Органічний ринок України: вектор на переробку

Джерело

АПК-Інформ

3393

 

Юлія Шевченко,

журналіст

АПК-Інформ

В Україні фіксується все більше сертифікованих операторів органічного ринку. Також у багатьох великих аграрних компаній, що займаються конвенційним землеробством, на сьогоднішній день є землі, які знаходяться в так званому перехідному періоді. Завдяки спільним зусиллям представників даного ринку на чолі з профільними асоціаціями та організаціями, а це проведення численних семінарів та практикумів по регіонах країни, а також великих міжнародних конференцій із залученням іноземних експертів, в Україні з'являється все більше прихильників споживання органічної продукції. Без уваги розвиток даного напрямку не залишили і представники державної влади. Так, в серпні ц. р. набув чинності Закон України №2496-VIII «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». І сталося це не без участі представників галузі, які і займалися імплементацією європейського законодавства в українське.

Щоб зрозуміти, наскільки даний розвиток вплинув на роботу всього українського органічного ринку в цілому та окремих його представників зокрема, АПК-Інформ поспілкувався з першопроходцями цього напряму у виробництві зернових і олійних – ПП «Агроекологія», «Жива Нива», «Дунайський аграрій», а також м'ясо-молочної та олійної продукції – ГК «Галекс Агро», «Органік Мілк» і «Органічний м'ясний продукт», «Етнопродукт», «Старий Порицьк», «Укролія».

 

Представникам даних компаній було задано кілька запитань, що стосуються впливу оновлення законодавчої бази, конкуренції на ринку України і світу, наявності проблем зі збутом/закупівлею органічної сировини, а також зміни структури реалізації продукції на розвиток ринку органік. І, звичайно ж, ми попросили їх поділитися планами подальшого ведення бізнесу.

Першим цікавим моментом стало те, що прийнятий ще в 2018 році закон, який набув чинності 2 серпня 2019 року, жодним чином не вплинув на роботу компаній, в усякому разі тих, які вже давно мають статус «органік».

«У першу чергу необхідно відзначити, що це вже не перша редакція «органічного» закону, але вона точно є найбільш адекватною. Можна сказати, що повноцінно закон ще не заробив, а станеться це з введенням Єдиного реєстру виробників органічної продукції. Прийнятий документ є копією, в деякій мірі, європейського законодавства, в якому ми працюємо вже багато років. Тому для нас принципово нічого не змінилося, і ми не очікуємо жодних істотних факторів, які можуть вплинути на нашу роботу», – сказав Андрій Ніколаюк, комерційний директор компанії «Етнопродукт», і з його словами цілком згодні інші учасники розмови.

 

Інші відповіді учасників ринку також були в чомусь схожі, однак оскільки кожен з них – це представник якогось свого напрямку і, звичайно ж, по-своєму індивідуальний, менш красномовний або більш емоційний, пропонуємо вам історії кожного окремо.

 

 

За моїми відчуттями, істотного збільшення попиту на органічну продукцію в цьому році точно немає. Отже, і ринок органік в Україні не зріс за останній рік. Єдине, що можна відзначити, – деякі складнощі з продажами на експорт. А пов'язано це в більшій мірі з тим, що зараз ціна в Європі на органічну продукцію нижче, ніж в Україні. Та й поточний курс гривні знижує привабливість експорту в принципі.

Якщо говорити про структуру продажів, то зараз на зовнішні ринки відвантажуємо тільки продукцію олійної групи (рапс, льон, соняшник), на неї попит завжди високий. Тоді як фуражні культури не цікаві європейським країнам.

Відносно планів на майбутнє, маємо намір, слідуючи заданим тенденціям ринку, більше займатися вирощуванням олійних культур за рахунок скорочення площ під фуражними. Звичайно, наскільки дозволить сівозміна.

 

 

На українському органічному ринку конкуренції ніякої не бачу. Вона є тільки на світовому ринку, а саме – на європейському. Оскільки виробники ЄС істотно знижують ціну на свою органічну продукцію, нам просто невигідно постачати в даному напрямку.

У сівозміні нашої компанії присутні різні зернові та олійні культури, такі як пшениця, спельта, кукурудза, гречка, просо, горох, соняшник, соя. Навіть пробуємо вирощувати амарант. На внутрішній ринок іноді йде соняшник, іноді відвантажуємо його на експорт. Залежно від того, які ціни пропонуються.

Основною складністю в реалізації продукції є відсутність споживання, немає нормального регулювання ринку, нашій країні досі європейці часто не довіряють.

Щодо експортних напрямків продукцію свою відвантажуємо в європейські країни. У планах наступного року відкрити ринок Канади. Є певні наміри і деякі домовленості щодо експорту кукурудзи в даному напрямку.

Якщо говорити про плани в цілому, вважаю, будемо більший акцент робити на виробництві нішевих культур. Також прийнято рішення про розширення земельного банку під органічне землеробство, тому що хімічне виробництво зараз є дуже невигідним.

 

 

Якщо говорити про сільгосппродукцію, таку як пшениця, ячмінь, ріпак, горох, сочевиця, то конкуренція на світовому ринку звичайно ж є. Зернові та олійні ми експортуємо до Великобританії, Австрії, Швейцарії, Румунії, Німеччини, Голландії. Водночас в іншому напрямку – овочі та фрукти – ми працюємо на внутрішній ринок. У планах – вихід і з плодоовочевою продукцією на зовнішні ринки. Ми не вирощуємо те, що вирощує весь світ, а орієнтуємося на те, що добре росте на території нашого господарства, і в чому ми можемо бути лідерами. Так би мовити, використовуємо свої кліматичні умови.

Зараз ми продовжуємо працювати з тими партнерами, з якими вже налагоджено контакти. Можу відзначити, що в цьому році нікому не цікавий органічний ячмінь, оскільки фіксується його надлишок. Така ж сама ситуація на ринку кукурудзи. Дані органічні зернові практично продаються зараз за ціною convention, так би мовити, звичайного зерна. Що стосується фруктів і овочів, то ми розширюємо лінійку продукції, працюємо практично з усіма супермаркетами України.

При виході на експорт із зерновими та олійними культурами особливих труднощів не виникає, ринок вільний. Грає роль лише кількість партій: чим більше у тебе товару, тим ти більш бажаний для покупця.

Щодо якості, на експорт відправляємо переважно фуражні зернові, пшеницю і ячмінь. Що стосується ріпаку, то отримуємо урожай хорошої якості. Єдине, в останні два роки страждає врожайність культури через посуху. Якщо говорити про соняшник, то в поточному посушливому році також була низька врожайність. Однак минулого року були хороші погодні умови, і урожай був зібраний на такому ж рівні, як у сусідів, які займаються традиційним землеробством.

З нішевих культур вирощуємо сочевицю, нут, зелений горох, а також просо. Бобові культури експортували до Європи, а саме – до Німеччини та Голландії. Також було постачання в напрямку Швейцарії.

Щодо планів: зернові та технічні культури будемо вирощувати, як і раніше. Маємо намір розвивати виробництво овочів і фруктів за рахунок розширення площ і підвищення врожайності. Треба використовувати ті кліматичні умови, в яких знаходиться наше господарство. Про розширення земельного банку поки що не думаємо.