектором.
Джерело: USDA
Що стосується споживання, то в переважній більшості країн регіону MENA даний показник збільшиться. Зокрема, в 2019/20 МР споживання пшениці в Ірані може збільшитися до 16,4 млн. тонн (+2% на рік), Туреччини – до 18,23 млн. тонн (+2%), Тунісі – до 3 млн. тонн (+1% на рік), Єгипті – до 20,4 млн. тонн (+1%), Алжирі – до 10,75 млн. тонн (+1%), Марокко – до 10,8 млн. тонн (+1%), Ізраїлі – до 1,95 млн. тонн (+1%).
Лідером з виробництва ячменю в країнах MENA також є Туреччина. Сприятливі погодні умови спричиняли розширення площ сівби під зерновою на 5% на рік – до 3,8 млн. га. Зокрема, значний приріст площ спостерігався в центральній Анатолії. Завдяки цьому урожай зернової може збільшитися на 15% – до 8,5 млн. тонн з очікуваною врожайністю 2,2 т/га, що є найвищим показником за останні 5 років.
Джерело: USDA
Річний приріст виробництва зернової очікується і в Алжирі – в 2019/20 МР, за прогнозами експертів, валовий збір культури підвищиться на 5% – до 2,05 млн. тонн, що вище, ніж в Марокко, яке в майбутньому сезоні стане очевидним аутсайдером щодо виробництва зернових культур через несприятливі погодні умови. Так, урожай ячменю в країні в 2019/20 МР очікується на рівні 1 млн. тонн (-59%) та пшениці – 4,1 млн. тонн (-44% на рік).
Щодо річних змін внутрішнього споживання ячменю в країнах MENA, зростання даного показника в 2019/20 МР очікується в Алжирі – на 8% та Туреччини – на 8%, Тунісі – до 1,08 млн. тонн (+10%) та Ірані – до 6,3 млн. тонн (+3%).
Країни регіону MENA, незважаючи на поступове збільшення власного виробництва зернових культур, як і раніше, змушені імпортувати і пшеницю, і ячмінь на тлі високого внутрішнього споживання. При цьому варто відзначити, що для багатьох країн даного регіону основними постачальниками зернових є країни Причорномор'я.
Якщо говорити про країну, яка в 2019/20 МР буде нарощувати імпорт зернових культур, то це звичайно Марокко, де внаслідок несприятливих погодних умов урожай зернових може скоротитися вдвічі.
Відповідно в майбутньому сезоні імпорт пшениці може збільшитися до 4,8 млн. тонн, що на 20%, або на 0,8 млн. тонн вище показника попереднього МР. У 2018/19 МР (липень-березень), за даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», з України до Марокко було відвантажено 1,03 млн. тонн пшениці з Росії – 405 тис. тонн.
Єгипет в 2019/20 МР збереже за собою лідируючу позицію щодо імпорту пшениці, який очікується на рівні 12,5 млн. тонн, що відповідає показнику поточного сезону.
При цьому країна в період з липня 2018 р. по березень 2019 р., за даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», імпортувала 6,5 млн. тонн пшениці з Росії і 1,2 млн. тонн з України. Єгипет імпортує пшеницю також з Румунії, Франції та США. При цьому склад основних країн-експортерів пшениці за останні кілька сезонів не змінюється.
В цілому ж, протягом попередніх 5 сезонів Єгипет традиційно закуповував пшеницю з Росії, Румунії, Франції, України та США.
Туреччина так само, як і Єгипет, в поточному сезоні імпортувала основні обсяги пшениці з Росії – 4,3 млн. тонн в період з липня по березень 2018 р. згідно з даними ІА «АПК-Інформ», а також 326 тис. тонн з України.
При цьому зазначені експортери пшениці до Туреччини зберігають свої позиції другий сезон поспіль, незважаючи на те, що в 2018/19 МР на тлі економічного спаду у країні Туреччина знизила імпорт пшениці в червні-грудні майже в 2 рази – з 5,9 млн. тонн в 2017/18 МР до 2,9 млн. тонн в поточному сезоні.
У свою чергу, говорячи про Туреччину, не можна не відзначити експорт пшениці і продуктів її переробки із зазначеної країни, яка є лідером в даному сегменті серед країн MENA.
Відвантаження пшениці і продуктів її переробки в 2018/19 МР можуть досягти 6,3 млн. тонн завдяки активним поставкам в країни Африки в перші 7 місяців сезону. Зокрема, експорт зерна пшениці (виключаючи продукти переробки) збільшився до 75 тис. тонн (червень-грудень) проти 53,9 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону.
