Погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у липні 2019 року - НААН

Джерело

АПК-Інформ

894

В більшості зерносіючих областей України вже завершено збирання ранніх зернових культур, урожай яких, незважаючи на примхи погоди, видався доволі вагомим. У першу чергу це стосується озимої групи – пшениці та ячменю, які забезпечили в окремих господарствах урожайність зерна в межах 6-7 т/га. Проте, як і в попередні роки, в розрізі країни і навіть одного адміністративного району показники вирощеного врожаю, наприклад пшениці озимої, є далеко неоднорідними і варіюють у досить значному діапазоні. В першу чергу, це пояснюється різним рівнем технологічної забезпеченості господарств і, головним чином, значною часткою впливу погодних умов на формування зернової продуктивності – нестабільністю температурного режиму та різною кількістю опадів в основні фази розвитку рослин.

Успішна перезимівля та раннє відновлення весняної вегетації заклали основи майбутнього врожаю, особливо в тих господарствах, де своєчасно попіклувалися про достатній фон живлення рослин, забезпечивши посіви необхідними елементами як в осінній, так і в ранньовесняний періоди. Впродовж подальшої весняно-літньої вегетації найбільш складною для озимини видалася більша частина червня, коли за високої температури повітря та відсутності продуктивних опадів рослини зазнавали негативної дії повітряної та ґрунтової посух. Саме це на значних площах степової зони стало наслідком формування дрібного та щуплого зерна, що призвело до зниження врожайності в переважній більшості господарств. У першу чергу це стосується тих агропідприємств, які вирощували пізньостиглі сорти та «зловживали» пестицидами, зокрема фунгіцидними обробками посівів на завершальних етапах вегетації озимини. В окремих регіонах до зниження врожайності призвело часткове вилягання посівів пшениці та ячменю озимих, яке стало наслідком інтенсивних злив і шквалистих вітрів, нерідко з градом, що відзначалися в другій половині травня та в перші дні червня.

Доволі дощовим видався липень, що затримувало темпи збиральної кампанії і також певною мірою негативно вплинуло на врожайність та якісні показники зерна. Загалом, підсумовуючи всі фактори, які тим чи іншим чином призвели до зниження врожайності озимини, можна констатувати, що цьогорічний недобір зерна з кожного гектара склав не менше 0,4-0,6 тонни.

У третій декаді червня з настанням повної стиглості зерна в ячменю та пшениці озимих переважала дуже тепла з незначними опадами погода. Середня за декаду температура повітря склала 23,1°С, що виявилося на 3°С вище за середні багаторічні показники. Опадів за декаду випало лише 4,2 мм при багаторічній нормі 16 мм.

В цілому, середня за червень температура повітря склала 23,9С, що було на 3С вище за середню багаторічну норму. Загалом за місяць випало близько 40 мм опадів, що склало лише 68% від кліматичної норми. До речі, цього літнього місяця така температура повітря відзначалася вперше за 10 років, а менша кількість опадів за цей час спостерігалася лише в 2016 р. (рис. 1).

А

 

Б

Рис. 1. Гідротермічний режим у червні в 2010-2019 рр. (А – температура повітря, Б – кількість опадів)

 

В результаті такого жорсткого гідротермічного режиму запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої на час настання повної стиглості зерна були такими: в орному шарі ґрунту після всіх попередників волога була повністю відсутня, в метровому її містилося лише від 13 до 20 мм, що склало 19-30% від середньої багаторічної норми.

Загалом за період весняно-літньої вегетації озимих зернових культур (березень-червень) випало 149 мм опадів, що було на 26 мм менше в порівнянні із середніми багаторічними показниками. При цьому слід зауважити, що така порівняно незначна кількість опадів відзначалася вперше за останні 10 років спостережень (рис. 2).

 

Рис. 2. Середня кількість опадів упродовж березня-червня 2010-2019 рр., мм

 

На початку третьої декади червня почали збирати ячмінь озимий, а в останні дні червня та на початку липня більшість господарств степового регіону розпочала масове збирання пшениці озимої. Впродовж останніх років такий ранній початок збиральної кампанії ранніх зернових колосових культур, принаймні у зоні Степу, відзначався лише у 2012 р.

В першій декаді липня спостерігалася помірна за температурним режимом, як для цієї пори року, з великою кількістю опадів погода. Середня температура повітря склала 20,9°С, що було на 0,5°С вище за середню багаторічну норму. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 36°С, а мінімальна знижувалася до 10,2°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 61,1°С, а вночі охолоджувалася до 10°С.

