Українські фермери проти введення ринку землі через побоювання конкуренції – експерт

Джерело

АПК-Інформ

5718

 

Олег Нів'євський

Економіст, доцент Київської школи економіки

В питанні зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення українці поділилися на два табори: ті, хто «за», і ті, хто «проти». Здається, що тих, хто «утримується», взагалі немає. Пропонуємо ознайомитися з експертною думкою економіста, доцента Київської школи економіки Олега Нів’євського щодо того, чому для України є таким важливим відкриття ринку землі та наскільки все готово для його введення.

 

- Понад 18 років в Україні діє мораторій на продаж землі с/х призначення. Останні 10 років влада активно готувалася, щоб його зняти, та нічого ніхто не зробив. Чи не дуже амбітною є ціль зробити все за рік? Наскільки все зараз готово для цього?

- На мою думку, для введення ринку землі в Україні все готово: вже є працюючий земельний кадастр, реєстр прав тощо. До того ж, продаж землі у нас давно є, адже й до цього землі не сільськогосподарського призначення купувалися та продавалися, та і сільгоспземлі, які не були під мораторієм, також. Нагадаю, що таких непідмораторних сільгоспземель у нас близько 3 млн. га. Тож, все вже працює, і немає проблем, щоб землю можна було купити і продати.

Звісно, ще є питання, які стосуються спрощення реєстрації, більшої прозорості у земельних відносинах, але їх за рік, або ж за менший період часу спокійно можна вирішити. Можливо, ще є питання щодо опікової ваги маленьких підприємств на ринку порівняно з великими, а саме їх доступу до та вартості кредитних ресурсів, щоб вони могли конкурувати на рівних. Але це теж не є проблемою. Адже одним із інструментів для вирішення вказаної проблеми є виділення малим фермерам з державного бюджету 4,4 млрд. грн. на купівлю землі. Іншим інструментом, над яким працює уряд, є створення інструменту гарантування кредитів для малих господарств. Це повинно покращити доступ до кредитів. Тож, в принципі, рік часу на

створення системи фінансування має вистачити.

До того ж, як прогнозує Національний банк України, облікова ставка у країні через рік має знизитися до 8%, що означає, що всі ставки за кредитами теж будуть зменшуватися.

 

- Для успішного функціонування ринку землі необхідна ще величезна кількість підзаконних актів. Чи є вони вже у команди президента?

- Зовсім нещодавно в ВРУ було зареєстровано великий законопроект №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який саме і націлений на налагодження земельних відносин. Це рамковий документ, який вносить зміни і доповнення до багатьох законів. Відповідно, під ці зміни треба буде змінювати підзаконні акти, але це технічна робота, на виконання якої не потрібно багато часу.

 

- Найбільш обговорюваною темою зараз є доступ іноземців до української землі. Учасники ринку переймаються через ту кількість іноземних компаній, хоч і з українською реєстрацією, яка може з’явитися в Україні.

- Я не розумію, чому це погано. Це більше бізнесу в Україні, це більше економічної діяльності. Від цього буде зростати економіка, конкуренція, робочі місця та податки врешті-решт. Якщо є побоювання якоїсь надмірної концентрації земель у володінні іноземців, то варто зрозуміти, що це буде власність української компанії. Аналогічно потрібно турбуватись і про концентрацію земель у володінні українських компаній. На мою думку, ведення сільського господарства ніяк особливо не зміниться. Хочу зауважити, що іноземці – це інвестиції, які нашій країні зараз конче необхідні. Це було б дивно, якби уряд, після того, як закликав іноземні компанії працювати в Україні, не дозволив би заходити на український ринок землі. Це нелогічно.

Крім того, прихід в Україну іноземних компаній зі своїми технологіями та знаннями, світовими практиками є чудовою можливістю для наших фермерів. Це гарне джерело аграрних знань. Адже у нас основним розповсюджувачем технологій є «те, що в сусіда робиться». А якщо під боком буде умовно нідерландський чи американський фермер, український фермер буде з ще більшою цікавістю переймати цей досвід. Якщо великі компанії ще займаються впровадженням та розвитком технологій, то для середнього та малого підприємства не все так райдужно.

 

- А що Ви можете сказати щодо ціни на землю та подальшу вартість її оренди?

- Ринок землі – це додаткова можливість для зростання економіки. А такі додаткові можливості завжди чогось коштують. Вони підвищують вартість ресурсу, коли виникає така можливість. Через це вартість землі та ї оренди будуть зростати. Я, наприклад, рахував, що оренда може зрости в 2 рази, приблизно так само, як і вартість. Чим дорожчим буде цей ресурс, тим педантичніше буде відношення фермерів до свого бізнесу, вони краще будуть рахувати кошти і таким чином підвищувати ефективність діяльності та нарощувати продуктивність. Також таким чином будуть відсіюватися неефективні підприємства. Звичайно ж, власники земель також виграють від зростання цін на неї.

 

- А чи не втратять фермери зацікавленість у веденні подальшої сільськогосподарської діяльності?

- Не дарма ж говорять, що святе місце пустим не буває. Хтось з ринку піде, а на їх місце прийдуть нові, більш ефективні гравці. Є в тебе можливість працювати та платити за ресурси – працюй, не можеш – до побачення, прийде той, хто зможе. Від цього всі тільки виграють.

 

- Олеже, чому ж тоді, на Вашу думку, зараз так багато людей проти введення ринку землі?

- На мою думку, все дуже просто: наші фермери бояться конкуренції. Вони не готові чи не хочуть конкурувати в тому числі і з іноземними компаніями та працювати на більш дорогому ресурсі. Адже що таке більша конкуренція за землю? Це додатковий попит, більша вартість землі. А хто хоче платити більше?

 

Спілкувалася Юлія Шевченко

Реклама

Вхід