Турбулентні умови 2019 року не мали істотного впливу на насіннєву галузь України

Джерело

АПК-Інформ

749

Наступного року буде 10 років, як в Україні з'явилася організація, яка об'єднує і представляє інтереси учасників насіннєвої галузі. На сьогоднішній день Насіннєва асоціація України є досить молодою, проте дуже амбітною організацією, що має активну позицію в просуванні світових стандартів на українському ринку. Виконавчий директор НАУ Сюзана Григоренко поділилася з АПК-Інформ досягненнями діяльності асоціації в 2019 році та розповіла про ті завдання, які лише належить вирішити.

 

- Сюзано, 2019 рік видався для Насіннєвої асоціації дуже активним, адже Ви брали участь у багатьох українських та міжнародних профільних конференціях, провели чимало зустрічей із представниками іноземних насіннєвих організацій. Розкажіть докладніше про діяльність НАУ за останній рік. Чого вдалося досягти за допомогою проведених зустрічей?

- Пріоритетом роботи нашої асоціації є створення прозорих і, головне, передбачливих умов для ведення бізнесу в напрямку насінництва в Україні як міжнародних компаній, так і національних. Тому і цілі ми дуже умовно, звичайно, але поділяємо на два напрямки. Перша стосується необхідності розвитку безпосередньо галузі. Для цього було виконано величезну роботу щодо експортного напрямку – це приведення та розширення участі України в схемах сортової сертифікації насіння олійних культур, а також цукрових буряків. Як відомо, дане питання було порушено ще з 2014 року (для олійних, а в 2016 році – для буряків), коли Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) прийняла заявку України. Нам було необхідно узаконити на внутрішньодержавному рівні дане приєднання. Як це було і в 2010 році, коли Україна приєдналася до першої схеми сортової сертифікації і приймався відповідний закон. Так ось 14 січня нарешті було зареєстровано законопроєкт про розширення участі України в схемах сортової сертифікації OECD щодо олійних культур і щодо цукрових буряків.

Для цього було виконано суттєву роботу з розробки та затвердження необхідних правил – методики польового інспектування олійних: соняшнику та ріпаку, інструкції дій для аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) та насіннєвих компаній, як оцінювати сортові посіви та фіксувати дотримання вимог щодо вирощування насіння, щоб у підсумку можна було видати сертифікат міжнародного зразка OECD.

Другий напрямок, який також необхідно було активно розвивати, – це визнання системи сертифікації насіння України еквівалентною вимогам Європейського союзу. Вважаю, що в цьому питанні також є позитивні зрушення, адже, незважаючи на зміни в структурі профільних міністерств, які відбулися минулого року, дане завдання так і залишилося в пріоритеті у нинішньої влади. До того ж дане питання чітко поставлено в діалог Україна – ЄС, зокрема під час рядових зустрічей у рамках засідань Рада ЄС – Україна. Сподіваємося, що в 2020 році його буде доведено до логічного завершення. Адже останнім повідомленням від представників Мінекономрозвитку з даного питання було те, що його в ЄС повинні розглянути вже в І кварталі п.р.

Щодо внутрішніх питань розвитку Насіннєвої асоціації України, в першу чергу, хотілося б відзначити розширення організації, як кількісно, так і якісно. Зупинити свою увагу хотілося б на співпраці асоціації з посольством Нідерландів в Україні, зокрема на рішенні про приєднання до НАУ посольства Нідерландів в Україні в особі радника з питань сільського господарства. Як відомо, у нас в Україні дуже багато представників саме нідерландських насіннєвих компаній.

 

- Як це може вплинути на подальшу роботу НАУ? Що в цілому для Вас означає приєднання до організації такого представника галузі?

- Для нас, в першу чергу, це означає довіру. Це довіра до асоціації як до організації, яка представляє насіннєву галузь, діючи відповідно до європейських принципів, порядку і правил законодавства та етичних норм. Ну і, звичайно ж, нам цікаві їхні досвід і практики, які ми зможемо використовувати для подальшого розвитку галузі в Україні.

Одночасно, незважаючи на турбулентні умови, зміни в структурі органів влади, 2019 рік закінчився без істотних потрясінь для галузі, які відзначалися в 2015 і 2016 роках, коли прямо-таки зупинялися процеси сертифікації або були затримки в реєстрації. У році, що завершився, було досить плавно передано всі наявні справи новій владі. Ми вдячні та очікуємо на завершення необхідних процедур із реєстрації сортів у 2020 році, налагодження та оптимізації експертизи нових сортів, сортової сертифікації насіння.

 

- Продовжуючи тему зміни влади, розкажіть, на які кроки Ви очікуєте від нових представників профільних міністерств для подальшого розвитку насінницької галузі України?

- По-перше, це, безумовно, продовження та розширення діалогу Україна – Євросоюз. Оскільки ми вважаємо, що крок уже практично зроблено, цей процес має бути завершено. Друге – це перегляд чинного регулювання в частині охорони прав на сорти рослин, реєстрації сортів і сертифікації насіння. Час не стоїть на місці, і ми повинні враховувати ті тенденції, які зараз спостерігаються, в тому числі у наших міжнародних партнерів. Будь-яке регулювання необхідно періодично переглядати. Деякі процеси необхідно робити більш простими, роботу з реєстрами за сортами, патентами, сертифікатами – зрозумілою і практичною, вводити принципи прозорості та комплаєнс в організаційні структури державних підприємств і установ, як для експертизи сортів, так і сертифікації насіння, і демонополізувати ці функції. Щодо питання умов охорони прав на сорти рослин, то тут, безумовно, необхідно якісно забезпечити подачу нових заявок на сорти рослин, оптимізувати процеси експертизи, а також поліпшити умови щодо дотримання прав власників патентів. Дуже багато насіння, яке використовується для своїх потреб, необхідно чітко зрозуміти те, які у нас власні потреби, де вони закінчуються, і у кого вони можуть бути.