Опади впродовж декади випадали доволі рівномірно, що певною мірою знижувало темпи збирання зернових, а їхня кількість склала 50,4 мм, що було майже вдвічі більше від середньої багаторічної норми (26 мм).

Середня за декаду відносна вологість повітря виявилася близькою до кліматичної норми та склала 60%. При цьому за відповідний календарний період було відзначено 5 діб із мінімальною відносною вологістю повітря менше 30%.

Надмірне і тривале зволоження ґрунту та підвищений температурний режим в окремих господарствах зумовили проростання зерна в колосі та погіршення якості зернової продукції.

Більшість днів другої декади липня характеризувалася помірною за температурними показниками, а в окремі дні навіть прохолодною з невеликими опадами погодою. Середня температура повітря за цей час склала 19,4°С, що було на 1,8°С нижче за середню багаторічну норму. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 28,4°С, а мінімальна знижувалася до 10,5°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 57,1°С, а вночі охолоджувалася до 10°С.

Опадів упродовж другої декади випало лише 6,2 мм при середній багаторічній нормі 12,6 мм. Середня відносна вологість повітря склала 62%, що відповідало середній багаторічній нормі. Мінімальні значення даного показника знижувалися до 32%.

Упродовж третьої декади липня утримувалася доволі тепла, в окремі дні спекотлива погода, яка супроводжувалася переважно грозовими дощами різної інтенсивності. Середня температура повітря склала 22,2°С, що виявилося на 3,3°С вище за середню багаторічну. Максимальна температура повітря підвищувалася до 31,9°С, а мінімальна знижувалася до 13,5°С. В окремі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 59°С, а вночі охолоджувалася до 12,7°С.

Середня кількість опадів склала 38 мм, що становило 224% від середньої багаторічної норми. Режим відносної вологості повітря був досить високим. Середні значення цього показника варіювали у межах 51-71%.

Загалом середня за липень температура повітря склала 20,8С, що фактично відповідало кліматичній нормі, яка для даного місяця становить 20,9С. Найбільш теплою видалася третя декада, більш прохолодною – друга. Загалом за місяць випало близько 94,6 мм, що виявилося на третину більше від середньої багаторічної норми.

Збирання врожаю – це один із найбільш відповідальних періодів польових робіт, а тому зниження втрат зерна при його проведенні є суттєвим резервом збільшення валових зборів основної та побічної продукції всіх без винятку сільськогосподарських культур.

Вважається, що при недотриманні технологічних вимог із різних причин у господарствах величина втрат зерна може сягати 10% і більше. При затримці, наприклад, із початком збирання врожаю на 10-12 діб недобір зерна, особливо за несприятливих умов, досягає 15-20%, а в окремих випадках (вилягання посівів, тривалий дощовий період) – 60%.

Як правило, втрати врожаю зерна розподіляють на механічні, фізіологічні, а також ті, які пов’язані з роботою збиральних комбайнів, транспортуванням і доробкою зерна на токах. Механічні втрати є наслідком осипання зерна та ламкості колосу. Їхня величина залежить від біологічних особливостей сортів, строків збирання і погодних умов у передзбиральний та збиральний періоди. Механічні втрати починають проявлятися одразу після дозрівання зерна, коли воно втрачає зв’язок із материнською рослиною, і починають зростати по мірі запізнення зі збиранням.

Фізіологічні втрати пов’язані з фізіолого-біохімічними процесами, які відбуваються в зерні після настання його повної стиглості. За сухої погоди ці процеси знаходяться в пригніченому стані і не призводять до суттєвих втрат маси сухої речовини зерна. У вологу і відносно прохолодну погоду зерно зволожується, в ньому зростає інтенсивність процесів, які призводять до втрат накопичених пластичних речовин. В окремих випадках маса сухої речовини зерна може знижуватися на 10-20% порівняно з тією, яка була в період досягнення зерном фази повної стиглості.

Слід пам’ятати, що вологе та засмічене зерно інтенсивно дихає, втрачає вуглеводи, відбувається його самозігрівання у буртах. У такому зерні проходять процеси розпаду білків, внаслідок чого знижується вміст клейковини. В сухому і чистому зерні, навпаки, переважають процеси синтезу, тому в період післязбирального дозрівання якість його помітно підвищується.

В зв’язку з цим оптимізація технологічного збирання врожаю має передбачати біологічні та морфологічні особливості сортів пшениці озимої, їхній рівень урожайності, швидкість і рівномірність достигання зерна, фізико-механічні властивості збиральної маси.