Необхідно також відзначити, що Туреччина є свого роду хабом для реекспорту пшениці, зокрема причорноморської, в країни Близького Сходу і Північної Африки.
А з урахуванням урядової програми з обробки товарів (у нашому випадку пшениці) в межах митної території, експорт пшеничного борошна з Туреччини, наприклад, в 2014 р. досяг майже $1 млрд. з обсягом, що перевищує 2 млн. тонн, через що Туреччина стала найбільшим світовим експортером борошна, відвантаживши його більш ніж у 100 країн світу.
Крім цього, з метою стабілізації цін на внутрішньому ринку борошна з вересня 2018 р. Туреччина ввела заборону на експорт пшеничного борошна, виробленого із зернової внутрішнього виробництва, після того як курс турецької ліри знизився майже на 40% по відношенню до долара США, а проблема інфляції в продовольчому сегменті не була вирішена. У свою чергу, налагодити роботу підприємств за новими правилами переробникам вдалося лише через два місяці. В основному складності переходу на нову систему торкнулися переробників, виробничі потужності яких розташовані в південних регіонах країни, де традиційно використовувалась пшениця внутрішнього виробництва. Так, у вересні 2018 р. відзначалося скорочення експорту борошна на 32% проти показника попереднього місяця (максимальний показник з початку сезону). Всього з червня по грудень Туреччина експортувала 2 млн. тонн борошна, що на 1% нижче показника в попередньому сезоні (1,9 млн. тонн). Однак очікується, що за підсумками сезону обсяги відвантаження знизяться на 3% – до 3,25 млн. тонн.
Основними імпортерами турецького борошна в 2018/19 МР є Ірак (955 тис. тонн) з часткою в загальному обсязі експорту 51%, Сирія (218 тис. тонн) – 10% і Ємен (145 тис. тонн) – 2% від усього експорту.
Джерело: USDA
Найбільшим імпортером ячменю є Саудівська Аравія, яка, за прогнозами аналітиків USDA, може наростити закупівлі на 23% на рік – до 8 млн. тонн проти 6,5 млн. тонн в 2018/19 МР, що йде врозріз з офіційними оцінками експертів USDA (8,5 млн. тонн в 2018/19 МР).
Ключовими постачальниками ячменя в країну, за даними USDA, є Росія, Україна і Німеччина. При цьому з початку поточного сезону (липень-березень), за даними ІА «АПК-Інформ», з України в Саудівську Аравію було відвантажено 2,2 млн. тонн (+29% на рік) і з Росії в цей же період – 1,3 млн. тонн (-17%).
Також очікується збільшення імпорту ячменю Йорданією в 2019/20 МР до 900 тис. тонн (+6% на рік), при цьому країна закуповує зернову переважно з Румунії, Росії та України. У поточному сезоні поставки ячменю в країну з Росії з початку поточного сезону (липень-березень) оцінюються в 607,1 тис. тонн.
Марокко може збільшити імпорт ячменю в майбутньому сезоні в 4 рази – до 1,2 млн. тонн проти 300 тис. тонн у попередньому сезоні, що, як і у випадку з пшеницею, може бути обумовлено скороченням внутрішнього виробництва зернової, а також збільшенням внутрішнього споживання, яке може підвищитися до 2,6 млн. тонн проти 2,55 млн. тонн (за оцінками експертів USDA у Марокко), що, тим не менш, вище за офіційну оцінку USDA (2,4 млн. тонн).
У свою чергу, Туреччина, за оцінками ІА «АПК-Інформ», в період липень-березень поточного сезону закупила 242,7 тис. тонн ячменю походженням з Росії та 15,5 тис. тонн з України. За оцінками USDA, за підсумками 2018/19 МР імпорт країною ячменю складе 300 тис. тонн.
Однак вже в 2019/20 МР імпорт зернової до Туреччини може скоротитися на 66% – до 100 тис. тонн.
Аналогічна тенденція буде спостерігатися і в Тунісі, який в сезоні-2019/20 може знизити закупівлю ячменю на 23% – до 500 тис. тонн проти 650 тис. тонн в попередньому МР.
Джерело: USDA
На завершення необхідно відзначити, що для багатьох країн регіону MENA майбутній сезон обіцяє бути дуже успішним на тлі достатньої кількості опадів, що може сприяти гарному врожаю зернових культур в 2019/20 МР. Однак даний факт не скасовує того, що регіон не здатний забезпечувати внутрішнє споживання пшениці і ячменю лише за рахунок власного виробництва, а деякі країни взагалі не виробляють дані культури, а повністю покладаються на імпортні продукти. Водночас, надійними постачальниками при імпорті зернових залишаться Росія і Україна.