 

- Окремо ще хотілося б зупинитися на питанні виходу України на насіннєвий ринок Європи. На Вашу думку, чому зараз виникає затримка від європейських партнерів у визнанні українського насіння еквівалентним вимогам ЄС?

- Дане питання дійсно вже неодноразово обговорювалося на різних рівнях, було здійснено безліч візитів представників нашої асоціації. Навіть європейський бізнес, який працює в Україні, а це французькі, німецькі компанії, також сприяє на рівні своїх головних офісів тому, щоб нарешті це було схвалено. Чому виникають затримки? Необхідність дотримання процедури прийняття рішень ЄС (у всіх є бюрократичні механізми), плюс 2019 був роком виборів не лише в Україні, але і в ЄС. Можливо, існують якісь застереження щодо України, зокрема впливу її на ринок ЄС, оцінки ризиків з боку Євросоюзу і розуміння, на що очікувати від такого постачальника, як Україна, наскільки він є передбачуваним. Питання в першу чергу в довірі – і до України як до країни, і до постачальників, і до насіння, яке постачатиметься на їхній ринок.

 

- Також НАУ бере активну участь у реформуванні законодавства України з питань вдосконалення ринку насіння. Яку роботу було виконано в цьому напрямку?

- Крім питання розширення участі України в схемах сортової сертифікації OECD, напрацювання пропозицій за галузевими законами «Про охорону прав на сорти рослин», «Про насіння та посадковий матеріал» спільно з такими організаціями, як ВАФ, Асоціація бобових України, Дунайська соя й інші, ми активно працювали над тим, щоб було скасовано так звані «соєво-ріпакові правки», адже, на думку членів асоціації, які є постачальниками насіннєвого матеріалу бобових, це було несправедливо стосовно українських сільгоспвиробників.

Також у нас у розробці є окрема ініціатива, яка стосується соняшнику кондитерського, а саме – нарощування виробництва насіння даної культури для збільшення площ під нею в Україні та його експорту.

До того ж у жовтні минулого року Аграрним комітетом ВРУ було озвучено необхідність внесення додаткових змін до законів про посадковий матеріал, про охорону прав на сорти рослин, включаючи вже підтримані раніше ініціативи для вдосконалення процедури селекційних дослідницьких цілей, контролю.

У частині упорядкування ведення державного контролю у сфері насінництва та проведення його не лише серед суб'єктів насінництва, а й щодо всіх задіяних в обігу насіннєвого та садивного матеріалу, тобто господарюючих суб'єктів сфери насінництва, а не лише тих, хто виробляє насіння в Україні.

Окремо було проведено зустріч в Аграрному комітеті з приводу необхідних змін до закону про охорону права на сорти рослин, і зараз учасниками галузі обговорюється це питання, а саме, які зміни нам необхідні для того, щоб процедури подачі заявок, експертизи були зрозумілими і доступними для селекційних компаній.

Галузь є дуже нерівномірною, завжди є питання балансу інтересів вітчизняних та іноземних представників селекційних компаній. Так, це не дуже зручні питання, однак ми як профільна асоціація намагаємося виходити з пріоритетів галузі, щоб були рівні і єдині умови для всіх компаній, незалежно від того, іноземна селекція або вітчизняна, при цьому щоб усі розуміли процедури, їхню прозорість.

 

- Сюзано, дякую за бесіду! Поділіться, над чим ще плануєте працювати в 2020 році?

- В першу чергу, працюватимемо над тим, щоб зміцнювати та підтримувати наші системи оцінки якості насіння із сертифікації, зокрема плануємо і вже навіть розпочали переговори про те, щоб вперше в Україні експерти Міжнародної асоціації контролю якості насіння (ISTA), конституцію якої Україна ратифікувала в 2009 році, провели навчальні семінари. Зараз в Україні видається для міжнародного обігу насіння міжнародний сертифікат ISTA. Маємо підтвердження, що у 2020 році ISTA вперше проведе навчання в Україні. Ми впевнені, що подібне навчання сприятиме зміцненню довіри до українських систем оцінки якості.

Питання протидії контрафакту та підробок. Зокрема, з одним з іноземних партнерів – Міжнародною федерацією насіння – було створено робочу групу із запобігання незаконному обігу насіння, куди входить і НАУ, і представники компаній-членів нашої організації. На початку лютого плануємо провести з ними зустріч, у ході якої необхідно буде зрозуміти, які кроки ми зможемо запропонувати українським органам влади і спільно щось зробити, якісь ініціативи.

Окреме питання – це формування системи оплати ліцензійних платежів, у тому числі так званих селекційних платежів, які в усьому світі оплачуються селекційним компаніям, включаючи використання насіння для власних потреб. Це особливо є актуальним щодо польових культур у напрямку зернових і також картоплі, де використовуються саме сорти.

 

Розмовляла Юлія Шевченко

Реклама

Вхід