В 2019 р. на процеси формування врожаю та якості зерна значний вплив мали погодні умови, інтенсивність дії яких значною мірою залежала від технології вирощування озимих зернових культур. Дотримання технологічних вимог, у першу чергу правильний добір сортового складу, попередників, строків сівби, а також збалансовані системи живлення та захисту рослин багато в чому звели нанівець негативну дію низьких та високих температур, тривалу відсутність опадів або ж інтенсивних злив у поєднанні зі шквалистими вітрами.

Високі температури та відсутність продуктивних опадів упродовж більшої частини червня, коли відбувався налив та дозрівання зерна, в багатьох господарствах спричинили недобір урожаю пшениці озимої після непарових попередників і зростання частки зерна з порівняно низькою масою. Зібране зерно з таких посівів характеризується пониженими показниками натури, слабко виповнене, переважно щупле та дрібне. В більшості випадків середня маса 1000 зерен знаходиться в межах 32-35 г.

Але слід зазначити, що вміст білка та клейковини в зерні пшениці озимої цьогорічного врожаю переважно відповідає встановленим вимогам для продовольчого зерна 2-3 класу (ДСТУ 3768:2019). Особливо високою якістю відзначається зерно, зібране в кінці червня, коли утримувалася помірна за температурним режимом, без опадів погода.

Меншою мірою постраждали від посухи посіви по кращих попередниках, а також ті, на яких дотримувалися рекомендованої технології вирощування основної зернової культури. Середній рівень урожайності пшениці озимої, яка вирощувалася по чорному та зайнятому парах і гороху, залежно від сортового складу становить 5,7-6,9 т/га, після непарових попередників – 3,9-5 т/га. Найбільш високою продуктивністю (6,1-7 т/га) відзначилися сорти Мудрість одеська, Ера одеська, Наснага, Славен, Січ, Соната одеська, Ліга одеська, Розквіт, Кубок, Новосмуглянка, Малинівка, Фаворитка, Овідій, Здобна, Запашна та ін.

Що стосується строків сівби, то найбільш високий рівень урожайності пшениці озимої було відзначено за проведення сівби в досить широкому календарному діапазоні, починаючи з 10 вересня і закінчуючи 30 вересня.

Значний приріст урожайності зерна пшениці та ячменю озимих забезпечувався при внесенні в допосівний період повного мінерального добрива в рекомендованих дозах, проведенні ранньовесняних азотних підживлень та застосуванні рідких органо-мінеральних добрив, наприклад, препаратів РГФК і Gumate LF20.

Суттєве зниження продуктивності рослин (до 10-15%) було відзначено на полях пшениці озимої, де було вилягання посівів після інтенсивних дощів, які спостерігалися наприкінці травня та на початку червня. Найбільш схильними до цього виявилися сорти Оранта одеська, Гармонія одеська, Зиск, Пилипівка, Богдана, Зіра, Подолянка, Оржиця, Вільшана та ін.

Агробіологічне обстеження посівів кукурудзи 1 серпня показало, що у неї залежно від строку сівби та біологічних особливостей гібридів різних груп стиглості тривають найважливіші етапи органогенезу: за раннього строку сівби у ранньостиглих гібридів відзначено воскову стиглість, а пізнього строку сівби у середньопізніх гібридів – молочну стиглість зерна.

Зазначимо, що внаслідок високих температур та тривалої відсутності опадів у червні під час процесів цвітіння і запилення на качанах кукурудзи та корзинках соняшника спостерігається часткова череззерниця. У рослин гібридів кукурудзи й соняшника відзначене фізіологічно обумовлене усихання листків нижнього ярусу, спостерігається відтік пластичних речовин із листових пластинок у генеративні органи рослин, де вже накопичено близько 65-80% сухої речовини. В цілому, стан кукурудзи та соняшника на більшості площ можна охарактеризувати як добрий і лише на окремих площах – задовільний. Такий стан пояснюється локальним випаданням значної кількості опадів, які супроводжувалися сильними вітрами та призвели до вилягання рослин і поширення хвороб у посівах згаданих культур.

Таким чином, у цілому сприятливий, але по-своєму, як і в попередні роки, досить складний для озимих зернових культур 2018/19 вегетаційний рік показав важливість та необхідність дотримання існуючих технологічних вимог, що, навіть незважаючи на складні погодні умови в різних ґрунтово-кліматичних зонах нашої країни, дає змогу виростити вагомий урожай високоякісної зернової продукції.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід